Рішення

від 14.06.2024 по справі 401/4420/23

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.06.2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 401/4420/23 Провадження № 2/401/616/24

14 червня 2024 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючий суддя - Андріянова С.М.

за участю секретаря - Лєбєдєвої С.С.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача №1 Новіцької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради, Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №19 комбінованого типу комунальної власності Світловодської міської ради про стягнення суми невиплаченої в день звільнення та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2023 року позивач звернулася до суду з позовом до Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради, Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №19 комбінованого типу комунальної власності Світловодської міської ради про стягнення суми невиплаченої в день звільнення в розмірі 1131 грн. 48 коп. та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. (а.с.1-5)

Обгрунтовує позовні вимоги тим, що з 10 жовтня 2007 року вона працювала у ясла-садок №19 на посаді вихователя, а з 01 вересня 2021 року на посаді практичного психолога. Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №19 комбінованого типу комунальної власності Світловодської міської ради (ЗДО №19) належить до власності Світловодської міської територіальної громади. 04 вересня 2023 року на підставі наказу №48-к, виданого директором ЗДО №19, її було звільнено з посади практикуючого психолога за власним бажанням, згідно з ч.1 ст.38 КЗпП України, у зв`язку із здійсненням догляду за матір`ю похилого віку та рідним братом, який є особою з інвалідністю першої групи. В порушення вимог ст.ст.47, 116 КЗпП України їй в день звільнення з роботи не було повідомлено про нараховані та виплачені суми при звільненні і не виплачено жодної суми, що належить від закладу дошкільної освіти. 06 вересня 2023 року нею на ім`я начальника Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради подано письмову заяву про надання такого письмового повідомлення та проведення повного розрахунку. 08 вересня 2023 року на її картковий рахунок було зараховано грошову суму у розмірі 871 грн. 28 коп., з коментарем «зарплата, Управління освіти, молоді та спорту ТГ СМР». 13 вересня 2023 року їй було надано письмо повідомлення про належні їй суми при звільненні, відповідно до якого їй стало відомо про те, що в день її звільнення з роботи 04 вересня 2023 року і донині не виплачено грошову суму у розмірі 1131 грн. 48 коп. за 4 календарні дні щорічної основної відпустки за період з 10 жовтня 2022 року до 09 жовтня 2023 року, які були безпідставно утриманні з неї. Будь-які накази чи розпорядження відповідно до яких при її звільненні з роботи мала б бути утримана грошова сума у розмірів 1131 грн. 48 коп., не виносились. В зв`язку з чим відрахування вказаної грошової суми із її заробітної плати є порушенням ст.127 КЗпП України. І відповідно грошова сума у розмірі 1131 грн. 48 коп. не була виплачена їй у день звільнення 04 вересня 2023 року без законних підстав і підлягає стягненню на її користь. 13 вересня 2023 року на її картковий рахунок було зараховано грошову суму у розмірі 2269 грн. 80 коп., з коментарем «зарплата, Управління освіти, молоді та спорту ТГ СМР». За період з 14 вересня 2023 року до 04 грудня 2023 року середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 23290 грн. 48 коп., який відповідно підлягає стягненню. Крім того, позивач повідомив в своєму позові про наявні витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Разом з позовом було подано до суду клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору. (а.с.68)

Ухвалою від 08 грудня 2023 року відкрито провадження у справі. (а.с.75-76)

Ухвалою від 08 грудня 2023 року задоволено клопотання позивача та звільнено її від сплати судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп. (а.с.77-78)

11 січня 2024 року копію ухвали про відкриття провадження разом з позовною заявою та додатками отримано відповідачем №1. (а.с.85)

19 січня 2024 року представник відповідача №1 Управління освіти, молоді та спорту ТГ СМР, в порядку ст.178 ЦПК України, подав до суду відзив в якому просить суд відмовити в задоволенні позову повністю. (а.с.86-93)

Обгрунтовує свої заперечення тим, що дійсно ОСОБА_2 працювала на посаді практикуючого психолога ЗДО №19, та на підставі наказу від 04 вересня 2023 року №48-к «Про звільнення Алексєєвої» була звільнена із займаної посади з 04 вересня 2024 року за власним бажанням, на підставі заяви від 04 вересня 2023 року, за ч.1 ст.38 КЗпП України. У липні 2023 року позивачу було надано щорічну основну відпустку за період роботи з 10 жовтня 2022 року по 09 жовтня 2023 року у кількості 42 календарних дні, з яких 4 дні надано у рахунок невідпрацьованої частини року, що підтверджено розрахунком відпускних. Позивачу проведено оплату відпустки, виходячи із розрахунку її середньомісячного заробітку. 04 вересня 2023 року, після використання відпустки, ОСОБА_2 звільнилася із займаної посади практикуючого психолога за власним бажанням. Відповідно до ст..22 Закону України «Про відпустки» та ст..127 КЗпП України, із нарахованої заробітної плати ОСОБА_2 було відраховано надлишково виплачені дні відпустки у сумі 1131 грн. 48 коп. 13 вересня 2023 року з позивачем було проведено повний розрахунок. Середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 становить 374 грн. 79 коп. На підставі наказу директора ЗДО №19 від 05.09.2023 року №51/2-к «Про виплату ОСОБА_2 13 вересня 2023 року з позивачем був проведений повний розрахунок, з урахуванням всіх належних їй при звільненні сум виплат та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. В зв`язку з чим відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2

09 лютого 2024 року, в порядку ст..179 ЦПК України, позивач подала до суду відповідь на відзив. У вказаній відповіді вказувала на те, що відрахування за надлишково виплачені дні відпустки у сумі 1131 грн. 48 коп., відповідно до ст. 127 КЗпП України могло бути проведено виключно за наказом або розпорядженням роботодавця. Водночас, такі документи не виносились. В результаті чого, грошова сума у розмірі 1131 грн. 48 коп. не була виплачена їй у день звільнення 04 вересня 2023 року без законних підстав і підлягає стягненню на її користь. Крім того, вважає, що відповідач №1 при обчисленні її середньоденного заробітку помилково брав її заробітну плату за травень та червень 2023 року, оскільки необхідно було брати липень та серпень, тобто ті місяці, що передували її звільненню. (а.с.110-118)

11 березня 2024 року представник позивача, адвокат Обрізків І.В. подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог. (а.с.127-131)

Вказану заяву обґрунтовує тим, що середньоденний заробіток ОСОБА_2 становить 2419 грн. 21 коп. з розрахунку 21772 грн. 90 коп. (грошова сума нарахувань у липні і серпні 2023 року) : 9 фактично відпрацьованих робочих днів у липні-серпні 2023 року (два місяці, які передували даті звільнення). Відтак розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача за період з 14 вересня 2023 року до 11 березня 2024 року становить 309658 грн. 88 коп., з розрахунку 2419,21 грн. х 128 робочих днів невиплата заборгованості у розмірі 1131 грн. 48 коп. Відповідно розрахунок середньоденного заробітку позивача в розмірі 374 грн. 79 коп. вважає неправильним.

Того ж дня, 11 березня 2024 року представник позивача, адвокат Обрізків І.В. подав до суду ще одну заяву про збільшення розміру позовних вимог. (а.с.136-141)

Вказану заяву обґрунтовує тим, що середньоденний заробіток ОСОБА_2 становить 2419 грн. 21 коп. з розрахунку 21772 грн. 90 коп. (грошова сума нарахувань у липні і серпні 2023 року) : 9 фактично відпрацьованих робочих днів у липні-серпні 2023 року (два місяці, які передували даті звільнення). Відтак розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача за період з 05 вересня 2023 року до 05 березня 2024 року становить 316916 грн. 61 коп., з розрахунку 2419,21 грн. х 131 робочих днів невиплата заборгованості у розмірі 1131 грн. 48 коп. Відповідно розрахунок середньоденного заробітку позивача в розмірі 374 грн. 79 коп. вважає неправильним, оскільки Управління враховувало фактично повні відпрацьовані місяці позивача травень та червень 2023 року, а треба було ті, що передували звільненню липень та серпень 2023 року.

15 березня 2024 року представник відповідача №1 подав до суду заперечення проти заяви про збільшення розміру позовних вимог. (а.с.150-155)

У заяві вказує, що позивач перекручує фактичні обставини справи. Згідно пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року, середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Фактичне відпрацювання протягом двох місяців у позивача відбулося у період травень-червень 2023 року, оскільки в липні-серпні 2023 року позивач перебувала у щорічній основній відпустці. Отже, середньоденна заробітна плата позивача становить 374 грн. 79 коп.

Представник позивача, адвокат Обрізків І.В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача, з урахування поданої заяви про збільшення позовних вимог, в повному обсязі та надав пояснення, які є ідентичними тим обставинам, які вказані в позові, відповіді на відзив та заявах про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача №1 Новіцька О.О. в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог повністю та надала пояснення суду, які є ідентичні обґрунтуванням вказаним у відзиві та запереченнях проти заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача №2 в судове засідання не з`явився. 22 лютого 2024 року директор ЗДО №19 Роззувайло А.Ю. подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги не визнає в повному обсязі. (а.с.126)

Свідок ОСОБА_3 , яка є бухгалтером Управління освіти, молоді та спорту ТГ СМР в судовому засіданні пояснила, що був наказ зробити перерахунок позивачу. Так як позивач взяла більше відпустки, ніж мала відпрацьованого періоду, тому вона відрахувала із нарахованих коштів 1131 грн. 48 коп. Письмового наказу на відрахування цих коштів не було. При цьому вона керувалася положеннями ст..22 Закону України «Про відпустки». Це за 2023 рік. А за 2022 рік у позивача була невідбута частина відпустки 5 днів і їй за це була нарахована компенсація за невикористану відпустку. 08 вересня 2023 року позивачу було нараховано та виплачено 871 грн. 28 коп. та 13 вересня 2023 року 2262 грн. 80 коп. Все це вказано і збігається з розрахунковим листом. При визначенні середньоденного заробітку позивача було враховано п.8 Порядку №100 і враховувалися повні відпрацьовані 2 місяці, що передували звільненню, а саме травень і червень 2023 року, оскільки у липні-серпні 2023 року ОСОБА_2 перебувала у щорічній відпустці.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача №1, свідка ОСОБА_3 , дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 та довідки Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради №63 від 11 вересня 2023 року встановлено, що ОСОБА_2 з 10 жовтня 2007 року працювала вихователем ДНЗ (ясла-садок) №19, ІНФОРМАЦІЯ_1 була переведена з посади вихователя на посаду практичного психолога. 04 вересня 2023 року була звільнена з посади психолога ЗДО (ясла-садок) №19, згідно ч.1 ст.38 КЗпП України. (а.с.6-9)

Згідно заяви ОСОБА_2 від 06 вересня 2023 року вбачається, що остання зверталася до Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради із заявою надати письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні та довідку про роботу, розмір заробітної плати за останні 12 місяців до дати звільнення. (а.с.10)

Згідно роздруківки з Приват24 встановлено, що 08 вересня 2023 року на картковий рахунок ОСОБА_2 було зараховано грошову суму у розмірі 871 грн. 28 коп., з коментарем «зарплата, Управління освіти, молоді та спорту ТГ СМР». (а.с.10а)

Згідно довідки Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради від 11 вересня 2023 року №01-29/1274 та розрахункового листа за вересень 2023 року вбачається, що належними сумами при звільненні позивача є: за період роботи з 01.09.2023 року по 04.09.2023 року 2 робочих дні у сумі 803 грн. 13 коп.; утримано 4 календарних дні щорічної основної відпустки надлишково використаної за період роботи 10.10.2022-09.10.2023 року в сумі 1131 грн. 48 коп., компенсація за невикористану відпустку 5 календарних днів за період роботи 10.10.2021-09.10.2022 роки в сумі 1410 грн. 70 коп., нарахована оплата по середньому за 7 робочих дні за час затримки виплати розрахункових в сумі 2810 грн. 93 коп. (а.с.11-12)

Згідно роздруківки з Приват24 встановлено, що 13 вересня 2023 року на картковий рахунок ОСОБА_2 було зараховано грошову суму у розмірі 2262 грн. 80 коп., з коментарем «зарплата, Управління освіти, молоді та спорту ТГ СМР». (а.с.13)

Згідно довідки Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради від 29 вересня 2023 року №01-29/1400, отриманої на адвокатський запит вбачається, що належними сумами при звільненні позивача є: за період роботи з 01.09.2023 року по 04.09.2023 року 2 робочих дні у сумі 803 грн. 13 коп.; утримано 4 календарних дні щорічної основної відпустки надлишково використаної за період роботи 10.10.2022-09.10.2023 року в сумі 1131 грн. 48 коп., компенсація за невикористану відпустку 5 календарних днів за період роботи 10.10.2021-09.10.2022 роки в сумі 1410 грн. 70 коп., нарахована оплата по середньому за 7 робочих дні за час затримки виплати розрахункових в сумі 2810 грн. 93 коп. (а.с.14-15)

Згідно довідки Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради від 29 вересня 2023 року №01-29/1401 вбачається, що розрахована сума належна при звільненні ОСОБА_2 не була вчасно виплачена в зв`язку з тим, що наказ №48-к від 04 вересня 2023 року про її звільнення потрапив до централізованої бухгалтерії Управління освіти, молоді та спорту 06 вересня 2023 року. (а.с.16)

Згідно довідки Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради від 29 вересня 2023 року №01-29/1402 вбачається, що ОСОБА_2 була надана щорічна відпустка згідно графіка відпусток з 03 липня 2023 року по 13 серпня 2023 року в розмірі 42 календарних дні за період роботи 10.10.2022 року по 09.10.2023 року. На момент звільнення 04 вересня 2023 року був зроблений перерахунок згідно якого ОСОБА_2 мала право на щорічну відпустку тільки 38 календарних днів, тому було утримано 4 календарних дні щорічної відпустки. (а.с.17)

Згідно наказу ЗДО (ясла-садок) №19 КТКВ Світловодської міської ради №51/2-к від 05.09.2023 року «Про виплату ОСОБА_2 » встановлено, що ОСОБА_2 вирішено виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме з 05.09.2023 року по 13.09.2023 року. (а.с.18)

Згідно розрахунку відпускних ОСОБА_2 за 2023 рік, наказу ЗДО (ясла-садок) №19 за №10-В від 29.06.2023 року «Про надання щорічної основної відпустки працівникам ЗДО №19» та графіку щорічних відпусток на 2023 рік вбачається, що в період з 03 липня 2023 року по 13 серпня 2023 року ОСОБА_2 перебувала у щорічній основній відпустці. Середньоденна заробітна плата її становила 282 грн. 14 коп. (а.с.19-21)

Згідно розрахункових листів ОСОБА_2 за липень, серпень, вересень 2023 року вбачається, що у липні відпрацьованих днів не було, у серпні лише 9 днів та у вересні 2 дні. Крім того, у вересні при звільненні ОСОБА_2 було відраховано із нарахованих коштів 1131 грн. 48 коп., що становить 4 дні щорічної відпустки. (а.с.22)

Згідно довідки про доходи ОСОБА_2 за період з жовтня 2022 року по вересень 2023 року вбачається, що загальна сума її доходу за вказаний період становить 111046 грн. 79 коп. (а.с.23)

Згідно довідки Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради від 17 жовтня 2023 року №01-29/1532 вбачається, що ОСОБА_2 була надана щорічна відпустка згідно графіка відпусток з 03 липня 2023 року по 13 серпня 2023 року в розмірі 42 календарних дні за період роботи 10.10.2022 року по 09.10.2023 року. На момент звільнення 04 вересня 2023 року був зроблений перерахунок згідно якого ОСОБА_2 мала право на щорічну відпустку тільки 38 календарних днів, тому було утримано 4 календарних дні щорічної відпустки. (а.с.25)

Згідно бухгалтерської довідки від 06 вересня 2023 року Управління освіти, молоді та спорту ТГ Світловодської міської ради вбачається, що при звільненні ОСОБА_2 було утримано 4 календарних дні щорічної відпустки в сумі 1131 грн. 48 коп. (а.с.26)

Згідно довідки Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради від 17 жовтня 2023 року №01-29/1533, отриманої на адвокатський запит вбачається, що розрахунок грошової суми утриманої за 4 календарних дні щорічної основної відпустки надлишково використаної за період роботи 10.10.2022-09.10.2023 року становить 1131 грн. 48 коп., а розрахунок суми грошової компенсації за невикористані щорічної відпустки за період роботи 10.10.2021-09.10.2022 роки 5 календарних дні становить 1410 грн. 70 коп. (а.с.27)

Згідно розрахунку відпускних ОСОБА_2 за період з 03.07.2023 по 13.08.2023 року, вбачається, що середньоденна заробітна плата її становила 282 грн. 87 коп., а 4 дні відпустки становлять 1131 грн. 48 коп. (а.с.28)

Згідно розрахунку відпускних ОСОБА_2 за період з 04.09.2023 по 04.09.2023 року, вбачається, що середньоденна заробітна плата її становила 282 грн. 14 коп., а 5 днів відпустки становлять 1410 грн. 70 коп. (а.с.29)

Згідно довідки про доходи ОСОБА_2 від 17.10.2023 року за №01-29/1534, встановлено, що заробітна плата за травень та червень 2023 року (45 робочих днів) становить 16865 грн. 76 коп. Середньоденна заробітна плата становить 374 грн. 79 коп., середньомісячна заробітна плата 8432 грн. 88 коп. (а.с.30)

Згідно Статуту Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №19 комбінованого типу комунальної власності Світловодської міської ради (код ЄДРПОУ 34461545) встановлено, що вказаний заклад є комунальним, засновником якого є Світловодська міська рада, яка діє через уповноважений орган Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради. Керівник ЗДО призначає на посаду та звільняє з посади працівників ЗДО, видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження, контролює їх виконання. Фінансування ЗДО та оплата праці працівників ЗДО здійснюється Управлінням освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради. (а.с.38-49)

Згідно Положення про Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради встановлено, що вказане Управління є виконавчим органом Світловодської міської ради. Управління фінансується за рахунок коштів міського бюджету. Вказане Управління здійснює фінансове, матеріально-технічне забезпечення підпорядкованих закладів освіти. (а.с.32-37)

В матеріалах справи на а.с.50-66 містить особова справи практичного психолога ДНЗ №19 ОСОБА_2 .

Згідно наказу директора ЗДО №19 №48-к від 04 вересня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_2 » ОСОБА_2 звільнено з посади практичного психолога ЗДО №19 04 вересня 2023 року, згідно ч.1 ст.38 КЗпП України (здійснення догляду за матір`ю похилого віку та рідним братом, який є особою з інвалідністю першої групи). Крім того, зобов`язано розрахунковий відділ централізованої бухгалтерії провести повний розрахунок заробітної плати ОСОБА_2 з урахуванням виплати компенсації щорічної основної відпустки 5 календарних днів за період роботи з 10.10.2021-09.10.2022 роки, з 10.10.2022-09.10.2023 роки використано в повному обсязі. (а.с.67)

Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч.3, 4 ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Цивільне процесуальне законодавство закріплює положення щодо того, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому жодні докази для суду не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК).

Згідно з принципом диспозитивності (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 49 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 04 вересня 2023 року була звільнена з посади практикуючого психолога ЗДО №19 за ч.1 ст.38 КЗпП України, на підставі поданої нею заяви 04 вересня 2023 року. Наказом директора ЗДО №19 за №48-к від 04 вересня 2023 року було прийнято відповідний наказ про звільнення ОСОБА_2 та зобов`язано розрахунковий відділ централізованої бухгалтерії провести повний розрахунок заробітної плати з урахуванням виплати компенсації щорічної основної відпустки 5 календарних днів за період роботи з 10.10.2021-09.10.2022 роки. Крім того, в наказі було зазначено, що за період 10.10.2022-09.10.2023 роки відпустку використано в повному обсязі. 06 вересня 2023 року вказаний наказ надійшов для виконання до Управління освіти, молоді та спорту ТГ Світловодської міської ради.

Наказом директора ЗДО (ясла-садок) №19 за №51/2-к від 05.09.2023 року «Про виплату ОСОБА_2 » позивачу вирішено виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме з 05.09.2023 року по 13.09.2023 року.

Належними сумами при звільненні ОСОБА_2 були: за період роботи з 01.09.2023 року по 04.09.2023 року 2 робочих дні у сумі 803 грн. 13 коп.; утримано 4 календарних дні щорічної основної відпустки надлишково використаної за період роботи 10.10.2022-09.10.2023 року в сумі 1131 грн. 48 коп., нарахована компенсація за невикористану відпустку 5 календарних днів за період роботи 10.10.2021-09.10.2022 роки в сумі 1410 грн. 70 коп., нарахована оплата по середньому за 7 робочих дні за час затримки виплати розрахункових в сумі 2810 грн. 93 коп.

13 вересня 2023 року проведено повний розрахунок з позивачем по заробітній платі та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Підставою для звернення з даним позовом до суду, на думку позивача, є той факт, що бухгалтером Управління освіти, молоді та спорту при проведенні розрахунку при звільненні самостійно, без будь-якої наказу чи розпорядження директора ЗДО було вирішено питання про відрахування із нарахованих позивачу коштів при звільненні 4 календарних дні щорічної основної відпустки, які були надлишково використані за період роботи 10.10.2022-09.10.2023 року в сумі 1131 грн. 48 коп.

Сам факт нарахування, отримання відпускних за період з 10.10.2022 по 09.10.2023 року в розмірі 42 календарних днів, з яких 4 дні є фактично невідпрацьовані, позивач та її представник не заперечують. Проте, вважають відрахування коштів з доходу позивача без будь-яких правових підстав. В зв`язку з чим вважають відраховану суму в розмірі 1131 грн. 48 коп. невиплаченою заробітною платою і відповідно просять стягнути середній заробіток за весь час затримки у проведенні повного розрахунку при звільненні.

Згідно ст.22 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган проводить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.127 Кодексу законів про працю України, відрахування із заробітної плати можуть проводитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть проводитись за наказом (розпорядженням) рободавця, в тому числі при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідпрацьовані дні відпустки.

Тобто, в даному випадку при виявлені того, що із заробітної плати ОСОБА_2 підлягають відрахуванню 4 календарних дні щорічної основної відпустки, які були надлишково використані нею за період роботи 10.10.2022-09.10.2023 року, директор ЗДО №19 мав видати наказ про проведення вказаного відрахування. Бухгалтер, який проводив нарахування заробітної плати при звільненні, не маючи відповідного наказу директора ЗДО №19, самостійно, на власний розсуд, всупереч вимогам ст.127 КЗпП України, здійснив відрахування коштів за 4 календарних дні щорічної основної відпустки, які були надлишково використані за період роботи 10.10.2022-09.10.2023 року в сумі 1131 грн. 48 коп.

В зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що мало місце порушення прав позивача, які підлягають захисту. Вказана сума в розмірі 1131 грн. 48 коп. є безпідставно відрахованою із заробітної плати позивача та відповідно підлягає стягненню з відповідача №1 на її користь.

Таким чином, позовна вимога про стягнення грошової суми у розмірі 1131 грн. 48 коп., яка не була виплачена позивачу в день звільнення, підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Однак в день звільнення позивача відповідачем №1 не було проведено з ним повного розрахунку.

Судом встановлено, що на час ухвалення вказаного рішення суду відповідач №1 має заборгованість перед позивачем у вигляді грошової суми в розмірі 1131 грн. 48 коп.

Тож ОСОБА_2 була вимушена звернутися до суду із позовною заявою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки у проведенні повного розрахунку при її звільненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Суд звертає увагу, що заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

При цьому, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні ст.2 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до ст.117 КЗпП України (в редакції на час розгляду справи) у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, 13 вересня 2023 року проведено розрахунок з позивачем по заробітній платі та середньому заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 05 по 13 вересня 2023 року, на підставі наказу директора ЗДО (ясла-садок) №19 за №51/2-к від 05.09.2023 року «Про виплату ОСОБА_2 ».

Проте, судом встановлено, що на час проведення розрахунку при звільненні ОСОБА_2 останній безпідставно було невиплачено грошові кошти в розмірі 1131 грн. 48 коп.

Тож порушення прав позивача щодо повного своєчасного розрахунку при звільненні мало місце з 14 вересня 2023 року (наступна дата після проведення розрахунку) по 13 березня 2024 року (закінчення 6 місячного терміну після проведення розрахунку).

Таким чином, враховуючи положення ст.117 КЗпП України щодо обмеження шестимісячним терміном,за який можебути стягнуто середній заробіток, за період з 14 вересня 2023 року по 13 березня 2024 року було 130 (сто тридцять) робочих днів.

Суд погоджується з тим, що факт затримки розрахунку відповідача №1 з позивачем при звільненні мав місце та вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за цей час є обґрунтованими.

Однак, вирішуючи спір по суті, суд вважає за можливе зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи з наступного.

Суд у відповідності до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі № 761/9584/15-ц (14-623цс18) враховує, що метою ст.ст.116, 117 КЗпП України є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Крім того, з огляду на положення ч. 2 ст. 117 КЗпП України, розмір середнього заробітку, що може бути стягнуто судом з роботодавця, залежить від задоволення вимоги про стягнення несплаченої заробітної плати при звільненні.

Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення із ним розрахунку з боку роботодавця.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до частини 1 статті 9 ЦК України, така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків, порядку. Така спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи із середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.

Встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв встановлення справедливого та розумного балансу між інтересами звільненого працівника та його колишнього роботодавця.

Висновок щодо можливості зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15 (провадження № 14-623цс18), яка відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27 квітня 2016 року у справі за провадженням № 6-113цс16.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Така правова позиція застосована також Верховним Судом і у справі № 165/622/20 (постанова від 20 травня 2021 року).

Середньоденний заробіток позивача на час звільнення з роботи становить:

16865 грн. 76 коп. (сума нарахованої заробітної плати за травень та червень 2023 року, які є фактично відпрацьованими повними місяцями, що передували звільненню) : 45 (робочих днів за травень та червень 2023 року) = 374 грн. 79 коп.

Вказаний розрахунок середньоденного заробітку відповідає пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 року за №100.

Із розрахунком представника позивача щодо середньоденного заробітку в розмірі 2419 грн. 21 коп. суд не погоджується, оскільки середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбаченим чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи те, що позивач у липні та серпні 2023 року перебувала у відпустці, то фактично відпрацьованими 2 місяцями є травень та червень 2023 року, із заробітної плати за які і має вираховуватися середньоденний заробіток позивача у справі.

За 130 робочих днів середній заробіток становить :

130 роб.днів х 374 грн. 79 коп. = 48722 грн. 70 коп.

При вирішенні вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд враховує, що середній заробіток у сумі 48722 грн. 70 коп., більше ніж у 40 разів перевищує заборгованість Управління освіти, молоді та спорту по виплаті грошової суми в розмірі 1131 грн. 48 коп. і на думку суду, не відповідає вимогам справедливості та пропорційності.

З метою дотримання критеріїв справедливого та розумного балансу між інтересами звільненого працівника та його колишнього роботодавця, який допустив порушення трудового законодавства та законодавства про оплату праці, суд дійшов висновку, що конкретні обставини справи дають підстави для зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_2 з 48722 грн. 70 коп. до 6788 грн. 88 коп. (1131 грн. 48 коп. х 6 місяців)

Вказана сума, на думку суду, є пропорційна недоотриманим за визначений судом період грошових коштів, з огляду на розмір недоплаченої грошової суми. Суд вважає, що саме за таких обставин будуть враховані та дотримані інтереси обох сторін.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи доводи та заперечення відповідачів, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, а саме, до стягнення з відповідача №1 на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 6788 грн. 88 коп.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позивач за ухвалою суду від 08 грудня 2023 року звільнений від сплати судового збору в сумі 1073 грн. 60 коп. за вимогу про стягнення середнього заробітку, а вимога про стягнення заборгованості із заробітної плати не підлягає оплаті судовим збором, то з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, із відповідача №1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 149 грн. 51 коп.

Оскільки, на час ухвалення рішення у справі, суду не надано всіх доказів на підтвердження факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн., суд позбавлений можливості вирішити питання про стягнення вказаних витрат з відповідача №1 на користь позивача.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України виникає необхідність допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення грошової суми в сумі 1131 грн. 48 коп.

На підставі викладеного, ст.ст. 47, 116, 117, 127 КЗпП України, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 259, 268, 359 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради, Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №19 комбінованого типу комунальної власності Світловодської міської ради про стягнення суми невиплаченої в день звільнення та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради на користь ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 1131 грн. 48 коп., яка не була їй виплачена в день звільнення з посади практичного психолога закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №19 комбінованого типу комунальної власності Світловодської міської ради.

Стягнути з Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час затримки у проведенні повного розрахунку при її звільненні з посади практичного психолога закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №19 комбінованого типу комунальної власності Світловодської міської ради у розмірі 6788 грн. 88 коп.

Стягнути з Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради на користь держави судовий збір в сумі 149 грн. 51 коп.

Рішення суду в частині стягнення грошової суми у розмірі 1131 грн. 48 коп. допустити до негайного виконання.

В решті позовних вимог відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області 23 лютого 2005 року, ідентифікаційний код НОМЕР_3 .

Відповідач №1: Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради, юридична адреса: вул.Героїв України, 14, м.Світловодськ Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 44367468.

Відповідач №2: Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №19 комбінованого типу комунальної власності Світловодської міської ради, юридична адреса: вул.Михайла Грушевського, 1, м.Світловодськ Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 34461545.

Суддя Світловодського міськрайонного

суду Кіровоградської області С.М. Андріянова