Постанова

від 13.06.2024 по справі 420/3385/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/3385/24

Перша інстанція: суддя Бжассо Н.В.,

ухвалу суду першої інстанції

прийнято 02.02.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Осіпов Ю.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колібрі Рітейл Груп`до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

31 січня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов TOB «Колібрі Рітейл Груп» до Головного управління ДПС в Одеській області, за результатом розгляду якого, позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС в Одеській області з не розгляду заяви ТОВ «Колібрі Рітейл Груп» від 12.05.2023, оформленої як виконавчий лист щодо видачі ліцензії, оформленої на новому бланку з урахуванням змін із зазначенням нового касового апарату з наступними реквізитами: фіскальний номер-3001056959, модель-372 T T POS.21, заводський номер ТА35000166, версія програмного забезпечення 1217 V21-306, реєстраційний номер екземпляра 001065358;

- зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області розглянути заяву ТОВ «Колібрі Рітейл Груп» від 12.05.2023, оформлену як виконавчий лист, щодо видачі ліцензії на новому бланку з урахуванням змін із зазначенням нового касового апарату з наступними реквізитами: фіскальний номер-3001056959, модель-372 Т T POS.21, заводський номер ТА35000166, версія програмного забезпечення 1217 V21-306, реєстраційний номер екземпляра 001065358.

Разом із позовною заявою, представником TOB «Колібрі Рітейл Груп», подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить зобов`язати Головне управління ДПС у Одеській області утриматися від вчинення дій щодо прийняття розпорядження про анулювання ліцензії виданої ТОВ «Колібрі Рітейл Груп» № 15210314202100004 на підставі акту фактичної перевірки від 15 січня 2024 року №1512/15-32-09-02-09 до набранням законної сили рішення суду.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, TOB «Колібрі Рітейл Груп» зазначало, що 12.05.2023 позивач звернувся через особовий кабінет платника податків до ГУ ДФС у м. Києві, із заявою про реєстрацію нового реєстратора розрахункових операцій (надалі РРО). Того ж дня, відповідно до реєстраційного посвідчення № 96565, виданим ГУ ДФС у м. Києві, вказаний РРО в органах ДФС зареєстровано та фіскалізовано.

12.05.2023 ТОВ «Колібрі Рітейл Груп» звернулось із заявою оформленою як виконавчий лист та Реєстраційним посвідченням, виданим ГУ ДФС у м. Києві про реєстрацію нового РРО поштовою кореспонденцією, та 29.06.2023 i 11.01.2024 безпосередньо до канцелярії ГУ ДФС України у Одеській області, про видачу додатку до ліцензії із зазначенням нового РРО. Проте, тричі вказаний лист, в тому числі, станом на день звернення до суду розглянуто не було.

При цьому, відповідно до акту про результати фактичної перевірки ТОВ «Колібрі Рітейл Груп» від 15.01.2024 №1512/15-32-09, який отримано поштовою кореспонденцією 24.01.2024 податковим органом встановлено, що товариство зверталось 12.05.2023 поштовою кореспонденцією, 29.06.2023 та 11.01.2024 нарочно із виконавчим листом (тобто заявою) щодо зміни касового апарату та видачі додатку до ліцензії, про те зроблено висновок, що інформації стосовно внесення змін у виданій товариству ліцензії № 15210314202100004 до ГУ ДПС в Одеській області не надходила, що не відповідає дійсності. Порушень або ухилень від сплати податків та зборів у період роботи нового РРО з 12.05.2023 по 12.01.2024 не встановлено. Разом з тим, у описовий частині вказаного акту перевірки зазначено, що встановлено факт реалізації пального з 12.05.2023 по 12.01.2024 через РРО не зазначений у ліцензії, що є порушенням статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі - № 481/95-ВР). У висновках зазначено, що за вказані порушення ст. 15 Закону України № 481/95-ВР ліцензія на торгівлю паливом анулюється.

З посиланням на приписи ст.3, ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» заявник вказує, що оскільки основним видом економічної діяльності ТОВ «Колібрі Рітейл Груп» є 47.30 (КВЕД) Роздрібна торгівля пальним, яку можливо здійснювати лише при наявності в суб`єкта господарювання відповідної ліцензії на такий вид діяльності, то прийняття уповноваженим суб`єктом владних повноважень рішення про анулювання такої ліцензії, безумовно призводить до неможливості продовження здійснення такого виду господарської діяльності.

Отже, виходячи з того, що інших ліцензій на право роздрібної торгівлі окрім діючої товариство не отримувало, ухвалення розпоряджень про анулювання ліцензії вже до вирішення даного спору по суті робить неможливим продовження позивачем господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним та призведе до: - повного зупинення господарської діяльності, та фактично доведення підприємства до банкрутства, оскільки торгівля паливом без діючої ліцензії не можлива та підпадає під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 161-1 КУпАП, санкція якої передбачає штраф і безальтернативну конфіскацію пального, грошей, A3C та іншого обладнання; - невиконання позивачем своїх зобов`язань перед покупцями палива, які вже оплатили вартість товару та отримали замість палива талони на відпуск бензину, дизельного палива, скрапленого газу. На даний час у товариства існує передоплата контрагентами на більше ніж тисячу літрів, які поступово реалізовуються останнім через вказані талони; - розірвання контрактів з покупцями та підриву ділової репутації ТОВ «Колібрі Рітейл Груп»; - численних судових процесів з приводу сплати штрафних санкцій на користь контрагентів (покупців палива). Так відповідно до пунктів 11.1-11.5 договорів на поставку палива із ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Баст-Офіс», ТОВ «Комунсервіс», ТОВ «Центр естетичної та відновлювальної медицини», ТОВ «Дефенс», ФОП «Акопова», ТОВ «Драйв транс Інвест», ТОВ «Логістик Драйв», ТОВ «Петроль систем», ТОВ «АЛВ Логістик Груп», ФОП «Борецький» встановлено відповідальність у разі прострочення зобов`язань по відпуску палива покупець нараховує пеню у розмірі 36% за користування грошовими коштами покупця; - застосування штрафних санкцій за зберігання пального, оскільки ліцензія на зберігання у товариства відсутня, то після анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю паливом зберігання залишків буде незаконним, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі 500 тис. грн.

На думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зобов`язання ГУ ДПС у Одеській області утриматися від вчинення дій щодо прийняття розпорядження про анулювання ліцензії, виданої ТОВ «Колібрі Рітейл Груп» № 15210314202100004 істотно ускладнить ефективний захист прав та інтересів підприємства від порушень з боку суб`єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, із підстав вказаних вище, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право підприємства на здійснення господарської діяльності та надасть можливість підприємству, до остаточного вирішення даного спору, реалізовувати своє право на здійснення своєї господарської діяльності, а також безперебійно забезпечувати потреби Збройних сил України, волонтерів та населення у пальному під час війни.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року, задоволено заяву TOB Колібрі Рітейл Груп про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі за позовом TOB Колібрі Рітейл Груп до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Одеській області утриматися від вчинення дій щодо прийняття розпорядження про анулювання ліцензії, виданої ТОВ «Колібрі Рітейл Груп» № 15210314202100004 на підставі акту фактичної перевірки від 15 січня 2024 року №1512/15-32-09-02-09 до набранням законної сили рішення суду по даній справі.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС в Одеській області подало на зазначену ухвалу апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 02.02.2024р. та винести ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Колібрі Рітейл Груп» у формі ТОВ про забезпечення позову повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що у спірному випадку відсутні передбачені ст.151 КАС України підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у кому вказуючи про хибність та безпідставність доводів скаржника, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову залишити без змін.

В судове засідання сторони не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Від представника позивача надійшли клопотання 07.06.2024 та 10.06.2024, про здійснення розгляду в порядку письмового спрощеного позовного провадження.

Відповідно до викладеного, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів згідн з ст.311 КАС України.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення (в даному випадку ухвали) в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу від 02.02.2024р. про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що наведені ТОВ «Колібрі Рітейл Груп» обставини дійсно впливають на здійснення ефективного способу захисту порушеного права, який, насамперед, спрямований на поновлення такого права, і лише у разі неможливості такого поновлення - гарантування особі можливості отримання нею відповідного відшкодування, у зв`язку із чим вбачав, що застосування заходів забезпечення позову у світлі конкретних обставин даної справи та особливостей правового регулювання спірних відносин, відповідає і принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Надаючи оцінку обґрунтованості такого висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами ч.1ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 ст.150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, процесуальним законом передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В силу вимог ч.1ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За змістом ч.2 ст.151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Приписами ч.3 статті 151 КАС України передбачено яким шляхом не допускається забезпечення позову.

Оцінюючи доводи скаржника, колегія суддів відзначає, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

З системного аналізу приведених вище норм слідує, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Апеляційний суд також враховує, що у відповідності до ч.6 ст.154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Таким чином, ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням: 1) висновків про існування: обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.

Крім того, забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем (заявником) та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

У пункті 17 абз. 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ зазначено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Необхідно зазначити, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно будь-якої із сторін у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Водночас, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Суд першої інстанції ґрунтовно відзначав, що частина 2 ст.151 КАС України передбачає також, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).

З огляду на викладене, суд першої інстанції доцільно зауважив, що прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивачів.

Апеляційним судом з матеріалів справи встановлено, що ТОВ Колібрі Рітейл Груп 15.02.2021 було отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером №15210314202100004, з терміном дії з 15.02.2021 по 15.02.2026, за адресою місця торгівлі: Одеська обл., Овідіопольський р-н., с.Лиманка, вул. Зоряна 46/2, АЗС.

Розпорядженням Головного управління ДПС в Одеській області від 24.01.2023 №114118, відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», за заявою суб`єкта господарювання, анульовано дію ліцензії №15210314202100004.

Разом з тим, розпорядженням Головного управління ДПС в Одеській області від 24.01.2023 №11120, на підставі статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» анульовано дію ліцензії №15210314202100004, у зв`язку з встановленням факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 року по справі № 420/4035/23, яке набрало законної сили 01.06.2023 року, визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління ДПС в Одеській області №114118, №114120 від 24.01.2023 про анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю паливом виданої 15.02.2021 ТОВ Колібрі Рітейл Груп, зобов`язано Головне управлінням ДПС в Одеській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним Товариства з обмеженою відповідальністю Колібрі Рітейл Груп за реєстраційним номером №15210314202100004.

Розпорядженням Головного управління ДПС в Одеській області від 20.07.2023 року №247-р поновлена вищевказана ліцензія.

Згідно із статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб`єкт господарювання зобов`язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.

Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Разом із позовом ТОВ Колібрі Рітейл Груп надано до суду заяву від 12.05.2023, оформлену як виконавчий лист щодо заміни касового апарату, в якій позивач просив внести зміни до додатку до ліцензії щодо реєстратора розрахункових операцій з такими реквізитами: фіскальний номер-3001056959, модель-372 T T POS.21, заводський номер ТА35000166, версія програмного забезпечення 1217 V21-306, реєстраційний номер екземпляра 001065358.

Водночас, з доданих ТОВ Колібрі Рітейл Груп доказів, судом також встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено у період з 04.01.2024 року по 12.01.2024 року фактичну перевірку позивача за результатами якої складено акт від 15 січня 2024 року №1512/15-32-09-02-09.

Перевіркою встановлено реалізацію ТОВ Колібрі Рітейл Груп пального в період з 12.05.2023 року по 12.01.2024 року, на АЗС за адресою Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, вул. Зоряна, 46/2 АЗС через електронний контрольно-касовий апарат (реєстратор розрахункових операцій) який не був внесений до діючої ліцензії № 15210314202100004 від 15.02.2021 на право роздрібної торгівлі пальним за вказаною адресою через РРО модель «TT POS.21» фіскальний номер 3001056959 (заводський номер ТА35000166) на загальну суму 14 587 561,99 грн., чим порушено ст. 15 Закону України від 12.12.1995p. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»

В акті вказано, що враховуючи, що вході перевірки встановлено факт реалізації пального в період з 12.05.2023 року по 12.01.2024 року, на АЗС за адресою Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, вул. Зоряна, 46/2 АЗС через електронний контрольно-касовий апарат (реєстратор розрахункових операцій) модель РРО модель «ТТ POS.21» фіскальний номер 3001056959 (заводський номер ТА35000166), який не внесений до діючої ліцензії № 15210314202100004 від 15.02.2021 на право роздрібної торгівлі пальним, ТОВ «КОЛІБРІ РІТЕЙЛ ГРУП» порушено вимоги статті 15 Закону України від 19.12.1995р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в частині здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії, ліцензія отримана таким суб`єктом анулюється.

За приписами ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

У відповідності до ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.

Як вказано скаржником, наслідком встановленого в акті перевірки від 15 січня 2024 року №1512/15-32-09-02-09 порушення є анулювання ліцензії.

При цьому, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог ст.15 Закону України від 19.12.1995р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у зв`язку із реалізацією пального через електронний контрольно-касовий апарат (реєстратор розрахункових операцій) модель РРО модель «ТТ POS.21» фіскальний номер 3001056959 (заводський номер ТА35000166), тобто через електронний контрольно-касовий апарат щодо якого, за твердженням позивача було подано заяву від 12.05.2023, оформлену як виконавчий лист щодо заміни касового апарату.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з вищевикладених обставин вбачається, що можливими негативними наслідками невжиття заходів забезпечення позову у визначений заявником спосіб у цьому випадку може бути неможливість здійснення позивачем фінансово-господарської діяльності, яка спрямована на отримання прибутку з огляду на те, що з основним видом економічної діяльності ТОВ «Колібрі Рітейл Груп» є 47.30 (КВЕД) Роздрібна торгівля пальним, можлива лише за наявності відповідної ліценції.

Анулювання відповідної ліцензій призводить до зупинення господарської діяльності, що очевидно потягне за собою такі наслідки як неможливість сплати підприємством податків та загальнообов`язкових платежів за результатами господарської діяльності, позбавить підприємство можливості своєчасно та у повному обсязі сплачувати заробітну плату працівникам, виконувати взяті на себе зобов`язання щодо реалізації пального за раніше укладеними договорами.

З огляду на те, що предметом позову у справі є бездіяльність ГУ ДПС в Одеській області з не розгляду заяви ТОВ «Колібрі Рітейл Груп» від 12.05.2023, оформленої як виконавчий лист щодо видачі ліцензії, оформленої на новому бланку з урахуванням змін із зазначенням нового касового апарату з наступними реквізитами: фіскальний номер-3001056959, модель-372 T T POS.21, заводський номер ТА35000166, версія програмного забезпечення 1217 V21-306, реєстраційний номер екземпляра 001065358, та з урахуванням вищевикладеного суд першої інстанції ґрунтовно вважав, що ТОВ «Колібрі Рітейл Груп» обрав спосіб забезпечення позову, який є співрозмірним до позовних вимог, що заявив позивач у цій справі, що забезпечить у подальшому виконання рішення, а застосовані судом заходи забезпечення адміністративного позову жодним чином не порушують прав та інтересів осіб, які беруть участь у розгляді даної адміністративної справи.

На переконання апеляційного суду, наведені ТОВ «Колібрі Рітейл Груп» обставини дійсно впливають на здійснення ефективного способу захисту порушеного права, який, насамперед, спрямований на поновлення такого права, і лише у разі неможливості такого поновлення - гарантування особі можливості отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, застосування заходів забезпечення позову у світлі конкретних обставин даної справи та особливостей правового регулювання спірних відносин відповідає і принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту, що узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, наведеним зокрема у постановах від 15 лютого 2023 року у справі № 160/9989/22, від 11 січня 2023 року у справі №640/10679/22, від 27 липня 2023 року у справі №160/7346/23, від 4 травня 2023 року у справі №380/12161/21, від 6 квітня 2023 року у справі №300/4615/22, від 22 березня 2023 року у справі №380/8301/22, від 31 січня 2023 року у справі №140/8709/21.

Так, зокрема, Верховний Суд у постанові від 13 липня 2022 року у справі №240/26736/21 сформував правовий висновок, відповідно до якого, анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з моменту її отримання суб`єктом господарювання позбавляє його права на подальше здійснення такої діяльності, та може призвести до ухвалення судом рішення по суті спору до розриву відповідних господарських зв`язків, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності взагалі у випадку ухвалення позитивного рішення суду. Таким чином, наведені обставини дійсно впливають на здійснення ефективного способу захисту порушеного права, який, насамперед, спрямований на поновлення такого права, і лише у разі неможливості такого поновлення - гарантування особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У постанові Верховного суду від 11 січня 2023 року по справі №640/10679/22, в якій суд надавав оцінку наявності підстав для забезпечення позову шляхом заборони Державній податковій службі України приймати розпорядження щодо анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю "Табако Дім" на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті), реєстраційний №990111202100013, дата реєстрації 7 червня 2021 року до набрання законної сили рішенням у даній справі, колегія суддів вважала, що застосування заходів забезпечення позову у світлі конкретних обставин цієї справи та особливостей правового регулювання спірних відносин відповідало і принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Отже, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Виходячи з фактичних обставин справи та наведених положень чинного законодавства, суд робить висновок про наявність об`єктивних обставини для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Апеляційний суд зауважує, що заходи забезпечення адміністративного позову, про вжиття яких у заяві просить позивач, відповідають предмету позову, разом з тим, вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскаржуваного розпорядження відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об`єктивного розгляду у судовому засіданні всіх обставин справи.

Колегія суддів зазначає, що обраний спосіб забезпечення позову є співмірним, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві.

Підсумовуючи виклеєне у сукупності, враховуючи обсяг заявленого позову, виходячи з принципу співрозмірного вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на приписи статті 150 КАС України, судова колегія вважає, що заява TOB «Колібрі Рітейл Груп» про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі за позовом TOB «Колібрі Рітейл Груп» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії підлягає задоволенню, про що вірного та обґрунтованого дійшов висновку суд першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст. 241-243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 378 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2024р. у справі №420/3385/24 залишено без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді О.О. Димерлій Ю.В. Осіпов