Ухвала

від 12.06.2024 по справі 947/22722/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/902/24

Справа № 947/22722/23 1-кс/947/6924/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙСУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретарів судового засідання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_8 та прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 23.05.2024, якою в межах к/п №12023160000000021 від 10.01.2023 стосовно:

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одеса, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох дітей, директора ГО «Одеська обласна футбольна асоціація», адвоката (свідоцтво №003168 від 17.01.2018), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;

- підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358; ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Оскаржуваною ухвалоюслідчого суддів межахк/п№12023160000000021від 10.01.2023було частковозадоволено клопотанняст.слідчого СУГУНП вОдеській області ОСОБА_11 та застосованостосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний західу виглядітримання підвартою строкомдо 18.07.2024включно, із визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908400 грн., з покладенням на нього у разі внесення застави строком до 18.07.2024 включно певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358; ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України та в зазначеному кримінальному провадженні органом досудового розслідування доведено існування ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, здійснення незаконного впливу на свідків у провадженні, а також знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовані тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання винуватим, відсутність міцних соціальних зв`язків, наявністю значних матеріальних ресурсів для тривалого перебування за кордоном, необхідністю безпосереднього допиту свідків судом 1-ої інстанції.

Окрім того, врахувавши положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а також підозру ОСОБА_8 у вчиненні особливо тяжкого корисливого злочину в умовах воєнного стану, ступінь встановлених ризиків, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення ОСОБА_8 застави в якості альтернативного запобіжного заходу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908400 грн.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї підозрюваний ОСОБА_8 не погодився із оскаржуваною ухвалою, вважаючи її незаконною та необґрунтованою з огляду на наступні обставини:

- поза увагою слідчого судді залишилось те, що обґрунтованість підозри у вчиненні ним інкримінованого йому кримінального правопорушення не відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра», натомість, повідомлені свідком ОСОБА_12 відомості жодним чином не підтверджують його причетності до злочину, він надавав ПП «32» правничу допомогу щодо представнику перед фізичними та юридичними особами; місцем здійснення його адвокатської діяльності є АДРЕСА_3 , внаслідок чого його неодноразово бачили біля будинку, він як адвокат надавав правову допомогу власникам нерухомого майна; самі по собі документи, складені в межах здійснення кримінального провадження, зокрема, висновки експертів судових оціночно-будівельних експертиз, не можуть свідчити про його причетність до вчинення злочинів;

- слідчим суддею не було враховано того, що ступінь обґрунтованості підозри у вчиненні ним інкримінованих йому кримінальних правопорушень не досягає рівня, необхідного для можливості застосування стосовно нього запобіжного заходу, а заявлені органом досудового розслідування ризики, передбачені ст. 177 КПК України не є доведеними, натомість, впродовж всього часу з моменту проведення обшуку за його робочим місцем, тобто з 13.11.2023, він не вживав жодних заходів щодо переховування від органу досудового розслідування та суду, приймав участь у процесуальних діях в кримінальному провадження, з`являвся на виклики слідчого, він є діючим адвокатом, здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, тобто нерозривно пов`язаний своєю професійною діяльністю із перебуванням на території України; має місце реєстрації, де постійно проживає зі своєю матір`ю, яка є пенсіонеркою та хворіє на генералізований тривожний розлад та потребує постійного стороннього догляду; має на утриманні та вихованні двох дітей, місцем проживання яких, відповідно до договору між ним та ОСОБА_13 від 29.06.2022, визначено місце проживання батька; він наразі здобуває освіту за денною формою навчання в НУ «ОЮА»;

- ним було виконано вимоги оскаржуваної ухвали, зокрема, 27.05.2024 здано на зберігання паспорт України для виїзду за кордон, а також він самостійно звернувся до слідчого про застосування електронного засобу контролю на виконання вимог ухвали.

Посилаючись на викладені обставини, підозрюваний ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

В апеляційній скарзі прокурор відділуОдеської обласноїпрокуратури ОСОБА_7 не погодився із оскаржуваною ухвалою, вважаючи її незаконною, постановленою із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження з огляду на наступні обставини:

- слідчий суддя визначив підозрюваному ОСОБА_8 заставу в якості альтернативного запобіжного заходу в розмірі, який не здатний забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, залишивши поза увагою тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється останній та наявність в зазначеному кримінальному провадженні ризиків переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших учасників провадження, знищення, схову або спотворення будь-яких із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- при визначенні розміру застави слідчим суддею не було також враховано дані про особу ОСОБА_8 та його майновий стан, зокрема, наявність двох транспортних засобів JAC HFC1020K, д.н.з. НОМЕР_1 , та WOLKSVAGEN PASSAT, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , а також факту того, що він є засновником ПП «СІОУШЕН» (статутний капітал 355830 грн.), ТОВ «КОМПАНІЯ АЙЛЕНД» (статутний капітал 1170000 грн.) та Орендного підприємства «ГАРАНТ» (статутний капітал 742080 грн.), ТОВ «МАН ІНДАСТРІЗ» (статутний капітал 5000000 грн.).

Посилаючись на викладені обставини, прокурор ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 9910 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 30007480 грн.; при внесенні застави підозрюваним або іншою особою покласти на ОСОБА_8 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_8 та його захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які підтримали вимоги апеляційної скарги підозрюваного та просили її задовольнити, заперечуючи при цьому проти задоволення апеляційної скарги прокурора, думку прокурора ОСОБА_7 , який підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та заперечував проти задоволення апеляційної скарги підозрюваного, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Разом зтим,ч.1ст.370КПК Українипередбачає,що судоверішення повиннобути законним,обґрунтованим івмотивованим.

Системний аналіз оскаржуваної ухвали свідчить про те, що слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався з огляду на таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, на підставі аналізу матеріалів провадження вбачається, що 20.05.2024 ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358; ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України (т. 2, а.с. 65-98), при цьому, санкція ч. 3 ст. 209 КК України наразі передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 8-ми до 12-ти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3-х років та з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Так, відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Органами досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358; ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, зокрема, у тому, що він, в результаті злочинної діяльності організованої групи, створеної ним та ОСОБА_14 , за участю ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та інших невстановлених слідством осіб, з використанням підконтрольних співучасникам ГО «Добрі справи» та ПП «32», привласнив шляхом обману, з використанням підроблених правовстановлюючих документів нерухоме комунальне майно горище за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 462, 8 кв. м., горище за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 370,7 кв. м. та приміщення підвалу за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 290,4 кв. м., спричинивши збитки територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради на загальну суму 10 100 106 грн., частину якого легалізували шляхом вчинення правочинів з продажу добросовісним набувачам квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 на загальну суму 10 753 260 грн.

Всупереч твердженням підозрюваного ОСОБА_8 , колегія суддів зауважує на тому, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358; ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання матеріалами провадження, зокрема: протоколами допиту представника потерпілого ОСОБА_17 від 09.11.2023, 17.01.2024 (т. 1, а.с. 51-54, 55-62); протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 16.10.2023 (т. 1, а.с. 63-66); протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 22.01.2024 (т. 1, а.с. 91-101); протоколом пред`явлення особи для впізнання від 09.02.2024 (т. 1, а.с. 102-104); протоколом огляду речей та документів від 01.04.2024 (т. 1, а.с. 178-183); висновком судової оціночно-будівельної експертизи №23-6456 від 20.12.2023 (т. 1, а.с. 190-195); висновком почеркознавчої експертизи №160-24 від 09.05.2024 (т. 1, а.с. 201-203) та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Натомість, суд апеляційної інстанції вважає передчасними посилання сторони захисту на відсутності в зазначеному кримінальному провадженні доказів вчинення ОСОБА_8 інкримінованих йому злочинів, натомість, оцінка доказів з точки зору належності та допустимості, а сукупності доказів, з точки зору вагомості, достатності та взаємозв`язку, буде надана судом, відповідно до вимог ст.ст. 89, 94 КПК України, на іншій стадії провадження стадії судового розгляду кримінального провадження по суті, натомість, на теперішній час слідчий суддя лише вирішує питання щодо достатності певного обсягу зібраних доказів для переконання стороннього спостерігача у тому, що особа причетна до вчинення злочину та стосовно неї існують законодавчо встановлені підстави для застосування (продовження строку застосування) певного запобіжного заходу.

На переконання апеляційного суду, в даному випадку сукупності зібраних органом досудового розслідування доказів достатньо для формування стійкого переконання у причетності ОСОБА_8 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358; ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, тому підозра у вчиненні останнім зазначеного злочину є обґрунтованою.

Окрім того, колегія суддів також враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Водночас, апеляційний суд критично оцінює доводи підозрюваного про те, що органом досудового розслідування не було доведено існування жодного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Апеляційний суд, погоджуючись із висновками слідчого судді, звертає увагу на те, що в даному кримінальному провадженні існують доведені органом досудового розслідування ризики переховування підозрюваного ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та суду, здійснення незаконного впливу на свідків у провадженні, а також знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обумовлені тим, що: останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358; ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, при цьому, відповідальність за найтяжчий злочин, передбачений ч. 3 ст. 209 КК України встановлена лише у виді позбавлення волі на строк від 8-ми до 12-ти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3-х років та з конфіскацією майна; має процесуальну можливість ознайомлюватись із матеріалами кримінального провадження та, як наслідок, із анкетними даними свідків у провадження, які в подальшому підлягають подальшому безпосередньому допиту судом 1-ої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження; в силу відведеної ролі у можливому вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень може здійснити дії, направлені на знищення, схов або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин справи.

Водночас, колегія суддів вважає слушними твердження сторони захисту про те, що підозрюваний ОСОБА_8 є діючим адвокатом, здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, має місце реєстрації, де постійно проживає зі своєю матір`ю-пенсіонеркою, має на утриманні та вихованні двох дітей, місцем проживання яких визначено його місце проживання, наразі здобуває освіту за денною формою навчання в НУ «ОЮА», проте зазначає, що вказані обставини не зменшують ризики, встановлені апеляційним судом вище та не можуть бути підставою для обрання більш м`якого запобіжного заходу, враховуючи обставини вчинення злочинів, в яких останній обґрунтовано підозрюється та характеристику його особи.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні слідчим суддею, ні апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.

За таких обставин, на переконання апеляційного суду, органом досудового розслідування було доведено неможливість застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання вищеназваним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Водночас, апеляційний суд зауважує на тому, що застосований стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не є безальтернативним, натомість, оскаржувано ухвалою слідчого судді стосовно підозрювано визначено заставу в якості альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908400 грн., сума якої була внесена за ОСОБА_8 23.05.2024 ПП «КОНКРІТ ГРУП» в повному обсязі.

В свою чергу, надаючи оцінку аргументам прокурора з приводу необґрунтованості визначеного підозрюваному ОСОБА_8 в якості альтернативного запобіжного заходу розміру застави забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, суд апеляційної інстанції зауважує на наступному.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину встановлюється у розмірі від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, розмір застави визначається слідчим суддею, судом, відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Разом із тим, абз. 2 зазначеної ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

В цьому контексті апеляційний суд приймає до уваги положення п. 25 рішення ЄСПЛ у справі «Істоміна проти України» від 13.01.2022, в якому Суд зауважує на тому, що загальні принципи щодо обґрунтування визначення розміру застави наведені в рішеннях у справах «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine), заява №26744/16, п.п. 154-157, від 04.07.2019), та «Мангурас проти Іспанії» [ВП] (Mangouras v. Spain), заява №12050/04, п.п. 78-81, ЄСПЛ 2010). Зокрема, гарантія, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок передбачуваного злочину, а лише присутність обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (див. рішення у справі «Гафа проти Мальти» (Gafа v. Malta), заява №54335/14, п. 70, від 22.05.2018). Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим ст. 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і для вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Тяжкість обвинувачень, пред`явлених обвинуваченому, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави (див. рішення у справі «Хрістова проти Болгарії» (Hristova v. Bulgaria), заява №60859/00, п. 111, від 07.12.2006).

В обґрунтування своїх вимог стосовно необхідності визначення підозрюваному ОСОБА_8 в розмірі, який виходить за межі встановленого кримінальним процесуальним законом розміру застави для осіб, підозрюваних у вчиненні особливо тяжкого злочину, сторона обвинувачення посилається на те, що підозрюваному на праві приватної власності належать два автомобіля JAC HFC1020K, д.н.з. НОМЕР_1 , та WOLKSVAGEN PASSAT, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , а також на те, що він є засновником кількох підприємств зі значним статутним капіталом, зокрема, ТОВ «КОМПАНІЯ АЙЕНД», ОП «ГАРАНТ» та ТОВ «МАН ІНДАСТРІЗ».

Разом із тим, колегія суддів зауважує на тому, що відповідно до наданої стороною захисту податкової звітності юридичних осіб, в яких ОСОБА_8 виступає засновником або кінцевим бенефіціарним власником, а саме ТОВ «КОМПАНІЯ АЙЛЕНД», ПП «СІОУШЕН», ОП «ГАРАНТ» та ТОВ «МАН ІНДАСТРІЗ», прибуток зазначених підприємств впродовж останніх років, починаючи з 2017 року, був незначний або взагалі був відсутнім.

Окрім того, відповідно до інформаційної довідки, наданої стороною захисту, вартість наявних у підозрюваного ОСОБА_8 на праві приватної власності автомобілів в середньому не перевищує 400000 грн.

При цьому, під час апеляційного провадження захисники повідомили, що на теперішній час на зазначені автомобілі JAC HFC1020K, д.н.з. НОМЕР_1 , та WOLKSVAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_2 , накладено арешт, що не заперечувалось стороною обвинувачення в судовому засіданні.

Зазначені обставини, на переконання апеляційного суду, повністю спростовують посилання сторони обвинувачення на наявність у підозрюваного ОСОБА_8 значних матеріальних статків, які б виступали достатньою підставою для визначення останньому застави, розмір якої перевищує встановлений кримінальним процесуальним законом для осіб, підозрюваних у вчиненні особливо тяжких злочинів.

За встановлених обставин, колегія суддів, погоджуючись із висновком слідчого судді, доходить переконання про те, що органом досудового розслідування не було наведено тих виключних випадків, які б слугували підставою для висновку про те, що застава у зазначених кримінальним процесуальним законом межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні, серед іншого, особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, натомість, з урахуванням обставин вчинення інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, ступеню встановлених ризиків, а також майнового та сімейного стану підозрюваного, визначена слідчим суддею застава в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, на переконання суду апеляційної інстанції, здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Додатковим підтвердженням зазначеної обставини слугує факт того, що підозрюваний ОСОБА_8 з моменту застосування стосовно нього запобіжного заходу, тобто з 23.05.2024, умови оскаржуваної ухвали не порушував, самостійно прибув до апеляційного суду для розгляду апеляційних скарг, тобто визначений розмір застави є дієвим та забезпечує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційних скарг сторін кримінального провадження немає, оскільки слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що стосовно підозрюваного ОСОБА_8 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, який, на відміну від інших, більш м`яких запобіжних заходів, зможе запобігти названим вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 24, 177, 182, 183, 194, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_8 та прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.05.2024, якою стосовно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358; ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.07.2024 включно, із визначенням застави в розмірі 908 400 грн. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4