Рішення

від 17.06.2024 по справі 467/432/24

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/432/24

Провадження № 2/467/146/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2024 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Кологривої Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка цивільну справу за позовною заявою, поданою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , державного нотаріуса Арбузинської державної нотаріальної контори Бойченко Володимира Анатолійовича про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності на частину земельної ділянки, скасування записів про державну реєстрацію права власності, припинення права власності

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , державного нотаріуса Арбузинської державної нотаріальної контори Бойченко Володимира Анатолійовича про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності на частину земельної ділянки, скасування записів про державну реєстрацію права власності, припинення права власності, мотивуючи її тим, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є рідними дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивачів ОСОБА_5 помер. Після його смерті залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 5.2843 га, що розташована на території Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820380400:03:000:0011 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За життя ОСОБА_5 склав заповіт на користь ОСОБА_4 , якому заповів все своє майно. ОСОБА_4 прийняв спадщину та отримав у Арбузинській державній нотаріальній конторі Миколаївської області свідоцтво про право на спадщину за заповітом №37 від 27 січня 2020 року в розмірі 1/1 частки. Спадкоємцями за законом після смерті померлого є позивачі. 27 січня 2020 року державним реєстратором Бойченко В.А. на підставі свідоцтва про право на спадщину до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно було внесено запис про державну реєстрацію права власності № 50826976 від 27 січня 2020 року на 1/1 частину земельної ділянки з кадастровим номером 4820380400:03:000:0011. 25 жовтня 2023 року позивачі подали до Арбузинської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, однак нотаріус їм відмовив у видачі свідоцтва про право на обов`язкову частку у спадщині у зв`язку з несвоєчасним зверненням і відсутністю інформації про них як спадкоємців за законом, що призвело до видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на відповідного спадкодавця. На день смерті ОСОБА_5 позивачі були малолітніми, а тому мають право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту. У разі спадкування за законом спадкоємцями першої черги за законом також були б тільки позивачі. Таким чином, при спадкуванні за законом кожному з позивачів належала б половина частина спадкового майна. Позивачі як малолітні діти померлого повинні успадкувати половину частки, яка належала кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом, а саме: по частці спадкового майна. Отже, розмір обов`язкової частки складає по частині від усього спадкового майна кожному з позивачів. Посилаючись на викладене, представник позивача прохав суд визнати недійсним в частині свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 27 січня 2020 року за № 37, видане ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 5.2843 га, що розташована на території Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820380400:03:000:0011 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, визнати за ОСОБА_2 право власності на частину земельної ділянки площею 5.2843 га, що розташована на території Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820380400:03:000:0011 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, визнати за ОСОБА_3 право власності на частину земельної ділянки площею 5.2843 га, що розташована на території Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820380400:03:000:0011 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно записи та інформацію, в т.ч. запис про державну реєстрацію права власності № 50826976 від 27 січня 2020 року, що внесені державним реєстратором Арбузинської державної нотаріальної контори Первомайського районного нотаріального округу Миколаївської області Бойченко Володимиром Анатолійовичем, що стосуються проведення державної реєстрації права власності на 1/1 частину земельної ділянки площею 5.2843 га, що розташована на території Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820380400:03:000:0011 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за ОСОБА_4 , припинити право власності ОСОБА_4 на частину земельної ділянки площею 5.2843 га, що розташована на території Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820380400:03:000:0011 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Ухвалою суду від 02 квітня 2024 року провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Витребувано від Арбузинської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) належним чином посвідчену копію матеріалів спадкової справи, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про його дату, час і місце повідомлений належно, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, висловив свою позицію щодо підтримання висунутих позовних вимог, відмовився від стягнення судових витрат з відповідачів.

Відповідач ОСОБА_4 двічі в судове засідання також не з`явився, про його дату, час і місце повідомлявся належно шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим у встановленому законом місцем проживання, причин свого неприбуття не повідомив, будь - яких заяв чи клопотань до суду не направив.

Відповідач державний нотаріус Арбузинської державної нотаріальної контори Бойченко В.А. у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій прохав розглядати справу у його відсутність у зв`язку з зайнятістю на роботі. Надав письмове пояснення, у якому вказав, що для технічної можливості внесення відповідної інформації до Спадкового реєстру про часткове визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, для подальшої реєстрації ОСОБА_4 свого права на частину земельної ділянки, для реєстрації права власності по частині за позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 прохав при винесенні рішення зобов`язати Арбузинську державну нотаріальну контору здійснити відповідну реєстраційну дію у Спадковому реєстрі, зобов`язати належного державного реєстратора речових прав здійснити реєстраційну дію щодо скасування державної реєстрації права власності на 1/1 частину земельної ділянки за ОСОБА_4 , зобов`язати належного державного реєстратора речових прав здійснити реєстраційну дію щодо реєстрації права власності по частині земельної ділянки за позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також реєстрації за ОСОБА_4 права власності на частину земельної ділянки.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 .

Після його смерті залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 5.2843 га, що розташована на території Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820380400:03:000:0011 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 19 травня 2003 року Арбузинською райдержадміністрацією.

За життя ОСОБА_5 склав заповіт 24 вересня 2012 року, посвідчений секретарем Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, яким на випадок смерті заповідав ОСОБА_4 все належне йому рухоме і нерухоме майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалось і взагалі все те, на що він за законом на момент смерті матиме право.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі Арбузинською державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_4 27 січня 2020 року зареєстрована спадкова справа після смерті ОСОБА_5 за № 15/2019.

За матеріалами спадкової справи в установлений законом строк із заявою про прийняття спадщини на підставі заповіту після смерті спадкодавця звернувся ОСОБА_6 , крім іншого, в даній заяві вказано, що спадкоємців, які мають право згідно ст. 1241 ЦК України на обов`язкову частку спадкового майна, немає.

27 січня 2020 року державним нотаріусом Арбузинської державної нотаріальної контори Бойченко В.А. ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , за яким він успадкував земельну ділянку площею 5.2843 га, що розташована на території Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820380400:03:000:0011 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 25 жовтня 2023 року, ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка НОМЕР_1 га, що розташована на території Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820380400:03:000:0011 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Підставою для внесення запису про реєстрацію речового права слугувало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50826976 від 27 січня 2020 року державного реєстратора Бойченко В.А.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є рідними дітьми померлого ОСОБА_5 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження.

На заяви позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з приводу видачі свідоцтв про право на спадщину на майно померлого державний нотаріус Арбузинської державної нотаріальної контори Бойченко В.А. повідомив про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що належало ОСОБА_5 , оскільки їхнє несвоєчасне звернення до нотаріальної контори та відсутність інформації про них як спадкоємців за законом призвело до видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина 2 статті 1220 ЦК України).

Частиною 1 статті 1241 ЦК України встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Отже, частиною 1 статті 1241 ЦК України визначено коло осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині.

Право на обов`язкову частку це суб`єктивне майнове право окремих спадкоємців першої черги (стаття 1261 ЦК України) отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту, проте за своєю сутністю право на обов`язкову частку належитьдо спадкування за законом.

Коло осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, визначене статтею 1241 ЦК України, є вичерпнимі розширювальному тлумаченню не підлягає.

При визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу.

Зазначене узгоджується з пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», в якому судам роз`яснено, що при визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги.

Отже, за правилами ЦК України до таких спадкоємців слід також відносити спадкоємців, які відмовилися від прийняття спадщини, не прийняли спадщину, усунені від права на спадкування або померли до відкриття спадщини, але в яких є спадкоємці за правом представлення (стаття 1266 ЦК України).

Тобто, при обчисленні розміру обов`язкової частки слід ураховувати всіх спадкоємців за законом, які могли б спадкувати, якщо порядок спадкування не був би змінений заповітом.

За обставинами справи, що розглядається, на день відкриття спадщини,26 вересня 2018 року позивачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , були малолітніми дітьми, а тому відноситься до осіб, які в силу вимог частини 1 статті 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку у спадщині.

Саме вони входять до кола спадкоємців першої черги за законом, які могли б спадкувати спадщину, якщо б цей порядок не було змінено зазначеним заповітом. При цьому на таке визначення не впливає чи прийняли діти спадкодавця спадщину чи відмовились від неї.За частиною 1 статті 1241 ЦК України розмір обов`язкової частки, яку повинна успадкувати кожен з позивачів, складаєполовину частки,яка належалаб кожномуіз зазначенихспадкоємців уразі спадкуванняза законом,а самепо 1/2частки,а,отже,розмір обов`язковоїчастки складає1/4частки. Така ж позиція міститься в постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року (справа № 292/389/17, провадження № 61-19499 св 19).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відноситься до осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, а розмір такої обов`язкової частки кожного складає 1/4 частки від спадкового майна у вигляді земельної ділянки з кадастровим номером 4820380400:03:000:0011.

Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Статтею 1300 ЦК України встановлено, що за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину.У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

Згідно зі статтею 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Порушення у зв`язку із виданням свідоцтва про право на спадщину прав інших заінтересованих осіб є самостійною підставою для визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним.

Враховуючи, щовідповідач ОСОБА_4 не мав права на спадкування всього майна після смерті ОСОБА_5 , а мав права на спадкування лише 1/2 частини спадкового майна, суд дійшов висновку про те, що спірне свідоцтво про право на спадщину підлягає визнанню недійсним тільки в 1/2 частці спадкового майна, оскільки відповідач, який прийняв спадщину, правомірно набув право власності на іншу 1/2 частку спадкового майна за заповітом, тому підстав для визнання недійсним свідоцтва про право на належну останньому частку у спадковому майні немає.

Окрім цього, наявність реєстрації права власності на спірне майно за ОСОБА_4 у 1/1 частині очевидно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальній конторі позивачами на це ж майно після смерті ОСОБА_5 , тому запис про державну реєстрацію прав на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в 1/1 частині підлягає скасуванню. Також підлягає задоволенню вимога про припинення права власності за відповідачем на частину спірної земельної ділянки.

Однак, зважаючи на те, що у випадку визнання недійсним свідоцтва про права на спадщину, нотаріусом видаються спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину з урахуванням часток спадкоємців, суд вважає вимоги позивачів про визнання за ними на праві власності земельної ділянки по частині є передчасними за відсутності доказів про неможливість одержання ними в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.

Суд вважає, що задоволення позовної заяви в частині пред`явлених вимог щодо визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, скасування записів про державну реєстрацію права власності, припинення права власності призведене до повернення сторін у попередній стан та надасть можливість нотаріусу видати нові свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям.

Щодо вимог, заявлених до державного нотаріуса Арбузинської державної нотаріальної контори Бойченко Володимира Анатолійовича як до відповідача по позовній заяві слід зазначити наступне.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат».

Частиною першою статті 1 Закону встановлено, що нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною другою статті 1 Закону передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто, відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Тобто, нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право на спадкове майно, яке зареєстроване за відповідачем. Він може залучатися до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

За такого, у задоволенні позовних вимог, пред`явлених до державного нотаріуса Арбузинської державної нотаріальної контори Бойченко Володимира Анатолійовича належить відмовити.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву, подану ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , державного нотаріуса Арбузинської державної нотаріальної контори Бойченко Володимира Анатолійовича про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності на частину земельної ділянки, скасування записів про державну реєстрацію права власності, припинення права власності задовольнити частково.

Визнати частково недійсним в частині свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 27 січня 2020 року за № 37, видане ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 5.2843 га, що розташована на території Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820380400:03:000:0011 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно записи та інформацію, в т.ч. запис про державну реєстрацію права власності № 50826976 від 27 січня 2020 року, що внесені державним реєстратором Арбузинської державної нотаріальної контори Первомайського районного нотаріального округу Миколаївської області Бойченко Володимиром Анатолійовичем, що стосується проведення державної реєстрації права власності на 1/1 частину земельної ділянки площею 5.2843 га, що розташована на території Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820380400:03:000:0011 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за ОСОБА_4 .

Припинити право власності ОСОБА_4 на частину земельної ділянки площею 5.2843 га, що розташована на території Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820380400:03:000:0011 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М.Кологрива