Постанова

від 08.11.2024 по справі 462/3848/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/3848/24 Головуючий у 1 інстанції: Іванюк І.Д.

Провадження № 22-ц/811/2164/24 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року м.Львів

Справа № 462/3848/21

Провадження №22ц/811/2164/24

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

розглянув апеляційну скаргу Акціонерного товариства «РВС Банк» на рішення Залізничного районного суду міста Львова, ухвалене у м. Львові 17 червня 2024 року у складі суддіІванюк І.Д. у справі за позовом АТ «РВС Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

встановив:

7 травня 2024 року позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 0031393 від 15 травня 2019 року в розмірі 15 592,83 грн. та кредитним договором №1031393 від 13 вересня 2019 року в розмірі 20 410,60 грн.60 коп., а також судових витрат. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між АТ «РВС Банк» та ОСОБА_1 15 травня 2019 року була укладена Заява-Договір №0031393 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції Акціонерного товариства «РВС Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Відповідачу було надано кредит у розмірі 25 641,03 грн. строком на 24 місяці та встановлено фіксовану процентну ставку за користування кредитом - 18 % річних, 2,5 % від суми кредиту - разова комісія при видачі кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту - 3 % від суми кредиту.

13 вересня 2019 року цими ж сторонами укладена Заява-Договір №1031393 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції Акціонерного товариства «РВС Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Відповідачу було надано кредит у розмірі 25 641,03 грн. строком на 24 місяці та встановлено фіксовану процентну ставку за користування кредитом -18 % річних, 2,5 % від суми кредиту - разова комісія при видачі кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту - 3 % від суми кредиту. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином тривалий час. Таким чином, за Договором №0031393 про надання банківської послуги у відповідача утворилася прострочена заборгованість у розмірі 15 592,83 грн., з яких: 6 485,08 грн. - основна заборгованість, 7 450,41 грн. - заборгованість за комісією, 1 047,34 грн. - заборгованість за процентами та 610 грн. - пеня, а за Договором № 1031393 про надання банківської послуги заборгованість складає 20 410,60 грн., з яких: 12 802,93 грн. - основна заборгованість, 5 453,08 грн.- заборгованість за комісією, 2 153,54 грн. - заборгованість за процентами та 1,05 грн. - пеня. Просить позов задовольнити.

Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 17 червня 2024 року відмовлено у задоволенні позову.

Рішення суду оскаржує АТ «РВС Банк». Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Вказує, що жодної додаткової комісії за надання інформації, не містить ані заява-договір, ані паспорт кредиту, ані публічна пропозиція. Тому висновок суду є необґрунтованим. Матеріали справи не містять жодної інформації про сплату комісії, що є платою за надання інформації. Зазначає, що судом не було досліджено Публічну пропозицію, яка є частиною кредитного договору, та є у відкритому доступі в режимі реального часу, а отже, судом першої інстанції взагалі не було досліджено договір про надання кредиту.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводиться.

Відповідно до частин 4 і 5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, прийнятого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» ст.11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч. ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

У п. 4 ч. 1 ст.1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачене право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Відповідно до п.5 Правил банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст. 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Згідно з ч.6 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду. Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не породжує (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Встановлено, що 15 травня 2019 року між АТ «РВС Банк» та ОСОБА_1 підписано Заяву-Договір №0031393 від 15 травня 2019 року про надання банківської послуги (банківська картка Простір), що є договором про приєднання до публічної пропозиції АТ «РВС Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Як вбачається із Заяви-Договору №0031393 від 15 травня 2019 року, відповідач підписанням Заяви-Договору про надання банківської послуги (платіжна картка Простір) погодився, що Заява-Договір разом з публічної пропозицією і Паспортом споживчого кредиту та графіком погашення складають договір про надання банківських послуг, також відповідач акцептував укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який розміщений на сайті банку і беззастережно приєднався до умов договору. ОСОБА_1 отримав від АТ «РВС Банк» свій примірник Заяви-Договору та ознайомлений з публічною пропозицією АТ «РВС Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

За умовами заяви відповідачу було надано споживчий кредит шляхом переказу на картковий рахунок клієнта коштів у сумі 25 641,03 грн., строк дії кредиту - 24 місяці, процентна ставка -18 % річних (тип ставки - фіксована), валюта кредиту - гривня, разова комісія при видачу кредиті - 2,5 % від суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту - 3 % від суми наданого кредиту.

В день підписання Заяви-Договору №0031393 від 15 травня 2019 року відповідач ОСОБА_1 отримав платіжну картку, яка відкрита згідно із умовами Заяви-Договору №0031393, що підтверджується розпискою щодо отримання платіжної картки.

Також встановлено, що 13 вересня 2019 року між АТ «РВС Банк» та ОСОБА_1 підписано Заяву-Договір №1031393 від 13 вересня 2019 року про надання банківської послуги (банківська картка Простір), що є договором про приєднання до публічної пропозиції АТ «РВС Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Як вбачається із Заяви-Договору №1031393 від 13 вересня 2019 року, відповідач підписанням Заяви-Договору про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), погодився, що Заява-Договір разом з публічної пропозицією і Паспортом споживчого кредиту та графіком погашення складають договір про надання банківських послуг, також відповідач акцептував укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який розміщений на сайті банку, і беззастережно приєднався до умов договору. ОСОБА_1 отримав від АТ «РВС Банк» свій примірник Заяви-Договору та ознайомлений з публічною пропозицією АТ «РВС Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

За умовами заяви відповідачу було надано споживчий кредит шляхом переказу на картковий рахунок клієнта коштів у сумі 25 641,03 грн., строк дії кредиту - 24 місяці, процентна ставка - 18 % річних (тип ставки - фіксована), валюта кредиту - гривня, разова комісія при видачу кредиті - 2,5 % від суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту - 3 % від суми наданого кредиту.

В день підписання Заяви-Договору №1031393 від 13 вересня 2019 року відповідач ОСОБА_1 отримав платіжну картку, яка відкрита згідно із умовами Заяви-Договору №1031393, що підтверджується розпискою щодо отримання платіжної картки.

Відповідачем ОСОБА_1 підписано паспорти споживчого кредиту, якими також визначаються основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача та передбачено інформацію щодо реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.

Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості боржника ОСОБА_1 за договором № 0031393 від 15 травня 2019 року вбачається, що із врахуванням проведених відповідачем оплат станом на 28 лютого 2024 року у нього наявна заборгованість загальною сумою 15 592,83 грн., яка складається з: 6 485,08 грн.- сума заборгованості по кредиту, 10 47,34 грн. - сума заборгованості за процентами, 7 450,41 грн. - сума заборгованості по комісії. За договором № 1031393 від 13 вересня 2019 року станом на 28 лютого 2024 року у відповідача наявна заборгованість загальною сумою 20 410,60 грн., яка складається з: 12 802,93 грн. - сума заборгованості по кредиту, 2 153,54 грн. - сума заборгованості за процентами, 5 453,08 грн. - сума заборгованості по комісії, 1,05 грн. - пеня.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що, враховуючи нікчемність положень укладеного між сторонами кредитного договору щодо необхідності сплати позичальником комісії за супроводження кредиту, загальна сума боргу позивача за договором № 0031393 мала становити 31 478,94 грн., водночас ним сплачено 41 711,50 грн., а за договором № 1031393 - 31 478,94 грн., водночас ним сплачено 32 053,57 грн., та прийшов до висновку, що відповідач повністю виконав свої зобов`язання перед позивачем за кредитними договорами. Умовами кредитних договорів № 0031393 та № 1031393, які передбачають сплату позичальником щомісячно фіксованої комісії за супроводження кредиту, не визначено конкретних послуг, за надання яких стягується така комісія, кожної послуги, та не надано доказів, що послуги такого характеру надані відповідачу, а тому такі умови є нікчемними відповідно до ч.1 і ч. 2 ст. 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги. Підстави для ск5асування оскарженого рішення не встановлені.

Керуючись ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «РВС Банк» залишити без задоволення.

Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 17 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та за загальним правилом оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України (якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

При наявності передбачених законом підстав для касаційного оскарження, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено і підписано 8 листопада 2024 року.

Головуючий -

---

Т. І. Приколота

Судді:

---

Ю.Р. Мікуш

---

Р.В. Савуляк