Постанова

від 18.11.2024 по справі 560/896/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/896/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

18 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулось до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 30534000701 від 29.12.2022.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги скаржником відзначено про відсутність факту повного з`ясування судом першої інстанції дійсних обставин справи та надання оцінки всім доказам податкового органу, що в сукупності, на переконання апелянта, призвело до порушення принципів, закріплених у ст. 2 КАС України.

Враховуючи відсутність клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участі, справу належить розглядати у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Посадові особи Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків провели документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Суффле Агро Україна" (код ЄДРПОУ 34863309) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень, липень, серпень 2022 року від`ємного значення податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки складений акт від 18.11.2022 №335/34-00-07-01/34863309, яким встановленні порушення товариством вимог податкового законодавства, а саме, підпункту "а" пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Суффле Агро Україна" завищило від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму ПДВ 57821,00 грн.

На підставі висновків перевірки Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийняло податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 30534000701 від 29.12.2022, яким зменшило товариству суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в розмірі 57821,00 грн.

Позивач, вважаючи, що прийняте відповідачем рішення є протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення.

Так, на переконання суду першої інстанції, оскільки в межах справи №560/897/23 встановлено реальність здійснення господарських правовідносин між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ "Агрімарк", та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення від 29.12.2022 №30334000701, яким зменшено ТОВ "Суффле Агро Україна" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1135598,00 грн., з яким відповідач пов`язує зменшення суми від`ємного значення за серпень 2022 року, тому податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 30534000701 від 29.12.2022 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, в межах доводів і вимог апеляційної скарги відповідно до приписів ст. 308 КАС України, відзначає наступне.

Так, підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно пп.14.1.181п.14.1ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Згідно з пунктами 198.1, 198.2 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Аналізуючи вищевказані норми, колегія суддів зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності.

Відтак, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Як встановлено судом, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугувало відображення позивачем у податковій звітності операції із ТОВ "Агрімарк" щодо закупівлі засобів захисту рослин у період листопад 2021 - лютий 2022 року.

Тобто, вказані висновки базуються на позиції податкового органу щодо нереальності господарських операцій з придбання позивачем у ТОВ "Агрімарк" вказаного товару.

Надаючи правову оцінку питанню нереальності господарських операцій з ТОВ "Агрімарк", судова колегія відзначає наступне.

Так, зі змісту акті перевірки від 18.11.2022 №335/34-00-07-01/34863309 перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту, встановлено його завищення на суму ПДВ 57831,01 грн., оскільки було завищено показник рядка 21 за травень 2022 року в результаті порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що зафіксовано в акті "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (код ЄДРПОУ 34863309) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування з бюджету" від 18.11.2022 №334/34-00-07-01/34863309.

Завищення позивачем показника рядка 21 за травень 2022 року у Декларації за травень 2022 року, на думку податкового органу, здійснено через відображення в податковому обліку операцій із ТОВ "Агрімарк" щодо закупівлі засобів захисту рослин у період листопад 2021 року по лютий 2022 року.

Натомість, як достеменно встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, в провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебувала справа №560/897/23 за позовом ТОВ "Суффле Агро Україна" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.12.2022 №30334000701 та №3043400701, прийнятих на підставі висновків акту "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (код ЄДРПОУ 34863309) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування з бюджету" від 18.11.2022 №334/34-00-07-01/34863309.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/897/23 від 28.02.2023, яке набрало законної сили відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2023 року, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.12.2022 №30334000701, яким зменшено ТОВ "Суффле Агро Україна" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1135598,00 грн та від 29.12.2022 №3043400701, яким зменшено ТОВ "Суффле Агро Україна" суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в розмірі 57821,00 грн.

Під час розгляду справи №560/897/23 встановлена реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ "Агрімарк", а саме факт придбання ТОВ "Суффле Агро Україна" у ТОВ "Агрімарк" товару (засоби захисту рослин) та його подальша реалізація згідно Договору поставки від 01.11.2021 №6/2021 АМК.

В рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/897/23 від 28.02.2023 відзначено, що з наданих ТОВ "Суффле Агро Україна" первинних документів можливо встановити суть та зміст господарських операцій з ТОВ "Агрімарк", вказані документи підтверджують фактичне отримання позивачем товару та використання у господарській діяльності підприємства, обсяги поставленого товару та його оплату.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В даному випадку, обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач жодних доводів в обгрунтування власної позиції щодо помилковості врахування судом першої інстанції висновків суду у справі №560/897/23 не навів.

Обставини, встановлені в межах справи №560/897/23, мають преюдиціальне значення, оскільки останні досліджувались та встановлювались судом в ході розгляду справи та знайшли своє відображення в мотивувальній частині рішення, яке набрало законної сили.

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.