Постанова

від 22.11.2024 по справі 120/6076/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/6076/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Заброцька Людмила Олександрівна

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

22 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації на його запит від 11 квітня 2024 року (вх. №91);

- зобов`язати відповідача надати інформацію на запит від 11 квітня 2024 року (вх. №91).

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що надіслав на електронну адресу Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області запит на інформацію, який зареєстрували 11 квітня 2024 року за вхідним №91. У зазначеному запиті позивач просив надати копії документів, які стосуються призначення відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації ліцею. 17 квітня 2024 року ліцей надіслав відповідь на запит позивача від 11 квітня 2024 року (вх. №91), в якій не надав запитуваної інформації. Крім того, у відповіді не зазначена відмова у наданні інформації. Позивач вважає неправомірною бездіяльність відповідача щодо не надання інформації на його запит від 11 квітня 2024 року (вх. №91).

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач 11.04.2024 надіслав на офіційну електронну адресу відповідача запит на інформацію, відповідно до якого просив надати якісні копії всіх документів Кузьминецького професійного аграрного ліцею, які підтверджують те, що інспектор з кадрів ОСОБА_2 була тимчасово призначена відповідальною особою з питань доступу до публічної інформації ліцею. Інформацію просив надати за період з 01 листопада 2023 року по 22 лютого 2024 року.

Відповідачем надано відповідь від 17.04.2024 №367 на вказаний запит, відповідно до якої позивача повідомлено про те, що ОСОБА_2 була призначена відповідальною особою з питань доступу до публічної інформації ліцею усним зобов`язанням директора, на час відсутності працівника.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, статтею 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1996 року №2657-XII (далі Закон №2657-XII) визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною другою статті 7 Закону №2657-XII установлено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Тобто, системний аналіз частини другої статті 34 Конституції України та частини другої статті 7 Закону №2657-XII свідчить, що особа має право вибирати на власний розсуд форму копій документів, які вона запитує, як і джерела отримання цієї інформації.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

В силу частини першої статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Положеннями частини четвертої статті 13 зазначеного Закону передбачено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

За змістом статті 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується в тому числі і шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача (ч. 3 ст. 19 Закону №2939-VI).

Поняття розпорядників інформації визначається у статті 13 Закону №2939-VI. Так, за пунктами 2, 3 частини першої статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

- юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків.

З матеріалів справи встановлено, що Кузьминецький професійний аграрний ліцей Вінницької області є закладом професійної (професійно-технічної) освіти державної форми власності, який фінансується з державного бюджету та надає освітні послуги. А відтак, відповідач відноситься до розпорядників публічної інформації в розумінні положень статті 13 Закону №2939-VI.

Згідно з положеннями статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною першою статті 22 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Частиною другою цієї статті встановлено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

А згідно з частинами третьою та четвертою статті 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1)прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі (ч. 5 статті 22 Закону №2939-VI).

Частинами першою та другою статті 23 Закону №2939-VI визначено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Відтак, кожна особа має право скористатися своїм правом на подання запиту на інформацію у встановленому законодавством порядку, якому кореспондує обов`язок розпорядника інформації надати на нього відповідь.

Разом з тим, незалежно від результатів розгляду запиту про надання інформації (його задоволення чи відмова в задоволенні, відстрочка в задоволенні, перенаправлення належному розпоряднику тощо) такий суб`єкт зобов`язаний проінформувати про це заявника.

Як свідчать матеріали справи, 11.04.2024 позивач надіслав на офіційну електронну адресу відповідача запит на інформацію, відповідно до якого просив надати якісні копії всіх документів Кузьминецького професійного аграрного ліцею, які підтверджують те, що інспектор з кадрів ОСОБА_2 була тимчасово призначена відповідальною особою з питань доступу до публічної інформації ліцею. Інформацію просив надати за період з 01 листопада 2023 року по 22 лютого 2024 року.

Відповідачем надано відповідь на запит від 17.04.2024 №367, відповідно до якої позивача повідомлено про те, що ОСОБА_2 була призначена відповідальною особою з питань доступу до публічної інформації ліцею усним зобов`язанням директора, на час відсутності працівника.

Отже, з наданої відповідачем відповіді вбачається, що документи, які просив надати позивач у запиті від 11.04.2024, зокрема які підтверджують те, що інспектор з кадрів ОСОБА_2 була тимчасово призначена відповідальною особою з питань доступу до публічної інформації ліцею, відсутні в Кузьминецькому ПАЛ, оскільки не створювались відповідачем.

Так, зазначення у відповіді про те, що ОСОБА_2 була призначена відповідальною особою з питань доступу до публічної інформації ліцею усним зобов`язанням директора, на думку суду, свідчить, що письмові документи (відповідний наказ) з даного питання не оформлялися, а відтак надати їх неможливо.

А тому, в даному випадку відповідачем своєчасно розглянуто запит позивача від 11.04.2024 та надано вичерпну відповідь по суті порушеного питання.

Доказів протилежного позивачем не надано.

Водночас варто зауважити, що позивачем не оспорюється факт отримання такої відповіді, оскільки на аркуші 2 позовної заяви зазначено, що 17 квітня 2024 року ліцей надіслав відповідь на запит позивача від 11.04.2024 вх №91.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.