Рішення

від 14.06.2024 по справі 520/8553/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2024 року № 520/8553/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Фермерського господарства «АГРОСЛОБОДА» до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов -

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство «АГРОСЛОБОДА» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 068130 від 15.02.2024;

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 068129 від 15.02.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 068130 від 15.02.2024 та постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 068129 від 15.02.2024, є протиправними та підлягають скасуванню.

Державною служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що співробітниками Державної служби України з безпеки на транспорті проводилась рейдова перевірка на а/д 0-212112 «Богодухів-Валки-Нова Водолага» 2 км. Автомобільна дорога 0-212112 «Богодухів-Валки-Нова Водолага».

Уповноваженими особами Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено перевірку транспортного засобу марки МАЗ 551605, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Результати рейдової перевірки оформлені актом №АР 035119 від 24.01.2024, яким зафіксовано порушення, а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні подільного вантажу, фактична маса транспортного засобу з вантажем 29,50 т. при допустимих 21,00 т. та відсутність протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.

Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті за порушення ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 068130 від 15.02.2024, якою на Фермерське господарство «АГРОСЛОБОДА» накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

Також, Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті за порушення пункту 22.5 ПДР затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 068129 від 15.02.2024, якою на Фермерське господарство «АГРОСЛОБОДА» накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 51000,00 грн.

Позивач, вважаючи протиправними оскаржувані рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 068130 від 15.02.2024, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 12 ст. 6 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. (далі по тексту Порядок № 1567) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Пунктом 2 Порядку № 1567 визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з п. 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Положеннями ст. 18 Закону України Про автомобільний транспорт регламентовано, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Таким чином, в розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем.

Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі №820/4624/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно акту перевірки №АР 035119 від 24.01.2024 зафіксовано порушення, а саме відсутність протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.

Положеннями ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; тощо.

Як вже зазначалось вище, перелік документів на підставі яких проводяться вантажні перевезення врегульований положеннями ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", однак вказаний перелік документів не є вичерпним, оскільки у вказаній нормі містяться посилання на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Отже, аналіз положень Закону України "Про автомобільний транспорт" дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для перевезення вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.

Згідно із ч.1 ст.22 Закону України "Про автомобільний транспорт" технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів та їх складових виконують з метою підтримання їх у належному стані та забезпечення встановлених виробником технічних характеристик під час використання, зберігання або утримання протягом періоду експлуатації.

За нормами ст.35 Закону України "Про дорожній рух" транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті (ч.1).

Обов`язковому технічному контролю не підлягають, зокрема, легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації щороку.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає КМ України.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів затверджений постановою КМ України № 137 від 30.01.2012.

Пунктом 18 зазначеного Порядку передбачено, що перевірка конструкцій і технічного стану транспортних засобів проводиться згідно з Вимогами до перевірки.

У разі позитивного результату після проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4.

Оцінюючи в сукупності викладене, протокол перевірки технічного стану в розумінні ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" є іншим документом, передбаченим законодавством, який повинен бути пред`явлений юридичною особою, що здійснює перевезення вантажів, особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Верховним Судом у постановах від 17.07.2018 р. у справі № 802/1836/17-а та від 01.07.2020 р. у справі № 803/50/17 зазначено, що приписи закону зобов`язують автомобільних перевізників, водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують перевезення.

Отже, відсутність у водія на момент проведення перевірки передбачених документів, а саме протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 068130 від 15.02.2024 винесено правомірно, а тому остання скасуванню не підлягає.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 068129 від 15.02.2024, суд зазначає наступне.

Так, під час перевірки транспортного контролюючий орган прийшов до висновку про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні подільного вантажу, фактична маса транспортного засобу з вантажем 29,50 т. при допустимих 21,00 т.

Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси, для вантажного трьохвісного автомобіля на автомобільній дорозі місцевого значення 21 тонну.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року (далі - Порядок № 879) визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах.

Відповідно до п.п.5-1 та 11 п.2 Порядку №879:

- документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу;

- точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання).

Отже, Порядком №879 передбачено проведення документального габаритно-вагового контролю та точного габаритно-вагового контролю.

Відповідачем наголошено, що у спірних правовідносинах було здійснено саме документальний габаритно-ваговий контроль.

Так, у спірних правовідносинах контролюючим органом фактична маса транспортного засобу визначена виходячи з інформації у товарно-транспортній накладній №45 від 24.01.2024, в якій вказано 29050.

В акті перевірки зазначено, що фактична маса транспортного засобу 29 т 50 кг при допустимих 21 т, що становить 38% перевантаження.

При цьому, відповідачем не надано доказів проведення документального габаритно-вагового контролю, а саме визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Так, контролюючий орган, в якості загальної маси транспортного засобу зазначено масу вантажу без додавання власної маси транспортного засобу.

Вказана обставина також підтверджується актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому зазначено, що повна маса фактична склала 29050 т.

За таких обставин, відповідачем фактично не здійснено документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу у спірних правовідносинах.

Також, суд зауважує, що у товарно-транспортній накладній №45 від 24.01.2024 зазначено « 29050». Проте, вказана інформація зазначена у графі під назвою «Кількість місць». Позивач не заперечує тієї обставини, що в товарно-транспортній накладній зазначено масу. Проте, суд зазначає, що контролюючий орган в акті перевірки не зазначив, яким чином прийшов до висновку, що у вказаній товарно-транспортній накладній зазначено саме масу вантажу.

Крім того, суд зазначає, що товарно-транспортна накладна, з якої відповідач взяв масу вантажу, - є первинним документом, який містить відомості про господарську операцію, та не може вважатися документом, який беззаперечно визначає масу вантажу.

Водночас, у спірному випадку позивачем вказується на помилковість даних, зазначених у такій товарно-транспортній накладній та яка була у подальшому виправлена.

Згідно п.21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут.

Відповідно до п.23-24 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух

Проте, відповідачем не доведено вчинення дій передбачених п.21, п.23, п.24 Порядку №879.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, оскаржуване рішення прийнято без всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

З огляду на викладене, постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 068129 від 15.02.2024 є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи частину задоволених майнових вимог, суд вважає, що накористь позивача підлягає стягненню судовий збір в частині 2271,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства «АГРОСЛОБОДА» (62020, Харківська область, Богодухівській район, с.Мурафа, вул.Весняна, 36) до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан Свободи, 5 Держпром, 6 під`їзд, 7 поверх, м.Харків, 61022) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 068129 від 15.02.2024.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, 03150, місто Київ, вул.Фізкультури, будинок 9) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства «АГРОСЛОБОДА» (код ЄДРПОУ 34643954, 62020, Харківська область, Богодухівській район, с.Мурафа, вул.Весняна, 36) сплачений судовий збір в сумі 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одна) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.