Ухвала

від 14.06.2024 по справі 2-770/11

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 2-770/11

УХВАЛА

14 червня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

за участю секретаря судового засідання: Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові заяву начальника Залізничного ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження,

в с т а н о в и в :

начальник Залізничного ВДВСу м.Львові Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїСтасишин А.Р. звернулася до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у якій просить замінити сторону - боржника з ДП «Львівські авіалінії» (ЄДРПОУ 01130644) на ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» (ЄДРПОУ 33073442) у виконавчому провадженні № 74861003 з виконання виконавчого листа №2-770/11 від 23.04.2024, виданого Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ДП «Львівські авіалінії» на користь ОСОБА_1 6551,00 грн. середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати. Подану заяву обґрунтовує тим, що у Залізничному ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження АСВП № 74861003 з виконання виконавчого листа №2-770/11 від 23.04.2024 року про стягнення з Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» на користь ОСОБА_1 6551,00 грн. середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати. 25.04.2024 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. Наказом Міністерства інфраструктури України №562 від 19.07.2019 «Про деякі питання державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» відмінено ліквідацію та прийнято рішення про реорганізацію ДАП «Львівські авіалінії» шляхом приєднання до ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького». Зазначеним наказом ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» визнано правонаступником реорганізованого ДАП «Львівські авіалінії». Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДАП «Львівські авіалінії» перебуває в стані припинення. Таким чином, заява про заміну сторони виконавчого провадження спрямована на виконання рішення суду стороною, що є процесуальним правонаступником. Просить заяву задовольнити.

13.06.2024 року начальник Залізничного ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стасишин А.Р. подала суду клопотання про розгляд заяви за наявними матеріалами без часті представника відділу.

Суд, ухвалив проводити розгляд заяви за відсутності учасників справи, які у судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час розгляду заяви були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, оскільки згідно із положенням ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, перевіривши наведені заявником доводи, суд дійшов наступних висновків.

У статті 129-1Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 18ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20) зазначено, що «забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких вимог верховенства права, як забезпечення прав і свобод людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності. Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1, 2, 5 ст. 15 Закону, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником євизначена виконавчимдокументом фізичнаабо юридичнаособа,держава,на якихпокладається обов`язокщодо виконаннярішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Пунктом 1 ч.1 ст. 3 Закону визначено, що відповідно доцього Законупідлягають примусовомувиконанню рішенняна підставітаких виконавчихдокументів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частиною 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Львівської області від 26 грудня 2011 року рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 березня 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в сумі 6551 грн.

На виконання даного рішення Залізничним районним судом м. Львова 23.04.2024 року було видано виконавчий лист.

25.04.2024 заступником начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Комлик Н.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74861003.

Згідно наказу Міністерства інфраструктури України від 19.07.2019 «Про деякі питання державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» державне підприємство «Львівські авіалінії» реорганізовано шляхом приєднання до державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького».

Відповідно до п. 7 даного наказу державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» визнано правонаступником реорганізованого ДАП «Львівські авіалінії».

Згідно ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, підставою процесуального правонаступництва (заміни сторони виконавчого провадження) є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

За змістом частини першої, п`ятої статті 104ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частин другої, третьої статті 107ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що у статтях 104ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може безумовно пов`язуватися із внесенням запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

У постанові від 16 червня 2020 року в справі № 910/5953/17 (провадження № 12-98гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями.

У постанові від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що інформація, відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо правонаступника юридичної особи (відомості, передбачені у пунктах 29 і 30 частини другої, пунктах 14 і 15 частини третьої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»), не охоплює всіх випадків правонаступництва прав і обов`язків юридичної особи, зокрема у випадку заміни сторони у зобов`язанні, що відбулася до припинення юридичної особи шляхом її реорганізації чи ліквідації.

Відтак, відповідно до п. 7 наказу Міністерства інфраструктури України від 19 липня 2019 року № 562 «Про деякі питання ДАП «Львівські авіалінії» ДП «МА «Львів» ім. Д. Галицького» є правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків ДАП «Львівські авіалінії» і таке правонаступництво (універсальне правонаступництво), не пов`язується з державною реєстрацією припинення ДАП «Львівські авіалінії», а тому датою виникнення універсального правонаступництва ДП «МА «Львів» ім. Д. Галицького» щодо ДАП «Львівські авіалінії», яке припиняється шляхом приєднання, слід вважати дату видання наказу № 562 - 19 липня 2019 року, з якої ДП «МА «Львів» ім. Д. Галицького» є правонаступником ДАП «Львівські авіалінії».

Такий висновок суду узгоджується із викладеним у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 року у справі № 462/3563/19.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» є правонаступником боржника ДАП «Львівські авіалінії», будь-яких заперечень з їх боку до суду не надходило, а тому суд вважає, що заява є обґрунтованою та законною, в зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 258-260, 442 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

заяву начальника Залізничного ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

Замінити сторону - боржника з ДП «Львівські авіалінії» (ЄДРПОУ 01130644) на ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» (ЄДРПОУ 33073442) у виконавчому провадженні № 74861003 з виконання виконавчого листа №2-770/11 виданого 23.04.2024 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ДП «Львівські авіалінії» на користь ОСОБА_1 6551,00 грн. середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя: Бориславський Ю. Л.