Справа №487/655/22
Провадження №2/487/182/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.06.2024 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання Горохівського О.О., Ященко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної-особі підприємцю ОСОБА_2 , третьої особи фермерське господарство «Іванов» про стягнення кошти за товар неналежної якості, -
ВСТАНОВИВ:
Адвокат СаченкоА.П., якийдіє вінтересах позивача ОСОБА_1 ,звернувся досуду зпозовом фермерське господарство «Іванов», фізичної-особі підприємцю ОСОБА_2 про стягнення в солідарному порядку коштів за товар неналежної якості у розмірі 533,43 грн. посилаючись на вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» та ст.. 610-611 ЦК України.
Обґрунтовуючи свої вимоги зазначив, що позивач 11.08.2021 у магазині «Себинські ковбаси» ФОП ОСОБА_2 , розташованого в АДРЕСА_1 придбав ковбасні вироби марки «Себинські ковбаси», сплативши за товар кошти у розмірі 553,43 грн. Після вживання ковбасних виробів ОСОБА_1 отримав харчове отруєння та звертався за медичною допомогою. Згідно висновку протоколу лабораторних випробувань №17 від 10.12.2021 за результатами приведених лабораторних випробувань двох проб ковбасних виробів виявлено кишечку паличку колі форми ентеро бактерії, шигелу. Кількість мікрофлори перевищує норму, а колі формні ентеробактерії, кишечка паличка та шигела не допускається в продуктах харчування. Дані зразки ковбасних виробів не відповідають ДСТУ, ГОСТАМ та повинні бути утилізовані згідно нормативної документації. 04.01.2022 позивачем скеровані претензії до відповідачів про повернення коштів за неякісний товар, однак вони задоволені не були. Отже, позивачу було продано неякісний товар, вживання якого могло привести до різних захворювань, розладів, які могли значно вплинути на його та його близьких життя та здоров`я, привести до непередбачуваних наслідків.
Ухвалою від 23.02.2022 позов залишено без руху.
20.09.2022 представник позивача надала до суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою від 10.10.2022 відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
23.12.2022 представник відповідача фермерське господарство «Іванов» подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що ФОП ОСОБА_3 та фермерське господарство «Іванов» неодноразово піддавалися перевіркам з боку ГУ Держпродспоживслужби проте жодних порушень технології виготовлення та продажу неякісної або небезпечної продукції торгової «Себинські ковбаси» не виявлено, зокрема повірка проводилась у магазині «Себинські ковбаси» в період з 14.09. по 20.09.2021, 02.11.2021 і 16.12.2021 ФГ «Іванов» були відібрані зразки ковбасної продукції. Проведеним дослідженням встановлено, що всі зразки відповідають ДСТУ. Крім того, позовна заява підписана адвокатом Саченко А.П. 06.01.2021, проте право на представництво у останнього виникло в суді 04.01.2022 на підставі ордера. Позивач зазначає, що придбав ковбасні вироби наприкінці літа 2021, отруївся та звертався за медичною допомогою та для проведення лабораторного дослідження. Проте, згідно наданого лабораторного дослідження №17 від 10.12.2021 ТОВ «Б2Ф Україна» вбачається, що зразки доставлені до лабораторії 02.12.2021, тобто більше ніж через три місяця після начебто придбання. В протоколі не зазначено про порушення цілісності пакування ковбасних виробів, хоча позивач зазначає, що вживав їх. Згідно наданих фіскальних документів не можливе встановити саме придбання позивачем ковбасних виробів, дату, місце та номенклатуру придбаного товару. Позивачем також не надані докази на підтвердження його харчового отруєння та звернення з цього приводу за медичною допомогою. Крім того, відсутні докази, які б підтверджували сплату судових витрат на правничу допомогу у сумі 18000 грн.
15.03.2023 відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву в якій зазначила, що позовні вимоги не визнає, вся інформація зазначена позивачем неправдива, в задоволенні позову просила відмовити та розглянути справу за її відсутністю.
14.08.2023 представник позивача подав до суду заяву про зупинення провадження у справі.
13.09.2023 представник відповідача ОСОБА_4 подав до суду заяву в якій заперечував проти зупинення провадження у справі.
19.12.2023 представник позивача подав до суду заяву про заміну відповідача.
19.12.2023 представник позивача подав до суду заяву про залишення без розгляду його заяви про заміну відповідача.
19.12.2023 представник позивача подав до суду заяву про залишення без розгляду його заяви про зупинення провадження у справі.
19.12.2023 представник позивача подав до суду заяву про зміну предмету позову.
19.12.2023 представник позивача подав до суду заяву про закриття провадження в частині позовних вимог до ФГ «Іванов».
Ухвалою від 19.12.2023 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача ФГ «Іванов».
22.01.2024 ОСОБА_4 подав до суду заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ФГ «Іванов».
Ухвалою від 22.01.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ФГ «Іванов».
13.02.2024 представник третьої особи подав до суду пояснення щодо позову,просив в задоволенні позову відмовити. Зазначивши, що ФОП ОСОБА_3 та фермерське господарство «Іванов» неодноразово піддавалися перевіркам з боку ГУ Держпродспоживслужби проте жодних порушень технології виготовлення та продажу неякісної або небезпечної продукції торгової «Себинські ковбаси» не виявлено, зокрема повірка проводилась у магазині «Себинські ковбаси» в період з 14.09. по 20.09.2021, 02.11.2021 і 16.12.2021 ФГ «Іванов» були відібрані зразки ковбасної продукції. Проведеним дослідженням встановлено, що всі зразки відповідають ДСТУ. Позивач зазначає, що придбав ковбасні вироби наприкінці літа 2021, отруївся та звертався за медичною допомогою та для проведення лабораторного дослідження. Проте, згідно наданого лабораторного дослідження №17 від 10.12.2021 ТОВ «Б2Ф Україна» вбачається, що зразки доставлені до лабораторії 02.12.2021, тобто більше ніж через три місяця після начебто придбання. В протоколі не зазначено про порушення цілісності пакування ковбасних виробів, хоча позивач зазначає, що вживав їх. Згідно наданих фіскальних документів не можливе встановити саме придбання позивачем ковбасних виробів, дату, місце та номенклатуру придбаного товару. Позивачем також не надані докази на підтвердження його харчового отруєння та звернення з цього приводу за медичною допомогою. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» випробувальні та калібрувальні лабораторії можуть бути акредитовані чи компетентність яких може бути засвідчена національним органом України з акредитації, але відповідних документів щодо лабораторії ТОВ «Б2Ф Україна» суду не надано, що викликає сумнів у компетенції лабораторії.
13.03.2024 представник позивача подав до суду заперечення на пояснення третьої особи в яких зазначив, що ФГ «Іванов» не має жодного відношення до торговельної марки «Себинські ковбаси», оскільки строк дії реєстрації вказаного знака закінчився 20.05.2018 та не продовжувався. Також як зазначає представник третьої особи перевірки магазина проводилась 14.09.2021, а позивач купив ковбасу на при кінці літа 2021 року. Порушення цілісності пакування не повинно було бути вказано, оскільки ОСОБА_1 придбав 6 видів ковбаси, очевидно на експертизу була надана ковбаса, яка не була відкрита позивачем. Предметом позову є стягнення коштів за неякісний товар, що не може бути у причинно-наслідковому зв`язку із отруєнням позивача, а є лише підставою позову.
15.04.2024 і 10.06.2024 представник третьої особи подав до суду заяву, просив про розгляд справи за його відсутності, в задоволенні позову відмовити.
18.04.2024 представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків:
Відповідно до вимогст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з вимогами ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що 11.08.2021 у магазині «Себинські ковбаси» ФОП ОСОБА_2 , розташованого в АДРЕСА_1 , придбав ковбасні вироби марки «Себинські ковбаси», сплативши за товар кошти у розмірі 553,43 грн., після вживання ковбасних виробів ОСОБА_1 отримав харчове отруєння та звертався за медичною допомогою, що на його думку є підставою для стягнення з відповідача грошових коштів за товар неналежної якості.
Судом встановлено, що 11.08.2021 о 18:04 год. у ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , було придбано продукти харчування філе куряче на суму 33,95 грн. та ковбаски гусарські на суму 55,59 грн., а всього 90,54 грн., що підтверджується наданим суду фіскальним чеком.
Відповідач проти позовних вимог заперечувала, зокрема факт придбання позивачем ковбасних виробів.
Позивачем надано до суду протокол лабораторних випробувань №17 від 10.12.2021 ТОВ «Б2Ф Україна», за результатами приведених лабораторних випробувань двох проб ковбасних виробів батон ковбаси варено - копченої салямі «Золотиста» та батон ковбаси варено - копченої «Посольська» ТМ «Себинські ковбаси», виявлено кишечку паличку колі форми ентеро бактерії, шигелу. Кількість колоній мікрофлори перевищує норму, а колі формні ентеробактерії, кишечка паличка та шигела не допускається в продуктах харчування. Дані зразки ковбасних виробів не відповідають ДСТУ, ГОСТАМ та повинні бути утилізовані згідно нормативної документації.
Суд ставиться критично до наданого позивачем протоколу лабораторних випробувань №17 від 10.12.2021 ТОВ «Б2Ф Україна», оскільки 11.08.2021 у ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , було придбано філе куряче та ковбаски гусарські, а не ковбаси салямі «Золотиста» та «Посольська».
Суд не приймає до уваги надані позивачем фіскальні чеки на придбання товару: Домашньої курячої на суму 91,57 грн. придбаної 18.08.2021, ковбаси Баликової на суму 115,01 грн. придбаної 16.08.2021, ковбаси Посольської на суму 66,83 грн. придбаної 12.08.2021, Українська харена на суму 85,64 грн. придбаної 17.08.2021 та Діабетичної на суму 88,84 грн. придбаної 16.08.2021, оскільки позивач зазначав, що придбав ковбасні вироби саме 11.08.2021.
При цьому, суд зауважує, що навіть якщо прийняти до уваги, що саме позивач придбав у ФОП ОСОБА_2 . ковбасні вироби 12.08.2021, 16.08.2021, 17.08.2021 та 18.08.2021 (придбання ковбаси салямі Золотиста не підтверджено взагалі), звернення до проведення випробування до ТОВ «Б2Ф Україна» було лише 02.12.2021, а лабораторне дослідження проведено лише 10.12.2021, тобто після спливу майже чотирьох місяців, що може бути об`єктивною причиною псування виробів при недотриманні умов зберігання. Будь-яких доказів, які підтверджують факт виявлення недоліків продуктів харчування у день їх придбання, у тому числі порушення відповідачем способу, строку та умов зберігання продуктів харчування в магазині, суду також не надано.
Крім того, позивачем суду не надано жодного доказу на підтвердження того, що внаслідок вживання ним ковбасних виробів, придбаних останнім 11.08.2021, він отримав харчове отруєння та звертався з цього приводу до медичної установи.
В той же час, згідно експертного висновку №003983 д.к./21 від 20.09.2021 Випробувальної лабораторії Миколаївської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби, щодо продукції торгової марки «Себинські ковбаси» в магазині «Себинські ковбаси» ФОП ОСОБА_2 , розташованого по АДРЕСА_1 , продаж неякісної або небезпечної продукції зразків ковбасної продукції виявлено не було, проведеним дослідженням встановлено, що всі зразки відповідають ДСТУ 4435:2005 за мікробіологічними, фізико-хімічними показниками.
Згідно з вимогамист. 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Частиною 2статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»визначено, що терміни "харчовий продукт", "непридатний харчовий продукт" вживаються у значенні, наведеному вЗаконі України"Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".
Згідно ізЗаконом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», він регулює відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї.
Відповідно до пункту 92 частини 1статті 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», про безпечність та якість харчових продуктів» харчовий продукт - речовина або продукт (неперероблений, частково перероблений або перероблений), призначені для споживання людиною. До харчових продуктів належать напої (в тому числі вода питна), жувальна гумка та будь-яка інша речовина, що спеціально включена до харчового продукту під час виробництва, підготовки або обробки.
Пунктом 95 цієї статті визначено, що харчовий продукт тваринного походженняце молоко, м`ясо, риба, молюски і ракоподібні, у тому числі свіжі, охолоджені або заморожені, яйця, мед, їх похідні та інші продукти, виготовлені з частин тварин, окремих їх органів та/або тканин, призначені для споживання людиною.
Оскільки ковбаса є харчовим продуктом, тоЗакон України «Про захист прав споживачів»не поширюється на відносини між сторонами.
Частиною 2статті 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»визначено, що оператори ринку зобов`язані: забезпечувати дотримання вимог цьогоЗаконущодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу; вилучати та/або відкликати у встановлених законом випадках харчові продукти, які перебувають в обігу, якщо встановлено, що ці продукти можуть спричинити шкідливий вплив на здоров`я людини; компенсовувати відповідно до закону шкоду, заподіяну споживачам внаслідок споживання харчового продукту, якщо судом буде доведено причинно-наслідковий зв`язок між цією шкодою і діяльністю та/або бездіяльності оператора ринку, крім випадків установлених законом.
Частиною 1статті 32 зазначеного Законупередбачено, що харчові продукти, які знаходяться в обігу на території України, повинні відповідати вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. У випадку надходження доказів щодо шкідливості харчового продукту, незважаючи на його відповідність законодавству про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, виробництво та обіг такого харчового продукту має бути зупинено та заборонено.
Відповідно до вимогст. 66 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», відшкодування операторами ринку заподіяної шкоди (завданих збитків) здійснюється в порядку, встановленомуЦивільним кодексом України,Господарським кодексом України,Законом України "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції", іншими законодавчими актами.
Частиною 1статті 5 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції», передбачено, що продукція є такою, що має дефект, у разі коли вона не відповідає рівню безпеки, на яку споживач або користувач має право розраховувати виходячи з усіх обставин, зокрема пов`язаних з розробленням, виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, встановленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням (утилізацією, переробкою) цієї продукції, а також наданням застережень та іншої інформації про таку продукцію, у тому числі: 1) представлення продукції споживачеві або користувачеві, включаючи її вигляд, склад, упаковку, маркування та іншу інформацію про продукцію, її споживання, використання та знищення (утилізацію, переробку); використання продукції, яке обґрунтовано можна передбачити; 3) час коли продукцію введено в обіг.
Згідно ч.1ст.6Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції», потерпілий повинен довести:наявність шкоди;наявність дефекту в продукції;наявність причинно-наслідкового зв`язку між дефектом в продукції та шкодою.
Частиною 1 статті 7 зазначеного Закону передбачено, що за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції, відповідає її виробник.
За змістом п. 4 ч. 1ст 9 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції», виробник не несе відповідальності та звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що дефект в продукції виник внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов`язкових для нього приписів органів державної влади.
Згідно ч. 2ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.2ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що будь яких належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог щодо наявності шкоди,наявності дефекту в продукції, наявності причинно-наслідкового зв`язку між дефектом в продукції та шкодою, позивачем не надано, на підставі об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі матеріалів, з`ясування фактичних обставин, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, оцінивши подані сторонами докази, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення кошти за товар неналежної якості задоволенню не підлягають, через їх недоведеність.
Відповідно до вимогст. 141 ЦПК України, судовий збір віднести за рахунок держави. Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстав для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу не вбачається.
Керуючись ст. 10,76, 81, 263-265 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної-особі підприємцю ОСОБА_2 , третьої особи фермерське господарство «Іванов» про стягнення кошти за товар неналежної якості відмовити.
Рішення набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст.ст. 354, 355 ЦПК України.
Суддя: С.М. Афоніна
Суд | Заводський районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2024 |
Оприлюднено | 18.06.2024 |
Номер документу | 119763842 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Заводський районний суд м. Миколаєва
Афоніна С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні