Рішення

від 13.06.2024 по справі 387/613/23

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 387/613/23

Номер провадження по справі 2/387/23/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 року смт Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстер І.П.

за участю секретаря судового засідання Косюг І.В.

представника позивача ОСОБА_1

(в режимі відеоконферензв`язку)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 до Фермерського господарства "Зернопродукт" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права оренди ,-

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

Стислий зміст позовних вимог позивача та позиції відповідача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 20.03.2023 надійшла позовна заява, в якій представник позивача ОСОБА_1 з урахуванням уточненої позовної заяви просить в інтересах позивачки ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 7,069 га кадастровий номер 3521781500:02:002:0234, яка розташована за межами населених пунктів Гнатівської сільської ради Новоукраїнського (Добровеличківського) району Кіровоградської області шляхом повернення її з незаконного володіння власнику та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін до іншого речового права, індексний номер рішення 65547407, яке здійснене на підставі Додаткової угоди до договору оренди землі № б/н від 15.11.2022.

В обґрунтування позову представник позивача ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 7,069 га, кадастровий номер 3521781500:02:002:0234, яка розташована за межами населених пунктів Гнатівської сільської ради Новоукраїнського ( Добровеличківського) району Кіровоградської області. Вказана земельна ділянка перебувала в оренді у ФГ " ОСОБА_3 "правонаступником зазначеного господарства є ФГ "Зернопродукт". У березні 2023 року ОСОБА_2 дізналася про існування додаткової угоди від 15.11.2022 до договору оренди землі від 15.02.2016, якою продовжено термін дії договору до 01.03.2033. Представник позивачки стверджує, що позивачка волевиявлення на укладення додаткової угоди не мала та не підписувала, тому вважає, що є підстави для скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовну заяву, просив задовольнити та обґрунтував обставинами викладеними у позовній заяві та відповіді на відзив.

Відповідачка голова ФГ "Зернопродукт" в судове засідання не з`явилася та надала суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що перебуває на лікарняному.

Враховуючи те, що розгляд справи неодноразово відкладався у зв`язку із поданням відповідних заяв відповідачем, в тому числі для залучення адвоката до цієї справи та суд надавав достатньо часу для реалізації права на захист, а тому суд вважає, що Фермерське господарство "Зернопродукт" як юридична особа мала можливості забезпечити належного представника в судове засідання.

Отже суд створив усі можливості учасникам справи для висловлення своїх доводів і заперечень, повідомлення усіх відомих їх обставин та подання усіх можливих доказів, вирішив усі подані клопотання, а також виконав решта завдань підготовчого провадження. Зазначене є підставою для відхилення клопотання Відповідача про відкладення судового розгляду справи та в жодне судове засідання представник Фермерського господарства "Зернопродукт" не з`являвся. Крім того доданий до клопотання медичний висновок ОСОБА_4 про захворювання або травму загального характеру не доводить неможливість прийняти участь представника позивача в судовому засіданні, в тому числі через будь-які засоби відеозв`язку.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Водночас від відповідача 18.04.2023 надійшов до суду відзив на позовну заяву. Зі змісту відзиву сторона відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог та проводити розгляд справи за відсутності господарства. Зазначили, що ФГ "Зернопродукт" не погоджується з доводами позивача. Між ОСОБА_2 та ФГ " Волков В.В." укладено договір оренди землі на земельну ділянку загальною площею 7,069 га, кадастровий номер 3521781500:02:002:0234, речове право за яким внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №13556326. Рішенням засновника ФГ "Волков В.В." №5 від 16.12.2019 "Про припинення діяльності господарства шляхом реорганізації (приєднання)" вирішено припинити діяльність ФГ " Волков В.В." шляхом реорганізації (приєднання) до ФГ "Зернопродукт", відомості про що внесені до ЄДРЮО 16.12.2019. ФГ "Зернопродукт" в процесі реорганізації (приєднання) стало правонаступником ФГ "Волков В.В.", відомості про що внесено до ЄДРЮО 10.10.2020. У листопаді 2022 року позивач звернувся до господарства з пропозицією щодо збільшення строку дії оренди землі за укладеним договором оренди землі від 15.02.2016, за що просив винагороду у розмірі 24000,00 грн та підвищення розміру орендної плати до 4% від нормативної-грошової оцінки земельної ділянки. Загальними зборами засновників (членів) господарства 11.11.2022 вирішено погодитися на пропозицію щодо збільшення строку оренди землі, надано проект додаткової угоди до договору оренди землі від 15.02.2016 для погодження її умов та підписання, доручено ОСОБА_5 , після підписання додаткової угоди та внесення відомостей за цією угодою до ДРРПНМ, сплатити винагороду за збільшення строку оренди землі 24000,00 гривень. На рахунок позивача 30.11.2022 було сплачено винагороду за збільшення строку оренди землі у розмірі 24100,00 гривень. Також 20.01.2023 на прохання позивача господарством був здійснений авансовий платіж орендної плати за 2023 рік. Доводи позивача про те, що додаткова угода є неукладеною суперечать чинному законодавству. Господарству не відомі обставини підписання додаткової угоди до договору оренди землі від 15.02.2016 позивачем та надіслання ним листа щодо припинення договору оренди та наміру обробляти земельну ділянку самостійно, адже у даних правостосунках господарство перш за все виходило з принципу добросовісності сторін правочину й належно виконувало усі обов`язки за договором та пропозиції позивача. Також незрозумілими й необґрунтованими залишаються доводи позивача про необхідність скасування запису у ДРРПНИ за індексним номером 13556326 від 01.03.2016, адже питання про недійсність договору оренди землі від 15.02.2016 на земельну ділянку загальною площею 7,069 кадастровий номер 3521781500:02:002:0234, та/або додаткової угоди від 15.11.2022 до нього перед судом не ставиться.

Позивачка 26.04.2023 подала до суду відповідь на відзив та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Звертає увагу суду, що описаний у відзиві процес (версія) укладення додаткової угоди не підтверджується жодними доказами. Також, з тексту відзиву випливає, що представник відповідача не переконався, що додаткова угода була підписана особисто власником, але також відсутня інформація про спосіб обміну документами, який використовували сторони. При цьому жодних доказів про підтвердження процесу переговорів ("пропозиції" згідно відзиву) щодо внесення змін відповідачем не надається. Позивач закцентував увагу суду, що будь які платежі, особливо авансові платежі завжди оформляються заявами/розписками/актами приймання передачі грошових коштів/ видатковими накладними /іншими письмовими доказами. У даному ж випадку жодного доказу про призначення платежу від 20.01.2023, що здійснений відповідачем на користь позивача не надано, є лише нічим не підтверджені твердження позивача про призначення зазначеного платежу. Згідно з додатковою угодою, жодної винагороди за її підписання відповідач на користь позивача не передбачено. Заяв або інших документів, що підтверджують призначення платежу у 2022 році відповідачем не надано. Позивач зазначає, що він отримував вказані суми на свій рахунок, проте платежі були здійснені відповідачем без будь-яких домовленостей з позивачем та без йог погодження. У 2022 році позивач розцінив надходження на його картковий рахунок, як орендну плату за 2022 рік, про що між ним та відповідачем була усна домовленість. Платіж у 2023 році залишився позивачеві не зрозумілий. Сторона позивача зауважила, що призначення платежів та їх розміри не є предметом позовної заяви. Також позивач дійсно не ставить питання про визнання недійсним додаткової угоди, адже він її не підписував. про відсутність оригінального примірника додаткової угоди прямо зазначено у позовній заяві. Коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли. У даному випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. У Верховному Суді з цього питання склалася установлена судова практика про це йдеться, зокрема у постанові ВП ВС від 16.06.2020 по справі №145/2047/16-ц.

Відповідач 26.02.2024 ФГ"Зернопродукт"надав досуду додатковіписьмові пояснення,у якихзазначив, щоне погоджуєтьсяз доводамипозивача,так якпозивачем незаперечується отриманнягрошових сумна виконаннядоговору орендиземлі тадодаткової угодидо нього,проте таким,що невідповідає обставинамсправи,є твердженняпозивача пронібито відсутністьдоказів призначенняплатежу від20.01.2023,адже призначенняплатежу вказанов розрахунковомудокументі №297від 20.01.2023,а саме:орендна платаза орендовануземельну ділянкукадастровий номер 3521781500:02:002:0234 за 2023 рік, що доводить як погодження усіх істотних умов договору, так й реальне їх виконання сторонами, що виключає кваліфікацію договору як неукладеного. 30.11.2022 на виконання рішення вищого органу управління господарством від 11.11.2022 на рахунок позивача сплачено винагороду за збільшення строку оренди землі у розмірі 24100,00 гривень. Також 20.01.2023 на прохання позивача господарством був здійснений авансовий платіж орендної плати за 2023 рік у сумі 6330,24 грн, що вказує на погодження усіх істотних умов договору й реальне їх виконання сторонами. Господарством, як податковим агентом фізичної особи орендодавця, також були сплачені усі обов`язкові податкові платежі від орендної плати за 2023 рік. Дії сторін договору оренди землі від 15.02.2016 свідчать про те, що додаткова угода до нього була ними укладена та виконується. Як вже зазначалося, господарству не відомі обставини підписання додаткової угоди до договору оренди землі від 15.02.2016 позивачем, враховуючи, що матеріалами справи не доведено належними та допустимими доказами, що реквізити сторони орендодавця за додатковою угодою від 15.11.2022 внесені не ОСОБА_2 , що у сукупності з прийняттям платежів орендодавцем за цією угодою, вказує на погодження усіх істотних умов угоди та спростовує доводи щодо відсутності волевиявлення орендодавця. Господарством 15.11.2022 було надано погоджену та підписану додаткову угоду до договору оренди землі від 15.02.2016, відомості про що 18.11.2022 внесені до ДРРПНМ.

Процесуальні дії суду

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28.03.2023 було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 09.05.2023 призначено судово почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28.06.2023 поновлено провадження у цивільній справі.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11.08.2023 повторно направлено експертам для виконання ухвали суду про призначення почеркознавчої експертизи та зупинено провадження у справі.

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11.10.2023 поновлено провадження у цивільній справі.

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10.01.2024 прийнято уточнену позовну заяву.

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28.02.2024 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки, кадастровий номер 3521781500:02:002:0234, площею 7,069 га, яка розташована на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер інформаційної довідки 325963733 від 16.03.2023 ( а.с. 27-29).

В матеріалах справи є договір орендиземлі,укладений 15.02.2016міжОСОБА_2 (орендодавець) та ФГ "Волков В.В." (орендар), який зареєстрований у Державному реєстріречових правна нерухомемайно 01.03.2016індексний номер рішення28588012. Згідно з п.п.2, 8 договору, орендодавець надав земельну ділянкукадастровий номер3521781500:02:002:0234,площею 7,07га, а орендар прийняв у строкове платне користування терміном на 7 років для ведення товарного виробництва належну позивачеві земельну ділянку. Відповідно до п. 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3,1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у натуральній формі. Орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року (а.с.9-11,27-29).

Зі змістуспірної додатковоїугоди додоговору орендиземлі від15.11.2022,зареєстрованої у Державномуреєстру речовихправ 18.11.2022між ОСОБА_2 та ФГ "Зернопродукт", сторони домовилися про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки на 17 років. Змінено розмір орендної плати на розмір 4% від нормативної грошової оцінки (а.с. 12).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: земельна ділянка площею 7,069 га, кадастровий номер 3521781500:02:002:0234, індексний номер рішення 65547407 від 18.11.2022, документи, подані для державної реєстрації: договір оренди землі, серія та номер б/н, виданий 15.02.2016, видавник ФГ "Волков В.В."; додаткова угода, серія та номер :б/н, виданий 15.11.2022, видавник ОСОБА_2 /ФГ "Зернопродукт". Дата закінчення дії 01.03.2033 ( а.с.27-29).

Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 03.102023 №19380/23-32, підпис від імені ОСОБА_2 , що міститься в графі "Орендодавець" ліворуч від рукописного запису " ОСОБА_2 " в розділі "Підпис сторін" на другому аркуші додаткової угоди до договору оренди землі від 15.11.2022 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3521781500:02:002:0234), виконано не ОСОБА_2 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_2 , що міститься в графі "Орендодавець" ліворуч від рукописного запису " ОСОБА_2 " в розділі "Підпис сторін" на другому аркуші додаткової угоди до договору оренди землі від 15.11.2022 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3521781500:02:002:0234) та підпис від імені ОСОБА_4 , що міститься в графі "Орендар" ліворуч від рукописного запису "Кравчук ОП" в розділі "Підписи сторін" на другому аркуші додаткової угоди до договору оренди землі від 15.11.2022 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3521781500:02:002:0234), однією або різними особами, не виявилось можливим, з причин, що вказані в п.2 дослідницької частини висновку.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, особисті підписи сторін договору є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми такого договору, наявність таких підписів, зазвичай, має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Отже у випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірних договорах) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено істотні умови договору оренди землі, відсутність хоча б однієї з них, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони не досягли згоди щодо встановлення істотних умов договору, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Водночас законодавець за загальним правилом, викладеним у статті 218 ЦК України, не передбачає наслідків у виді недійсності правочину у разі недотримання вимог щодо письмової форми правочину, встановлюючи водночас коло доказів, якими одна зі сторін може заперечувати факт вчинення правочину або окремих його частин (письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису, інші докази, крім свідчень свідків).

За змістом статей 76, 102 ЦПК України висновок експерта є доказом обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань, тож на його підставі особа може заперечувати факт вчинення правочину.

Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його істотних умов, передбачених законодавством.

Суд ознайомившись із відзивом сторони відповідача з додатками зазначає, що не приймає до уваги платіжну інструкцію Р24А545765958D28358 від 30.11.2022 та платіжну інструкцію №27 від 20.01.2023, відповідно до яких мало місце перерахунок коштів в розмірі 24100 гривень та 6330, 24 грн ОСОБА_2 в контексті виконання умов спірної додаткової угоди сторонами, так як ця проплата була проведена відповідачем в односторонньому порядку, а також відповідно до листів ОСОБА_2 від 22.07.2022 (а.с.19), який направлений поштою відповідачу з описом вкладеного 22.07.2022, та від 02.12.2022, який направлений поштою відповідачу з описом вкладеного 02.12.2022, ОСОБА_2 заперечувала щодо поновлення або укладення нового договору оренди земельної ділянки та просила повернути їй земельну ділянку. Отже ці обставини спростовують доводи зазначені у відзиві відповідача щодо повного виконання умов договору сторонами, так як позивачка задалегідь не виявляла своєї волі до продовження договору оренди землі від 15.02.2016 та просила їй повернути земельну ділянку, про що неодноразово повідомляла відповідача, а тому спростовуються доводи відповідача щодо повного виконання сторонами умов зазначеної додаткової угоди. Крім того суд встановив, що позивачка звернулася із позовом до суду 20.03.2023 відразу після спливу терміну дії договору оренди землі, який зареєстрований 01.03.2016 та незадовго від дати державної реєстрації права оренди земельної ділянки від 18.11.2022, на підставі додаткової угоди про оренду спірної земельної ділянки від 15.11.2022, що в сукупності вказує на відсутність волевиявлення та згоди позивачки продовжувати договірні відносини з відповідачем .

Суд зазначає, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Отже необґрунтованими є доводи відповідача про те, що фактично мало місце укладення додаткової угоди, так як позивачка отримувала орендну плату.

Крім того, суд виходить із принципу добросовісності сторін (пункт 6 статті 3 ЦК України) - а саме це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі зазначеної доктрини є принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці, за умови, що інша сторона, діючи собі на шкоду, розумно покладається на них (висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, сформульований у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17).

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків тощо.

Позивачка звернулася до суду з вимогою про визнання неукладеним додаткової угоди оренди земельної ділянки, посилаюсь на те, що даний договір не підписувала, а умови не погоджувала. Також в подальшому, шляхом подання заяви про уточнення позовних вимог сторона позивача змінила предмет позову.

Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 03.102023 №19380/23-32, підпис від імені ОСОБА_2 , що міститься в графі "Орендодавець" ліворуч від рукописного запису " ОСОБА_2 " в розділі "Підпис сторін" на другому аркуші додаткової угоди до договору оренди землі від 15.11.2022 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3521781500:02:002:0234), виконано не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Отже матеріалами справи доведено, що додаткова угода до договору оренди землі від 15.11.2022 на земельну ділянку кадастровий номер 3521781500:02:002:0234, площею 7,069 га, є неукладеною, оскільки не підписувалася позивачкою, а також суд не встановив повного виконання сторонами умов зазначеної додаткової угоди, а тому вказана земельна ділянка, яка належить позивачці, знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав.

Згідно зі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності з ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Таким чином, оскільки позивачка є власницею земельної ділянки кадастровий номер 3521781500:02:002:0234, площею 7,069 га, а відповідач у фактичному користуванні якого без установлених законом підстав знаходиться вказана земельна ділянка, своїми діями, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушує права позивачки, як власниці земельної ділянки та створює перешкоди у користуванні позивачем своїм майном.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року в справі № 504/2864/13-ц , від 04 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц , від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц , від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц .

Суд зазначає,що позивачпросив визнатипротиправним іскасувати рішенняпро державнуреєстрацію від15.11.2022щодо права оренди на земельну ділянку площею 7,069 га кадастровий номер 3521781500:02:002:0234. Проте згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 13556326, сформованим 01 березня 2023 року, первісний запис про право оренди земельної ділянки ( а. с. 28) надалі був змінений у частині строку дії договору оренди з на 7 років до 01.03.2033.

Водночас відповідно до абз 2, 3 положень частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ( в редакції Закону на момент виникнення правовідносин від 27.10.2022) передбачено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними; Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

Оскільки суд дійшов до висновку, що спірна додаткова угода до договору оренди землі є неукладеною, тому також підлягають задоволенню позовні вимоги в частині скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін до іншого речового права, індексний номер рішення 65547407, яке здійснене на підставі додаткової угодидо договоруоренди землівід 15.11.2022щодо права оренди на земельну ділянку площею 7,069 га кадастровий номер 3521781500:02:002:0234, яка розташована на території Гнатівської сільської ради Новоукраїнського (Добровеличківського) району Кіровоградської області.

Згідно з ч.3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Як встановлено судом, на момент розгляду спору, належна ОСОБА_2 земельна ділянка, без відповідних на те правових підстав перебуває в користуванні ФГ "Зернопродукт", а тому порушене право ОСОБА_2 підлягає захисту, що полягає в усуненні перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом витребування її у відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідач ФГ "Зернопродукт" на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 1965,91грн та витрати щодо оплати експертних послуг у розмірі 14338,80 гривень.

Крім того представник позивача до судових дебатів заявив про намір заявлення клопотання щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу протягом 5 днів з дати винесення судового рішення.

На підставі викладеного, відповідно ст.ст. 14, 15 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 року № 161-ХІV із змінами та доповненнями, частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ( в редакції Закону на момент виникнення правовідносин від 27.10.2022), ст.152 ЗК України ст.ст.11, 15, 16, 202, 203, 205, 207, 391, 627, 638 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 81,137, 141, 259, 270, 263-265, 381, 389, 390 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Усунути перешкоди ОСОБА_2 у здійсненні користування земельною ділянкою площею 7,069 га кадастровий номер 3521781500:02:002:0234, яка розташована на території Гнатівської сільської ради Новоукраїнського (Добровеличківського) району, шляхом повернення її з незаконного володіння власнику.

Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін до іншого речового права, індексний номер рішення 65547407, яке здійснене на підставі додаткової угодидо договоруоренди землівід 15.11.2022щодо права оренди на земельну ділянку площею 7,069 га кадастровий номер 3521781500:02:002:0234, яка розташована на території Гнатівської сільської ради Новоукраїнського (Добровеличківського) району Кіровоградської області.

Стягнути зФермерського господарства "Зернопродукт" на користь ОСОБА_2 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1965,91 грн та за проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 14338,80 грн що в сумі становить 16304 (шістнадцять тисяч триста чотири) гривні 71 копійку .

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька села Гнатівка Новоукраїнського району Кіровоградської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

відповідач Фермерське господарство "Зернопродукт" - село Гнатівка Новоукраїнського району Кіровоградської області вулиця Дімітрова Георгія, 19, код ЄДРПОУ 37286972.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.