Вирок

від 14.06.2024 по справі 501/1786/24

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14 червня 2024 року Єдиний унікальний № 501/1786/24 Провадження № 1-кп/501/197/24

ВИРОК

Іменем України

14 червня 2024 року м. Чорноморськ

Іллічівський міський суд Одескьої області

у складі: головуючого - ОСОБА_1 секретаря судових засідань ОСОБА_2

номер справи 501/1786/24 номер провадження 1-кп/501/197/24

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що надійшов 26 квітня 2024 року від Відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Одеської обласної прокуратури, номер кримінального провадження 12024163160000055, внесеного до ЄРДР від 17 березня 2024 року, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, громадянина України, з не повною середньою освітою, не одруженого, тимчасово не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

участь у справі приймали: прокурор ОСОБА_4 ,

потерпіла ОСОБА_5 ,

захисник обвинуваченого ОСОБА_6 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Сторони, кожен окремо, не заперечували щодо розгляду справи під час воєнного стану

Стислий зміст обвинувачення та встановлені обставини.

17 березня 2024 року приблизно об 04:00 години, більш точний час не встановлено, ОСОБА_3 перебуваючи у громадському місці, а саме поблизу АЗС «МУСТАНГ», розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , яка працювала в режимі «цілодобово», ігноруючи загальноприйняті правила поведінки та моралі, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, діючи умисно, бажаючи продемонструвати своє явне нехтування нормами поведінки в суспільстві взявши металеву урну, кинув її у скляні вхідні двері вищевказаної АЗС, в результаті чого скло на вхідних дверях розбилося.

В цей час оператор АЗС «Мустанг» ОСОБА_5 , яка перебувала на своєму робочому місці, зробила зауваження ОСОБА_3 з метою припинення його протиправних дій. ОСОБА_3 продовжуючи свої неправомірні дії, направлені на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, та прагнучи самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, підійшовши до ОСОБА_5 , наніс їй 3 удари правою рукою в обличчя, в результаті яких потерпіла впала на підлогу.

Після чого ОСОБА_3 тримаючи потерпілу за одяг, яка перебувала на підлозі після падіння від ударів, наніс ОСОБА_5 15 ударів кулаком та ліктем правої руки в область голови та тулуба. Втомившись наносити удари потерпілій рукою, ОСОБА_3 продовжив наносити ОСОБА_5 удари ногами по голові та тулубу, в кількості близько 18 ударів.

В подальшому ОСОБА_3 не реагуючи на прохання ОСОБА_5 припинити її бити, та на крики потерпілої про допомогу, продовжуючи свої хуліганські дії, наніс ще декілька

ударів руками по тулубу потерпілої, та перебуваючи у положенні льожа, почав душити потерпілу руками, але через деякий час через брак сил та втому, припинив будь які дії у бік потерпілої, після чого ОСОБА_5 змогла встати з підлоги та вийти з приміщення.

Після втручання оператора АЗС «МУСТАНГ» ОСОБА_7 , протиправні дії ОСОБА_3 було припинено, потерпілій надано допомогу, а ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

В наслідок протиправних насильницьких дій ОСОБА_5 отримала наступні тілесні ушкодження: садно лоба; поверхнева забійна рана ділянки над внутрішнім кінцем лівої брови; забій м`яких тканин повік обох очей і обличчя справа, з синцями повік обох очей з крововиливами в склері обох очних яблук та синець правої частини обличчя (від рівня правої виличної ділянки з переходом через праву щоку і праву гілку нижньої щелепи на ділянку підборіддя справа і в центрі); синці: ділянки носо-губного трикутнику та облямівці і слизової оболонки верхньої губи; облямівки і слизової оболонки нижньої губи; в ділянці тіла нижньої щелепи; передньої поверхні грудної клітини (в кількості двох); на тильних поверхнях обох кистей (по одному на кожній) ;травматична екстирпація зубів з крововиливами в слизових оболонках альвеолярних відростків (двох зубів на верхній щелепи зліва і трьох зубів на нижній щелепи зліва та чотирьох зубів на нижній щелепи справа).

Данні тілесні ушкодження згідно з п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995р.), відносять ддо легких тілесних ушкоджень.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення за вищезазначеними обставинами, щиро покаявся, вибачився перед потерпілою ОСОБА_5 , не заперечував проти зібраних по справі доказів, визнав заявлений потерпілою до нього цивільний позов в частині матеріальних збитків та частково щодо моральних збитків.

Потерпіла ОСОБА_5 пояснила суду, що обвинуваченого не знає, коли він 17 березня 2024 року близько 4:00 ранку прийшов до неї на роботу АЗС «МУСТАНГ», повідомив, що прийшов її вбити, замахнувся та вдарив її стільцем, після чого вона впала та втратила свідомість, він її душив та бив ногами. Потім їй вдалося вибігти на вулицю, як саме не пам`ятає. Охорони не було, пульт охорони повідомив потім, що не чули, далі впала на вулиці та кликала ОСОБА_8 , який дубинкою намагався йо прогнати обвинуваченого.

У обвинуваченого були «звірячі очі» жодної міміки, він втік, його не наздогнали. Швидка допомога її забрала до лікарні, ОСОБА_3 повибивав майже всі зуби, руки побиті дуже боліли, під оком, ніс перебитий. Цивільний позов в частині матеріальних збитків підтримала частково виходячи з наданих доказів , в розмиру 42000.00 грн. що підтверджується квіт націями щодо моральної шкоди визначила її в розміру 660000 .00 грн. Посилаючись , що її здоров`ю спричинена значна шкода, вона продовжує лікування і на теперішній час, має погане почуття , погано спить , вимушена була звільнитися з роботи.

Мотивувальна частината правові норми застосовані судом.

Окрім визнання своєї винуватості у скоєнні вищевказаного правопорушення, вина ОСОБА_3 підтверджується наступними доказами дослідженими в судовому засіданні:

?протоколом огляду місця події від 17 березня 2024 року місцевості та АЗС «МУСТАНГ» за адресою: АДРЕСА_2 де зафіксовані розбиті двері, перевернуті меблі, пошкоджене майно, сліди плям бурого кольору, тапочки зі слідами бурого кольору, які долучені до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу;

?протоколом пред`явлення особи для впізнання від 26 березня 2024 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_5 впізнала обвинуваченого ОСОБА_3 як особа, яка шляхом зламу дверей проникла на АЗС «МУСТАНГ» та наніс їй тілесні ушкодження;

?протоколом пред`явлення особи для впізнання, від 26 березня 2024 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 впізнав обвинуваченого ОСОБА_3 , як особу, який наносив тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_9 на АЗС «МУСТАНГ»;

?протоколом огляду предмету від 22 березня 2024 року, відповідно до якого було проведено огляд оптичного диску, який долучений до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу, на якому містять відеозапис з камер відеоспостереження АЗС « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на якому зафіксовані обставини вчиненого ОСОБА_3 вчиненого кримінального правопорушення;

?висновки експертів №26 від 18 березня 2024 року та №36 від 08 квітня 2024 року, відповідно до якого у ОСОБА_5 під час огляду 20 березня 2024 року були виявлені наступні тілесні ушкодження: садно лоба; поверхнева забійна рана ділянки над внутрішнім кінцем лівої брови; забій м`яких тканин усіх повік обох очей і обличчя справа, з синцями усіх повік обох очей з крововиливами в склері обох очних яблук та синець правої частини обличчя (від рівня правої виличної ділянки з переходом через праву щоку і праву гілку нижньої щелепи на ділянку підборіддя справа і в центрі);

синці: ділянки носо-губного трикутнику та облямівці і слизової оболонки верхньої губи; облямівки і слизової оболонки нижньої губи; в ділянці тіла нижньої щелепи; передньої поверхні грудної клітини (в кількості двох); на тильних поверхнях обох кистей (по одному на кожній);травматична екстирпація зубів з крововиливами в слизових оболонках альвеолярних відростків (двох зубів на верхній щелепи зліва і трьох зубів на нижній щелепи зліва та чотирьох зубів на нижній щелепи справа).

Усі тілесні ушкодження виникли від неодноразової дії тупого (их) предмету (-ів) та заподіяні в строк і за механізмом, на який вказувала потерпіла, тобто 17 березня 024 року та від багаторазових нанесень ударів кулаками.

Як разом так і окремо взяті, усі виявлені тілесні ушкодження за своїм характером і перебігом зазвичай мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше шести днів і за цим критерієм, згідно з п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином на підставі досліджених доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку що вина ОСОБА_3 у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження зібраними по справі доказами.

В зв`язку з викладеним суд визнає винним ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України, а саме:хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Щодо призначення покарання ОСОБА_3 суд виходить з наступного.

Частина 2 ст.61Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При ухваленні вироку відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суд вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення Європейського суду з прав людини вказує від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» п. 43). Також ,має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення Європейського суду з прав людини від 11 липня 2013 року у справі «Веренцов проти України» - п.86).

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами від 12 червня 2009 року, визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст. 12 Кримінального кодексу України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Відповідно до положень ст. 12 Кримінального кодексу України ч.1ст.296Кримінального кодексуУкраїни відноситься докримінальних проступківта призначаєпокарання достатнєдля виправленнята попередженнянових злочинів.

Також, суд враховує особисті дані обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікаря нарколога та лікаря - психіатра не перебуває , є внутрішньо переміщеною особою, офіційно не працює.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із встановленої ст.50Кримінального кодексуУкраїни мети не тільки кари, а також виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості.

При цьому суд враховує, визначені ст.65Кримінального кодексуУкраїни загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання ,виправлення засудженого.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 66 Кримінального кодексу є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до положень ч.1 ст. 67 Кримінального кодексу судом не встановлено.

Згідно з приписами ст.8Кримінального процесуальногокодексу України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З урахуванням наведених висновків щодо порядку призначення покарання, викладених обставин у справі, особи обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а також тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді обмеження волі але вважає можливим обвинуваченого ОСОБА_3 від призначеного покарання звільнити з випробуванням, так як його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення обов`язкового контролю за подальшою його поведінкою, та з покладанням на нього обов`язків передбачених п.1,2 ч.1 та п. 3 ч. 3ст.76 Кримінального кодексу України.

На переконання суду дане покарання, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним та перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Щодо заявлених позовних вимог потерпілої ОСОБА_5

24 квітня 2024 року потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 140000.00 грн. та моральної шкоди в сумі 660000,00 грн.

28 травня 2024 року потерпілою ОСОБА_5 були зменшені позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди , в розмірі 42000,00 грн.

Положеннями ч. 2ст.127Кримінального процесуальногокодексу України визначено ,що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 5 ст. 128 Кримінального процесуальногокодексу України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кримінального процесуального кодексу України.

Так, за змістом ч. 1 ст. 129 Кримінального процесуальногокодексу України суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди підтверджуються представленими суду доказами, та підлягає задоволенню .

Щодо позовних вимог потерпілої про стягнення та відшкодування моральної шкоди, то у відповідності до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Частиною 2 ст.23 Цивільного кодексу України передбачено що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або

позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру моральної шкоди, судом враховується, що відповідно до положень статті 23 та частини 1 статті 1168 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, згідно положень ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, саме судом визначається розмір грошового відшкодування моральної шкоди залежно від визначених законом критеріїв.

Відповідно до статей 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я визнанні найвищою соціальною цінністю, право на життя є невід`ємним правом людини.

В постанові Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 639/1910/19 (провадження № 51-4115км19) зроблено висновок про те, що суди, при визначенні розміру моральної шкоди, повинні враховувати майновий стан винного, його стан здоров`я та вжити всіх можливостей для справедливого вирішення цивільного позову.

Оцінюючи у сукупності обґрунтування позовних вимог потерпілої, суд дійшов висновку, що в результаті вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_5 зазналатілесних ушкоджень, погіршенні її психічного і фізичного здоров`я , приниження її честі та гідності, що привело до позбавлення звичайного циклу її життя, пристосування до негативних умов існування.

З огляду на характер та глибину моральних страждань, керуючись принципом розумності та справедливості, компенсація моральної шкоди в розмірі 150000,00 гривень є, на переконання суду, достатньою для відшкодування, що відповідатиме вимогам розумності та справедливості й не може вважатися сумою явно завищеною, надмірною або навпаки.

За таких обставин цивільний позов потерпілої підлягає частковому задоволенню.

В решті вимог цивільний позов задоволенню не підлягає.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався , судові витрати по справі відсутні.

Долюречових доказіввирішує ,відповідно доположень ст.100 Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 373- 376 , ч. 15 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.296Кримінального кодексуУкраїни та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.

Відповідно до ст.75Кримінального кодексуУкраїни ОСОБА_3 від відбування покарання у вигляді обмеження воліз випробуванням, строком на 2 (два) роки.

Згідно п.1,2ч.1ст.76Кримінального кодексуУкраїни покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

? періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

? повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі п. 2 ч. 3. 76 Кримінального кодексу України додатково покластина ОСОБА_3 обов`язок не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Донецька, громадянина України, з не повною середньою освітою, не одруженого, тимчасово не працевлаштованого, який зареєстрований за

адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 матеріальну шкоду, у розмірі 42000,00 грн, моральну шкоду у розмірі 150000.00 грн.

Речові докази:

? лівий та правий «крокс» - взуття 46 розміру синього кольору - повернути ОСОБА_3

? ДВД диск з відеозаписами МР-4 під назвою AZS_2(170324), розміром 250 МБ та відео файл МР-4 під назвою AZS_2(170324_ір2) розміром 1193 МБ з камер вдеоспостередження в приміщенні 17 березня 2024 року в проміжок часу з 04:02-04:19 год. з камер а, вул. Перемоги 2с зберігати в матеріалах кримінального провадження .

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Іллічівський міський суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ