Рішення

від 10.06.2024 по справі 560/896/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/896/23

РІШЕННЯ

іменем України

10 червня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.

за участю:секретаря судового засідання Дубиної Н.Ю. представника відповідача - Коперсака М.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» № 30534000701 від 29.12.2022.

Позивач не погоджується із висновками акту документальної позапланової перевірки, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, вважає його таким, що прийняте всупереч нормам податкового законодавства України, на підставі суб`єктивних тверджень перевіряючих, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 24.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву в якому представник Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків зазначає, що податковий орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Податковим кодексом України, у зв`язку з цим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив про безпідставність вказаних відповідачем у відзиві на позов тверджень.

Ухвалою суду від 21.02.2023 суд перейшов до розгляду справи №560/896/23 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 03.04.2023 суд зупинив провадження у справі №560/896/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, до набрання законної сили рішення суду у справі №560/897/23.

Ухвалою суду від 14.05.2024 суд поновив провадження у справі №560/896/23.

Ухвалою суду від 29.05.2024 суд закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Причини неявки до суду не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві, вважає, що відповідач діяв правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Посадові особи Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків провели документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Суффле Агро Україна" (код ЄДРПОУ 34863309) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень, липень, серпень 2022 року від`ємного значення податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки складений акт від 18.11.2022 №335/34-00-07-01/34863309, яким встановленні порушення товариством вимог податкового законодавства, зокрема:

- підпункту "а" пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Суффле Агро Україна" завищило від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму ПДВ 57821,00 грн.

На підставі висновків перевірки Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийняло податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 30534000701 від 29.12.2022, яким зменшило товариству суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в розмірі 57821,00 грн.

Позивач, вважаючи, що прийняте відповідачем рішення є протиправним, звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 187.7 статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов`язаннями перед бюджетом.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права суд приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв`язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Тобто, аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, платіжні доручення тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Так, господарські операції для визначення податку на додану вартість мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків його господарської діяльності.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Відповідач в акті перевірки від 18.11.2022 №335/34-00-07-01/34863309 зазначає про те, що перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту, встановлено його завищення на суму ПДВ 57831,01 грн., оскільки було завищено показник рядка 21 за травень 2022 року в результаті порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що зафіксовано в акті "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (код ЄДРПОУ 34863309) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування з бюджету" від 18.11.2022 №334/34-00-07-01/34863309.

Завищення позивачем показника рядка 21 за травень 2022 року у Декларації за травень 2022 року, на думку відповідача, здійснено через відображення в податковому обліку операцій із ТОВ "Агрімарк" щодо закупівлі засобів захисту рослин у період листопад 2021 року по лютий 2022 року.

При цьому, судом встановлено, що в провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебувала справа №560/897/23 за ТОВ "Суффле Агро Україна" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.12.2022 №30334000701, від 29.12.2022 №3043400701, прийнятих на підставі висновків акту "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (код ЄДРПОУ 34863309) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування з бюджету" від 18.11.2022 №334/34-00-07-01/34863309.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/897/23 від 28.02.2023, яке набрало законної сили, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.12.2022 №30334000701, яким зменшено ТОВ "Суффле Агро Україна" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1135598,00 грн та від 29.12.2022 №3043400701, яким зменшено ТОВ "Суффле Агро Україна" суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в розмірі 57821,00 грн.

Під час розгляду справи №560/897/23 суд встановив реальність здійснення правовідносин між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ "Агрімарк", а саме факт придбання ТОВ "Суффле Агро Україна" у ТОВ "Агрімарк" товару (засоби захисту рослин) та його подальша реалізація згідно Договору поставки від 01.11.2021 №6/2021 АМК.

Так, в рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/897/23 від 28.02.2023, суд зазначає, що з наданих ТОВ "Суффле Агро Україна" первинних документів можливо встановити суть та зміст господарських операцій з ТОВ "Агрімарк", вказані документи підтверджують фактичне отримання позивачем товару та використання у господарській діяльності підприємства, обсяги поставленого товару та його оплату.

Отже, оскільки судом у справі №560/897/23 встановлено реальність здійснення господарських правовідносин між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ "Агрімарк", та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення від 29.12.2022 №30334000701, яким зменшено ТОВ "Суффле Агро Україна" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1135598,00 грн., з яким відповідач пов`язує зменшення суми від`ємного значення за серпень 2022 року, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» № 30534000701 від 29.12.2022.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд дійшов висновку про задоволення позову, позивачу підлягає повернення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «В4» № 30534000701 від 29.12.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" судові витрати (судовий збір) в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складене 14 червня 2024 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (вул. Богдана Хмельницького, 43, с. Крупець, Славутський район, Хмельницька область, 30068 , код ЄДРПОУ - 34863309) Відповідач:Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (просп. Шевченка, 15/1, м. Одеса, Одеський р-н, Одеська обл., 65015 , код ЄДРПОУ - 44104032)

Головуючий суддя І.І. Тарновецький