Постанова

від 11.06.2024 по справі 925/1059/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2024 р. Справа№ 925/1059/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Кропивної Л.В.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Кравець І.В., дов. № 5391-01-21 від 10.05.2024;

від відповідача: Підгорний М.О., дов. від 14.03.2024;

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши матеріали апеляційної скарги виконавчого комітету Черкаської міської ради

на рішення господарського суду Черкаської області від 26.12.2023

у справі № 925/1059/23 (суддя - Спаських Н.М.)

за позовом виконавчого комітету Черкаської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Нова Якість" Благоустрій"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України

про визнання додаткової угоди укладеною,-

В С Т А Н О В И В:

Виконавчий комітет Черкаської міської ради (далі - ВК ЧМР) звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Нова Якість" Благоустрій" (далі - Товариство) про визнання укладеною додаткову угоду № 6 до договору на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси № 1-26/04/19 від 26.04.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.04.2019 між ВК ЧМР (замовник) та переможцем конкурсу - ТОВ "Сантехбудконструкція" (виконавець) укладено договір на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси № 1-26/04/19 (далі - договір). В подальшому, додатковою угодою № 1 від 25.09.2019 до договору було замінено виконавця послуг на ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість" Благоустрій", яке було створено шляхом виділу з ТОВ "Сантехбудконструкція".

21.03.2023 адміністративною колегією Північного міжобласного територіального відділення антимонопольного комітету України (далі - АМК) стосовно позивача прийнято рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 60/11-р/к у справі № 98/60/100рп/к.21, яке доповнено додатковим рішенням АМК від 25.04.2023.

На виконання вказаного рішення АМК, позивачем прийнято рішення № 683 від 20.06.2023 про розірвання договору та направлено відповідачу лист з проєктом додаткової угоди № 6 щодо розірвання правочину № 1-26/04/19 від 26.04.2019, яку відповідач заперечив та не підписав.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 26.12.2023 у позові відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову господарський суд виходив з того, що умовами договору № 1-26/04/19 від 26.04.2019 сторонами визначено можливість його розірвання лише за взаємною згодою, а також надано замовнику право відмови від договору за сукупністю визначених в ньому умов, проте таких підстав позивачем не наведено, а зазначено, що договір підлягає розірванню на підставі рішення АМК. Водночас, виконання пункту 4 резолютивної частини рішення АМК, яке говорить про визнання дій ВК ЧМР, які полягали у визначенні Товариства без проведення конкурсу, як порушення законодавства про захист економічної конкуренції,- має стосуватися лише додаткової угоди № 1 від 25.09.2019 до договору № 1-26/04/19 від 26.04.2019, на підставі якої відповідач став стороною такого правочину, а отже достроково розірвати весь договір, як прагне позивач, не є належним та ефективним способом захисту його порушеного права.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Наводячи підстави скасування судового рішення апелянт зазначав, що підставою розірвання договору шляхом укладання додаткової угоди № 6 є обов`язковість рішення АМК. Водночас, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки переглянув рішення АМК та зробив висновок про відсутність порушень в діях ВК ЧМР. Скаржник стверджував, що відповідачем надані докази згідно яких можна дійти висновку, що додаткова угода № 1 від 25.09.2019 до договору є нікчемною у розумінні вимог статей 203, 215 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, адже до відповідача не переходили права та обов`язки за договором, тобто він не мав права укладати дану додаткову угоду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 02.04.2024.

28.02.2024 до апеляційного суду надійшла заява відповідача про відвід колегії суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 визнано заяву відповідача про відвід колегії суддів необґрунтованою та передано справу для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024, у складі колегії суддів: Михальська Ю.Б. (головуючий), Тищенко А.І., Іоннікова І.А., відмовлено у задоволенні заяви про відвід колегії суддів.

08.03.2024 до апеляційного суду від відповідача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

14.03.2024 до апеляційного суду надійшла заява відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 задоволено вказану заяву.

28.03.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання позивача про відкладення судового засідання.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю., прийнято апеляційну скаргу у визначеному складі суддів та відкладено розгляд справи на 14.05.2024.

11.04.2024 до апеляційного суду надійшла заява відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 оголошено перерву до 11.06.2024.

В судовому засіданні, яке відбулось 11.06.2024, позивач просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позов.

Відповідач вказував на необґрунтованість апеляційної скарги та законність прийнятого судового рішення.

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, повідомлена належним чином, і за висновками апеляційного суду неявка її представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2019 між ВК ЧМР (замовник) та ТОВ "Сантехбудконструкція" (виконавець) укладено договір на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси № 1-26/04/19 (далі - договір; а.с. 10-15 том 1).

Договір укладено відповідно до рішення ВК ЧМР № 414 від 17.04.2019 "Про введення в дію рішення конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси" (зі змінами від 26.04.2019) та протоколу засідання конкурсної комісії № 1 від 15.04.2019 "Про визначення переможця конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси", на основі типового договору на надання послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту (додаток № 2 до Порядку проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1173 від 16.11.2011).

За умовами пункту 1 договору виконавець зобов`язався згідно з графіком (додаток № 1 до договору) надавати послуги з вивезення побутових відходів на території міста Черкаси, а замовник зобов`язався виконувати обов`язки передбачені цим договором.

Додатковою угодою № 1 від 25.09.2019 до договору (а.с. 30 том 1) зазначено, що у відповідності до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" шляхом виділу з ТОВ "Сантехбудконструкція" було створене ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість" Благоустрій" і яке є правонаступником ТОВ "Сантехбудконструкція" в питаннях надання послуг з вивезення побутових відходів, між ВК ЧМР та Товариством укладено вказану додаткову угоду, згідно якої, зокрема, в тексті договору та додатках до нього замінено ТОВ "Сантехбудконструкція" на ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість" Благоустрій".

В подальшому сторонами договору вносились до нього зміни згідно додаткових угод № 2 від 20.11.2019, № 3 від 10.04.2020, № 4 від 26.10.2020, № 5/1 від 04.06.2021 (а.с. 31-46 том 1).

21.03.2023 АМК стосовно позивача прийнято рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 60/11-р/к у справі № 98/60/100рп/к.21 (а.с. 48-60 том 1), а 25.04.2023 АМК прийнято додаткове рішення № 60/42-р/к до вказаного рішення АМК (а.с. 61-62 том 1).

Згідно зазначених рішень АМК:

1. Визнано бездіяльність ВК ЧМР, яка полягала у не проведенні конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів на території м. Черкаси у 2020 році порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 3 ст. 50 та ч. 1 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді бездіяльності органу місцевого самоврядування, що призвела до недопущення конкуренції на ринку послуг з вивезення твердих побутових відходів у м. Черкаси.

2. Зобов`язано ВК ЧМР у двомісячний строк з дати отримання рішення у справі припинити порушення, вказане у пункті 1 резолютивної частини цього рішення.

3. Визнано дії ВК ЧМР, які полягають у використанні критеріїв оцінювання конкурсних пропозицій, які не передбачені Порядком проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1173 від 16.11.2011 та є дискримінаційними, на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 3 ст. 50 та ч. 1 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, що могли призвести до спотворення конкуренції на ринку послуг з вивезення твердих побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) у м. Черкаси.

4. Визнано дії ВК ЧМР, які полягали у визначенні ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість" Благоустрій" виконавцем послуг з вивезення твердих побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси без проведення конкурсу порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 3 ст. 50 та ч. 1 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, що призвели до недопущення конкуренції на ринку послуг з вивезення твердих побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) у м. Черкаси.

5. Зобов`язано ВК ЧМР у двомісячний строк з дати отримання додаткового рішення у справі припинити порушення, вказане у пункті 4 резолютивної частини рішення.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.08.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113087100), яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 у справі № 910/8225/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117502847), за позовом ВК ЧМР до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування пунктів 1, 2 рішення АМК № 60/11-р/к від 21.03.2023, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

На виконання пунктів 3-5 рішення АМК, позивачем прийнято рішення № 683 від 20.06.2023 "Про розірвання договору на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси № 1-26/04/19 від 26.04.2019" (а.с. 63-64 том 1), згідно якого вирішено розірвати вказаний договір шляхом направлення Товариству додаткової угоди про розірвання, а у разі відмови Товариства від підпису такої угоди звернутися до суду з позовом.

22.06.2023 позивачем направлено відповідачу лист № 1982-01-18 (а.с. 65 том 1) про розірвання договору, з проєктом додаткової угоди № 6 (а.с. 47 том 1) до договору № 1-26/04/19 від 26.04.2019.

У відповідь листом № 53 від 10.07.2023 (а.с. 69 том 1) відповідач повідомив позивача про те, що умовами договору не передбачено наведених позивачем підстав (виконання рішення АМК) для розірвання договору, а тому Товариство відмовилось від підписання запропонованої додаткової угоди № 6 до договору про дострокове його розірвання.

Оскільки відповідач відмовився від підписання додаткової угоди № 6 про розірвання договору позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Вирішуючи спір господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено підстав розірвання договору, в той же час посилання на пункт 4 резолютивної частини рішення АМК стосується порушень щодо визначення відповідача стороною договору без проведення конкурсу, а отже договір не підлягає розірванню в цілому, а має стосуватися лише додаткової угоди № 1 від 25.09.2019 до договору № 1-26/04/19 від 26.04.2019, на підставі якої відповідач і став стороною такого правочину.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, враховуючи наведене.

За правилами ст. 188 Господарського кодексу (далі - ГК) України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. ч. 1,2 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами пункту 13 договору № 1-26/04/19 від 26.04.2019 він може бути достроково розірваним за згодою сторін, а також внаслідок односторонньої відмови від договору замовника, яка допускається у разі систематичного порушення виконавцем його умов (не менш як три порушення, встановлені за результатами контролю, проведеного замовником чи уповноваженими органами державного нагляду (контролю).

Одностороння відмова замовника від договору допускається у разі вчинення виконавцем таких порушень:

- недотримання графіка вивезення побутових відходів (за винятком настання обставин непереборної сили), погодженого з органом місцевого самоврядування;

- невиконання вимог законодавства про відходи, санітарних норм і правил, Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, актів замовника, рішень конкурсної комісії;

- залучення до роботи на маршрутах водіїв, що не пройшли відповідної підготовки;

- більш як два випадки порушення водіями виконання з власної вини вимог законодавства про дорожній рух;

- незабезпечення виконавцем належного контролю за технічним станом транспортних засобів;

- набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо працівника виконавця.

Направляючи 22.06.2023 відповідачу лист № 1982-01-18 (а.с. 65 том 1) про розірвання договору разом із проєктом додаткової угоди № 6 (а.с. 47 том 1) до договору № 1-26/04/19 від 26.04.2019, позивач не зазначив підстав передбачених наведеними умовами договору щодо його розірвання. Натомість посилався на те, що договір має бути розірваний з метою виконання рішення АМК № 60/11-р/к від 21.03.2023, а також прийнятого ВК ЧМР рішення № 683 від 20.06.2023.

З вказаного рішення АМК вбачається, що позивача зобов`язано припинити порушення (п. 5), яке полягало у визначенні Товариства виконавцем послуг за договором № 1-26/04/19 від 26.04.2019 без проведення конкурсу (п. 4).

Враховуючи наведене, усунення порушення має стосуватися додаткової угоди № 1 від 25.09.2019 до договору № 1-26/04/19 від 26.04.2019, на підставі якої відповідач без оголошення конкурсу став стороною договору та повернення до попереднього виконавця послуги - ТОВ "Сантехбудконструкція" (ідентифікаційний код 34726071; перебуває в стані припинення), а не шляхом розірвання всього договору.

Відповідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За положеннями ч. 2 ст. 5 ГПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Системний аналіз положень наведених норм свідчить, що позивач як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону і який він просить суд визначити у рішенні.

Натомість суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, чи інтереси цієї особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 19.05.2020 у справі № 922/4206/19, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).

Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог, але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц, від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18).

Безпосередню мету, якої прагне досягнути позивач звертаючись з позовом до суду, втілює спосіб захисту порушеного права, застосування якого має за ціль попередити, усунути чи компенсувати наслідки порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного цивільного права та інтересу.

Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорювання та спричинених відповідними діяннями наслідків (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 18.01.2013 у справі № 488/2807/17, від 04.07.2023 у справі № 373/626/17).

З урахуванням наведеного вище, позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права у виді визнання укладеною додаткової угоди № 6 до договору якою позивач прагне достроково розірвати повністю договір на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси № 1-26/04/19 від 26.04.2019.

На переконання апеляційного господарського суду припинення порушення, що полягало у визначенні Товариства виконавцем послуг за договором № 1-26/04/19 від 26.04.2019 без проведення конкурсу може бути усунуто шляхом визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 25.09.2019.

З підстав, зазначених у позовній заяві, вимоги позивача не можуть бути задоволені господарським судом.

Інші доводи сторін не підлягають дослідженню, оскільки не впливають на правильність вирішення даного спору з огляду на встановлені апеляційним судом обставини.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено обґрунтованості апеляційної скарги, тож апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду і підстав для його скасування або зміни не має.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу скарги виконавчого комітету Черкаської міської ради на рішення господарського суду Черкаської області від 26.12.2023 у справі № 925/1059/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 26.12.2023 у справі № 925/1059/23 залишити без змін.

Матеріали справи № 925/1059/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 14.06.2024.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.В. Кропивна