Рішення

від 17.06.2024 по справі 462/3848/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/3848/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2024 року Залізничний районний суд м.Львова у складі головуючого судді Іванюк І.Д., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства «РВС БАНК» в інтересах якого діє адвокат Демчак Руслан Богданович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

в с т а н о в и в :

Позивач АТ «РВС БАНК» в інтересах якого діє адвокат Демчак Р.Б. через систему «Електронний суд» звернувся 07.05.2024 року до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 0031393 від 15.05.2019 року в розмірі 15592 грн 83 коп. та кредитним договором №1031393 від 13.09.2019 року в розмірі 20410 грн 60 коп., а також судові витрати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що між АТ «РВС БАНК» та ОСОБА_1 15.05.2019 року була укладена Заява-Договір №0031393 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції Акціонерного товариства «РВС Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Відповідачу було надано кредит на суму 25641,03 грн строком на 24 місяці та встановлено фіксовану процентну ставку за користування кредитом 18 % річних. 2,5 % від суми кредиту - разова комісія при видачі кредиту, а щомісячна комісія за супроводження кредиту становить 3 % від суми кредиту. 13.09.2019 року була укладена Заява-Договір №1031393 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції Акціонерного товариства «РВС Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Відповідачу було надано кредит на суму 25641,03 грн строком на 24 місяці та встановлено фіксовану процентну ставку за користування кредитом 18 % річних. 2,5 % від суми кредиту - разова комісія при видачі кредиту, а щомісячна комісія за супроводження кредиту становить 3 % від суми кредиту. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином тривалий строк. Таким чином, за Договором №0031393 про надання банківської послуги у відповідача наявна прострочена заборгованість у розмірі 15 592,83 грн, з яких 6485,08 грн основна заборгованість, 7450,41 грн- заборгованість за комісією, 1047,34 грн- заборгованість за процентами та 610,00 грн пеня, а за Договором № 1031393 про надання банківської послуги у розмірі 20 410,60 грн, з яких 12802,93 грн - основна заборгованість, 5453,08 грн- заборгованість за комісією, 2153,54 грн- заборгованість за процентами та 1,05 грн - пеня. Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 08 травня 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву, у визначений судом п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження, не подав, заяви про поновлення строку для подання такого до суду також не скеровано.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст.279ЦПК України суд постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.

Статтями 12, 81ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 15.05.2019 року між АТ «РВС БАНК» та ОСОБА_1 підписано заяву-договір №0031393 від 15.05.2019 року про надання банківської послуги (банківська картка простір), що є договором про приєднання до публічної пропозиції АТ «РВС БАНК» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (а.с.11). Як вбачається із заяви-договору №0031393від 15.05.2019 року, відповідач підписанням заяви-договору про надання банківської послуги (платіжна картка простір), погодився, що заява-договір разом з публічної пропозицією і паспортом споживчого кредиту та графіком погашення складають договір про надання банківських послуг, також відповідач акцептував укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який розміщений на сайті банку і беззастережно приєднався до умов договору. ОСОБА_1 отримав від АТ «РВС БАНК» свій примірник заяви-договору та ознайомлений з публічною пропозицією АТ «РВС БАНК» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

За умовами заяви відповідачу було надано споживчий кредит, шляхом переказу на картковий рахунок клієнта коштів у сумі 25641,03 грн, строк дії кредиту 24 місяці, процентна ставка 18 % річних (тип ставки фіксована), валюта кредиту гривня, разова комісія при видачу кредиті 2,5 % від суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту 3 % від суми наданого кредиту (а.с.11).

В день підписання заяви-договору №0031393 від 15.05.2019 року відповідач ОСОБА_1 отримав платіжну картку, яка відкрита згідно із умовами заяви-договору №0031393, що підтверджується розпискою щодо отримання платіжної картки (а.с.11).

Також встановлено, що 13.09.2019 року між АТ «РВС БАНК» та ОСОБА_1 підписано заяву-договір №1031393 від 13.09.2019 року про надання банківської послуги (банківська картка простір), що є договором про приєднання до публічної пропозиції АТ «РВС БАНК» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (а.с.35). Як вбачається із заяви-договору №1031393 від 13.09.2019 року, відповідач підписанням заяви-договору про надання банківської послуги (платіжна картка простір), погодився, що заява-договір разом з публічної пропозицією і паспортом споживчого кредиту та графіком погашення складають договір про надання банківських послуг, також відповідач акцептував укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який розміщений на сайті банку і беззастережно приєднався до умов договору. ОСОБА_1 отримав від АТ «РВС БАНК» свій примірник заяви-договору та ознайомлений з публічною пропозицією АТ «РВС БАНК» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

За умовами заяви відповідачу було надано споживчий кредит, шляхом переказу на картковий рахунок клієнта коштів у сумі 25641,03 грн, строк дії кредиту 24 місяці, процентна ставка 18 % річних (тип ставки фіксована), валюта кредиту гривня, разова комісія при видачу кредиті 2,5 % від суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту 3 % від суми наданого кредиту (а.с. 36).

В день підписання заяви-договору №1031393 від 13.09.2019 року відповідач ОСОБА_1 отримав платіжну картку, яка відкрита згідно із умовами заяви-договору №1031393, що підтверджується розпискою щодо отримання платіжної картки (а.с.35).

Згідно з частиною першою статті 1ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 України.

У частині першій статті 627ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Водночас, відповідно до частини четвертої статті 42Конституції України держава захищає права споживачів.

Частиною 2 статті 11ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його з-міст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

У частині першій статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та другастатті 633 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6, 10 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. Забороняється обмежувати споживача в часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною у паспорті споживчого кредиту. Споживач зобов`язаний надати кредитодавцю підтвердження про ознайомлення з інформацією, надання якої передбачено частинами другою та третьою цієї статті, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"). Кредитодавець до укладення договору про споживчий кредит на вимогу споживача надає йому пояснення з метою забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансового стану, зокрема шляхом роз`яснення інформації, що надається відповідно до частин другої та третьої цієї статті, істотних характеристик запропонованих послуг та наслідків для споживача, зокрема у разі невиконання ним зобов`язань за таким договором. Надання таких пояснень, роз`яснень, інформації в належному та зрозумілому вигляді та ознайомлення з передбаченою цією частиною інформацією підтверджуються у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів та встановлено судом, відповідачем ОСОБА_1 підписано паспорти споживчого кредиту, якими також визначаються основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача та передбачено інформацію щодо реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту (а.с.10, 36).

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати КЦС у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц, від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20, у складі колегії суддів другої судової палати КЦС у постанові від 26 грудня 2019 року у справі №467/555/19 у спорах між банком та фізичними особами, які отримали кредитні кошти, дійшов висновку, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частиною спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

Відповідно до п. п. 7.3.1. Публічної пропозиції, погашення клієнтом заборгованості за споживчим кредитом, в тому числі щомісячного платежу здійснюється щомісячно та/або в дату повного погашення заборгованості за споживчим кредитом, починаючи з місяця, наступного після місяця оформлення споживчого кредиту, за ануїтетною схемою погашення (ряд рівних грошових платежів, що здійснюються через рівні проміжки часу) у розмірах і терміни (дати), визначені графіком платежів, шляхом забезпечення наявності грошових коштів у відповідних сумах на рахунку для погашення заборгованості, що зазначений у заяві-договорі. (а.с. 129).

У разі порушення терміну погашення заборгованості за споживчим кредитом, в тому числі щомісячного платежу, в тому числі його частини, встановленого графіком платежів, така заборгованість, у тому числі щомісячний платіж (або його частина) вважається простроченим починаючи з наступного дня за днем встановленого терміну погашення згідно з графіком платежів і до дня погашення простроченої заборгованості. З дня виникнення простроченої заборгованості за споживчим кредитом, в тому числі щомісячного платежу, встановленого графіком платежів, банк має право нараховувати штрафні санкції за порушення строків погашення заборгованості за споживчим кредитом, у тому числі щомісячних платежів у розмірі 10,00 гривень (десять гривень, нуль копійок) за кожен день прострочення платежу. Сплата штрафу та/або пені не звільняє клієнта від виконання зобов`язань, за порушення яких передбачені штраф та/або пеня, і так само не звільняє його від обов`язку відшкодувати банку збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов`язань за договором, у тому числі будь-які витрати, що були понесені банком у зв`язку зі стягненням заборгованості з позичальника за договором, (п. 7.3.11 Публічної пропозиції).

Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості боржника ОСОБА_1 за договором № 0031393 від 15.05.2019 року вбачається, що із врахуванням проведених відповідачем оплат станом на 28.02.2024 у нього наявна заборгованість загальною сумою 15592,83 грн, яка складається з 6485,08 грн сума заборгованості по кредиту, 1047,34 грн сума заборгованості за процентами, 7450,41 грн сума заборгованості по комісії (а. с. 13-19, 20-23), а за договором № 1031393 від 13.09.2019 року станом на 28.02.2024 у відповідача наявна заборгованість загальною сумою 20410,60 грн, яка складається з 12802,93 грн сума заборгованості по кредиту, 2153,54 грн сума заборгованості за процентами, 5453,08 грн сума заборгованості по комісії та 1,05 грн - пеня (а.с.69-72, 154-198).

Разом зтим,звертаючись досуду ізпозовом,товариство зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«ПАРІС» просилостягнути ізвідповідача заборгованістьза комісієюза договором№ 0031393в розмірі7450,41грнта за договором № 1031393 у розмірі 5453,08 грн, з приводу якої суд зазначає наступне.

Згідно зі статтями 11,18Закону України«Про захистправ споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті3, частина третя статті509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Відповідно достатті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Згідно із ч. 3 ст. 55 вказаного Закону України банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини перша та другастатті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до частини п`ятоїстатті 12Закону України«Про споживчекредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Нікчемний правочин (частина другастатті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх ( erga omnes ). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/ встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власноюініціативою всилу свогоположення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21).

У постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі №740/3852/19 (провадження № 61-7745св21) зазначено, що: «відповідно до частини другоїстатті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Однак, у випадку невизнання іншою стороною такої недійсності правочину в силу закону та за наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред`явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У такому разі суд своїм рішенням не визнає правочин недійсним, а лише підтверджує його недійсність у силу закону у зв`язку з її оспоренням та невизнанням іншими особами. Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1Закону України«Про споживчекредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8Закону України«Про споживчекредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином,Законом України«Про споживчекредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті1та частини другої статті8 Закону України «Про споживче кредитування»Правління Національногобанку Українипостановою від08червня 2017року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит(далі - Правила про споживчий кредит). Цією жпостановоювизнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіхдодаткових тасупутніх послугбанку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другоюстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк незазначив тане надавдоказів наявності,переліку такихпослуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

З постанови Великої палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 провадження N 14-44цс21 вбачається, що ВП констатувала, що умову договору плату за управління кредитом слід визнати недійсною, оскільки із змісту кредитного договору, укладеного між сторонами, неможливо визначити та встановити, за які саме послуги надані банком, встановлено комісію, Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором. Проте не встановлена конкретна ціна кожної послуги. Відповідно до графіка щомісячних платежів, зазначена сукупна вартість комісії з розрахунком на кожен місяць. Тобто банк встановив плату за надання інформації, яка згідно Закону надається безоплатно.

Висновок щодо нікчемності положень кредитних договорів, які передбачають обов`язок позичальника сплачувати банку комісію за обслуговування кредитної заборгованості, після набрання чинності Законом України «Проспоживче кредитування» викладено в постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі №752/4008/20(провадження№ 61-11866св21).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 викладено висновки, відповідно до яких у разі, якщо банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) та одноразово при наданні кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуваннянаведеного судзазначає,що умовамикредитних договорів№ 0031393та№ 1031393, які передбачають необхідність щомісячної сплати позичальником фіксованої комісії за супроводження кредиту, не визначено конкретних послуг, за надання яких стягується така комісія, кожної послуги, як і не надано доказів, що якась із таких послуг надавалась відповідачу, а тому такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на наведені обставини, враховуючи нікчемність положень укладеного між сторонами кредитного договору щодо необхідності сплати позичальником комісії за супроводження кредиту, з метою захисту майнових прав позичальника (відповідача), а також його інтересу у правовій визначеності, суд зазначає, що загальна сума боргу позивача за договором № 0031393 мала становити 31478,94 грн, водночас ним сплачено 41711,50 грн, що вбачається із наданого представником позивача розрахунку, в той час, як за договором № 1031393 мала становити 31478,94 грн, водночас ним сплачено 32053,57 грн, таким чином відповідач повністю виконав свої зобов`язання перед позивачем.

З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність відмовити у позові, судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.13,19,81,263-265, 280-287 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У позові акціонерного товариства «РВС БАНК» в інтересах якого діє адвокат Демчак Руслан Богданович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «РВС БАНК», код ЄДРПОУ 39849797, місцезнаходження: 04071, вул. Введенська, 29/58, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Іванюк І.Д.