Постанова

від 14.06.2024 по справі 140/20924/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/20924/23 пров. № А/857/2420/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Глушка І.В., Довгої О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року (суддя Плахтій Н.Б., ухвалене в м. Луцьку) у справі № 140/20924/23 за адміністративним позовом Приватної фірми "Ельф" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Приватна фірма Ельф звернулася в суд з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 10.05.2023 №UA205140/2023/000284/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/001616.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив відповідач- Волинська митниця, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в позові.

В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що зазначені у рішенні про коригування митної вартості розбіжності в документах, які подано для підтвердження митної вартості товарів, слугували беззаперечною підставою для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару, та, як наслідок, витребування додаткових документів, які б ці сумніви усунули. Зазначає, що у відповідності до вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», ст.ст. 53, 54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: 1) договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; 3) прайс-листи, каталоги , специфікації виробника товару для широкого кола осіб від виробника товару; 4)висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; 5)платіжні документи щодо даної поставки. Зазначає, що декларант не надав інших додаткових документів, які б підтвердили митну вартість, а також надіслав лист № 01/05 від 10.05.2023 з проханням прийняти рішення про коригування митної вартості без врахування термінів. Відтак, вважає, що оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. Апелянт вважає, що з огляду на наведене вище, вважає, що рішення про коригування митної вартості від 10.05.2023 №UA205140/2023/000284/2 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим. Таким чином, зазначає, що вищенаведене слугувало беззаперечною підставою для написання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/001616.

Також вважає, що виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, з огляду на предмет спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критеріїв розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, розмір витрат на професійну правову допомогу, визначений рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 р. у розмірі 5 000,00 грн. та витрати, пов`язані із залученням перекладача в сумі 5220,00грн , є завищеним та підлягає зменшенню.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзив, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що12.09.2022 між фірмою AGROTEX (продавець) та ПП Ельф (покупець) укладено договір поставки №9/2022, відповідно до умов якого продавець продає покупцеві запчастини для сільськогосподарської техніки (далі - товар). Доставка товару буде здійснюватися партіями. На кожну окрему партію товару буде підписана Специфікація, що є невід`ємною частиною цього договору. У специфікації сторони вказують: повну назву товару, одиниці виміру, кількість, ціну і валюту замовлення. Основні умови поставки: FCA Костра.

На виконання умов вказаного контракту та згідно із специфікацією від 05.05.2023 №I/000101/23 фірма AGROTEX поставила позивачу товар на загальну суму 119359,16 Євро.

Для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару (28 товарні позиції), 06.05.2023 декларант позивача подав до Волинської митниці МД №UA205140/2023/036367. Фактурна вартість товару становить 119 359,16 Євро, що еквівалентно 4 815 903,39 грн. Митна вартість визначена на рівні 4 842 223,36 грн, з урахуванням транспортних витрат в розмірі 26 320,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, до митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: контракт поставки від 12.09.2022 №9/2022, рахунок-фактура PRO Forma від 07.04.2023 №ZO05290/23, рахунок-фактура PRO Forma від 07.04.2023 №ZO05297/23, специфікація вагова до інвойсу № 1/000101/23 від 05.05.2023 до договору від 12.09.2022 №9/2022, платіжна інструкція в іноземній валюті від 11.04.2023 №6, закупівельний інвойс №3734/28-1 від 20.04.2023, закупівельний інвойс від 08.02.2023 №Т-000081, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №ТР-0001366 від 05.05.2023, автотранспортна накладна (CMR) №346408 від 09.05.2023; митна декларація країни відправлення №23PL30101ОЕ0595067 від 06.05.2023, довідка про транспортні витрати від 08.05.2023, договір на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 03.03.2023 №050/23П, лист пояснення від 05.05.2023, договір про перевезення №23/22 від 31.05.2022, прайс-лист від 05.05.2023 №5/23.

Разом з тим, здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею надіслано декларанту електронне повідомлення, в якому декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; прайс-листи, каталоги , специфікації виробника товару для широкого кола осіб від виробника товару; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; платіжні документи щодо даної поставки та інші наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.

У листі від 10.06.2023 №01/05 позивач просив прийняти рішення без урахування 10-денного терміну на основі наданих електронних документів, прикріплених до МД №UA205140/2023/036367 від 06.05.2023 та повідомив, що інші документи, які зазначені в частині третій статті 53 МК України надаватися не будуть.

Проте, 10.05.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000284/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/001616. У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що митна вартість товарів 2, 8, 19, 22, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення за митною декларацією №UA205140/2023/036367 документи містять розбіжності, зокрема: числове значення, зазначене в експортній декларації №23PL30101ОЕ0595067 від 06.05.2023- 553 320 польських злотих не відповідає вартості товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 05.05.2023 №1/000101/23 - 119 359,16 Євро; платіжний документ №6 від 11.04.2023 року містить інформацію щодо оплати в сумі 132 901,02 Євро та не стосується даної поставки. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно ціни придбання оцінюваного товару; прайс-лист від 05.05.2023 б/н містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів - митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За умови надання, згідно статті 53 МК України документів, витребуваних митним органом, які містять достовірну, об`єктивну інформацію щодо визначення митної вартості товару, яка піддається обчисленню, і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (статті 59 МК України) та методу 26 (статті 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (статті 62 МК України) та методу 2г (статті 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта

Як вбачається з матеріалів справи, митну вартість товарів 2, 8, 19, 22 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, на підставі цінової інформації, наявної в митного органу - тов 2 - на рівні - 5.22 дол.США/кг за МД №UA40040/23/1922 від 20.01.2023, тов 8 - на рівні 4,24 дол.США/кг за МД №UA209170/2023/6874 від 30.01.2023, тов 19- на рівні - 8,03 дол.США/кг за МД №UA205140/2022/81083 від 11.11.2022, тов 22 - на рівні - 6,81 дол.США/кг за МД №UA205140/2022/83878 від 22.11.2022.

Декларант 10.05.2023 подав митну декларацію №23UA205140036634U7, за якою імпортований транспортний засіб випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України.

Не погоджуючись із прийнятими Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Положеннями частин 1, 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно норм статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як передбачено статтею 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Здійснивши аналіз наведених норм суд першої інстанції вірно зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Частинами 2, 4, 5 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Як вбачається з матеріалів справи, для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Зокрема, були подані: контракт поставки від 12.09.2022 №9/2022, рахунок-фактура PRO Forma від 07.04.2023 №ZO05290/23, рахунок-фактура PRO Forma від 07.04.2023 №ZO05297/23, специфікація вагова до інвойсу № 1/000101/23 від 05.05.2023 до договору від 12.09.2022 №9/2022, платіжна інструкція в іноземній валюті від 11.04.2023 №6, закупівельний інвойс №3734/28-1 від 20.04.2023, закупівельний інвойс від 08.02.2023 №Т-000081, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №ТР-0001366 від 05.05.2023, автотранспортна накладна (CMR) №346408 від 09.05.2023; митна декларація країни відправлення №23PL30101ОЕ0595067 від 06.05.2023, довідка про транспортні витрати від 08.05.2023, договір на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 03.03.2023 №050/23П, лист пояснення від 05.05.2023, договір про перевезення № 23/22 від 31.05.2022, прайс-лист № 5/23 від 05.05.2023 (т. 1, а.с.10-84, 86-92, т.2, а.с.7-28).

Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Договором поставки від 12.09.2022 №9/2022 визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця. На виконання умов вказаного контракту та згідно із специфікацією від 05.05.2023 №I/000101/23 фірма AGROTEX поставила позивачу товар на загальну суму 119359,16 Євро. Вказаним документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість та ціну.

Щодо доводів митного органу про те, що числове значення, зазначене в експортній декларації №23PL301010E0595067 від 06.05.2023 553320 польських злотих не відповідає вартості товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 05.05.2023 №I/000101/23 119359,16 євро, суд першої інстанції вірно зауважив, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України.

Слід зазначити, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем. При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

Окрім цього колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо безпідставності твердження митного органу про те, прайс-лист від 05.05.2023 №б/н містить інформацію від відправника, оскільки із оскаржуваного рішення неможливо встановити на підставі чого митний орган дійшов висновку, що відправник товару не є виробником цього ж товару. Більше того, прайс-лист це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, такий документ як прайс-лист не значиться у частині другій статті 53 МК України як такий, що підтверджує митну вартість товарів.

Слід врахувати, що до митного оформлення декларантом, окрім прайс-листа від 05.05.2023 №5/23 постачальника, митному органу були надані документи (інформацію) від виробника товару, а саме: закупівельний інвойс №3734/28-1 від 20.04.2023 та рахунок-фактура (інвойс закупівельний) №Т-000081 від 08.02.2023 з додатком №1.

Щодо посилання митного органу, що платіжний документ №6 від 11.04.2023 містить інформацію щодо оплати в сумі 132901,02 Євро та не стосується даної поставки слід зазначити наступне.

Згідно із пунктом 5.2. контракту поставки від 12.09.2022 №9/2022 продавець зобов`язується поставити товар згідно підписаного рахунку-фактури на протязі 30 календарних днів з моменту оплати покупцем товару. Таким чином, сторонами контракту погоджено здійснення попередньої оплати.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що платіжне доручення в іноземній валюті від 11.04.2023 №6 підтверджує сплату позивачем компанії AGROTEX коштів у сумі 132 901,02 Євро як передоплата за запасні частин до с/г машин і тракторів згідно із контрактом від 12.09.2022 №9/2022 та рахунками-фактурами від 07.04.2023 №ZO 05290/23 та №ZO 05297/23.

Згідно із рахунками-фактурами від 07.04.2023 №ZO 05290/23 та №ZO 05297/23 сторони домовилися про поставку товару на загальну суму 132901,02 Євро.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, згідно із специфікацією від 05.05.2023 №I/000101/23 фірма AGROTEX поставила позивачу товар на загальну суму 119359,16 Євро вагою брутто 19 310,00 кг, 26 паллет 3 коробки та саме з метою митного оформлення вказаного товару позивач подав до Волинської митниці МД від 09.05.2023 №23UA205140036367U6.

Наданою до митного оформлення автотранспортною накладною (CMR) №346408 від 09.05.2023 також підтверджується поставка товару на загальну суму 119 359,16 євро вагою брутто 19 310,00 кг, 26 паллет 3 коробки.

При цьому, в листі від 10.05.2023 №01105, направленому у відповідь на електронне повідомлення Волинської митниці, декларант повідомив, що залишок суми буде закритий наступною поставкою.

Окрім цього судом першої інстанції вірно зазначено, що визначаючи митну вартість за першим методом, декларант до фактурної вартості додав витрати з перевезення товару від місця передачі перевізнику до кордону України.

Згідно умов договору від 12.09.2022 №9/2022 товар поставляється на умовах FCA Костра. Ці умови означають, що продавець виконує своє зобов`язання з поставки, коли він поставляє товар, очищений від мита на експорт, перевізнику, призначеному покупцем, у визначеному місці.

Як передбачено пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України, декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, транспортні витрати на транспортування товару до кордону України за МД від 09.05.2023 №23UA205140036367U6 у розмірі 26320,00 грн були включені до митної вартості товару відповідно до пункту 10 статті 58 МК України. При цьому, на підтвердження таких понесених витрат разом з МД було надано договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 31.05.2022 №23/22, рахунок на оплату від 05.05.2023 №ТР-0001366, довідку про транспортні витрати від 08.02.2023, згідно яких вартість транспортних послуг по маршруту Міланув (Польща) до Ягодина становить 26320,00 грн.

Відтак, зважаючи на наведене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, які містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

Окрім цього судом першої інстанції вірно наголошено, що вимога про витребування додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є рахунок-фактура.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Судом першої інстанції вірно враховано те, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Пунктами 2, 4 частини 2 статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відтак колегія суддів вважає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Разом з тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Митну декларацію, цінову інформацію якої використано для коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу, відповідач суду не надав.

Окрім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією. Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу. Відтак, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 10.05.2023 №UA205140/2023/000284/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/001616 підставно визнані протиправними та скасовані судом першої інстанції.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, про підставність позовних вимог до задоволення.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що беручи до уваги час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, а також заперечення відповідача, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат, пов`язаних із залученням перекладача у розмірі 5200,00 грн, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що факт понесення позивачем витрат на залучення перекладача в сумі 5200,00 грн підтверджується належними та допустимими доказами, відтак такі витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань митниці на користь позивача.

Також судом першої інстанції вірно стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань митниці на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 5377,94 грн.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі №140/20924/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга