Рішення

від 14.06.2024 по справі 120/6076/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 червня 2024 р. Справа № 120/6076/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до:Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що надіслав на електронну адресу Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області запит на інформацію, який зареєстрували 11 квітня 2024 року за вхідним №91.

У вищезазначеному запиті позивач просив надати копії документів, які стосуються призначення відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації ліцею.

17 квітня 2024 року ліцей надіслав відповідь на запит позивача від 11 квітня 2024 року (вх. №91), в якій не надав запитуваної інформації. Крім того, у відповіді не зазначена відмова у наданні інформації.

Позивач вважає неправомірною бездіяльність відповідача щодо не надання інформації на його запит від 11 квітня 2024 року (вх. №91).

Ухвалою суду від 14.05.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали ( документ в електронному вигляді ) було надіслано одержувачу Кузьминецькому професійному аграрному ліцею Вінницької області в його електронний кабінет та доставлено 15.05.2024 о 23:36, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Згідно із частиною 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Верховний Суд у постанові від 23.11.2022 року у справі № 500/8027/21 дійшов висновку, що довідка про доставку в електронному вигляді рішення суду є належним доказом отримання стороною такого рішення.

Проте, як у встановлений судом строк, так і станом на дату ухвалення рішення відповідачем відзив на позовну заяву не подано, як і не надходило до суду заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву.

Згідно з положеннями ч. 6ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, виходячи з вищенаведених положеньКАС України, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, а відтак суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в письмовому провадженні, за наявними в ній матеріалами.

Суд, з`ясувавши доводи, викладені в позовній заяві, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив таке.

ОСОБА_1 11.04.2024 надіслав на офіційну електронну адресу відповідача запит на інформацію, відповідно до якого просив надати якісні копії всіх документів Кузьминецького професійного аграрного ліцею, які підтверджують те, що інспектор з кадрів ОСОБА_2 була тимчасово призначена відповідальною особою з питань доступу до публічної інформації ліцею. Інформацію просив надати за період з 01 листопада 2023 року по 22 лютого 2024 року.

Відповідачем надано відповідь від 17.04.2024 №367 на вказаний запит, відповідно до якої позивача повідомлено про те, що ОСОБА_2 була призначена відповідальною особою з питань доступу до публічної інформації ліцею усним зобов`язанням директора, на час відсутності працівника.

Втім, позивач вважає, що у наданій відповіді на запит відповідач не надав запитуваної інформації. Крім того, у відповіді не зазначена відмова у наданні інформації.

На переконання позивача, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не надання запитуваної інформації на вказаний вище запит на інформацію, а тому позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та правовідносинам, що виникли між сторонами, суд керується такими мотивами.

Відповідно до частин другої та третьої статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Статтею 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1996 року №2657-XII (далі Закон №2657-XII) визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною другою статті 7 Закону №2657-XII установлено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Таким чином, системний аналіз частини другої статті 34 Конституції України та частини другої статті 7 Закону №2657-XII свідчить, що особа має право вибирати на власний розсуд форму копій документів, які вона запитує, як і джерела отримання цієї інформації.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Положеннями частини четвертої статті 13 зазначеного Закону передбачено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Згідно зі статтею 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується в тому числі і шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача (ч. 3 ст. 19 Закону №2939-VI).

Поняття розпорядників інформації визначається у статті 13 Закону №2939-VI. Так, за пунктами 2, 3 частини першої статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

- юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків.

Судом встановлено, що Кузьминецький професійний аграрний ліцей Вінницької області є закладом професійної (професійно-технічної) освіти державної форми власності, який фінансується з державного бюджету та надає освітні послуги. А відтак, відповідач відноситься до розпорядників публічної інформації в розумінні положень статті 13 Закону №2939-VI.

Згідно з положеннями статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною першою статті 22 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Частиною другою цієї статті встановлено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

А згідно з частинами третьою та четвертою статті 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1)прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі (ч. 5 статті 22 Закону №2939-VI).

Згідно із частинами першою та другою статті 23 Закону №2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Отже, системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право скористатися своїм правом на подання запиту на інформацію у встановленому законодавством порядку, якому кореспондує обов`язок розпорядника інформації надати на нього відповідь.

При цьому, незалежно від результатів розгляду запиту про надання інформації (його задоволення чи відмова в задоволенні, відстрочка в задоволенні, перенаправлення належному розпоряднику тощо) такий суб`єкт зобов`язаний проінформувати про це заявника.

Як встановлено судом, 11.04.2024 позивач надіслав на офіційну електронну адресу відповідача запит на інформацію, відповідно до якого просив надати якісні копії всіх документів Кузьминецького професійного аграрного ліцею, які підтверджують те, що інспектор з кадрів ОСОБА_2 була тимчасово призначена відповідальною особою з питань доступу до публічної інформації ліцею. Інформацію просив надати за період з 01 листопада 2023 року по 22 лютого 2024 року.

Відповідачем надано відповідь на запит від 17.04.2024 №367, відповідно до якої позивача повідомлено про те, що ОСОБА_2 була призначена відповідальною особою з питань доступу до публічної інформації ліцею усним зобов`язанням директора, на час відсутності працівника.

Таким чином, з наданої відповідачем відповіді вбачається, що документи, які просив надати позивач у запиті від 11.04.2024, зокрема які підтверджують те, що інспектор з кадрів ОСОБА_2 була тимчасово призначена відповідальною особою з питань доступу до публічної інформації ліцею, відсутні в Кузьминецькому ПАЛ, оскільки не створювались відповідачем.

Так, зазначення у відповіді про те, що ОСОБА_2 була призначена відповідальною особою з питань доступу до публічної інформації ліцею усним зобов`язанням директора, на думку суду, свідчить, що письмові документи (відповідний наказ) з даного питання не оформлялися, а відтак надати їх неможливо.

На переконання суду, в даному випадку відповідачем своєчасно розглянуто запит позивача від 11.04.2024 та надано вичерпну відповідь по суті порушеного питання.

Доказів протилежного позивачем не надано.

При цьому суд зауважує, що позивачем не оспорюється факт отримання такої відповіді, оскільки на аркуші 2 позовної заяви зазначено, що 17 квітня 2024 року ліцей надіслав відповідь на запит позивача від 11.04.2024 вх №91.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, вказаними положеннями процесуального закону запроваджені спеціальні правила обов`язку доказування в адміністративній справі, які передбачають в тому числі й "презумпцією винуватості" суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи встановлені обставини справи та виходячи з правових норм, які регулюють спірні правовідносини, суд не встановив в діях відповідача протиправної бездіяльності (вини) у ненаданні інформації на запит позивача, а тому приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Кузьминецький професійний аграрний ліцей Вінницької області (вул. Студентська, буд. 30, с. Кузьминці, Жмеринський район, Вінницька область, 23040, код ЄДРПОУ 02539743)

СуддяЗаброцька Людмила Олександрівна