Постанова

від 06.06.2024 по справі 280/6765/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 червня 2024 року м. Дніпросправа № 280/6765/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2024 ( суддя першої інстанції Сіпака А.В.) в адміністративній справі №280/6765/22 за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 30.11.2022 року звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління Держпраці у Запорізькій області, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ГУ Держпраці у Запорізькій області в частині відмови у складенні інформаційної довідки про умови праці на ОСОБА_1 при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професією електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах;

зобов`язати відповідача відповідно до п. 84 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві", затвердженого постановою КМ України від 17.04.2019 року за №337, скласти інформаційну довідку про умови праці на позивача за професією електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах на підставі даних його трудової книжки, гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2023 року позов задоволено, визнана протиправною бездіяльність Південно-Східного МРУ Держпраці щодо не складення інформаційної довідки про умови праці на ОСОБА_1 при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професією електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах, та зобов`язано відповідача відповідно до п. 84 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою КМ України від 17.04.2019 року за №337, скласти інформаційну довідку про умови праці на ОСОБА_1 за професією електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах на підставі даних його трудової книжки, гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить судове рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2023 залишено без змін.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2023 набрало законної сили 19.09.2023.

17.10.2023 позивачу видані виконавчі листи.

08.04.2024 представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду по справі №280/6765/22.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та задовольнити заяву, подану в порядку ст.382 КАС України.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

З системного аналізу вище зазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2023 у цій справі судом 17.10.2023 було видано виконавчий лист, який стягувачем був поданий для примусового виконання та перебуває на цей час на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса), та постановою державного виконавця цього відділу від 24.11.2023 відкрито виконавче провадження ВП №73418972 з примусового виконання виконавчого листа №280/6765/22 від 17.10.2023.

Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.

У даному випадку, позивач звернувся до суду із вимогами в порядку статті 383 КАС України, з підстав неналежного розрахунку розміру доплати до пенсії на виконання рішення суду.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що при встановленні неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій, важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності та/або дії, її фактичні підстави, а також шкідливість/протиправність для прав та інтересів заінтересованої особи.

Згідно зі статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження.

Відповідно до частини 6 статті 26 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за статтею 382 Кримінального кодексу України.

Положеннями статті 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Враховуючи викладене, колегія суддів наголошує, що позивачем не надано суду доказів, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, а відтак, звернення позивача із заявою в порядку статті 383 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України Про виконавче провадження першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 КАС України.

За наведених обставин апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Керуючись статтями 272, 286, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2024 в адміністративній справі №280/6765/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 06 червня 2024 року та не підлягає касаційному оскарженню.

Повне судове рішення складено 11 червня 2024 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЛ.А. Божко

суддяА.В. Суховаров