Рішення
від 26.04.2024 по справі 160/21313/23
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2024 рокуСправа №160/21313/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Савченка А.В.

при секретарі судового засідання Коростильові П.О.,

за участю:

представника позивача Братцевої Н.С.

представника відповідача - Пономаренка О.О.

розглянувши у судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» (вул.Генерала Пушкіна, буд.1, м.Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 44709157) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

22 серпня 2023 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.07.2023 р. №00189490706, №00189540706, №00189550706, №00189530706, прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ "Еллада Трейдінг" отримало чотири податкових повідомлення-рішення від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) від 19 липня 2023 року. У першому ППР ГУ ДПС встановило порушення ТОВ п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлену на рахунок платника у банку, у зв`язку з чим зобов`язано Позивача сплатити податкове зобов`язання у сумі 329 637 грн та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 82 409, 25 грн. У другому ППР ГУ ДПС встановило порушення ТОВ п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198 ПК та ч. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на сумі 2 342 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 585,50 грн. У третьому ППР ГУ ДПС встановило порушення ТОВ п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198 ПК, що у свою чергу призвело до порушення п. 200.4 ст. 200 ПК, що вплинуло на формування суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд. 19) у розмірі 158 грн. У четвертому ППР ГУ ДПС встановило відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 332 137 грн, у зв`язку з чим застосовано штраф у сумі 3400 грн. ГУ ДПС вважає, що ТОВ "Еллада Трейдінг" допустило порушення податкового законодавства, зокрема: завищено суму ПДВ, яка заявлена до бюджетного відшкодування, на суму 329 637 грн; завищено податковий кредит за рахунок неправомірного включення до складу податкового кредиту операцій з придбання автотранспортного засобу, який не використовується у фінансово-господарській діяльності підприємства, на суму 2 342 грн; занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму ПДВ 2 342 грн; завищено від`ємне значення податку на додану вартість, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, всього на суму 332 137 грн за рахунок неправомірного включення до складу податкового кредиту операцій з придбання автотранспортного засобу, який не використовується у фінансово-господарській діяльності підприємства. Відповідно до п.52 підрозд. 10 розд. ХХ ПК встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). На момент прийняття наказу Відповідача про проведення документальної планової виїзної перевірки Позивача від 30.07.2021р. №3549-п не приймалось рішення про завершення дії карантину, а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових та позапланових перевірок платників податків. Відповідно до вимог пункту 4 розділу ІІ Закону України від 17 вересня 2020 року № 896-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення додаткових протиепідемічних заходів під час проведення заходів, спрямованих на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок діє до дати завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таким чином, перевірка, проведена Відповідачем, є незаконною, оскільки проведена з порушенням вимог п.52 підрозділу 10 розділу ХХ ПК ТОВ "Еллада Трейдінг" вважає, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області не підтвердило факти вчинення ним порушень податкового законодавства, а тому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 р. вказаний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати оригінал документа про сплату судового збору у розмірі 14 232,70 грн.

28 вересня 2023 року від позивача надійшла заява, в якій він просив відстрочити сплату судового збору, у зв`язку із відсутністю грошових коштів у позивача станом на цей час.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 р. у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

На виконання ухвали суду від 20.09.2023 р., позивачем 11.10.2023 р. усунуто означені недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/21313/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

31 жовтня 2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив, в якому він зазначив, що у ході перевірки встановлено, що ТОВ«ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» придбало автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 150 у грудні 2022 року за ціною 1 992 822 грн. (ПДВ 298 822 грн.). У квітні 2023 року підприємство надало цей автомобіль у оренду ТОВ «ЮГ Трансервіс» за ціною 15 000 грн. (ПДВ 2 500 грн.) на місяць За результатами перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області дійшло висновку, що ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» не має можливості використовувати автомобіль у господарській діяльності, оскільки орендодавець не здійснює придбання дизельного палива, яке є необхідним для експлуатації автомобіля. Орендодавець не має можливості керувати автомобілем та забезпечувати його технічне обслуговування. Автомобіль був виставлений на продаж за ціною 2 179 488 грн., що свідчить про те, що він не використовується у господарській діяльності. На підставі цього висновку, ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесло чотири податкових повідомлення-рішення (ППР) до ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ»: ППР форми «В1» на суму 329 637 грн., штрафні санкції 25% - 82 409,25 грн.; ППР форми «В4» на суму 158 грн.; ППР форми «Р» на суму 2 342 грн., штрафні санкції 25% - 585,50 грн.; ППР форми «ПН» на суму 332 137 грн., штрафні санкції 5% (але не більше 3400) 3 400 грн. Додатково зазначено що після перевірки підприємство припинило будь-яку фінансово-економічну діяльність, у т.ч. надання придбаного автотранспортного засобу у оренду, що свідчить про те, що підприємство було створено лише з метою отримання бюджетного відшкодування за придбаний автотранспортний засіб без подальшої мети його використання у фінансово-господарській діяльності. Щодо мораторію встановленого пунктом 52 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України відповідач зазначає, що перевірка ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» проводилася на підставі п. 78.1.8 ПК України. Відповідно до цього підпункту, документальна позапланова перевірка проводиться, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від?ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. У випадку з ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ», перевірка проводилася за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК України. У зв`язку з цим у задоволенні адміністративного позову просить відмовити в повному обсязі.

16 листопада 2023 року від представника позивача надійшли пояснення, в яких він зазначив, що відповідач стверджує, що Позивач не використовує автомобіль Toyota Land Cruiser (державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ) у фінансово-господарській діяльності та його надання в оренду платнику ТОВ «Юг Трансервіс» носить формальний характер без фактичної передачі ТМЦ. Представник Позивача не погоджується з таким твердженням, оскільки воно не ґрунтується на належних та допустимих доказах. Позивач надав суду договір оренди транспортного засобу, акт приймання-передачі техніки та розрахункові документи, які підтверджують, що автомобіль був фактично переданий в оренду ТОВ «Юг Трансервіс». Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували факт фактичної передачі автомобіля ТОВ «Юг Трансервіс». У Акті перевірки Відповідач зазначив, що Позивач не має можливості використовувати автомобіль у господарській діяльності, оскільки: Орендодавець не здійснює придбання дизельного палива, яке є необхідним для експлуатації автомобіля. Орендодавець не має можливості керувати автомобілем та забезпечувати його технічне обслуговування. Автомобіль був виставлений на продаж за ціною 2 179 488 грн., що свідчить про те, що він не використовується у господарській діяльності. Представник Позивача заперечує ці твердження. Він зазначає, що: Орендодавець не зобов`язаний здійснювати придбання дизельного палива, оскільки ця функція покладена на орендаря. Орендодавець може керувати автомобілем та забезпечувати його технічне обслуговування через укладання договору технічного обслуговування з іншою компанією. Виставлення автомобіля на продаж не є підставою для висновку про те, що він не використовується у господарській діяльності. Представник Позивача також зазначає, що Відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували його твердження про відсутність у Позивача можливості використовувати автомобіль у господарській діяльності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 р. розгляд справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначити на 15.02.2024р. о 15:00 год.

15 лютого 2024 року від представника відповідача надійшло клопотання по справі, в якому він просив відкласти підготовче засідання по справі №160/21313/23, яке призначено на 15.02.2024р. о 15:00 год., у зв`язку з участю представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у іншому судовому засіданні.

15 лютого 2024 року від представника позивача надійшла заява про перенесення судового засідання, у зв`язку з перебуванням представника на лікарняному.

Відповідно до протоколу підготовчого засідання від 15.02.2024р. в судове засідання сторони не з`явились. Були повідомлені належним чином відповідно до вимог ст. ст. 124, 129 КАС України. Суд ухвалив відкласти підготовче засідання у зв`язку з надходженням клопотання від представників сторін на 07.03.2024 об 13:30 год.

07 березня 2024 року від позивача надійшли пояснення по справі, в якому підтримав свої позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

За результатами підготовчого засідання, що відбулося 07.03.2024 року, суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 28.03.2024 року на 16:00 годину. Всі сторони справи були присутні на засіданні.

28 березня 2024 року від представника позивача надійшла заява, в якій вона повідомила, що у позивача та у представника позивача наявний електронний кабінет у ЄСІТС.

Відповідно до протоколу судового засідання від 28.03.2024р. у судове засідання всі сторони з`явились. Суд ухвалив оголосити перерву до 18.04.2024р. о 10:00 год.

Згідно довідки складеної секретарем судового засідання від 19.04.2024р. №485, судове засідання, яке призначено на 18.04.2024р. року о 10 годині 00 хвилин для розгляду адміністративного позову № 160/21313/23 Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, знято з судового розгляду у зв`язку з відсутності електроенергії у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду (вул.. Академіка Янгеля, 4, м. Дніпро).

26 квітня 2024 року від представника позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

В судове засідання 26.04.2024 р. всі викликані сторони з`явились.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду від 05.09.2022 р. у справі №1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) висловлено позицію, що у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позову, з огляду на таке.

Суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ (код ЄДРПОУ 44709157) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності товариство є Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, Надання в оренду вантажних автомобілів, Загальне прибирання будинків, Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів.

30 листопада 2022 року складено договір купівлі-продажу №502А/22, між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Алмаз Мотор, Лтд", що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, 51 (надалі - "Продавець"), в особі начальника відділу продажу автомобілів Островського Вадима Євгенійовича, який діє на підставі Довіреності від 03.06.2022 р., з однієї сторони, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ», що знаходится за адресою: 49000, Дніпропетровська обл., Дніпро, вул. Генерала Пушкіна, б.1, в особі директора Ібрагімової яни В?ячеславівни, який діє на підставі статуту. На умовах цього договору продавець зобов`язується передати у власність Покупця транспортний засіб: TOYOTA LAND CRUISER 150 (Toyota Land Cruiser 150 2.755 6 AT Elegance) номер кузова: НОМЕР_3 ; рік випуску: 2022; колір: чорний (218).

Згідно акта приймання-передання товару до договору купівлі продажу №502А/22 від 30.11.2022р., покупець прийняв автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 150 (Toyota Land Cruiser 150 2.755 6 AT Elegance).

Як встановлено з платіжного доручення №2 від 16.12.2022р. ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» сплатило 203300,00 грн. за авто Toyota Land Cruiser, зг.рах. № НОМЕР_4 від 13.12.22. ПДВ 20%. 33883,33 грн.

Відповідно до видаткової накладної №376 від 20.12.2022р. ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» сплатило 1660685,00 грн. за авто Toyota Land Cruiser, від 13.12.22. сума з ПДВ 1992822,00 грн.

Згодом ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» та ТОВ «ЮГ ТРАНССЕРВІС» уклали договір оренди транспортного засобу без екіпажу (водія) №1/04/2023 від 01.04.2023р., відповідно до якого позивач передав ТОВ «ЮГ ТРАНССЕРВІС» в оренду транспортний засіб Toyota Land Cruiser JTEBR3FJ00K254176, строком дії з 01.04.2023р. по 31.10.2023р.

Як встановлено з акта надання послуг №2 від 01.04.2023р. на підставі Договору оренди транспортного засобу без екіпажу (водія) №1/04/2023 від 01.04.2023р. виконавцем були виконані наступні роботи: Послуги з оренди автотранспортного засобу Toyota Land Cruiser, держ номер НОМЕР_5 . Загальна вартість робіт без ПДВ склала 12500,00 грн., з ПДВ 15 000,00 грн.

Згідно акта надання послуг №3 від 31.05.2023р. на підставі Договору оренди транспортного засобу без екіпажу (водія) №1/04/2023 від 01.04.2023р. виконавцем були виконані наступні роботи: Послуги з оренди автотранспортного засобу Toyota Land Cruiser, держ номер НОМЕР_5 . Загальна вартість робіт без ПДВ склала 12500,00 грн., з ПДВ 15 000,00 грн.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» від 14.06.2023р. №2873-п, на підставі п. 191.1 ст. 191, пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст. 82, пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI ( зі змінами та доповненнями), у зв`язку з тим, що ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» (КОД 44709157) подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2023 року від?ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., та яке вплинуло на формування та декларування бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за квітень 2023 року у сумі 329 637 грн. Наказано: Провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ (код 44709157) з 14 червня 2023 року тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 329 795 грн, у тому чисті заявленого до відшкодування в бюджету у сумі 329 637 грн., з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про продовження проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» від 20.06.2023р. №2983-п, на підставі п. 19 ст. 19', пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п. 82.2 ст. 82, п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та наказу від 14.06.2023 №2873-1 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 44709157) проводиться документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНТ» у зв`язку поданням податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2023 року з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., а саме 329 795 грн., та яке вплинуло на формування та декларування бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за квітень 2023 року у сумі 329 637 грн. У зв`язку із значними обсягами операцій, проведених платником податків у перевіряємому періоді, з метою забезпечення якісного проведення документальної позапланової виїзної перевірки, у відповідності до п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України наказано продовжити строк проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» (код ЕДРПОУ 44709157), з 21.06.2023 терміном на 2 робочі дні.

За результатами перевірки складено акт №2426/04-36-07-06/44709157 від 29.06.2023 Перевіркою дотримання податкового законодавства ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ » при декларуванні за квітень 2022 року у Декларації з ПДВ від`ємного значення з ПДВ, у тому числі задекларованого бюджетного відшкодування з ПДВ встановлено: причиною виникнення від`ємного значення з ПДВ є придбання у попередньому період (грудень 2022 року) автомобілю TOYOTA LAND CRUISER 150 2.755L WAGON A/T Суфікс Z5 JTEBR3FJ00K254176 1GD8909274 у ТОВ ФІРМА "АЛМАЗ МОТОР, ЛТД" (23946642, 463 ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛ.(СОБОРНИЙ Р-Н М.ДНІПРА), яка в свою чергу придбала його у ТОВ ПзП «ТОЙОТА-УКРАЇНА» (32589471, 3100 Центральне МУ ДПС по роботі ВПП, імпорт з Польщі від нерезидента "CAT MOSOLF POLSKA SP.Z.O.O." згідно ГТД № 502503 від 09.12.2022 року.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» у податковій Декларації з податку на додану вартість за квітень 2023 року №9097452388 від 01.05.2023 року (далі - Декларація) порушено:

1. п.44.1 ст.44, п.185.1 ст. 185, п.187.1. ст.187, п.198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI (із змінами та доповненнями), що в свою чергу призвело до порушення п. 200.4 ст. 200 Кодексу, платником завищено суму ПДВ, яка заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за квітень 2023 року на 329 637 грн.;

2. п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1. ст.187, п.198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI (із змінами та доповненнями), що в свою чергу призвело до порушення п. 200.4 ст. 200 Кодексу, платником завищено суму від`ємного значення з ПДВ, відображено у рядку 21 декларації з ПДВ за квітень 2023 року на 158 грн.

3. п. 44.1 ст. 44, п. 185 ст. 185, п.187.1. ст. 187, п. 198.5, ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI (із змінами та доповненнями) та ч.1 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 року №996- XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» платник ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» по податковій декларації з ПДВ за квітень 2023 року занижено податкові зобов?язання з податку на додану вартість на суму ПІДВ 2 342 грн.

4. в порушення п. 201.10 ст. 201 Кодексу, у зв?язку із несвоєчасною реєстрацією податкових накладних в ЄРПН та не реєстрацією зведеної податкової накладної в ЄРПН, що в свою чергу не призвело до завищення чи заниження податкового зобов`язания та не вплинуло на визначення податкового зобов?язання з ПДВ. Штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН визначаються згідно зі ст. 120 .1 Кодексу.

04 липня 2023 року позивач звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з запереченнями на акт №2426/04-36-07-06/44709157 від 29.06.2023, в якому зазначив, що відповідачем не були враховані документи та зроблено висновок про відсутність проведення господарської діяльності.

Як встановлено, відповідач обґрунтовує свою позицію з огляду на таке:

«Зазначені дії платника є умисними, оскільки він удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Кодексом, зокрема в частині штучного збільшення своїх витрат, без наявних реальних підстав для цього.

Вина ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» підтверджується тим, що платник податків мав можливість дотримуватись норм чинного законодавства, зокрема здійснити господарську операцію, яка передбачає отримання економічного ефекту, однак не вжив достатніх заходів для цього, через те, що з метою зменшення бази оподаткування, від діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. За результатами розгляду заперечень встановлено:

Єдиним доводом щодо використання приданого автотранспортного засобу у господарській діяльності, на які посилається платник у наданих запереченнях, це укладений договір оренди з ТОВ «ЮГ ТРАНССЕРВІС» №1/04/2023 від 01.04.2023 року.

Однак у наданих запереченнях не спростовуються жодна з встановлених обставин, які були виявлені у ході перевірки:

1. стосовно економічної доцільності проведених фінансово-господарських операцій:

«Згідно наявних даних та наданих документів підприємство у подальшому придбаний автомобільний транспортний засіб надає у оренду ТОВ «ЮГ ТРАНССЕРВІС» (код 38636813), при цьому орендна плата за місяць становить лише 15000 грн. (ПДВ 2 500 грн.).

Таким чином, підприємство почне отримувати прибуток, та поверне вкладені гроші лише через 11 років (з урахуванням вартості придбаного автотранспортного засобу з ПДВ 1992 822/15 000) за умови що за вказаний період автотранспортний засіб не отримає значного фізичного (пробіг тощо) та естетичного зносу.

Згідно наданих до перевірки документів, а саме наказу № 1-03 про введення в експлуатацію основних засобів від 20.12.2022 року зазначено «... Строк корисного використання встановити - 5 років, що відповідає мінімально визначеним строкам амортизації, згідно п. 138.3.3 Податкового Кодексу України..».

Отже на підставі зазначених обставин надані до перевірки документи, а саме договір оренди №1/04/2023 від 01.04.2023 року, укладений з ТОВ «ЮГ Трансервіс» (код 38636813), з терміном надання в оренду до 31.10.2023 року з можливістю пролонгації вище вказаного договору за ціною 15 000 грн. з ПДВ суперечить наказу №1-03 про введення в експлуатацію основних засобів від 20.12.2022 року, та унеможливлює отримання будь-якого прибутку підприємством ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» за 5 років.»

2. щодо формування цінової політики при наданні приданого автотранспортного засобу у оренду.

«Вивченням відкритих джерел інформації встановлено, що на території України існують підприємства, які також надають у оренду автотранспортні засоби. Однак у ході вивчення цінової політики встановлено, що подібні автомобілі преміум класу здаються у оренду за ціною від 3 500 до 4 000 грн. на день, за умови оренди автомобілю на місяць (ціна зменшується в залежності від терміну оренди). Виходячи із зазначеної цінової політики термін окупності придбаного автотранспортного засобу становить 2-3 роки.

Враховуючі зазначені вище обставини, можливо зробити висновок, що проведені ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНТ» фінансово-господарські операції автотранспортного засобу, та його подальшого надання в оренду з метою отримання прибутку, позбавлені розумної економічної мети, оскільки внаслідок здійснення зазначених господарських операцій ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» не отримає реального економічного ефекту, а проведені операції направлені лише на формування від`ємного значення та в подальшому отримання бюджетного відшкодування.»

3. щодо подальшого використання ТОВ «ЮГ ТРАНССЕРВІС» орендованого автотранспортного засобу

«В ході перевірки, з метою підтвердження чи спростування факту використання підприємством автотранспортного засобу у фінансово-господарській діяльності підприємства були направлені запити до ГУ ДПС У Миколаївській обл. (ЗАВОДСЬКИЙ Р.М. МИКОЛАЄВА) з метою проведення зустрічної звірки з підприємством ТОВ «ЮГ ТРАНССЕРВІС» (вих. №2907/7/04-36-07-06-07 від 16.06.2023), а також в адресу Дніпровської міської ради з метою отримання інформації з бази даних «БЕЗПЕЧНЕ МІСТО» щодо перебування на території м. Дніпра та Дніпропетровської області автотранспортного засобу Toyota Land Cruiser, держ. номер НОМЕР_5 за період 3 01.12.2022 по 31.04.2023 (вих. № 22643/5/04-36-07-06-08 від 20.06.2023).

Станом на дату складання акта перевірки отримано лист ГУ ДПС У МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛ. від 27.06.2023 року №814/7/14-29-07-05-03, згідно якого надана лише узагальнена податкова інформація по платнику ТОВ «ЮГ ТРАНССЕРВІС».

Додатково вивченням виписаних та зареєстрованих податкових накладних ТОВ «ОГ ТРАНССЕРВІС» встановлено, що вказане підприємство за період з 01.04.2023 року не здійснює придбання дизельного палива (п.6.2.2 договору оренди №1/04/2023 від 01.04.2023 року, яким зазначено про обов`язок Орендаря нести витрати на оплату пального), та на підставі чого фактично не мас можливості використовувати орендований автотранспортний засіб у своїй діяльності (п. 2.1. договору оренди №1/04/2023 від 01.04.2023 року, яким зазначено, що метою оренди є використання легкового автомобілю Орендарем при здійсненні господарської діяльності підприємства та п.6.2.5 договору, яким зазначено про обов`язок Орендаря забезпечувати своїми силами керування легковим автомобілем і його технічну експлуатацію відповідно до цілей оренди, зазначених у пункті 2 Договору)»

4. щодо наміру реалізації придбаного автотранспортного засобу:

«Додатково у ході збору інформації у мережі Інтернет було знайдено оголошення від 03.06.2023 року (https://auto.ria.com/auto toyota land cruiser prado 33917769.amp.html), відповідно до якого автотранспортний засіб Toyota Land Cruiser, держ. номер НОМЕР_6 виставлений на продаж за ціною 2 179 488 грн., та з зазначеним пробігом 2 тис км,, гаражне зберігання. При цьому жодних документів щодо розірвання договору оренди з підприємством ТОВ «ЮГ ТРАНССЕРВІС» на момент публікації оголошення до перевірки не надано.»

Зазначені факти в сукупності спростовують факт використання ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» придбаного автотранспортного засобу у фінансово-господарській діяльності підприємства, а його надання в оренду платнику ТОВ «ТОГ ТРАНССЕРВІС» носить формальний характер, без фактичної передачі ТМЦ, а проведені операції направлені лише на формування від`ємного значення та в подальшому отримання бюджетного відшкодування.»

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ отримало податкові повідомленнярішення від 19.07.2023р. винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі Акта №2426/04-36-07. 06/44709157 від 29.06.2023 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Еллада Трейдінг» (податковий номер 44709157) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 329 795 грн., у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету в сумі 329 637 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 19.07.2023 р. №00189490706 ГУ ДПС встановлено порушення ТОВ п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185. п.187.1 ст.187. п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, що у свою чергу призвело до порушення п.200.4 ст.200 ПК та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. задекларовану на рахунок платника у банку, у зв`язку з чим зобов`язано Позивача сплатити податкове зобов`язання у сумі на 329 637 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 82 409,25 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 19.07.2023 р. №00189540706. ГУ ДПС встановлено порушення п.44.1 ст.44 . п.185.1 ст.185. п.187.1 ст.187. п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України та ч. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у зв?язку з чим збільшено суму грошового зобов?язання з податку на додану вартість на суму 2 342 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 585,50 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 19.07.2023 р. № 00189530706 ГУ ДПС встановлено порушення ТОВ п. 44.1 ст. 44, п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст.198 ПК України, що у свою чергу призвело до порушення п.200.4 ст.200 ПК, що вплинуло на формування суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду у розмірі 158 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 19.07.2023 р. №00189550706 ГУ ДПС встановлено відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку. передбаченого ст. 201 ПК податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 332 137 грн. у зв`язку з чим застосовано штраф у сумі 3400 грн.

Позивач не погоджується із прийнятими податковими-повідомленнями рішеннями та вважає їх протиправним та таким, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Згідно з ч. 2 ст. КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Конституція України Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачає, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:

головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;

у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.

Цей підпункт застосовується для цілей статті 39 цього Кодексу, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених пунктом 140.5 статті 140 цього Кодексу, які передбачають застосування відповідних положень статті 39 цього Кодексу.

У свою чергу, стаття 39 Податкового кодексу України регламентує питання трансфертного ціноутворення, зокрема, підпункт 39.1.1 пункту 39.1 стосується питань застосування принципу "витягнутої руки" та встановлює, що платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу "витягнутої руки" (об`єкта оподаткування - у випадках, якщо застосування принципу "витягнутої руки" передбачено цим Кодексом або міжнародними договорами).

Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Згідно з пунктом 44.1, 44.2 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами п. 185.1 ст. 185 ПК України, Об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до положень пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

У пункті 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 зазначеного Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) (у редакції на час виникнення правовідносин), активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників); власний капітал - різниця між активами і зобов`язаннями підприємства.

За частиною 1 та 2 статті 3 Закону № 996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Інформація, яка міститься в документах первинного обліку, в силу норми частини 2 статті 3 Закону № 996-XIV, є підставою для податкового обліку лише за умови, що вона відповідає дійсності.

Відповідно до частини 1, 5, 7, 8 статі 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 2.14, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704(далі Положення № 88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

За змістом п. 1, 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 31.12.2015 № 1307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за № 137/28267, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті. Податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що підставою для відображення господарських операцій у податковому обліку є фактичне здійснення таких операцій у межах господарської діяльності та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, які розкривають суть та зміст операцій та відображають їх реальне вчинення. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податкового кредиту.

Як встановлено, відповідач обґрунтовує правомірність оскаржуваних рішень, зокрема, посиланням на відсутність економічної доцільності проведених фінансово-господарських операцій, оскільки підприємство почне отримувати прибуток та поверне вкладені гроші лише через 11 років

З цього приводу суд зазначає, що після прийняття ПКУ в його первинній редакції не було жодної іншої згадки про ділову мету, окрім її визначення. Водночас попри відсутність жодної відповідної норми ПКУ цю категорію застосовували до ПДВ (щодо незаконного відображення сум у складі податкового кредиту з цього податку або безпідставного отримання його бюджетного відшкодування з огляду на формальну згадку про господарську діяльність у підпункті 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

З 01.01.2021р. почали діяти зміни до пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі ПК України) у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об`єктів оподаткування» від 17.12.2020 р. № 1117-IX.

З 1 січня 2021 року підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом шостим, відповідно до якого цей підпункт застосовується для цілей статті 39 цього Кодексу, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених пунктом 140.5 статті 140 цього Кодексу, які передбачають застосування відповідних положень статті 39 цього Кодексу.

У свою чергу стаття 39 Податкового кодексу України регламентує питання трансфертного ціноутворення, зокрема, підпункт 39.1.1 пункту 39.1 стосується питань застосування принципу "витягнутої руки".

Формулювання «Цей підпункт застосовується для цілей статті 39 цього Кодексу, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених пунктом 140.5 статті 140 цього Кодексу, які передбачають застосування відповідних положень статті 39 цього Кодексу» не передбачає можливості його розширювального тлумачення та застосування до операцій між резидентами з 1 січня 2021 року. Тобто ділова мета застосовується до операцій з нерезидентами, які є пов`язаними з платником податків особами.

Отже, концепція «ділової мети» («економічної доцільності») після змін до ПКУ 01.01.2021 р. застосовується для цілей статті 39 цього Кодексу, тобто для мети «трансфертного ціноутворення», відтак податковий орган не має підстав для її застосування у випадках, не обумовлених законом.

Це узгоджується з ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте, відповідач, з посиланням на постанови Верховного Суду від 16.04.2020 р. № 826/7760/15, від 14.05.2019 р. № 820/3546/18, від 12.03.2019 р. № 826/14489/16, від 19.04.2019 р. № 803/236/15-а, від 21.10.2019 р. № 0540/7843/18-а, від 09.10.2020 р. № 826/11085/18, від 18.11.2021 р. № 815/1057/15, від 29.06.2023 р. № 440/1563/22, зазначає, що мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а, відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.

З огляду на вказану практику Верховного Суду, відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які обґрунтування позивача щодо доцільності здійснення операцій, адже саме позивач був стороною господарських операцій, а не відповідач.

З цього приводу суд зазначає, що правовідносини у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 р. № 826/7760/15, від 14.05.2019 р. № 820/3546/18, від 12.03.2019 р. № 826/14489/16, від 19.04.2019 р. № 803/236/15-а, від 21.10.2019 р. № 0540/7843/18-а, від 09.10.2020 р. № 826/11085/18, від 18.11.2021 р. № 815/1057/15 стосуються періодів, до змін пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, які почали діяти з 01.01.2021 р., а постанова Верховного Суду від 29.06.2023 р. № 440/1563/22 не містить висновків щодо застосування абзацу шостого підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, у зв`язку з чим суд не застосовує зазначену практику Верховного Суду до спірних правовідносин.

Отже, суд не приймає доводи відповідача стосовно оцінки економічної доцільності проведених фінансово-господарських операцій та формування цінової політики, як такі що зроблені з порушенням законодавства.

З приводу доводів податкового органу щодо подальшого використання ТОВ «ЮГ ТРАНССЕРВІС» орендованого автотранспортного засобу суд зазначає таке.

Так, відповідач зазначає, що у квітні 2023 року підприємство надало цей автомобіль у оренду ТОВ «ЮГ Трансервіс» за ціною 15 000 грн. (ПДВ 2 500 грн.) на місяць За результатами перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області дійшло висновку, що ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» не має можливості використовувати автомобіль у господарській діяльності, оскільки орендодавець не здійснює придбання дизельного палива, яке є необхідним для експлуатації автомобіля. Орендодавець не має можливості керувати автомобілем та забезпечувати його технічне обслуговування. Автомобіль був виставлений на продаж за ціною 2 179 488 грн., що свідчить про те, що він не використовується у господарській діяльності.

Судом встановлено, у ході перевірки, з метою підтвердження чи спростування факту використання підприємством автотранспортного засобу у фінансово-господарській діяльності підприємства були направлені запити до ГУ ДПС У Миколаївській обл. (ЗАВОДСЬКИЙ Р.М. МИКОЛАЄВА) з метою проведення зустрічної звірки з підприємством ТОВ «ЮГ ТРАНССЕРВІС» (вих. №2907/7/04-36-07-06-07 від 16.06.2023), а також в адресу Дніпровської міської ради з метою отримання інформації з бази даних «БЕЗПЕЧНЕ МІСТО» щодо перебування на території м. Дніпра та Дніпропетровської області автотранспортного засобу Toyota Land Cruiser, держ. номер НОМЕР_5 за період 3 01.12.2022 по 31.04.2023 (вих. № 22643/5/04-36-07-06-08 від 20.06.2023).

Проте, станом на дату складання акта перевірки отримано лист ГУ ДПС У МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛ. від 27.06.2023 року №814/7/14-29-07-05-03, згідно якого надана лише узагальнена податкова інформація по платнику ТОВ «ЮГ ТРАНССЕРВІС».

Також податковий орган зазначає, що додатково вивченням виписаних та зареєстрованих податкових накладних ТОВ «ОГ ТРАНССЕРВІС» встановлено, що вказане підприємство за період з 01.04.2023 року не здійснює придбання дизельного палива (п.6.2.2 договору оренди №1/04/2023 від 01.04.2023 року, яким зазначено про обов`язок Орендаря нести витрати на оплату пального), та на підставі чого фактично не мас можливості використовувати орендований автотранспортний засіб у своїй діяльності (п. 2.1. договору оренди №1/04/2023 від 01.04.2023 року, яким зазначено, що метою оренди є використання легкового автомобілю Орендарем при здійсненні господарської діяльності підприємства та п.6.2.5 договору, яким зазначено про обов`язок Орендаря забезпечувати своїми силами керування легковим автомобілем і його технічну експлуатацію відповідно до цілей оренди, зазначених у пункті 2 Договору)»

З цього приводу суд зазначає, що у постанові від 03.09.2019 у справі №810/3790/17 Верховний Суд вказав, що висновки про відсутність у контрагентів (по «ланцюгу» постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з`ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків.

Матеріали справи не містять доказів проведення відповідачем зустрічних перевірок контрагентів позивача та постачальників по ланцюгу постачання.

Отже, посилання відповідача щодо не підтвердження руху товару по ланцюгу постачання базуються лише на результатах податкового контролю контрагентів позивача, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із його контрагентом.

У справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 наголошував на індивідуальній юридичній відповідальності за податкові правопорушення.

При цьому, здійснення господарських операцій підтверджено зібраними у справі доказами, а саме договором купівлі-продажу від 30.11.2022 року №502А/22, актом приймання-передання товару до договору купівлі продажу №502А/22 від 30.11.2022р., платіжним дорученням №2 від 16.12.2022р., видатковою накладною №376 від 20.12.2022р., договором оренди транспортного засобу без екіпажу (водія) №1/04/2023 від 01.04.2023р., актом надання послуг №2 від 01.04.2023р., актом надання послуг №3 від 31.05.2023р. та податковими накладними від 14.12.2022 р. № 544, 21.12.2022 р. № 1660, 21.12.2022 р. № 3108, 16.12.2022 р. № 523, 01.04.2023 р. № 1, 31.05.2023 р. № 1.

Вказані обставини спростовують твердження податкового органу про те, що використання ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» придбаного автотранспортного засобу у фінансово-господарській діяльності підприємства, а його надання в оренду платнику ТОВ «ТОГ ТРАНССЕРВІС» носить формальний характер, без фактичної передачі ТМЦ, а проведені операції направлені лише на формування від`ємного значення та в подальшому отримання бюджетного відшкодування.

Твердження відповідача щодо наміру реалізації придбаного автотранспортного засобу жодним чином не обґрунтовують доводи податкового органу, що зазначені факти в сукупності спростовують факт використання ТОВ «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» придбаного автотранспортного засобу у фінансово-господарській діяльності підприємства, а його надання в оренду платнику ТОВ «ТОГ ТРАНССЕРВІС» носить формальний характер, без фактичної передачі ТМЦ, а проведені операції направлені лише на формування від`ємного значення та в подальшому отримання бюджетного відшкодування, оскільки, як суд вже зазначав, здійснення господарських операцій підтверджено зібраними у справі доказами, а наміри щодо подальшої реалізації вказаним фактів не спростовують. До того ж факт реалізації не доведено.

Враховуючи те, що доводи податкового органу спростовуються матеріалами справи та є необґрунтованими суд дійшов висновку про неправомірність ППР ГУ ДПС, яким встановлено порушення ТОВ п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлену на рахунок платника у банку, у зв`язку з чим зобов`язано Позивача сплатити податкове зобов`язання у сумі 329 637 грн та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 82 409, 25 грн; ППР ГУ ДПС, яким встановлено порушення ТОВ п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198 ПК та ч. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на сумі 2 342 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 585,50 грн; ППР ГУ ДПС, яким встановлено порушення ТОВ п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198 ПК, що у свою чергу призвело до порушення п. 200.4 ст. 200 ПК, що вплинуло на формування суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд. 19) у розмірі 158 грн.; ППР ГУ ДПС, яким встановлено відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 332 137 грн, у зв`язку з чим застосовано штраф у сумі 3400 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Разом з тим, суд не може погодитись із доводами позивача, що на момент прийняття наказу Відповідача про проведення документальної планової виїзної перевірки Позивача від 30.07.2021р. №3549-п не приймалось рішення про завершення дії карантину, а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових та позапланових перевірок платників податків, а тому перевірка проведена незаконно.

Абзац перший пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачає, у редакції, чинній на час перевірки, установити мораторій на проведення документальних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім, зокрема, документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

У свою чергу підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКУ передбачає, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

Як встановлено, перевірка у цій справі проведена у зв`язку з поданням декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, тому спірні правовідносини підпадають під виключення на заборону перевірок у зв`язку з мораторієм.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно із частиною першою та другою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною третьою статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Відповідно до частини п`ятої статті 134 цього Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, положеннями КАС України передбачено відшкодування витрат на професійну правничу допомогу виключно адвокатам; заявлена до стягнення сума витрат має бути співмірною з наданими послугами, обґрунтованою та пропорційною до предмета спору, ці витрати мають бути пов`язаними з розглядом справи та підтверджені відповідними доказами.

Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.09.2018 року у справі № 816/416/18.

Приписами пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до пунктів 6, 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та витрачений час.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі №300/941/19 та від 31.03.2020 року у справі №726/549/19.

Матеріалами справи підтверджується, що з метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатом договір про надання професійної правової допомоги від 31.07.2023 року.

На підтвердження здійснення судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правової допомоги, матеріали справи містять:

- вказаний вище договір про надання правової допомоги б/н від 31.07.2024 року;

- рахунок на оплату №05-08/2023 від 03.08.2023 року на суму 25 000 грн;

- платіжна інструкція №18 від 08.08.2023р. про сплату позивачем суми 25 000 грн. за надання правничої допомоги за рах. №05-08/2023 від 03.08.2023р.

Суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Проаналізувавши розрахунок витрат на надання правової допомоги та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу 25 000,00 грн. є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 11 500,00 грн. Стягнення витрат на правничу допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 11 500,00 грн. є обґрунтованим та співмірним, а такі витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Беручи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 160/21313/23 з викладених вище підстав.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 14232,70 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. 241-246, 250 КАС України, суд,

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» (вул.Генерала Пушкіна, буд.1, м.Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 44709157) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.07.2023 р. №00189490706, №00189540706, №00189550706, №00189530706 прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» (вул.Генерала Пушкіна, буд.1, м.Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 44709157) судовий збір у розмірі 14 232,70 грн.

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 160/21313/23 задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ» (вул.Генерала Пушкіна, буд.1, м.Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 44709157) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 500,00 грн.

В іншій частині заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Повний текст рішення складено 14.06.2024 р.

Суддя А.В. Савченко

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення26.04.2024
Оприлюднено17.06.2024
Номер документу119752003
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Судовий реєстр по справі —160/21313/23

Ухвала від 23.09.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Ухвала від 19.07.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Рішення від 26.04.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Савченко Артур Владиславович

Рішення від 26.04.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Савченко Артур Владиславович

Ухвала від 23.01.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Савченко Артур Владиславович

Ухвала від 16.10.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Савченко Артур Владиславович

Ухвала від 03.10.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Савченко Артур Владиславович

Ухвала від 20.09.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Савченко Артур Владиславович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні