Рішення

від 28.11.2007 по справі 28/264-07-7241

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/264-07-7241

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2007 р.Справа  № 28/264-07-7241

За позовом   Спільне Українсько-Болгарське підприємство "Серкон-Сервіс Лімітед" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю;  

до відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Отрада"  Товариство з обмеженою відповідальністю "Афілія"  

про визнання договору купівлі-продажу недійсним  

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Константинович Є.Ю. - за дорученням;  

Від відповідача: Цимбал Ю.І. - за дорученням;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору :   позивач, Спільне Українсько –Болгарське підприємство «Серкон сервіс лімітед»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до господарського суду Одеської області з  позовною заявою про визнання договору купівлі –продажу недійсним укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Отрада»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Афілія» 19 березня 2007 року за №1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є співзасновником ТОВ "Фірма Отрада"", та з метою створення ТОВ"Фірма Отрада"" і забезпечення його діяльності внесок позивача у статутний капітал був відображений у вигляді майна Спортивно-оздоровчого комплексу розташованого за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 27/1 –вартістю 5 700 000 гривень, що відповідало 99,78 % Статутного капіталу ТОВ "Фірма Отрада"". Це підтверджується  розділом 9 Статуту ТОВ "Фірма Отрада"" та  актом приймання –передачі від 9 червня 2004 року. Рішенням господарського суду Одеської області по справі № 11/382-05-11184 від 19 грудня 2005 року було встановлено, що за даними КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації і реєстрації об'єктів нерухомості, вищезазначене майно належало на праві власності позивачу, а також визнано право власності на  вищезазначене майно за ТОВ "Фірма Отрада"". Таким чином, ТОВ "Фірма Отрада"" є власником цього майна з 11.05.2004 року та з цього періоду часу здійснює господарську діяльність з  використанням  цього майна.

Посаду генерального директора ТОВ «Фірма Отрада» займала Федченко Антоніна Василівна. 19 березня 2007 року, всупереч інтересам учасників, у результаті зловмисної домовленості представника ТОВ "Фірма Отрада"" та ТОВ «Фірма Афілія», чиї інтереси у теперішній час представляє Федченко А.В., був підписаний договір № 1 від 19 березня 2007р. купівлі –продажу обладнання каналізаційної – насосної станції, обладнання майданчиків для тенісу і бадмінтону, обладнання трибун, огорожі по периметру земельної ділянки, розташованих за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 27/1.

Позивач вважає, що укладеним договором порушуються його корпоративні права, оскільки згідно п.1.ч.4.ст.145 ЦК України,  визначення основних напрямів діяльності товариства належить до виключної компетенції загальних зборів учасників ТОВ. Федченко, підписавши договір, фактично вирішила питання, яке законом віднесено до виключної компетенції загальних зборів, тому що  здійснення даного правочину зупиняє основну діяльність ТОВ "Фірма Отрада"", позбавляє ТОВ "Фірма Отрада"" використання майна у своїй господарській діяльності та насамперед цей договір має бути визнаний недійсним оскільки відсутній предмет договору, та договір не було спрямоване на реальне настання правових наслідків.

У відзиві на позов ТОВ "Фірма Отрада"" позовні вимоги позивача визнало у повному обсязі та просило суд їх задовольнити.

Представники відповідача ТОВ «Фірма Афілія» в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надано, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

19 березня 2007 року  від імені ТОВ "Фірма Отрада"" /відповідач1/, колишній Генеральний директор Федченко А.В. уклала  договір з ТОВ «Фірма Афілія» /відповідач2/ на продаж обладнання майна, яке є внеском до статутного фонду ТОВ "Фірма Отрада"", що було нею оцінено на загальну суму 21 250  гривень.

Згідно з умовами договору, ТОВ "Фірма Отрада"" зобов'язалось передати у власність покупцю ТОВ  «Фірмі Афілія», майно, що складається з обладнання каналізаційно –насосної станції, обладнання майданчиків для тенісу і бадмінтону, обладнання трибун та огорожі по периметру земельної ділянки, розташованих за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 27/1.

Умовами договору не визначено, яке саме, обладнання продається та передається у власність відповідачу2, у якої кількості та у якому складі, навіть воно не визначене індивідуальними ознаками або якщо, таке обладнання є  товаром, який повинен бути визначений родовими ознаками, то не встановлено кількість та інші ознаки, необхідні для передання, що надає змоги для сторін договору для заперечення щодо кількості та комплектності переданого обладнання, та як слідство, робить неможливим виконання договору.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність у договорі існотної умови щодо  предмету договору, оскільки в  ньому йдеться про обладнання, але не зазначається, яке саме обладнання, його склад та кількість.

Майно, яке було передано позивачем до статутного фонду відповідача1 є нерухомим майном:  відповідно до ДБН В 2.2-9-99 “Громадські будинки і споруди”,  відкриті фізкультурно – спортивні споруди та фізкультурно – оздоровчі комплекси є видами громадських будинків та споруд.   

Відповідно розділу 13 Статуту відповідача1,  виконавчим органом товариства який здійснює керівництво його поточною діяльністю є генеральний директор. Генеральний директор призначається Зборами учасників, та підзвітний Зборам учасників і несе перед ними відповідальність за здійснення діяльності товариства та виконання покладених на нього статутних завдань. Тобто, генеральний директор є  представником товариства та учасників товариства, які обрали його на посаду директора та довірили керівництво товариством.  Згідно ч. 3 ст. 238 ЦК України,  представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно.

Проте, Федченко А.В. вчинила даний правочин не в інтересах ТОВ "Фірма Отрада"", яке вона представляла. Оскільки вказаний договір створює для відповідача1 несприятливі умови для наступної господарської діяльності: обладнання каналізаційно – насосної станції, обладнання майданчиків для тенісу і бадмінтону, обладнання трибун є приналежністю майна, яке згідно ст. 186 ЦК України, призначено для обслуговування головної речі і пов'язане з нею спільним призначенням.

Директор відповідача1 Федченко А.В., яка вчинила правочин від імені товариства, діяла в супереч інтересам ТОВ "Фірма Отрада"", оскільки у підприємства відсутня змога вести господарську діяльність з використанням майна, яке знаходиться у його статутному фонді, а саме, не може повноцінно використовувати каналізаційну –насосну  станцію, майданчики для тенісу і бадмінтону,  трибуни,  тому, як сторони оспорюють перехід права власності на  обладнання цього майна.  

Згідно ч.3. ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Оспорюваним договором обумовлено перехід права власності на невизначене обладнання майна. Але відсутність у договорі предмету договору вказує на те, що даний правочин насправді не був спрямований на  реальне настання  правових наслідків, обумовлених ним, тобто на перехід права власності на обладнання, у зв'язку з його невизначеністю, як це вимагає ч.3 ст. 203 ЦК України.  Все це, відповідно до статті 215 ЦК України, якою встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами (стороною) вимог, встановлених зокрема частиною третьою статті 203, вказує на  недійсність такого правочину.           

Згідно до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.  82-85 ГПК України, суд  -

                                   В И Р І Ш И В :

1.  Позов  задовольнити повністю

2. Визнати недійсним договір купівлі –продажу обладнання каналізаційно – насосної станції, обладнання майданчиків для тенісу і бадмінтону, обладнання трибун, огорожі по периметру земельної ділянки за №1 від 19 березня 2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Отрада» /65026 місто Одеса вул.Катерининська,17, код 33016892/ та  Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Афілія» /61050 місто Харків, вул. Богдана Хмельницького,24, код 25188045/.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                       Гуляк Г.І.