Рішення

від 14.06.2024 по справі 140/5847/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5847/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.Д.,

за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І.,

представників позивача Юрківа В.П., Романіва С.І.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства Шахта №9 Нововолинська до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Шахта №9 Нововолинська звернулося з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльності Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з грошових коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях коштів ДП "Шахта № 9 "Нововволинська" адреса: Волинська обл., Іваничівський р., с. Литовеж, вул.Шахтарська, 37 код ЄДРПОУ 4193698, зобов`язання Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з грошових коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях коштів ДП "Шахта № 9 "Нововолинська" адреса: Волинська обл., Іваничівський р., с. Литовеж, вул.Шахтарська, 37 код ЄДРПОУ 4193698.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 квітня 2024 року Державне підприємство «Шахта №9 «Нововолинська» отримало копію постанови про накладення арешту від 05.04.2024 року за зведеним ВП №56784183, яку було винесено державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у І Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гриценею Г.Г. на кошти, що містяться на рахунках ДП "Шахта № 9 "Нововолинська" адреса: Волинська обл., Іваничівський р-он, с. Литовеж, вул. Шахтарська, 37, код ЄДРПОУ: 4193698 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 41952872,88 грн.

24 квітня 2024 року Державним підприємством «Шахта №9 «Нововолинська» було направлено скаргу на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з вимогою зняття арешту з грошових коштів.

29 квітня 2024 року списано 1 212 713,68 грн. з рахунка Державного підприємства «Шахта №9 «Нововолинська» згідно платіжної інструкції №11 від 29.04.2023 р. на рахунок Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

08 травня 2024 року було направлено заяву про розгляд скарги Державного підприємства «Шахта №9 «Нововолинська» про повернення примусово стягнутих коштів у зведеному ВП №56784183.

29 травня 2024 року Державне підприємство «Шахта №9 «Нововолинська» отримало скан - копію листа на електронну адресу від відповідача, яким було відмовлено у знятті арешту.

Оскільки відповідач відмовив у знятті арешту з коштів, позивач звернувся з позовом до суду та з врахуванням викладеного просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи з урахуванням глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У поданому до суду відзиві на позовну заяву від 11.06.2024 представник відповідача позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні, оскільки постанова про арешт коштів боржника від 05.04.2024 винесена виключно з метою виконання рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами на суму 2285366,92 грн. та рішень про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 35843919,11 грн., з урахуванням виконавчого збору в сумі 3812928,60 грн. та витрат виконавчого провадження в сумі 10658,25 грн. Крім того, із долучених до скарги Державного підприємства «Шахта №9 «Нововолинська» документів не встановлено документального підтвердження того факту, що рахунки боржника мають спеціальний режим та/або стягнення на такі кошти заборонено законом. З врахуванням викладеного просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідач просила в задоволені позову відмовити з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши вступне слово сторін, дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

19 квітня 2024 року Державне підприємство «Шахта №9 «Нововолинська» отримало копію постанови про накладення арешту від 05.04.2024 року за зведеним ВП №56784183, яку було винесено державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у І Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гриценею Г.Г. на кошти, що містяться на рахунках ДП "Шахта № 9 "Нововолинська" адреса: Волинська обл., Іваничівський р-он, с. Литовеж, вул. Шахтарська, 37, код ЄДРПОУ: 4193698 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 41952872,88 грн.

24 квітня 2024 року Державним підприємством «Шахта №9 «Нововолинська» було направлено скаргу на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з вимогою зняти арешту з грошових коштів.

29 квітня 2024 року списано 1 212 713,68 грн з рахунка Державного підприємства «Шахта №9 «Нововолинська» згідно платіжної інструкції №11 від 29.04.2023 р. на рахунок Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

08 травня 2024 року було направлено заяву про розгляд скарги Державного підприємства «Шахта №9 «Нововолинська» про повернення примусово стягнутих коштів у зведеному ВП №56784183.

29 травня 2024 року Державне підприємство «Шахта №9 «Нововолинська» отримало скан - копію листа на електронну адресу від відповідача, яким було відмовлено у знятті арешту.

Оскільки відповідач відмовив у знятті арешту з коштів, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

За приписами частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження,

виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьомуЗаконі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цимЗаконом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗаконута інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України Про виконавче провадженнявиконавець зобов`язаний вживати передбачених цимЗакономзаходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 34 Про виконавче провадження, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, наявності підстав, передбаченихстаттею 1Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств".

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності державних і вугледобувних підприємств тимчасово, до 1 січня 2025 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.1.1. Статуту Державне підприємство «Шахта №9«Нововолинська» засноване на державній власності відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 серпня 2015 року №550 Про створення ДП «Шахта №9 «Нововолинська» шляхом виділу" та належить до сфери управління Міністерства енергетики України, перейменованого відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 27.05.2020 №425 "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади".

Пунктом 2.2. Статуту встановлено, що предметом діяльності підприємства є добування кам`яного вугілля.

Крім того, те, що добування кам`яного вугілля є основним видом діяльності позивача підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, на позивача розповсюджуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств".

Позивач зазначає, що зведене виконавче провадження №56784183 відкрито з метою стягнення судового збору, витрат на правничу допомогу, стягнення витрат за реєстрації виконавчого провадження, виконавчого збору, виконавчого збору виведеного в окреме виконавче провадження, стягнення на користь ДП "Львіввугілля" сум основної заборгованості, витрат пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, шо не є виключенням, передбаченим v статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств. За підрахунками позивача заборгованість підприємства з виплати заробітної плати за виконавчими документами становить 729037,75 грн., а єдиний внесок на загальноообов`язкове державне соціальне страхування підприємством повністю сплачений.

Згідно наданої інформації відповідача, станом на 05.04.2024 на виконанні у складі зведеного виконавчого провадження перебували 37 рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами на загальну суму 2285266,92 грн. та 20 рішень про стягнення заборгованості із сплати єдиного внеску на загальноообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 35843919,11 грн, які не підлягають зупиненню згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств".

З постанови про арешт коштів боржника від 05.04.2024 ВП №56784183 державного виконавця вбачається, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гриценею Г.Г. накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках ДП "ШАХТА № 9 "НОВОВОЛИНСЬКА" адреса: Волинська обл., Іваничівський р-он, с. Литовеж, вул. Шахтарська, 37, код ЄДРПОУ 4193698 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 41952872,88 грн.

За твердженнями позивача на виконанні у складі зведеного виконавчого провадження перебували 57 рішень, які не підлягають зупиненню згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств".

При дослідженні постанови про арешт коштів боржника від 05.04.2024 встановлено, що в постанові про арешт відображено 172 виконавчих проваджень, відповідно 115 виконавчих проваджень підлягають зупиненню згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств", а тому накладати арешт на кошти боржника відповідно до вказаних виконавчих проваджень не було підстав.

З огляду на те, що виокремити з приводу виконання яких з 172 виконавчих проваджень державним виконавцем накладено арешт на кошти боржника, оскільки більша частина яких підлягає зупиненню згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств", постанова про арешт коштів боржника від 05.04.2024 у ВП №56784183 суперечить вимогам зазначеного Закону та є протиправною.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В Рішенні у справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (пункт 70).

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.09.2014 дійшов висновку, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого Протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Разом з тим, частиною 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов`язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява (постанова Верховного Суду від 24 вересня 2019 року у справі №819/1420/15).

Установлюючи правило, що суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог, ця норма встановлює виняток у вигляді можливості у суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (постанови Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі №826/6965/14, від 27 листопада 2018 року у справі №807/997/16, від 15 липня 2019 року у справі №804/14556/15, від 20 листопада 2019 року у справі №826/9457/18, від 22 листопада 2019року у справі №815/4392/15, від 23 грудня 2019 року у справі №815/3145/15, від 7 лютого 2020 року у справі №826/11086/18, від 5 травня 2020 року у справі №1340/4044/18, від 23червня 2020 року у справі №820/1545/16, від 6 серпня 2020 року у справі №805/3147/16-а).

Такі повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права (постанова Верховного Суду від 7 лютого 2020 року у справі №826/11086/18).

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Таким чином, на переконання суду, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача з метою запобігання порушення його прав на розпорядження коштами підприємства, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав позивача без необхідності додаткових його звернень до суду та виконання будь-яких інших умов для цього, суд виходить за межі позовних вимог та задовольняє позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправною і скасування постанови про арешт коштів боржника від 05.04.2024 у ВП №56784183.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 3028,00 грн., згідно квитанції від 31.05.2024 (а.с.08).

Відтак, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про виконавче провадження, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства Шахта №9 Нововолинська до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Грицені Г.Г. про арешт коштів боржника від 05.04.2024 у ВП №56784183.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Державного підприємства Шахта №9 Нововолинська судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Державне підприємство Шахта №9 Нововолинська (45325, Волинська область, Володимирський район, с. Литовеж, вулиця Шахтарська, 37, РНОКПП 41936988).

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, 1, код ЄДРПОУ 43316386).

Головуючий-суддя В. Д. Ковальчук