Ухвала

від 05.06.2024 по справі 384/138/24

ВІЛЬШАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А № 384/138/24

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ №пр. 2-о/384/15/2024

05 червня 2024 року Вільшанський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Галицького В.В.,

зі секретарем судового засідання Лалаян А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Вільшанка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Вільшанська селищна рада про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою заінтересовані особи ОСОБА_2 , Управління соціального захисту населення Голованівської районної державної військової адміністрації Кіровоградської області про встановлення факту, що має юридичне значення. Звертає увагу суду, що від встановлення факту здійснення заявником постійного догляду за ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю 2 групи, залежить виникнення у нього права на відстрочку від призову на військову службу по мобілізації на підставі абз. 11 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», а також зняття з військового обліку у зв`язку із виїздом за кордон на постійне проживання абз. 3 п. 1 ч. 5 ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу». Також абз. 11 коментованої статті передбачає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати. Заявник просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , є єдиною особою, яка здійснює постійний сторонній догляд за своєю дружиною, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка згідно довідки акта огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 804829 від 09.08.2023 року, є інвалідом ІІ групи.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2024 року відкрито провадження у даній справі в порядку окремого провадження.

24.04.2024 року представником заявника адвокатом Шаповаловим А.М. подано суду клопотання про заміну заінтересованої особи - Управління соціального захисту населення Голованівської районної державної військової адміністрації Кіровоградської області, належною - Вільшанська селищна рада (код ЄДРПОУ: 04365595, 26600, смт. Вільшанка, вул.Центральна, 15, Голованівського району, Кіровоградської області).

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 24 квітня 2024 року клопотання про заміну первісної заінтересованої особи Управління соціального захисту населення Голованівської районної державної військової адміністрації Кіровоградської області на належну задоволено. Замінено первісну заінтересовану особу Управління соціального захисту населення Голованівської районної державної військової адміністрації Кіровоградської області на належну заінтересовану особу Вільшанська селищна рада.

Заявник та представник заявника в судове засідання не з`явилися. Представник заявника адвокат Шаповалов А.М. надіслав до суду заяву, в якій просить провести розгляд справи №384/138/24 без участі заявника та його представника, заяву про встановлення факту, що має юридичне значення підтримують в повному обсязі та не заперечують про розгляд справи без участі заявника та його представника.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час, місце та дату розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представник Вільшанської селищної ради в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без участі представника. Позов не підтримує, просить відмовити в задоволенні.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Статтею 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний зсувати питання про підсудність та юрисдикційність.

Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18).

Як слідує із поданої заяви, встановлення факту що заявник є єдиною особою, яка здійснює постійний сторонній догляд за своєю дружиною, яка є інвалідом ІІ групи необхідне заявнику для виїзду за кордон, з метою проживання та офіційного працевлаштування.

Порядок вирішення питання можливості оформлення постійного догляду за особами, що потребують постійного стороннього догляду визначено Законом України «Про соціальні послуги», Порядком підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 430 від 01.06.2020, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1040 від 06.10.2021. Вказані нормативно-правові акти визначають порядок отримання статусу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду, внесення відомостей про таких осіб до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, порядок отримання витягу з такого Реєстру.

Факт постійного надання соціальних послуг (догляду) інвалідам та хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, може бути встановлений структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад за місцем проживання/перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі із дотриманням Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 859 від 23.09.2020.

Пунктом шостим частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» визначено, що надавачами соціальних послуг, зокрема, є фізичні особи, які включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги» фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є:

1) особами з інвалідністю I групи;

2) дітьми з інвалідністю;

3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;

4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;

5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.

За приписами ч. 6 ст. 15 Закону України «Про соціальні послуги» формування Реєстру здійснюється шляхом внесення до нього відповідної інформації уповноваженими органами системи надання соціальних послуг та надавачами соціальних послуг (крім фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності).

Внесення відомостей до Реєстру здійснюється протягом однієї доби з моменту настання відповідної події (надходження звернення/повідомлення про надання соціальних послуг, здійснення оцінювання потреб особи/сім`ї у соціальних послугах, прийняття рішення про надання/відмову у наданні соціальних послуг, надання соціальних послуг, у тому числі тих, що надаються одноразово, екстрено (кризово) тощо).

Таким чином, законом визначено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, про встановлення якого просить заявник, у зв`язку з чим такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним закрити провадження у справі, оскільки вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 255, 259-261, 293, 294, 315, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Вільшанська селищна рада про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя: