Ухвала

від 10.05.2024 по справі 755/28619/14-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/28619/14-ц

Провадження №: 6/755/441/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" травня 2024 р. місто Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Савлук Т.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Тернопільський відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «БМ-2018», ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінстрім», Акціонерне товариство «ВТБ БАНК», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про заміну сторони виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Тернопільський відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «БМ-2018», ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінстрім», Акціонерне товариство «ВТБ БАНК», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про заміну сторони виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства, суддя доходить наступних висновків.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України)

Згідно із ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У частині третій статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом положень частини 1 статті 446 Цивільного процесуального кодексу України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Таким чином, згідно з вказаними положеннями, заява сторони (заінтересованої особи), державного або приватного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження підлягає розгляду у суді, який розглядав справу як суд першої інстанції, оскільки інше не передбачено Розділом VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».

Відповідно до ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

За нормою ч. 9 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Оскільки положення Розділу VI Цивільного процесуального кодексу України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та інших органів (посадових осіб)» не містить положень щодо дій суду у разі наявності підстав для відмови у відкритті провадження у цивільній справі та/або повернення заяви, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Цивільного процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача. (ч. 2 ст. 188 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України заява повертається у випадку, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог, про що постановляється ухвала.

За змістом заявлених вимог, заявник ОСОБА_1 звернувся до суду одночасно з вимогами - замінити сторону виконавчого провадження та визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, разом з тим, підстави звернення з даною категорією заяв (безпосередньо визначення суб`єкта звернення) та процесуальні питання їх розгляду регламентуються Розділу VI Цивільного процесуального кодексу України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та інших органів (посадових осіб)».

Виходячи з наведеного, сторони виконавчого провадження, якими є стягувач та боржник, державний виконавець, а також особа, яка набула прав стягувача, можуть звернутися до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, у той же час виключне право на звернення до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, має стягувач або боржник, за своєю суттю вимоги заявника є різними за суб`єктним складом сторін, способом захисту для відновлення порушених прав сторони виконавчого провадження та предметом доказування, тому об`єднання різних за своєю правовою природою вимог, які заявлено на стадії виконання судового рішення, не передбачено цивільним процесуальним законодавством, є допустимим лише на стадії розгляду справи в порядку позовного провадження, що передбачає інший порядок розгляду такої категорії справ та дотримання певної форми звернення з такими вимогами до суду, що зумовлює застосування положень п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 4 ст. 185, ст.ст. 259-260, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Тернопільський відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «БМ-2018», ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінстрім», Акціонерне товариство «ВТБ БАНК», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про заміну сторони виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, - повернути суб`єкту звернення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

С у д д я