Рішення

від 22.04.2024 по справі 758/11724/22

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/11724/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2024 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України, Державної митної служби, про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду із позовом до Київської митниці Державної митної служби України (надалі за текстом - відповідач 1), Державної митної служби (надалі за текстом - відповідач 2), про визнання протиправною та скасування постанови.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, ТОВ «АК «Роза Вітрів» є українською авіакомпанією, що базується в Київському міжнародному аеропорту «Бориспіль», виконує чартерні та регулярні авіарейси з базового аеропорту «Бориспіль», а також практично з усіх регіонів України.

07.07.2017 до відділу митного оформлення № 6 митного поста "Бориспіль-аеропорт" Київської митниці ДФС з метою поміщення в митний режим тимчасового ввезення товару- літака цивільної авіації Embraer - 145 ER - 1шт., 2001 р.в., серійний номер 145394, бортовий НОМЕР_3, з встановленими двома двигунами моделі НОМЕР_1 , (надалі за текстом - літак), що надійшов на адресу ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів», було подано митну декларацію типу «ІМ 31 АА» (тимчасове ввезення) №иА125100/2017/365477 з товаросупровідними документами, в тому числі і зобов`язанням, наданим директором ТОВ «Авіаційна компанія «Роза Вітрів» ОСОБА_1 від 07.07.2017 №07/07 - до закінчення строку тимчасового ввезення встановленого митним органом, здійснити зворотнє вивезення товару, або заявити про зміну митного режиму, що допускається законодавством України.

Митним органом було встановлено строк перебування вище зазначених товарів в митному режимі тимчасового ввезення - до 29.11.2017.

10.11.2017 ТОВ "Авіаційна компанія «Роза Вітрів» подало до Київської митниці ДФС заяву № 08/11 (вх.1162/10-70-61-06-14 від 10.11.2017) про продовження терміну тимчасового ввезення літака з метою виконання «Авіаційною компанією «Роза Вітрів» комерційних польотів по перевезенню пасажирів та вантажу.

Рішенням митного органу від 10.11.2017 було продовжено строк дії дозволу до 30.01.2019.

25.01.2019 ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» подало до Київської митниці ДФС заяву № 24/01-11 (вх.54/10-70-61-06-14 від 25.01.2019) про надання дозволу на продовження терміну тимчасового ввезення літака з метою виконання авіакомпанією «Роза Вітрів» комерційних польотів по перевезенню пасажирів та вантажу».

Рішенням митного органу від 29.01.2019 строк дії дозволу було продовжено до 30.01.2021.

23.12.2020 ТОВ «Авіаційна компанія «Роза Вітрів» подало до митного посту «Бориспіль» Київської митниці заяву №23/12-4 (вх.7.8-28.6-09/2368 від 23.12.2020) про надання дозволу на продовження терміну тимчасового ввезення літака з метою виконання авіакомпанією «Роза Вітрів» комерційних польотів по перевезенню пасажирів та вантажу».

Рішенням митного органу від 28.12.2020 строк дії дозволу було продовжено до 26.05.2022.

Оскільки, ТОВ «Авіаційна компанія «Роза Вітрів» в 2022 році не планувало продовження експлуатації літака, воно не подавало заяви на продовження режиму тимчасового ввезення літака в кінці 2021 року.

З початком військової агресії рф в Україні літак залишився в аеропорту м. Дніпро, який весь цей час знаходиться під контролем ВСУ, з огляду на що доступ до Літака інших осіб неможливий через заходи безпеки на стратегічному об`єкті.

Також, в зв`язку з наведеними форс-мажорними обставинами неможливо стало і продовження дії реєстраційного посвідчення літака, (після чого можна було б подати заявку до Митниці), оскільки представники Державної авіаційної служби, як і представник ТОВ "Авіаційна компанія «Роза Вітрів", фізично не могли та не можуть на сьогоднішній день потрапити до Літака, щоб пересвідчитися в його стані та можливості продовження посвідчення до кінця військових дій, як це встановлено законом.

Проте, 27.10.2022р. головним державним інспектором відділу митного оформлення №6 митного поста «Бориспіль» Київської митниці Гісем І.М. щодо позивача було складено Протокол про порушення митних правил №1982/10000/22 (надалі за текстом - Протокол).

Відповідач 1, не враховуючи всі зазначені обставини, в Протоколі встановила, що, оскільки гарантійне зобов`язання, надане позивачем щодо здійснення зворотнього вивезення літака, або поміщення його в інший митний режим не виконано, а літак у термін, що визначений митним органом, а саме до 26.05.2022 - не вивезено, в митний режим реекспорту, або інший митний режим не поміщено, з посиланнями на норми ст.103, ч.1 ст.108, п.2 ч.6 ст.104, ч. 1 ст.112, ст.108 МКУ, вона дійшла висновку про наявність ознак порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 481 МКУ.

Крім того, в Протоколі зазначено, що на виклики до митного органу (листи Київської митниці від 19.08.2022 №7.8-3/28.2/13/13296 та від 07.10.2022 №7.8-3/28.2/13/157820) з метою надання пояснень про обставини, які завадили виконати зобов`язання про зворотнє вивезення товарів або вчинити інші дії відповідно до статті 112 МК України керівник ТОВ « Авіаційна компанія «Роза Вітрів» не з`явився.

Скаржник, не погоджуючись із вказаним Протоколом, 17.11.2022р. надав до відповідача 1 Заперечення (пояснення) на такий Протокол, в якому детально та обґрунтовано довів про відсутність в його діях ознак порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 481 МКУ.

Однак, 17.11.2022р. відповідач 1 винес Постанову про порушення митних правил №1982/10000/22 від 17.11.2022р., яка, по суті, є копією Протоколу, але ще містить інформацію про те, що вказане Заперечення позивача було враховано, проте, порушені в ньому питання «спростовуються доказами по справі в їх сукупності та даними, покладеними в основу Протоколу».

Вина позивача в порушенні митних правил, на переконання відповідача 1, доведена «матеріалами справи про порушення митних правил, витягами з баз даних ЄАІС та АСМР «Інспектор» та іншими документами справи».

При цьому, митним органом були повністю проігноровані Заперечення (пояснення) позивача, не взято до уваги форс-мажорні обставини, які сприяли виникненню такої ситуації, та відсутність у діях скаржника складу порушення та умислу, передбаченого ч. 4 ст.481 МК України.

У зв`язку із викладеним, позивач просив скасувати постанову № 1982/10000/22 від 17.11.2022 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн. за ч. 4 ст. 481 МК України.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року відкрито провадження за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ без виклику (повідомлення) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ без виклику (повідомлення) учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 07.07.2017 до відділу митного оформлення № 6 митного поста "Бориспіль-аеропорт" Київської митниці ДФС з метою поміщення в митний режим тимчасового ввезення товару- літака цивільної авіації Embraer - 145 ER - 1шт., 2001 р.в., серійний номер 145394, бортовий НОМЕР_3, з встановленими двома двигунами моделі НОМЕР_1 , (надалі за текстом - літак), що надійшов на адресу ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів», було подано митну декларацію типу «ІМ 31 АА» (тимчасове ввезення) №иА125100/2017/365477 з товаросупровідними документами, в тому числі і зобов`язанням, наданим директором ТОВ «Авіаційна компанія «Роза Вітрів» ОСОБА_1 від 07.07.2017 №07/07 - до закінчення строку тимчасового ввезення встановленого митним органом, здійснити зворотнє вивезення товару, або заявити про зміну митного режиму, що допускається законодавством України.

Митним органом було встановлено строк перебування вище зазначених товарів в митному режимі тимчасового ввезення - до 29.11.2017.

10.11.2017 ТОВ "Авіаційна компанія «Роза Вітрів» подало до Київської митниці ДФС заяву № 08/11 (вх.1162/10-70-61-06-14 від 10.11.2017) про продовження терміну тимчасового ввезення літака з метою виконання «Авіаційною компанією «Роза Вітрів» комерційних польотів по перевезенню пасажирів та вантажу.

Рішенням митного органу від 10.11.2017 було продовжено строк дії дозволу до 30.01.2019.

25.01.2019 ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» подало до Київської митниці ДФС заяву № 24/01-11 (вх.54/10-70-61-06-14 від 25.01.2019) про надання дозволу на продовження терміну тимчасового ввезення літака з метою виконання авіакомпанією «Роза Вітрів» комерційних польотів по перевезенню пасажирів та вантажу».

Рішенням митного органу від 29.01.2019 строк дії дозволу було продовжено до 30.01.2021.

23.12.2020 ТОВ «Авіаційна компанія «Роза Вітрів» подало до митного посту «Бориспіль» Київської митниці заяву №23/12-4 (вх.7.8-28.6-09/2368 від 23.12.2020) про надання дозволу на продовження терміну тимчасового ввезення Літака з метою виконання авіакомпанією «Роза Вітрів» комерційних польотів по перевезенню пасажирів та вантажу».

Рішенням митного органу від 28.12.2020 строк дії дозволу було продовжено до 26.05.2022. (а.с. 20-23).

Вказані обставини, сторонами не заперечувались.

Надаючи оцінку спірним правовідносини, суд керується наступним.

За правилами ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3)поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією.

Судом установлено, що оскаржувана Постанова не містить конкретного посилання на те, який саме доказ у справі спростовує наявність описаних в Запереченні форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання зазначеного вище гарантійного зобов`язання позивача Постанова містить лише загальні фрази, з яких неможливо дійти реального висновку про наявність вини позивача.

Відповідальність за ч. 4 ст. 481 МК України настає за перевищення строку тимчасового ввезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, за межі митної території України більше ніж на двадцять діб.

За правилами ст. 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Згідно з ст. 108 МК України строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Як передбачає ч. 1 ст. 112 МК України митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.

Водночас, відповідальність передбачена митним законодавством не настає у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин. що об`єктивно унеможливлюють їх виконання та не залежать від волі особи. на яку такий обов`язок покладено.

Так, ч. 1 ст. 460 МК України передбачено, що вчинення порушень митних правил передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

В зв`язку із запровадження на території України Указом Президента України № 64 від 24.02.2022 воєнного стану, Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія рф проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

Закон України «Про торгово-промислові палати в України» доповнено ще у 2014 році механізмом, який дозволяє засвідчити настання форс-мажорних обставин. Водночас така процедура запроваджена для полегшення процедури встановлення певних фактів, зокрема форс мажору. Тобто, суд доходить до висновку, що оприлюднений лист ТПП є належним доказом наявності форс мажорних обставин.

24.02.2022 р. на офіційному сайті Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) було опубліковане повідомлення такого змісту: «3 00.45 utc (2.45 за київським часом ) ОЦВС (Об`єднана цивільно-військова система організації повітряного руху) України згідно з вимогами Повітряного кодексу України та положення про використання повітряного простору України вжила термінових заходів щодо закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору».

Отже, літаки цивільної авіації не можуть підніматись в небо України, а отже, вивезення літака за межі митної території України у встановлений строк є неможливим через наявність форс-мажорних обставин.

Зазначені факти безпосередньо підтверджують те, що у вказаній справі існують передбачені ст. 460 МК України обставини, які є форс-мажорними, тобто такими, що не залежать від волі особи, відносно якої складено оскаржувану Постанову.

Отже, аналізуючи вищевикладене, посилання в Постанові на те, що матеріалами справи спростовуються докази скаржника про наявність форс-мажорних обставин, є не вірним та не відповідає дійсності. Жодним доказом такі обставини не спростовані, оскільки, заперечення на позов у формі відзиву відповідачем не надано.

Судом зазначається, що Постанова відповідача 1 винесена з порушенням норм права та за відсутності у діях скаржника ознак порушення митних правил.

Так, в оскаржуваній відповідач 1 не застосував норми права, які підлягали обов`язковому застосуванню в даному випадку, а саме, приписи Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», відповідно до яких перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи зупинений на період дії правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, що вводиться в Україні

Крім того, слід звернути особливу увагу на те, що і Листом від 06.04.2022р. №08- 1/10/7-1720 В.о. Голови Держмитслужби В. Демченка, адресованим Митницям, повідомлено про те, що «Відповідно до Закону України від 24 березня 2022р. №2142- ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», далі Закон) який опубліковано 05 квітня 2022 року в офіційному виданні «Голос України» №77 (7827), внесено наступні зміни до законодавства...На період дії правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи... Отже, при здійсненні митного контролю та митного оформлення необхідно враховувати законодавчі зміни відповідно до закону.».

Проте, в оскаржуваній Постанові відповідач 1 не застосував вказані норми права та не врахувала, що строк виконання гарантійного зобов`язання, який є строком, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зупинено на час дії в Україні воєнного стану.

Також, як вбачається з матеріалів справи в оскаржуваній Постанові не доведено наявності умислу у діях (бездіяльності) позивача. Не враховано, що форс-мажорні обставини, які повністю унеможливили виконання гарантійного зобов`язання, ніяк не залежали від умисних дій або бездіяльності скаржника.

Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Так, суб`єктивна сторона за ч. 1 ст.483 МК України передбачає прямий умисел, тобто винна у скоєнні правопорушення особа чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України чи вивезти з України з порушенням встановленого порядку.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», із послідуючими змінами від 30.05.2008 року №8, для притягнення до відповідальності за ст. 483 МК України необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, діяла без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.

Підсумовуючи вищевикладене, відповідальність у особи за порушення митних правил може наставати лише у випадку, коли правопорушник діяв свідомо, з умислом.

Проте, викладеним доведено відсутність у діях скаржника ознак умисного порушення митних правил, передбачених ч.4 ст.481 МК України та, взагалі, якоїсь його вини, оскільки через виникнення форс-мажорних обставин, скаржник не мав жодної можливості виконати своє гарантійне зобов`язання.

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу, посадова особа відповідача 1 відступив від принципів повноти та об`єктивності розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є порушенням приписів ст. 486 МК України та ст. 245 КУпАП, згідно яких завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, не з`ясувавши обставин справи, позивача визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 1 ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3. ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, суд приходить до висновку, що стороною позивача доведено, що Постанова відповідача 1 про порушення митних правил №1982/10000/22 від 17.11.2022 року не відповідає вказаним нормам права, є необґрунтованою, а отже, вона підлягає скасуванню судом.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наведеного та керуючись ст.2, 9, 90, 139, 244- 246, 255, 286, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України, Державної митної служби, про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити;

Визнати протиправною та скасувати постанову № 1982/10000/22 від 17 листопада 2022 року про порушення митних правил, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити;

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної митної служби від 02 грудня 2022 року, якою скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення;

Стягнути з Державної митної служби України, Державної митної служби на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суму судового збору у розмірі 1 984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок;

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач - Київська митниця Державної митної служби України (адреса: 03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 43337359);

відповідач - Державна митна служба (адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, код ЄДРПОУ 43115923);

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Гребенюк