Ухвала

від 14.06.2024 по справі 643/4701/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/4701/24

Провадження № 2/643/2731/24

УХВАЛА

14.06.2024 м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Новіченко Н.В., розглянувши

позовну заяву ОСОБА_1

до Харківської міської ради

про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права

власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Харківської міської ради (далі відповідач), відповідно до змісту якого просить суд:

-встановити юридичний факт постійного сумісного проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1 ;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 10.05.2024 року Московський районний суд м. Харкова позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху, встановив позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- належних доказів на підтвердження повноважень адвоката Ралко Сергія Сергійовича;

- документів на підтвердження дійсної вартості спірного нерухомого майна на момент звернення до суду з даним позовом, а також доказів доплати судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- доказів на підтвердження доплати судового збору у розмірі 211, 20 грн. за вимогу немайнового характеру;

- уточненої позовної заяви із зазначенням ціни позову; наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; уточнених позовних вимог, викладених у п. 3 прохальної частини позову.

24.05.2024 року представником позивача подана заява про усунення недоліків позовної заяви. Однак, ухвала суду від 10.05.2024 року виконана не в повному обсязі.

На виконання ухвали суду від 10.05.25024 року, щодо усунення недоліків позовної заяви представник позивача надає належним чином завірену копію ордеру на надання правової допомоги ОСОБА_1 ; докази доплати судового збору у розмірі 211 (двісті одинадцять) грн. 20 коп.; стосовно документів на підтвердження дійсної вартості спірного нерухомого майна на момент звернення до суду з даним позовом представник позивача зазначає, що родичі першого ступеня спорідненості, якою є ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб не зобов`язані проводити оцінку майна при подані позову до суду про прийняття спадщини, оскільки таке майно оподатковується за ставкою нуль, а тому і визначення суми майна, а відтак і суми позову у даному випадку не є обов`язковим. Щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, представник позивача зазначає, що всі докази, які були наявні у позивача у паперовому або електронному вигляді позивачем були надані до суду, що стосується наявності доказів по справі у інших осіб, позивач не має такої інформації. Щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, то позивач зазначає, що попередній розрахунок витрачених сум складає 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. Позивач підтверджує, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви та заяву про усунення недоліків позовної заяви, дійшов висновку про необхідність продовжити позивачу процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви з огляду на таке.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 133 ЦПК).

Стаття 1 Закону України «Про судовий збір» визначає, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В силу приписів ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п. п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Вартість нерухомого майна визначається суб`єктами оціночної діяльності, які отримали дозвіл на її здійснення в установленому законом порядку.

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Таким чином ціна позову у даній справі за вимогу майнового характеру повинна визначатись дійсною (ринковою) вартістю спірної квартири, на частину якої позивач просить суд визнати право власності, визначеною належним суб`єктом оціночної діяльності.

Однак, до позовної заяви позивачем не надано жодного документу в підтвердження дійсної (ринкової) вартості нерухомого майна, щодо якого заявлені позовні вимоги. Ціну позову щодо вартості квартири можливо встановити за допомогою суб`єкта оціночної діяльності.

За відсутності даних щодо вартості спірного нерухомого майна, неможливо встановити ціну позову та, відповідно, визначити розмір судового збору, який позивач має сплатити за вимогу майнового характеру.

Представник позивача адвокат Ралко С.С. ухвалу суду в цій частині не виконав з посиланням на приписи ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та вказуючи на те, що родичі першого ступеню спорідненості, якою є позивач, не зобов`язані проводити оцінку майна при поданні до суду позову про прийняття спадщини, оскільки таке майно оподатковується за нульовою ставкою, а тому і визначення суми майна у даному випадку не є обов`язковим.

Суд не приймає до уваги вказані доводи позивача, оскільки визначення вартості нерухомого майна, яке є предметом даного позову, у даному випадку є необхідною не для оподаткування, а для визначення дійсної (ринкової) вартості спірної квартири, на частину якої позивач просить суд визнати право власності, в залежності від якої визначається розмір судового збору за подання позову про визнання права власності на частину спірної квартири.

Одночасно суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей щодо ціни позову, проте, для визначення суми судового збору, який підлягає сплаті за подачу даного позову, позивачу необхідно надати суду оцінку вартості спірного майна.

Крім того, суд повторно зазначає, що згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Разом з цим, всупереч вищевказаній нормі процесуального права позивачем у п. 3 прохальної частини позову позовні вимоги викладені некоректно, оскільки не зазначено на яку саме частину спірної квартири позивач просить суд визнати право власності в порядку спадкування за законом.

Вказані недоліки позивачем також усунуті не були.

З огляду на вищевикладене та з метою забезпечення позивачу доступу до правосуддя суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення вказаних вище недоліків.

Керуючись ст. ст. 185, 260, 261 ЦПК, Суд

УХВАЛИВ:

1.Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, надавши строк 10 днів з дня вручення копії даної ухвали, шляхом подання до суду:

- документів на підтвердження дійсної вартості спірного нерухомого майна на момент звернення до суду з даним позовом, а також доказів доплати судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- уточненої позовної заяви із зазначенням ціни позову та уточнених позовних вимог, викладених у п. 3 прохальної частини позову.

2. Роз`яснити позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК).

3. Відповідно до ст. 261 ЦПК дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.В. Новіченко