Ухвала

від 10.12.2007 по справі 10/207-3931

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/207-3931

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"10" грудня 2007 р.Справа № 10/207-3931

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі

 судді Півторака М.Є.             

Розглянув матеріали справи

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області м. Тернопіль вул. Танцорова , 11

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дукат-Євро“, м. Бережани, вул. Пушкіна, 2 Тернопільської області

                За участю представників:

Позивача: Прокопишин О.А. –головного спеціаліста-юрисконсульта РВ ФДМУ по Тернопільській області, довіреність № 04 від 10.01.2007 року;

Відповідача: Щербатого М.В. –директора ТзОВ “Дукат-Євро“, паспорт № КР 002036  виданий Першотравневим РВ УМВС України в Чернівецькій області   від 28.07.05 р.

В судовому засіданні  присутнім представникам сторін  роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20,22,27,28,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

          За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 16 годин 12 листопада 2007 року та 09 годин 45 хвилин 27 листопада 2007 року  в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

          Суть справи:

               До господарського  суду Тернопільської області звернулося з позовною заявою № 01-12/4122 від 14.09. 2007 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області  про визнання  недійсним Договору купівлі –продажу від 01 березня 2005 року , укладеного між  ВАТ “Бережанська макаронна фабрика“, м. Бережани та ТзОВ “ Дукат-Євро“, м. Бережани  в частині продажу трансформаторної підстанції.

                В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що укладений договір не відповідає вимогам чинного законодавства України, зокрема  Закону України “Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації“.

У відзиві на позов за № 07/10-23 від 23.10.2007 року ( вх. № 28752 ) ТзОВ “Дукат-Євро“, м. Бережани  заперечує позовні вимоги повністю, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Зазначає, що вказаний комплекс належав продавцю  ( ВАТ “Бережанська макаронна фабрика“ ) на підставі наказу РВ ФДМУ по Тернопільській області від 23.09. № 1064 та був зареєстрований в Бережанському ОК МБТІ від 19.05.1999 року за № 12. Далі зазначає, що  укладенню договору купівлі-продажу передувало проведення публічних торгів ( аукціону ), протокол № 1 від 09 листопада 2004 року ; публікація про проведення аукціону з продажу майна банкрута ВАТ “Бережанська макаронна фабрика“ з переліком будівель та споруд ( в тому числі трансформаторної підстанції ) проводилася в газеті “Голос України“ від 23.01.2004 року за № 13 та від 27 лютого 2004 року за № 38 . Вважає, що ТзОВ “ Дукат-Євро“ являється добросовісним набувачем, йому не було нічого відомо  про певні обмеження щодо відчуження трансформаторної підстанції , а тому товариство володіє даним майновим комплексом на законних підставах . В позові просить відмовити.

                   Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, суд встановив наступне:

             Згідно статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних і охоронюваних законом інтересів.

              Статтею 20 Господарського Кодексу України визначено, що кожен суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом  визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Позивач по справі: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, є юридичною особою яка зареєстрована у встановленому законом порядку і включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 00375065, що підтверджується Довідкою Управління статистики у  № 149 від 17.07.2006 року.

               Статтею  7 Закону України “Про приватизацію  державного майна“  встановлено, що державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення  і на які покладено здійснення повноважень власника державного майна у процесі приватизації.

Як вбачається із матеріалів справи, 22 серпня 1996 року РВ ФДМ України по Тернопільській області затверджено План приватизації цілісного майнового комплексу Бережанської макаронної фабрики.

Пунктом 5.5. Плану визначено, що до статутного фонду ВАТ не включено вартість житлового будинку ( балансова вартість 1 745 854 тис. крб., залишкова вартість 1 729 654 тис. крб., та об'єкт інженерної мережі трансформаторна станція ( балансова вартість 247 760 тис. крб., залишкова вартість 191 004 тис. крб. ), які передаються в комунальну власність органам місцевого самоврядування –відповідно до п. 8 Указу Президента України “Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексі“ від 19.01.1995 року № 66/95.

23 серпня 1996 року Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Тернопільській області видало Наказ № 1064 “Про перетворення державного підприємства Бережанська макаронна фабрика у відкрите акціонерне товариство “Бережанська макаронна фабрика“, згідно якого на підставі затвердженого плану приватизації перетворено ДП Бережанська макаронна фабрика  у ВАТ “Бережанська макаронна фабрика“; затверджено Статут ВАТ.

            Відповідач по справі –Товариство з обмеженою відповідальністю “Дукат-Євро“, місцезнаходження якого м. Бережани, вул. Пушкіна, 2, є юридичною особою, яка зареєстрована у встановленому законом порядку Бережанською  районною державною адміністрацією 07.08.2000 року та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 31074444, що підтверджується Довідкою № 61-610 від 13.10.2007 року Головного управління статистики в Тернопільській області.

Як встановлено у судовому засіданні, Постановою господарського суду Тернопільської області від 24 жовтня 2003 року Відкрите акціонерне товариство “Бережанська макаронна фабрика“, м. Бережани Тернопільської області відповідно до статей 22-24 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“ визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено його ліквідатором  Саєвич Наталію Анатоліївну, жительку м. Коломия вул. Костомарова 4/108 Івано-Франківської області та покладено на ліквідатора обов'язки, передбачені ст. 25 Закону.

          Статтею 25 вищезазначеного Закону визначено повноваження ліквідатора, якими зокрема, є: вживання заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, в тому числі і пред'явлення до третіх осіб вимог;  здійснення інвентаризації та оцінки майна банкрута згідно з законодавством; реалізація майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів у порядку, передбаченому цим Законом.

              Пунктом 1 статті 26 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“ встановлено, що усі види майнових активів ( майно та майнові права ) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури включаються до ліквідаційної маси.

                          В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

З досліджених документів вбачається, що 01 березня 2005 року між ВАТ “Бережанська макаронна фабрика“, м. Бережани, вул. Тернопільська, 21 в особі ліквідатора Саєвич Н.А., жительки м. Коломия Івано-Франківської області , що діє на підставі постанови господарського суду від 24 жовтня 2003 року та ТзОВ “Дукат-Євро“, м. Бережани укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ВАТ “Бережанська макаронна фабрика“ продала, а ТзОВ “Дукат-Євро“ купило належний ВАТ комплекс не житлових будівель та споруд в м. Бережани вул. Тернопільська 21 , в тому числі і цегляну трансформаторну пл. 40,2 кв. м. , що за планом земельної ділянки під літ.”Е-2” ( пункт 1. Договору ).

Як зазначено у п. 2 Договору вказаний комплекс не житлових будівель та споруд належить Продавцю ( ВАТ “Бережанська макаронна фабрика“ ) на підставі на підставі наказу органу Фонду державного майна України по Тернопільській області від 23 серпня 1996 року за № 1064 та зареєстрований в Бережанському МБТІ 19 травня 1999 року за № 12.

             Продаж комплексу не житлових будівель та споруд вчинено за 202 857 грн. в тому числі ДПВ , згідно протоколу № 1 проведення публічних торгів ( аукціону )  від 09 листопада 2004 року  ( пункт 4. Договору).

Право власності на комплекс не житлових будівель та споруд виникає у Покупця ( відповідача у справі ) лише за умови сплати в повному обсязі ціни, що встановлена цим договором. Необхідною підставою виникнення права власності у Покупця є державна реєстрація згідно  із статтею 182 ЦК України.

Таким чином, сторонами у договорі купівлі-продажу майна, в тому числі і трансформаторної підстанції виступають: ВАТ “Бережанська макаронна фабрика“, м. Бережани ( Продавець ) та ТзОВ “Дукат-Євро“, м. Бережани ( Покупець ).

Подаючи позов до господарського суду  Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Тернопільській області визначило відповідачем у справі лише Покупця –ТзОВ “Дукат-Євро“, м. Бережани і не зазначило відповідачем іншу сторону договору –Продавця –ВАТ “Бережанська макаронна фабрика“, м. Бережани.

Ухвалою господарського суду від 01 вересня 2005 року у справі № 10/Б-88 затверджено ліквідаційний баланс у справі по Відкритому акціонерному товариству “Бережанська макаронна фабрика“, м. Бережани, вул. Тернопільська, 21, ідентифікаційний код 00381137, станом на 21 червня 2005 року; відкрите акціонерне товариство “Бережанська макаронна фабрика“, вул. Тернопільська, 21, м. Бережани ліквідувати як юридичну особу з 01 вересня 2005 року.

         На час розгляду позову в суді відкрите акціонерне товариство “Бережанська макаронна фабрика“, (ідентифікаційний код 381137) місцезнаходження якої м. Бережани, вул. Тернопільська, 21 виключене з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ;місце проведення державної реєстрації припинення юридичної особи –Бережанська районна державна адміністрація; дата запису – 20.09.2005 року; причина ліквідації –за рішенням суду , що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Тернопільській області № 31-80 від 28.11.2007 року.

               Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України “Про власність“ ( чинного на момент виникнення правовідносин ) –державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів України.

               Пунктом 3 наказу № 908/68 від 19.05.1999 року Фонду  державного майна України та Міністерства економіки України “Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі“ і зареєстрованого в Міністерстві  юстиції України 24.06.1999 року за № 414/3707 –на Фонд державного майна України покладено  повноваження щодо управління майном, яке не ввійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації.

                Положенням про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, зокрема, пунктом 1.4 встановлено способи управління таким майном і якими є:

     -     здійснення приватизації зазначеного майна;

-          передача майна в оренду;

-          передача майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади;

-          передача майна господарським товариствам на умовах договору схову;

-          відчуження державного майна.

                В судовому засіданні встановлено, що об'єкт інженерної мережі трансформаторна станція не був включений до статутного фонду ВАТ “Бережанська макаронна фабрика“, м. Бережани, а знаходилася на балансі Товариства і відповідальність за його збереження покладено на  ВАТ.

Статтею 4 Закону України “Про власність“ ( чинного на момент укладання договору купівлі-продажу )  встановлено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону: використовувати майно для здійснення господарської та іншої, незабороненої діяльності, зокрема: передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.

                    З досліджених у судовому засіданні документів вбачається, що трансформаторна підстанція , яка знаходилася на балансі ВАТ “Бережанська макаронна фабрика“ залишалася власністю держави і ВАТ не вправі було вчиняти щодо нього дії, пов'язані з його відчуженням.

              Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладений, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

                 Досліджений у судовому засіданні Договір купівлі-продажу, укладеного 01 березня 2005 року  за своєю правовою природою є договір купівлі-продажу, в якому сторони погодили істотні умови.

01 березня  2005 року  Договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Бережанського  районного нотаріального округу.

У судовому засіданні також знайшло підтвердження, що сторони виконали умови договору купівлі-продажу, зокрема, ВАТ “Бережанська макаронна фабрика“ передала Товариству трансформаторну підстанцію, що знаходиться в м. Бережани, а відповідач –ТОВ “Дукат-Євро“ провів повний розрахунок за придбане майно.

              Статтею 216 Цивільного Кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

              У разі недійсності право чину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі –відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

               Також, відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України  від 28.04.1978 року № 3 зі змінами “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними“, суд, якщо інше не передбачено законом, у разі визнання договору недійсним своїм рішенням зобов'язує кожну із сторін повернути другій стороні все одержане за угодою.

                В силу зазначених приписів суд повинен зобов'язати ТзОВ “Дукат-Євро“, м. Бережани повернути трансформаторну підстанцію, а  ВАТ “Бережанська макаронна фабрика“ відповідно повернути отримані кошти від її продажу.

                Однак, 20.05.2005 року одна із сторін договору купівлі-продажу, а саме ВАТ “Бережанська макаронна фабрика“ ліквідована і виключена із ЄДРПОУ і суд не може залучити її до участі у справі в якості відповідача.

                  У відповідності до пункту 6 ст. 80 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд Тернопільської області припиняє провадження у справі якщо підприємство чи організацію, які є сторонами у справі ліквідовано.

                  За таких обставин, розглянувши наявні у справі документи суд прийшов до висновку, що провадження у справі підлягає провадженню в порядку п. 6 ст. 80 ГПК України, оскільки ВАТ “Бережанська макаронна фабрика“, м. Бережани, яка повинна бути відповідачем у даній справі –ліквідоване.

                На підставі наведеного , керуючись статтями 43,49,82,84 Господарського процесуального Кодексу України, статтями 11, ч.1 ст. 202, 638 Цивільного Кодексу України, ст. 4 Закону України «Про власність», статтями 1, 2, п.5 ст. 75, 180 Господарського кодексу України, Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито“, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Провадження у справі № 10/207-3931 припинити.

2.Ухвалу направити сторонам по справі.

Суддя                                                                                М.Є. Півторак