ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 червня 2024 рокусправа № 380/3431/24Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови, -
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» (місцезнаходження: вул. Польова, 97, с. Черляни, Городоцький район, Львівська область, 81500; код ЄДРПОУ: 38169102) звернулося з позовною заявою до Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43971343), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 15.01.2024 №UA209000/2024/100025/2, за поданою ТОВ «КПП ЦЕНТР» електронною митною декларацією;
- визнати протиправним та скасувати картку відмову Львівської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA209230/2024/000064, за поданою ТОВ «КПП ЦЕНТР» електронною митною декларацією.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем, за результатами перевірки поданої позивачем митної декларації, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови. Вважає такі рішення необґрунтованими та таким, що суперечить нормам чинного законодавства. Зазначає, що надані позивачем до митного органу документи на підтвердження митної вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору, шляхом застосування основного методу, що свідчить про порушення відповідачем передбаченого ст.57 Митного кодексу України порядку визначення митної вартості товару. У зв`язку з наведеним просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді від 19.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
06.03.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено наступне.
Рахунок-фактура 207569 виставлено 26.10.2023, а зовнішньоекономічний договір купівлі продажу 34/23 від 31.10.2023, тобто операція купівлі-продажу товару передує даті укладення договору.
Зовнішньоекономічний договір купівлі продажу 34/23 від 31.10.2023 укладено із КПП Центр, а у рахунку-фактурі 207569 (лівий верхній куток) у переліку адресатів вказано Strans, однак інформація про будь-які відносини із заявленою фірмою відсутні.
У п.2.3 зовнішньоекономічного договору купівлі продажу 34/23 від 31.10.2023, вказано, що транспортний засіб доставляється покупцеві на умовах FCA або СРТ, без зазначення конкретного місця.
У калькуляції про транспортні витрати 2162 від 03.01.2023 (різниця між датою перевезення і датою формування калькуляції становить 1 рік) вказані витрати по перевезенню автомобіля за маршрутом Zeebrugge, Бельгія, відсутня інформація щодо такого місцезнаходження транспортного засобу, так як Продавець зареєстрований за адресою CLEVESTONE WORKS, SLAPEWATH, GUISBOROUGH, CLEVELAND, TS14 6PX,GB.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом.
На вимогу митного органу декларантом надіслано платіжну інструкцію від 08.11.2023 на купівлю валюти, у розмірі 33 000 фунтів, у гр. «Призначенні платежу» міститься посилання на рахунки проформи від 31.10.2023. Рахунок проформа на купівлю транспортного засобу, що надано до митного оформлення від 31.10.2023, а дата рахунку фактури №207569 від 26.10.2023. Також номер контракту, що вказано у проформі не відповідає номеру зовнішньоекономічного контракту, що надано до митного оформлення.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Таким чином, Львівська митниця вважає, що спірне рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню, а тому просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 14.06.2024 відмолено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
31.10.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» (Покупець) та C.J. Leonard Sons Ltd - Велика Британія (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу за №34/23. Згідно умов Договору Продавець продає, а Покупець купує транспортний засіб або причіп. Оплата здійснюється на рахунок Продавця на умовах попередньої оплати в валюті GBP фунти стерлінги. Відповідно до п.2.3 Договору, транспортний засіб доставляється покупцеві на митну територію України на умовах FCA або СРТ.
На підставі вказаного договору ТОВ «КПП ЦЕНТР» придбало у продавця C.J. Leonard Sons Lid. - Велика Британія, транспортний засіб: - сідельний тягач, марки MAN модель TGX. 2016 року випуску, білого кольору, бувший у використанні. EURO 6, номер шасі: WMA24XZZ3HM721945 з дизельним двигуном, № двигуна: б/н, робочий об`єм циліндрів двигуна - 12419 см3, колісна формула 6x2; власна маса 8345 кг: повна маса 24000 кг; за ціною 8000.00 GBR.
26.10.2023 продавцем - C.J. Leonard Sons Ltd. - Велика Британія, виставлено покупцю ТОВ «КПП ЦЕНТР» інвойс № 207569 на транспортний засіб - сідельний тягач, марки MAN модель TGX 2016 року випуску, білого кольору, бувший у використанні, EURO 6, номер шасі: НОМЕР_1 , з дизельним двигуном, № двигуна: б/н, робочий об`єм циліндрів двигуна - 12419 см3, колісна формула 6x2: власна маса 8345 кг; повна маса 24000 кг; за ціною 8000.00 GBR.
31.10.2023 продавець виставив покупцю Pro-Forma інвойс № 113856 на автомобіль сідельний тягач, марки MAN модель TGX 2016 року випуску, білого кольору, бувший у використанні, EURO 6, номер шасі: НОМЕР_1 , на суму 8000.00 GBP STERLING.
08.11.2023 платіжною інструкцією в іноземній валюті за № 8568, ТОВ КПП «ЦЕНТР» (Покупець) перерахувало Продавцю - C.J. Leonard AND Sons Ltd. кошти в сумі 33000.00 (тридцять три тисячі Фунтів стерлінгів 00), вказавши в призначенні платежу: - PREPAYMENT BY THE CONTRACT 34/23 D TD 31.10.2023, а також за інші придбані автомобілі згідно INVOICE № 113857, 113858, 113856, 113849 від 31.10.2023.
11.01.2024 декларант позивача, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію МД 24UA209230002616U6, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості імпортованого товару було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: рахунок-фактура (інвойс) №207569 від 26.10.2023; сертифікат про походження товару №PL/MF/AL05105787 від 10.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2162 від 03.01.2024; свідоцтво реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 05.05.2017; зовнішньоекономічний договір (контракт) №34/23 від 31.10.2023.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст.53 МК України, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який замінює його, та додатки до нього у разі їх наявності;- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного
товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».
На вимогу митного органу декларант позивача надав: проформу інвойс, прайс, платіжне доручення за 4 авто, калькуляцію транспортних витрат.
При цьому, відповідач зазначив що у платіжній інструкції від 08.11.2023 на купівлю валюти, у розмірі 33 000 фунтів, у гр. «Призначенні платежу» міститься посилання на рахунки проформи від 31.10.2023. Рахунок проформа на купівлю транспортного засобу, що надано до митного оформлення від 31.10.2023, а дата рахунку фактури №207569 від 26.10.2023. Також номер контракту, що вказано у проформі не відповідає номеру зовнішньоекономічного контракту, що надано до митного оформлення.
За результатами розгляду МД 24UA209230002616U6 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 15.01.2024 №UA209000/2024/100025/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA209230/2024/000064.
У графі 33 Рішення про коригування №UA209000/2024/100025/2 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.
Рахунок-фактура 207569 виставлено 26.10.2023, а зовнішньоекономічний договір купівлі продажу 34/23 від 31.10.2023, тобто операція купівлі-продажу товару передує даті укладення договору.
Зовнішньоекономічний договір купівлі продажу 34/23 від 31.10.2023 укладено із КПП Центр, а у рахунку-фактурі 207569 (лівий верхній куток) у переліку адресатів вказано Strans, однак інформація про будь-які відносини із заявленою фірмою відсутні.
У п.2.3 зовнішньоекономічного договору купівлі продажу 34/23 від 31.10.2023, вказано, що транспортний засіб доставляється покупцеві на умовах FCA або СРТ, без зазначення конкретного місця.
У калькуляції про транспортні витрати 2162 від 03.01.2023 (різниця між датою перевезення і датою формування калькуляції становить 1 рік) вказані витрати по перевезенню автомобіля за маршрутом Zeebrugge, Бельгія, відсутня інформація щодо такого місцезнаходження транспортного засобу, так як Продавець зареєстрований за адресою CLEVESTONE WORKS, SLAPEWATH, GUISBOROUGH, CLEVELAND, TS14 6PX,GB.
Також, у платіжній інструкції від 08.11.2023 на купівлю валюти, у розмірі 33 000 фунтів, у гр. «Призначенні платежу» міститься посилання на рахунки проформи від 31.10.2023. Рахунок проформа на купівлю транспортного засобу, що надано до митного оформлення від 31.10.2023, а дата рахунку фактури №207569 від 26.10.2023. Також номер контракту, що вказано у проформі не відповідає номеру зовнішньоекономічного контракту, що надано до митного оформлення.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД від 12.12.2023 №23UA205170039997U2, де митна вартість товару становить 22000 євро.
З метою випущення товару у вільний обіг позивач подав митну декларацію 24UA09230004023U5 від 15.01.2024, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з спірним рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України).
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено частиною третьою ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною третьою ст.54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).
Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно з ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.2 ст.64 МК України).
Щодо зауваження митного органу про те, що рахунок-фактура №207569 виставлена 26.10.2023, а зовнішньоекономічний договір купівлі продажу 34/23 від 31.10.2023, тобто операція купівлі-продажу товару передує даті укладення договору.
Суд зазначає, що рахунок-фактура (інвойс) це товаросупровідний документ у міжнародній комерційній практиці, що надається продавцем покупцеві і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони поставляються покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання і відомості про постачальника та одержувача. На підставі вказаного інвойсу позивач здійснив оплату за ввезений товар та долучив до митного оформлення відповідне платіжне доручення.
Укладення зовнішньоекономічного договору після виставлення рахунку-фактури не суперечить нормам законодавства. При цьому ціна товару у договорі відповідає інвойсу. Вказане зауваження відповідача жодним чином не впливає на заявлену митну вартість за ціною договору.
Більш того, ч.2 ст.53 Митного кодексу передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього подаються митному органу у разі їх наявності. Тобто основним документом для підтвердження митної вартості є саме рахунок-фактура (інвойс).
Щодо зауваження відповідача, про те, що зовнішньоекономічний договір купівлі продажу 34/23 від 31.10.2023 укладено із КПП Центр, а у рахунку-фактурі 207569 (лівий верхній куток) у переліку адресатів вказано Strans, однак інформація про будь-які відносини із заявленою фірмою відсутні.
Суд, зазначає що рахунок фактура виставлена покупцю ТОВ «КПП Центр», у якій зазначено усі відповідні реквізити позивача, а саме код ЄДРПОУ, адреса, також з ТОВ «КПП Центр» укладено в подальшому зовнішньоекономічний договір купівлі продажу 34/23 від 31.10.2023 Позивач здійснював оплату за товар та його доставку на митну територію України. Зазначення Strans у переліку адресатів жодним чином не впливає на митну вартість та її числове значення.
Щодо твердження відповідача про те, що у п.2.3 зовнішньоекономічного договору купівлі продажу 34/23 від 31.10.2023, вказано, що транспортний засіб доставляється покупцеві на умовах FCA або СРТ, без зазначення конкретного місця; а також про те, що у калькуляції про транспортні витрати №2162 від 03.01.2023 (різниця між датою перевезення і датою формування калькуляції становить 1 рік) вказані витрати по перевезенню автомобіля за маршрутом Zeebrugge, Бельгія, відсутня інформація щодо такого місцезнаходження транспортного засобу, так як Продавець зареєстрований за адресою CLEVESTONE WORKS, SLAPEWATH, GUISBOROUGH, CLEVELAND, TS14 6PX, GB.
Згідно з умовами Інкотермс FCA (Free Carrier Франко перевізник) відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно. Ризики за товар переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу в транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження на транспорт перевізника.
Згідно графи 20 вантажної митної декларації товар поставлявся на умовах FCA, Zeebrugge.
Згідно калькуляції транспортних витрат № 2162 від 03.01.2023 позивач заявив транспортні витрати саме з м. Zeebrugge, Бельгія до митного кордону України у сумі 21900 грн та включив їх до митної вартості товару. Про описку в даті калькуляції позивач повідомляв відповідача відповідним листом.
При цьому, адреса реєстрації продавця не має жодного відношення до місця з якого здійснювалось перевезення до митного кордону України, адже з умовами Інкотермс FCA відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем.
Як наслідок, зазначене твердження відповідача не може бути покладене в основу даного рішення.
Також суд не бере до уваги твердження відповідача про неточності в зазначені номеру контракту в рахунку проформі від 31.10.2023, оскільки такі не впливають на заявлену митну вартість та її числові складові.
Більш того, 08.11.2023 продавець - C.J. Leonard Sons Ltd. - отримав від покупця ТОВ «КПП ЦЕНТР» згідно інвойсу №207569 від 26.10.2023 кошти за сідельний тягач MAN TGX. VІN: WMA24XZZ3HM721945, що засвідчується листом продавця з перекладом від 29.01.2024.
Таким чином, позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору.
Водночас, митниця не довела наявність розбіжностей у документах, поданих позивачем, ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Як уже зазначалось, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Саме перший метод - за ціною договору обрав позивач під час декларування товару, однак відповідачем у спірному рішенні застосовано другорядний метод зокрема 2ґ.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).
Приписами ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України чітко визначено перелік відомостей, які повинно містити прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, зокрема:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Також, як випливає з Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17, від 17.11.2022 у справі №807/221/18, від 20.06.2023 у справі №1.380.2019.006247.
Водночас, судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методу 2а, 2б, 2в, 2г, а застосування методу 2ґ для визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею виключно зазначенням номеру та дати іншої митної декларації.
Таким чином, суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо та відповідно не довів подібність (аналогічність) товарів, вказаних у митній декларації на яку посилається.
Суд також враховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору із сотень інших митних оформлень, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов його поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.
Необхідно також звернути увагу на те, що зазначення в рішенні про коригування митної вартості лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів прямо суперечать вищезазначеним положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду, викладеною в постановах від 21.12.2018 у справі №815/1670/17, від 10.06.2020 у справі №1.380.2019.004752, від 19.09.2022 у справі №1.380.2019.004890.
Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товару є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності такого в частині застосування саме другорядного методу для визначення митної вартості імпортованого товару.
Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних суд приходить висновку, що спірне рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100025/2 від 15.01.2024 не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушує права та законні інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.
Крім того, оскільки вищевказане рішення про коригування митної вартості стало підставою для прийняття картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/000064 від 15.01.2024, то позовна вимога про її скасування є похідною та також підлягає задоволенню.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Щодо сплаченого позивачем судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір відшкодовується позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в:
позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.01.2024 №UA209000/2024/100025/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/000064.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» (місцезнаходження: вул. Польова, 97, с. Черляни, Городоцький район, Львівська область, 81500; код ЄДРПОУ: 38169102) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43971343) сплачений судовий збір в сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2024 |
Оприлюднено | 17.06.2024 |
Номер документу | 119752224 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шевчук Світлана Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шевчук Світлана Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шевчук Світлана Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шевчук Світлана Михайлівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Братичак Уляна Володимирівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Братичак Уляна Володимирівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Братичак Уляна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні