Ухвала

від 13.06.2024 по справі 201/8258/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Єдиний унікальний номер судової справи 201/8258/22

Номер провадження 1-кп/201/253/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року м. Дніпро

вул. Гусенка, 13

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в межах розгляду об`єднаних кримінальних проваджень, внесених 01 червня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022042020000061, та 03 квітня 2023 року за № 12023040000000317 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 361-2 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, -

встановив:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться об`єднане кримінальне провадження, внесене 01 червня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022042020000061, та 03 квітня 2023 року за № 12023040000000317 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 361-2 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

Під час судового розгляду прокурором ОСОБА_3 подане клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в межах вказаного кримінального провадження.

В обґрунтування доводів клопотання прокурор ОСОБА_3 посилався на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку та тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 358 КК України, у тому числі, у сфері недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації в умовах воєнного стану, а тому, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від суду.

На підтвердження існування цього ризику також вказує і наявність у обвинуваченого міцних злочинних зв`язків серед працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки міста Дніпра та медичних закладів, а також можливість отримати незаконний пакет документів для безперешкодного виїзду за кордон.

Крім того, продовжує існувати ризик можливих спроб ОСОБА_6 незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані в суді, з метою змусити їх надати неправдиві свідчення, а також на інших осіб, причетність яких наразі перевіряється в межах виділеного кримінального провадження.

Тим більше, обвинувачений ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 358 КК України в той час, коли в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська вже перебувало кримінальне провадження відносно останнього за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 361-2 КК України, що вказує на те, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, на переконання прокурора, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_6 є недоцільним та не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просив клопотання задовольнити і продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив їх задовольнити та продовжити застосований відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі, визначеному слідчим суддею при вирішенні питання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні зауважив на тому, що його підзахисний виявив бажання здійснити свій конституційний обов`язок захищати країну та подав клопотання прокурору в порядку ст. 616 КПК України про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 надав таке клопотання для відома суду, вручив прокурору для розгляду та прийняття рішення прокурором вищого рівня.

За наведених обставин, просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора, адже його розгляд, у даному випадку, є недоцільним, оскільки строк тримання під вартою спливає 21 червня 2024 року, до цього моменту буде розглянуте подане його підзахисним клопотання в порядку ст. 616 КПК України, тому можливо і не буде підстав для продовження тримання під вартою ОСОБА_6 .

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника у повному обсязі та просив врахувати наведені захисником обставини при розгляді клопотання прокурора, посилаючись на те, що найважливішим натепер є захист країни.

Зазначив, що бажання захищати країну у нього виявилось під час перебування в умовах слідчого ізолятора. До початку розслідування даного кримінального провадження він не виявляв бажання бути мобілізованим для проходження військової служби, стверджуючи, що на той час він був корисним державі не на фронті, оскільки фінансово допомагав збройним силам, в тому числі, і амуніцією. Проте, документально підтвердити ці обставини не може.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на його необґрунтованість та відсутність заявлених ризиків.

Вважав, що особистого зобов`язання у даному випадку буде достатнім, щоб забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 під час розгляду даного кримінального провадження.

Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала позицію захисників.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заперечення сторони захисту, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Так, під час розгляду клопотання прокурора встановлено, що відповідно до ухвали слідчого Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2023 року до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09 липня 2023 року, з можливістю внесення застави, який в подальшому був неодноразово продовжений.

Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування наведених у клопотанні ризиків, суд вважає, що прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що такі ризики, як можливі спроби обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інші кримінальні правопорушення існують і не зменшилися на час розгляду клопотання, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку та тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 332 КК України, у тому числі, у сфері недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації в умовах воєнного стану, санкція яких передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком 9 років.

При цьому, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який не має постійного місця роботи і джерела доходу, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки.

Також суд зважає і на конкретні обставини інкримінованих ОСОБА_6 злочинів, з огляду на які, обвинувачений може мати певні зв`язки серед працівників серед працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки міста Дніпра та медичних закладів, а також можливість отримати незаконний пакет документів для безперешкодного виїзду за кордон.

Поряд із цим, судом встановлено, що з 28.10.2022 року у провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження № 42022042020000061 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 361-2 КК України, в межах якого запобіжні заходи до обвинуваченого не застосовувалися.

Виходячи з висунутого ОСОБА_6 обвинувачення за ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 332 КК України в межах кримінального провадження № 12023040000000317 встановлено, що останньому вчинення цих злочинів інкримінується у період часу з останніх днів березня по 11 травня 2023 року, тобто після направлення до суду першого обвинувального акту саме у період здійснення по ньому судового провадження, що є тими обставинами, які можуть характеризувати обвинуваченого, як особу, схильну до вчинення злочинів, а тому дають достатні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_6 переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інші кримінальні правопорушення, ступінь яких є досить високою.

Відтак, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність існування цих ризиків доведеними у повній мірі.

Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обвинувачення у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 361-2 КК України, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочинів, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим, суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, що виправдовує продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Судом також враховуються і дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який має постійне місце мешкання у м. Дніпрі, де проживає разом із батьками, однак, вказані обставини мали місце і на час вчинення злочинів, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_6 , і не стали відповідним стримуючим фактором, а тому не можуть бути визнані такими, що слугуватимуть підставою для зміни запобіжного заходу.

З наведених у цьому рішенні мотивів суд відкидає доводи сторони захисту щодо недоведеності заявлених прокурором ризиків можливих спроб обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, продовжити вчинення інкримінованих злочинів або ж вчинити інше кримінальне правопорушення.

Посилання захисника ОСОБА_4 та його підзахисного ОСОБА_6 на факт подачі клопотання прокурору в порядку ст. 616 КПК України про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, як на підставу для відмови у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою або недоцільність його розгляду, суд відхиляє, адже, наведені обставини жодним чином не спростовують та не зменшують наявність існуючих ризиків, наведених у цьому рішенні та, з огляду на положення ч. 2 ст. 194 КПК України, не є підставою для відмови у задоволенні поданого стороною обвинувачення клопотання.

Тим більше, клопотання обвинуваченим ОСОБА_8 подане щойно, під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за цим клопотанням прокурором не прийняте позитивне рішення, та, з огляду на положення ст. 616 КПК України, за наявності означеного клопотання, звернення прокурора до суду із клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, та ухвалення судом рішення про скасування запобіжного заходу, є правом, а не обов`язком.

Окремо, суд зауважує на тому, що з огляду на ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_6 подав клопотання прокурору в порядку ст. 616 КПК України через 11 місяців тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора, після початку війни і до затримання за власною ініціативою не був мобілізований для проходження військової служби, у їх сукупності, виникає обґрунтовані сумніви у щирості такого бажання ОСОБА_6 виконати свій обов`язок боронити державу.

Разом із цим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84).

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд не знаходить підстав для скасування або зміни застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому зважаючи на те, що строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою закінчується 21 червня 2024 року вважає за доцільне продовжити тримання останнього під вартою строком на 60 днів до 11 серпня 2024 року включно.

В той же час, продовжуючи обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи тяжкість інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень та їх обставини, суд вважає, що розмір застави, визначений у попередньому судовому рішенні у розмірі 402600 гривень, належним чином забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 331, 369-372 КПК України, -

постановив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_6 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 11 серпня 2024 року включно.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_6 під вартою, є 11 серпня 2024 року включно.

Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_6 , або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 402600 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень, ОСОБА_6 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 , з-під варти, зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: повідомляти суд про зміну місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що у разі не з`явлення його за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 17 годині 30 хвилин 14 червня 2024 року.

Суддя ОСОБА_1