ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4060/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Володимирської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Володимирської міської ради (далі - УПСЗН Володимирської МР, відповідач) про визнання протиправним та скасувати рішень УПСЗН Володимирської МР від 23.02.2024 про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини, від 22.02.2024 про відмову у призначенні грошової компенсації вартості «пакунок малюка» та зобов`язати УПСЗН Володимирської МР призначити та виплатити допомогу при народженні дитини ОСОБА_3 та грошову компенсацію «пакунок малюка».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 в м. Бремен, Німеччина ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину - ОСОБА_4 . В період з дня народження дитини до 15.02.2024 позивач перебувала в Німеччині, а 16.02.2024 повернулася в Україну та діючи і інтересах дитини звернулась до відповідача з заявами про отримання допомоги при народженні дитини та про призначення грошової компенсації «пакунок малюка». Однак, рішеннями від 22.02.2023 та 23.02.2024 відповідач відмовив в призначенні допомоги при народженні дитини та призначення грошової компенсації «пакунок малюка» мотивуючи тим, що пройшло 12 місяців з дня народження дитини.
Вказані вище рішення позивач вважає протиправними, оскільки до 16.02.2024 вона не мала змоги раніше звернутися до відповідного органу державної влади з заявою про призначення соціальної допомоги на дитину.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Відповідач - УПСЗН Володимирської МР у відзиві на позовну заяву 12.06.2024 просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач звернулась з заявою через 12 календарних місяців після народження дитини.
Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Так, частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Судом встановлено, що громадянка України ОСОБА_1 зареєстрована та проживала в м. Володимир Володимирського району Волинської області з 2020 року вона виїхала за межі країни. ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Бремен, Німеччина народила дитину - сина ОСОБА_3 та 16.02.2024 року повернулася в Україну.
В лютому 2024 року позивач, діючи в інтересах малолітньої дитини, подала до УПСЗН Володимирської МР відповідні заяви про виплату допомоги при народженні дитини та призначення грошової компенсації «пакунок малюка».
Рішеннями УПСЗН ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.02.2024 та 23.02.2024 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні вищевказаної допомоги при народженні дитини та виплати грошової компенсації згідно з постановами КМ України від 27.12.2001 №1751, від 29.07.2020 №744 про що позивачу надіслано повідомлення про відмови в призначенні соціальної допомоги.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 №2402-III, Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 01.11.1992 №2811-XII.
За приписами статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки.
Відповідно до визначення, що міститься в статті 1 Закону України «Про охорону дитинства», охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.
Частиною першої статті 2 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.
В силу вимог частини першої статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім`ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та іншими законами України.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Частина перша статті 3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», вказує, що відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми, зокрема, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами і при народженні дитини.
Відповідно до статті 5 цього Закону допомога у зв`язку з вагітністю та пологами (крім допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону), допомога при народженні дитини, допомога при усиновленні дитини, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомога на дітей одиноким матерям, допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
Статтею 6 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» визначено, що документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров`я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення. Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.
Згідно із частинами першою-третьою статті 11 Закону України «Про державну допомогу з дітьми» допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки. Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним.
Частиною сьомою статті 11 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» встановлено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Статтею 12 зазначеного Закону визначено розмір допомоги при народженні дитини.
Умови призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», визначаються Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 (далі - Порядок №1751).
Пунктом 2 Порядку №1751 визначено, що державна допомога сім`ям з дітьми призначається і виплачується: громадянам України; іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особам, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту і мають право на державну допомогу на умовах, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Призначення і виплата державної допомоги сім`ям з дітьми здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем проживання заявника.
Згідно з пунктом 3 Порядку №1751 відповідно до статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» право на державну допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування непрацюючі жінки.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1751 допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.
Пунктом 12 Порядку №1751 визначено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.
Порядок та умови реалізації пілотного проекту "Монетизація одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" у 2020-2021 роках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2020 р. №744 (далі - Порядок №744), визначають механізм реалізації пілотного проекту "Монетизація одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" у 2020-2021 роках, що передбачає перерахування грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" (далі - грошова компенсація) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання батьків, у яких народилася дитина, а в разі їх відсутності - патронатних вихователів, прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів новонародженої дитини, відкритий в акціонерному товаристві комерційний банк "ПриватБанк" (далі - спеціальний рахунок).
Пунктом 2 Порядку №744 встановлено, що право на отримання грошової компенсації мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які разом з дитиною на законних підставах проживають на території України, є її батьками, патронатними вихователями, прийомними батьками, батьками-вихователями, опікунами (якщо батьки відмовилися від новонародженої дитини в пологовому будинку (відділенні), перинатальному, неонатальному центрі) (далі - отримувач) і забезпечують належні умови для догляду за нею та її виховання.
Згідно з ч. 2 п. 6 Порядку №744 грошова компенсація призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через 12 місяців з дня народження дитини.
Пунктом 7 Порядку №744 передбачено, що для призначення грошової компенсації отримувач подає (надсилає) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, виконавчому органу сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади (далі - виконавчий орган місцевої ради): заяву за формою згідно з додатком у паперовій або електронній формі із зазначенням реквізитів спеціального рахунка; документи (відомості) у паперовій або електронній формі, зазначені у пунктах 8 і 9 цих Порядку та умов.
Відповідно до п. 8 Порядку №744 до заяви у паперовій формі отримувач додає такі документи: 1) копію свідоцтва про народження дитини. У разі народження дитини за кордоном та відсутності свідоцтва про народження, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану України, - копію свідоцтва про народження дитини, виданого компетентним органом іноземної держави та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України, разом з перекладом українською мовою. Вірність перекладу або справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально; 2) копію посвідки на постійне проживання/посвідчення біженця/довідки про звернення за захистом в Україні (для іноземця та особи без громадянства)/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; 3) копію документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті громадянина України); 4) копію рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу місцевої ради або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною); 5) копію рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської ради про влаштування дитини в сім`ю патронатного вихователя (для патронатного вихователя); 6) копію рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім`ї; 7) довідку з пологового будинку про неотримання одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" (у разі народження дитини у пологовому будинку в 2020 році).
З матеріалів справи слідує, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із тим, що відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини та призначення грошової компенсації «пакунок малюка», оскільки позивач звернулася із заявами про призначення вказаної допомоги пізніше, ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
Суд не погоджується з таким рішеннями відповідача з огляду на наступне.
У вказаному періоді в Україні на підставі постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 09.12.2020 №1236 у редакції постанови від 27.05.2022 діяли карантинні обмеження з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. У подальшому рішеннями Уряду України неодноразово продовжено дію на території України карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжений і триває до цього часу.
Суд вважає, що ведення в Україні воєнного стану, у зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, є об`єктивною та виключною обставиною, яка перешкоджала позивачці повернутися за кордону в Україну, щоб звернутися до відповідача з заявами за допомогою при народженні дитини та призначення грошової компенсації «пакунок малюка», в законодавчо визначений строк (12 календарних місяців з дати народження дитини).
При цьому, суд враховує, що після повернення в Україну позивачка без зволікань звернулася до відповідача з відповідною заявою.
Відтак, пропуск позивачкою 12 місячного строку звернення з заявами про виплату допомоги при народженні дитини та призначення грошової компенсації «пакунок малюка» відбувся з об`єктивних, непереборних, виключних причин, що пов`язані з обставинами (коронавірусом SARS-CoV-2 та військовою агресією російської федерації проти України), які є об`єктивно непереборними, не залежать від волі позивачки та є дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних дій. Відтак, зазначені причини визнаються судом поважними.
Вказані обставини суд розцінює як поважні, що не залежали від волі позивача і унеможливили подання нею письмової заяви у строк, встановлений Порядком №1751 та Порядком №744.
Відтак, УПСЗН Володимирської МР при прийнятті оскаржуваних рішень не було враховано вищевказані обставини та протиправно прийнято рішення про відмову в призначенні позивачу допомоги при народженні дитини та призначення грошової компенсації «пакунок малюка», з огляду на пропуск строку звернення за такою допомогою.
Крім того, в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.
З огляду на вищенаведене, допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. В даному випадку несвоєчасне звернення батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14.02.2018 у справі №591/610/16-а та від 02.10.2018 справі №495/3711/17.
З урахуванням встановлених у справі фактичних обставин, наведених вище норм законодавства, враховуючи вимоги статті 245 КАС України, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішень відповідача від 22.02.2024 та 23.02.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини та призначення грошової компенсації «пакунок малюка», зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу допомогу при народженні дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та грошової компенсації «пакунок малюка».
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду позивач сплатила судовий збір в сумі 1937,92 грн., що підтверджується квитанцією від 12.04.2024.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1937,92 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 грн слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 1, 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19, від 23 квітня 2021 року у справі №140/2371/19.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, позивачем не надано договір про надання правничої допомоги, розрахунку вартості виконаних робіт та квитанції про сплату понесених витрат.
Отже, до матеріалів позовної заяви чи під час розгляду справи в суді не надано жодних доказів, які б свідчити про понесені фактичні витрати позивачем на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Таким чином, за відсутності доказів, які б підтверджували факт понесення (сплати) позивачем витрат на правову допомогу адвоката, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення на її користь таких витрат.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 263, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Володимирської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Володимирської міської ради від 22.02.2024 та 23.02.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини та грошової компенсації «пакунок малюка».
Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Володимирської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та грощової компенсації «пакунок малюка».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Володимирської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1937,92 грн (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім гривень дев`яносто дві копійки).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Володимирської міської ради (45400, Волинська область, Володимирський район, місто Володимир, вулиця Івана Франка, будинок 8, код ЄДРПОУ 03190768).
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2024 |
Оприлюднено | 17.06.2024 |
Номер документу | 119746464 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Мачульський Віктор Володимирович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Мачульський Віктор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні