Постанова

від 11.06.2024 по справі 913/152/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 913/152/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,

представників учасників справи:

прокуратури - Яремчук А. В.,

позивача - не з`явився,

відповідача - Кучер Я. Г.,

третьої особи - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Луганської області

у складі судді Драгнєвіч О. В.

від 15.11.2023

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Бородіна Л. І., Здоровко Л. М., Лакіза В. В.

від 06.03.2024

за позовом Заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації обласної військово-цивільної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛР"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради "Центр психічного здоров`я"

про визнання недійсним частини договору та стягнення 117 000,00 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Луганської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації обласної військово-цивільної адміністрації з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛР" про: визнання недійсним пункту 5.1 договору № 45-б від 17.05.2021, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради "Центр психічного здоров`я" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЛР", в частині включення до договірної ціни ПДВ в сумі 117 000,00 грн; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛР" до обласного бюджету Луганської області 117 000,00 грн, сплачених за договором № 45-б від 17.05.2021 у вигляді ПДВ (з урахуванням заяви про зміну предмета позову).

Обґрунтовуючи підстави позову прокурор зазначив, що при укладанні договору № 45-б від 17.05.2021 у пункті 5.1 в період дії карантину через COVID-19 було безпідставно включено до загальної суми товару (автоклав горизонтальний) ПДВ, що є порушенням пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки операції з постачання на митній території України товарів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби, у період проведення закупівлі та укладення договору звільнені від оподаткування ПДВ.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

12.04.2021 Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради «Центр психічного здоров`я» (замовник) як юридична особа, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади, розмістило на веб-порталі Prozorro оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-04-12-002548-a на закупівлю медичного обладнання та виробів медичного призначення різні (ДК 021:2015:33190000-8).

Серед позицій предмета закупівлі в оголошенні замовником зазначено Автоклав горизонтальний 1 шт; ДК 021:2015: 33190000-8 Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні НК 024:2019: 38671 Стерилізатор паровий (код згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі).

Очікувана вартість загалом предмета закупівлі 1 969 233 грн.

Джерело фінансування закупівлі місцевий бюджет.

Згідно з даними реєстру поданих тендерних пропозицій в процедурі закупівлі UA-2021-04-12-002548-a у відкритих торгах взяли участь Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЛР" з ціновою пропозицією 1 964 977,63 грн з ПДВ та Фізична особа - підприємець Шморгун Наталія Олексіївна з ціновою пропозицією 1 969 077 грн з ПДВ (згідно із відкритими даними, розміщених на сайті https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-04-12-002548-a).

За результатами аукціону, за рішенням замовника, оформленого протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою №29/21 від 30.04.2021, визначено переможцем процедури закупівлі UA-2021-04-12-002548-a Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЛР".

17.05.2021 між Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради «Центр психічного здоров`я» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЛР" (постачальник) було укладено договір №45-б, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити у зумовлені строки замовнику товар, перелік, кількість, ціни та ідентифікаційні особливості яких зазначені у специфікації (додаток 1), що є невід`ємною частиною цього договору, а замовник зобов`язується прийняти вказані товари і своєчасно сплати за них певну грошову суму на умовах цього договору.

Згідно із пунктом 1.2 договору предметом поставки є медичне обладнання та вироби медичного призначення різні код ДК 021:2015 33190000-8.

Конкретна назва предмету закупівлі: ваги медичні без ростоміра, ліжко медичне функціональне, дефібрилятор автоматичний зовнішній, автоклав горизонтальний, апарат магнітотерапії з аплікаторами, прилад високотонової терапії (пункт 1.3 договору).

Місце поставки товарів: 93100, Україна, Луганська область, м. Лисичанськ, пр.-т Перемоги, 54Ж (п.1.4. договору).

Строк поставки - до 31.12.2021; кількість товарів: згідно із специфікацією - додаток №1 (пункти 1.5-1.6 договору).

В пункті 5.1 договору сторони встановили, що сума визначена у договорі складає 1 964 977 грн 63 коп., в тому числі ПДВ 0% - 0, 00 грн, ПДВ 7% - 76 394 грн 79 коп., 20% - 117 000 грн 00 коп. Розрахунок суми наводиться в специфікації (додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору.

Замовник оплачує поставлені постачальником товари за цінами, зазначеними у специфікації (додаток №1), невід`ємною частиною договору (пункт 5.2 договору).

Ціни, вказані в накладних, включають вартість перевезення, відвантаження, пакування та маркування (пункт 5.3 договору).

Відповідно до пункту 5.4 договору оплата проводиться після поставки товару та пред`явлення постачальником рахунку на оплату товару та накладної на товар протягом 15 календарних днів з моменту підписання накладної замовником.

За умовами пункту 7.1 договору договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками та діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків до його повного виконання.

Згідно із специфікацією, підписаною сторонами (додаток № 1 до договору №45-б від 17.05.2021), який є невід`ємною частиною цього договору, постачальник зобов`язався поставити замовникові товар на загальну суму 1 964 977,63 грн в тому числі ПДВ 0%- 0, 00 грн, ПДВ 7% - 76 394 грн 79 коп., ПДВ 20% - 117 000 грн 00 коп., а саме:

1) автоклав горизонтальний T-Edge 10, виробництва Tuttnauer, Ізраїль, у кількості 1 шт., ціна за одиницю без ПДВ 585 000 грн 00 коп.;

2) КСЗ, 101 ліжко медичне функціональне 1 шт., ціна за одиницю без ПДВ 50 000 грн;

3) ваги медичні без ростоміра ТВЕ-1-200 100-М (200кг/100кг/2,2м) 400х400 у кількості 1 шт., ціна за одиницю без ПДВ 12 382 грн 08 коп.;

4) автоматичний зовнішній дефібрилятор Powerheart AED G5 Semi-Automatic у кількості 1 шт., ціна за одиницю без ПДВ 95 228 грн 76 коп.;

5) P5920, 101 BTL-5920 Magnet 2-канальна магнітотерапія у кількості 1 шт., ціна за одиницю без ПДВ 300 000 грн;

6) HITOР 2touch прилад високотонової терапії GBO у кількості 1 шт. ціна за одиницю без ПДВ 728 972 грн.

Разом 1 771 582,81 грн, разом з ПДВ - 1 964 977 грн 63 коп.

На виконання умов договору постачальник передав, а покупець прийняв автоклав горизонтальний T-Edge 10, 23 л, Tuttnauer, Ізраїль, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №ЛР018791 від 01.09.2021 на суму 702 000,00 грн, в т.ч. ПДВ-117 00,00.

Згідно із даними Єдиного веб-порталу використання публічних коштів вбачається, що відповідно до умов укладеного договору та специфікації Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради «Центр психічного здоров`я» 06.09.2021 здійснило оплату автоклаву горизонтального в сумі 702 000,00 грн, у т. ч. ПДВ 117 000,00 грн, що також підтверджується копією наданого відповідачем платіжного доручення №8 від 03.09.2021 на вказану суму.

3. Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду Луганської області від 15.11.2023 у справі № 913/152/22 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою від 06.03.2024 Східний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Луганської області від 15.11.2023 у справі № 913/152/22.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що:

- в розумінні вимог Переліку № 224 сертифікат відповідності від 04.08.2017, виданий уповноваженому представнику виробника (Tuttnauer Ltd., Ізраїль) в Україні ТОВ "Майстердент" не є декларацією про відповідність автоклаву Технічному регламенту щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753;

- копія декларації про відповідність, яка надана ТОВ "Майстердент" до Держлікслужби 08.02.2022 та в подальшому долучена до позовної заяви, засвідчена генеральним директором ТОВ "Майстердент" з проставленою рукописною датою 05.02.2021, відрізняється від оригіналу, що був наданий ТОВ "Майстердент" на виконання ухвали суду від 22.02.2023, зокрема, містить незаповнені реквізити підпис, дату, редакцію, в графі назва посади та ПІБ зазначено Keren Ziv, VP QARA (в оригіналі зазначено В. М. Максимець, генеральний директор, міститься підпис та печатка ТОВ "Майстердент", машинописним текстом зазначена дата 26.02.2021, редакція 3). Отже, копія декларації про відповідність надавалася ТОВ "Майстердент" до Держлікслужби 08.02.2022, тобто майже через рік після проведення процедури закупівлі та укладення договору, та яка є неналежним чином оформленою та такою, що містить інформацію відмінну від вказаної в оригіналі. Таким чином, прокурором не надано доказів того, що виробником товару або ТОВ "Майстердент" як уповноваженим представником виробника, відповідальним за введення товару в обіг, з дотриманням чинного законодавства подано до відповідного органу декларацію про відповідність медичного виробу технічним регламентам;

- матеріали справи не містять доказів того, що на товар (автоклав горизонтальний T-Edge 10, 23 л, виробництва Tuttnauer Ltd., Ізраїль) або на його упаковку, а також на супровідні документи нанесено знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті;

- як вбачається з Реєстру осіб відповідальних за введення медичних виробів у обіг (https://mpr.dls.gov.ua/) ТОВ "Майстердент" не значиться як відповідальна особа за введення в обіг автоклавів виробника Tuttnauer Ltd., Ізраїль, в тому числі і автоклаву горизонтального Т-Edge 10, 23 л. Вказані обставини також підтверджуються листом Держлікслуби від 12.08.2022 №4907-001.2/005.2/17-22;

- враховуючи скорочення сфери призначення ТОВ "Імпрув Медикел" згідно з наказом від 12.01.2021, останній не мав повноважень у 2021 році на виконання завдань з оцінки відповідності, визначених у відповідному технічному регламенті;

- з матеріалів справи вбачається, що автоклав горизонтальний T-Edge 10, 23 л, Tuttnauer, Ізраїль, який поставлено КНП ЛОР "Центр психічного здоров`я" за договором про закупівлю №45-б від 17.05.2021, був придбаний відповідачем у ТОВ "ХІМЛАБОРРЕАКТИВ". Відповідач сплатив ціну товару (автоклаву) в тому числі і податок на додану вартість розмірі 111 150,00 грн, про що свідчить зареєстрована продавцем ТОВ "ХІМЛАБОРРЕАКТИВ" 24.09.2021 податкова накладна № 1683 від 01.09.2021 у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- враховуючи, що встановлено недотримання умов, передбачених Переліком № 224, зокрема, щодо надання декларації про відповідність та нанесення на товар або його упаковку та на супровідні документи знаку відповідності технічним регламентам, необхідних для віднесення поставленого за договором від 17.05.2021 № 45-б товару до товарів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування на додану вартість, суди дійшли висновку, що в даному випадку відсутні підстави для звільнення від оподаткування операції з постачання автоклаву горизонтального T-Edge 10, 23 л, Tuttnauer, Ізраїль, у зв`язку з чим відсутнє порушення відповідачем вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України і Переліку № 224 у частині включення суми ПДВ до вартості товару, що, у свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для визнання пункту 5.1 договору від 17.05.2021 № 45-б недійсним;

- оскільки вимоги про стягнення з відповідача 117 000,00грн, сплачених за договором від 17.05.2021 №45-б як ПДВ, є похідними від вимоги про визнання недійсним пункту 5.1 договору від 17.05.2021 №45-б, дана вимога також не підлягає задоволенню.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 15.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі № 913/152/22, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Скаржник у касаційній скарзі зазначив, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі № 913/152/22 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключного випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 15, 16, 203, 215, 217 Цивільного кодексу України у взаємозв`язку із застосуванням положень пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020 у подібних правовідносинах. Крім того, в касаційній скарзі Заступник керівника Харківської обласної прокуратури зауважує, що судами порушено статті 11, 13, 73, 76-79, 86, 236, 237 Господарського процесуального кодексу України з подальшим посиланням на наявність підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЛР" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

5. Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, Верховний Суд переглядає оскаржувані рішення та постанову в межах доводів та вимог касаційної скарги.

Скаржник у касаційній скарзі вказує на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування статей 15, 16, 203, 215, 217 Цивільного кодексу України у взаємозв`язку із застосуванням положень пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Отже, положення цієї статті спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Статтею 217 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 180 Господарського кодексу України деталізовано істотні умови господарського договору. Так, за приписами частин 1, 3 цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина 5 статті 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

У підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

За змістом підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України.

Як уже зазначалося вище, датою виникнення податкових зобов`язань зі сплати ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, перелічених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Виходячи з наведеного Верховний Суд акцентує на тому, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку (див. постанову Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20 та постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20).

Таким чином, судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що ціна договору визначається, виходячи з її договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, які регулюються Податковим кодексом України, та не залежать від волі сторін договору.

Судами встановлено, що умовами договору № 45-б від 17.05.2021 визначено предмет поставки як медичне обладнання та вироби медичного призначення різні код ДК 021:2015 33190000-8, серед конкретної назви предмета закупівлі вказано автоклав горизонтальний; в специфікації до договору, зокрема, зазначено автоклав горизонтальний T-Edge 10, 23л, Tuttnauer, Ізраїль, у кількості 1 шт., ціна за одиницю без ПДВ 585 000,00грн, ПДВ 20% складає 117 000,00 грн.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, пункт 71 якого викладено в такій редакції:

Відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент укладання договору) передбачено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17.03.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 затверджено Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита (далі - Перелік № 224).

Підрозділ "Медичні вироби, лабораторне обладнання, розхідні матеріали, реагенти для лабораторних досліджень" розділу " Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" містить Код згідно з УКТЗЕД: 8419 20 00 00 - Стерилізатор паровий спеціалізований для знезараження біологічно небезпечних медичних відходів (тиск насиченої пари не менше 4 бар з температурою не менше 145° C). Підрозділ "Лабораторне обладнання" містить Код згідно з УКТЗЕД: 8419 Автоклав.

Таким чином, за змістом наведених положень законодавства критерієм віднесення лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільнялися від оподаткування ПДВ, є необхідність їх використання для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до примітки 1 Переліку № 224 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування ПДВ товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку.

У зв`язку з цим, колегія суддів погоджується з висновками судів передніх інстанцій про те, що придбаний предмет закупівлі автоклав горизонтальний перебував у Переліку №224 на час проведення процедури закупівлі та укладення договору.

Разом з цим відповідно до примітки 3 Переліку № 224 для віднесення товарів, зазначених у розділі «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути:

- подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2013 № 753 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3046), Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 754 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3047), Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 755 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3048), Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 № 761 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 66, ст. 2216), або

- подано повідомлення Міністерства охорони здоров`я України про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 910/12764/20 зазначено:

«… підставою для звільнення від оподаткування, крім віднесення товару до Переліку № 224, згідно з приміткою 3 до нього є декларація про відповідність товару одному з таких технічних регламентів: Технічному регламенту щодо медичних виробів, Технічному регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro, Технічному регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують, Технічному регламенту засобів індивідуального захисту, або повідомлення Міністерства охорони здоров`я чи Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

…встановлення обставин щодо недотримання передбачених Постановою № 224 умов для віднесення поставленого за Договором товару до товарів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування на додану вартість, виключає таке звільнення, у зв`язку з чим відсутнє порушення відповідачем вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України і Постанови № 224 у частині включення суми ПДВ до вартості товару, що, у свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для визнання Договору недійсним у спірній частині».

У справі № 910/12764/20 за позовом керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі комунального підприємства «Дитяча лікарня імені В. Й. Башека» Житомирської міської ради та Житомирської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонікс Лаб» про визнання недійсним договору в частині включення до договірної ціни ПДВ і стягнення коштів позовні вимоги обґрунтовані тим, що включення до вартості медичного обладнання ПДВ у сумі 96 708,17 грн та подальша його сплата постачальнику не відповідає вимогам пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції із ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість». Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову прокурора з тих підстав, що у матеріалах справи відсутні декларації відповідності технічним регламентам або повідомлення Міністерства охорони здоров`я України про введення в обіг та/або експлуатацію на поставлений відповідачем товар, до вартості якого було включено ПДВ відповідно до видаткових накладних, тому відповідач правомірно включив суму ПДВ до вартості такого товару; вимога прокурора про стягнення є похідною від первісної вимоги про визнання частково недійсним договору і відмова в її задоволенні унеможливлює задоволення похідної вимоги.

У справі № 913/152/22, що розглядається, як і в справі № 910/12764/20 суди попередніх інстанцій встановили, що в матеріалах справи відсутні докази щодо подання відповідачем декларації про відповідність, та нанесення на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи знаку відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними, зокрема, у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753, або повідомлення Міністерства охорони здоров`я України про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Тому, враховуючи правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 910/12764/20, суди дійшли висновку, що встановлення обставин щодо недотримання передбачених Переліком № 224 умов для віднесення поставленого за договором товару (автоклав горизонтальний) до товарів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування на додану вартість, виключає таке звільнення, у зв`язку з чим відсутнє порушення відповідачем вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України і Переліку № 224 у частині включення суми ПДВ до вартості товару, що, у свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для визнання пункту 5.1 договору № 45-б від 17.05.2021 недійсним.

Отже, аналіз наведеного дає підстави стверджувати, що наразі існує висновок Верховного Суду щодо застосування положень статей 15, 16, 203, 215, 217 Цивільного кодексу України у взаємозв`язку із застосуванням положень пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020 і здійснене судами попередніх інстанцій у цій справі правозастосування повністю відповідає такому висновку.

Вказане свідчить про те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, визначена пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшла підтвердження під час касаційного перегляду справи.

Щодо інших доводів касаційної скарги, зазначених скаржником в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, що судами неповністю досліджено зібрані у справі докази, то Суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Однак, підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наведена скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку, не отримали підтвердження, після відкриття касаційного провадження, у зв`язку із чим такі доводи як неналежне дослідження зібраних у справі доказів відхиляються судом касаційної інстанції. При цьому, доводи касаційної скарги наведені в обґрунтування підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України зводяться до незгоди скаржника із наданою судом апеляційної інстанції оцінкою доказам у справі та переоцінкою обставин справи, що суперечить положенням статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

Будь-яких інших підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не зазначив у поданій касаційній скарзі.

Інші доводи касаційної скарги фактично спрямовані на спонукання Суду до необхідності переоцінки поданих сторонами доказів і встановлення нових обставин справи, що, відповідно до норм статті 300 Господарського процесуального кодексу України, виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

У цій частині колегія суддів вважає доцільним звернути увагу скаржника на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, де зазначено, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом (пункт 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 913/152/22 за касаційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Луганської області від 15.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та залишення касаційної скарги в частині оскарження рішення Господарського суду Луганської області від 15.11.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі № 913/152/22 з підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

7. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження у справі № 913/152/22 за касаційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Луганської області від 15.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури в частині оскарження рішення Господарського суду Луганської області від 15.11.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі № 913/152/22 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Луганської області від 15.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі № 913/152/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді Г. О. Вронська

І. Д. Кондратова