Постанова

від 17.06.2024 по справі 922/3726/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м. Харків Справа № 922/3726/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Плахов О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства "Аква" Шевченківської селищної ради (вх. №2487Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 31.10.2023 року у справі № 922/3726/23, ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Жиляєв Є.М.), повний текст якого складено 31.10.2023 року

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "Харківобленерго", м. Харків

до Комунального підприємства "Аква" Шевченківської селищної ради, Харківська обл., смт. Шевченкове

про стягнення 212781,19 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 31.10.2023 року у справі №922/3726/23 позов задоволено повністю; стягнуто з Комунального підприємства "Аква" Шевченківської селищної ради на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" - 195990,38 грн. заборгованості за електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №65-478 від 04.04.2022 за листопад 2022 року; 15840,32 грн. пені; 850,49 грн. 3 % річних та 3191,71 грн. судового збору.

Комунальне підприємство "Аква" Шевченківської селищної ради з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 31.10.2023 року у справі; застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України та відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені та 3% річних.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Відповідач не погоджується з розрахунком заборгованості, в якому позивач за період з квітня по листопад 2022 року за використані відповідачем квт/год. здійснив нарахування за період квітня листопада 2022 року одним платіжним документом за ціною листопада 2022 року; протягом розрахункових місяців: березень, квітень, травень, липень, червень, серпень, вересень, жовтень, оператор системи обсяг спожитої енергії розрахунковим шляхом за значенням середньодобового споживання попереднього розрахункового місяця не визначав.

Введення воєнного стану в Україні, окупація, а також понесені від військової агресії збитки та зважаючи на матеріальний стан, в якому опинився відповідач, обґрунтовано підтверджують наявність виняткових обставин, існування яких дає підстави для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України та відмови у позові в частині стягнення пені та 3% річних.

Враховуючи положення п.п. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби від 17.03.2020 року та п. 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 року, яка є чинною та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування пені .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2023 року, суддею доповідачем визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, №734/2023 від 06.11.2023 року, №49/2024 від 05.02.2024 року, №271/2024 від 06.05.2024 року відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Аква" Шевченківської селищної ради на рішення господарського суду Харківської області від 31.10.2023 року у справі №922/3726/23; призначено розгляд справи № 922/3726/23 за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Аква" Шевченківської селищної ради на рішення господарського суду Харківської області від 31.10.2023 року у справі №922/3726/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua. Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень; витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3726/23.

24.11.2023 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№14542), який долучено до матеріалів справи, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, в обгрунтування якого вказує на те, що розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ Харківенергозбут проводить на підставі переданих від оператора системи розподілу АТ Харківобленерго показів приладу обліку у відповідності до наведених вимог згідно з умовами договору; визначення обсягу спожитої електричної енергії не відноситься до компетенції ПрАТ Харківенергозбут, а відноситься до ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 року № 1470. (пп.2 п.2.3. Розділ 2); ПрАТ Харківенергозбут здійснило розрахунок за спожиту електричну енергію у відповідності до норм чинного законодавства та договору на підставі переданих від оператора системи розподілу АТ Харківобленерго даних; відповідачем не доведено наявність виняткових обставин, існування яких давало би підстави для зменшення розміру нарахованих відповідачу пені та 3% річних.

24.11.2023 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№14546), яке долучено до матеріалів справи, в якому останній просив зупинити провадження у справі за апеляційною скаргою Комунального підприємства Аква Шевченківської селищної ради на рішення господарського суду Харківської області від 31.10.2023 року у справі №922/3726/23 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22.

27.11.2023 року на адресу суду з господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/3726/23 (вх.№14646).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2023 року зупинено провадження у справі №922/3726/23 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №911/1359/22; учасникам справи ухвалено повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі.

Зупиняючи провадження у справі №922/3726/23, колегія суддів виходила з такого.

Ухвалою Верховного Суду від 09.08.2023 року справу №911/1359/22 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала мотивована тим, що Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 25.02.2022 року прийнято постанову №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду", яку Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 року №333 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

В подальшому, до постанови НКРЕКП №332 вносились зміни та доповнення, зокрема постановою від 26.04.2022 року №413 пункти 1-12 змінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Система нормативно-правових актів України за їх юридичною силою (від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили) включає: а) Конституцію України; б) закони, кодекси України; в) підзаконні нормативно-правові акти: постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств, акти інших державних органів, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти органів місцевого самоврядування, які містять норми права тощо.

У наведеному контексті постанова НКРЕКП №332 (підзаконний акт) має меншу юридичну силу перед законами - ЦК України та ГК України, адже не знаходиться на одному ієрархічному рівні, відповідно не може бути спеціальним законом, який згідно з наведеним має перевагу на загальним законом (ЦК, який є основним актом цивільного законодавства України, та ГК), який передбачає право сторін на застосування в договорі заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

В той же час, Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 року у справі №922/1948/22, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову про стягнення пені та штрафу за період з 26.02.2022 року по 25.04.2022 року, фактично погодився з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що постанова НКРЕКП №332 підлягає застосуванню до спірних правовідносин з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 року №413.

Проте, у спірний у справі №922/1948/22 період нарахування штрафних санкцій з 26.02.2022 року по 25.04.2022 року підпункт 16 пункту 1 у постанові НКРЕКП №332 взагалі був відсутній, а формулювання пункту 5 (в редакції постанови від 27.02.2022року) вказувало на надання сторонам рекомендацій щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій (надано рекомендації щодо врегулювання правовідносин сторін з метою стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду).

Верховний Суд вказав, що такий рекомендаційний характер пункту 5 постанови НКРЕКП №332 (в редакції постанови від 27.02.2022 року), яка є підзаконним актом, не може змінювати та нівелювати надане нормами ЦК України та ГК України (законом) право однієї сторони на застосування заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання (тим більше воно відповідає умовам договору) та, відповідно, звільняти від такої відповідальності іншу сторону, не припиняючи чинності відповідних умов договору.

Положення підпункту 16 пункту 1, яким було доповнено постанову НКРЕКП №332 та на підставі якого було відмовлено у позові в частині стягнення штрафних санкції у справі №922/1948/22, не мають імперативного (обов`язкового) характеру, а є настановами, тобто по суті також рекомендаціями/порадами учасникам ринку електричної енергії, які не містять умов чи застережень про звільнення учасників ринку електричної енергії, в тому числі відповідача, від сплати штрафних санкцій за порушення умов договору, укладеного на підставі Закону України "Про ринок електричної енергії".

Зміст наведеного підпункту свідчить про те, що рекомендації (настанови) надано лише учасникам ринку електроенергії щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, що не є тотожним забороні учасникам ринку електричної енергії звертатися до суду з відповідним позовом. При цьому, оскільки суд не входить до сфери урядування НКРЕКП, останній зобов`язаний розглянути спір по суті вимог та застосувати норми договору та закону, які регулюють спірні правовідносини.

Відтак, на думку Верховного Суду у справі №911/1359/22, існує необхідність у відступленні від наведеного висновку Верховного Суду, оскільки положення постанови НКРЕКП №332 (підпункт 16 пункту 1), які містять рекомендації та настанови учасникам ринку електроенергії на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, не можуть мати наслідком відмову в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій, адже розглядаючи вимоги про стягнення штрафних санкцій, суд повинен встановити правомірність їх нарахування та заявлення до стягнення відповідно до умов укладеного договору та чинного законодавства (ЦК України та ГК України, як закону), норми якого не можуть бути нівельовані постановою НКРЕКП №332, як підзаконним актом.

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 25.08.2023 року справу №911/1359/22 прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №911/1359/22 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023; призначено розгляд касаційної скарги у засіданні Касаційного господарського суду на 06 жовтня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2023 року справу №911/1359/22 знято з розгляду касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі №911/1359/22; визначено дату судового засідання з розгляду касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі №911/1359/22 у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду 17 листопада 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17.11.2023 року у справі №911/1359/22 відмовлено у задоволенні заяв акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО", товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА СУМИ" про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Згідно зі статтею 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 Закону "Про судоустрій і статус суддів").

Правовідносини у справі №911/1359/22 є подібними до правовідносин у справі №922/3726/23, оскільки предмети та підстави позовів у цих справах, відповідно і встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання є подібними.

Враховуючи, що висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №911/1359/22 будуть стосуватися можливості застосування положень постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 року №332 Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану (підпункту 16 пункту 1) в частині зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, з метою дотримання єдності судової практики, з урахуванням приписів п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, слід зупинити провадження у справі №922/3726/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22.

23.05.2024 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі (вх.№ 7150), яке долучено до матеріалів справи, в якому останній просив поновити провадження у справі №922/3726/23, яке обґрунтоване тим, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2023 року у справі № 149/289/21 зробила висновки про те, що самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом), тобто повноваження самопредставництва підтверджуються законом, статутом, положенням, умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією.

З Єдиного державного реєстру судових рішень слідує, що постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 року у справі №911/1359/22, яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20.05.2024 року, касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишено без задоволення; рішення господарського суду Київської області від 16.12.2022 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 року у справі №911/1359/22 в оскаржуваній частині щодо вимог про стягнення пені у розмірі 17 933 524,59 грн. залишено без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 року поновлено провадження у справі №922/3726/23; розгляд справи №922/3726/23 ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі Електронний суд; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua.; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень.

29.05.2024 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№7428), яке долучено до матеріалів справи, в якому останній просить зупинити провадження у справі № 922/3726/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/1335/24.

30.05.2024 року на адресу суду від позивача надійшли заперечення на клопотання (заяву) (вх.№ 7477), які долучено до матеріалів справи, в яких останній просить у задоволенні клопотання Комунального підприємства Аква Шевченківської селищної ради про зупинення провадження у справі № 922/3726/23 відмовити, посилаючись на те, що підстави для зупинення провадження в даній справі відсутні, так як у суду, який розглядає цю справу, наявна можливість самостійно встановити обставини, які мають значення для її правильного вирішення, а клопотання відповідача про зупинення провадження у справі вказує на бажання затягувати її розгляд.

30.05.2024 року на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№ 7488), які долучено до матеріалів справи, в яких останній вказує на те, що відсутні підстави для задоволення вимог КП Аква, викладених у апеляційній скарзі; просить врахувати окрему думку судді Чумака Ю. Я. до постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 оку у справі № 911/1359/22, де, зокрема, вказано на те, що постанова № 332 як підзаконний акт, що має меншу юридичну силу, ніж положення ЦК України та ГК України (закони), не може зупиняти нарахування та стягнення штрафних санкцій, які є договірними та передбачені сторонами відповідно до норм ЦК України та ГК України.

Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх.№7428), дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.

Так, в обґрунтування поданого клопотання про зупинення провадження у справі, заявник вказує на таке.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 квітня 2024 року позовну заяву Комунального підприємства "АКВА" до АТ Харківобленерго про зобов`язання вчинити певні дії прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1335/24.

В позові КП "АКВА" просить суд зобов`язати відповідача АТ Харківобленерго визначити щомісячні обсяги спожитої позивачем КП "АКВА" електричної енергії за розрахункові місяці, а саме: за квітень, жовтень та листопад 2022 року, за середньодобовим обсягом споживання, який розраховується на основі зафіксованих двох останніх послідовно зчитаних показів лічильника(ів) та кількості днів між цими зчитуваннями (без урахування днів, коли відбувались перерви в електропостачанні споживача) по договору № 65-478.

Відповідно до визначеного об`єму АТ Харківобленерго, ПрАТ Харківенергозбут розраховує плату за використану електричну енергію.

Рішення у даній справі дасть можливість об`єктивно суду вирішити спір у справі № 922/3726/23, так як відповідач вважає, що позивачем невірно здійснено розрахунок заборгованості за листопад 2022 року по договору № 65-478 перед ПрАТ Харківенергозбут, в результаті того, що АТ Харківобленерго невірно, не у відповідності до умов Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України № 148 Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану від 13.04.2022 року визначено об`єм спожитої (розподіленої) електроенергії за листопад 2022 року.

У зв`язку з тим, що існує спір про об`єм використаної (спожитої) електричної енергії в листопаді 2022 року, який вирішується в судовому порядку, з метою повного та всебічного з`ясування обставин та визначення дійсного розміру заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію, наявні обставини, що можуть вплинути на збирання та оцінку доказів у даній справі та можуть бути встановлені саме у справі № 922/1335/24.

Колегія суддів враховує таке.

Згідно з п.5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу (ч. 2 ст. 227 ГПК України).

При цьому, пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Вказана норма визначає сукупність обставин, за наявністю яких суддя зобов`язаний зупинити провадження у справі. Так, за змістом вказаної норми для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з`ясовує як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

З наведених у зазначеній нормі підстав слідує, що провадження у справі може бути зупинено лише до закінчення її розгляду по суті і для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати: як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Зі змісту наведеної норми слідує, що причиною зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

При цьому, вказана процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4 та 6 статті 75 ГПК України).

Як неможливість розгляду зазначеної справи потрібно розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як саме справа, яка розглядається господарським судом, пов`язана зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлена неможливість розгляду справи (аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 10.09.2019 року у справі №922/1962/17; від 17.12.2019 року у справі №914/131/19).

Таким чином, рішення у справі №922/1335/24 щодо зобов`язання вчинити певні дії ніяким чином не може вплинути на рішення господарського суду у справі № 922/3726/23, оскільки розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ Харківенергозбут проводить на підставі переданих від оператора системи розподілу АТ Харківобленерго показів приладу обліку у відповідності до наведених вимог згідно з умовами договору; визначення обсягу спожитої електричної енергії не відноситься до компетенції ПрАТ Харківенергозбут, а відноситься до ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП від 23.02.2023 року; відповідачу було надіслано засобами поштового зв`язку рахунок електричної енергії та акт приймання-передачі, відповідач отримав рахунок за листопад 2022 року, що містить обсяги спожитої електричної енергії згідно з переданими оператором системи розподілу даними та відповідно до акту приймання-передачі за листопад 2022 року і витягу з реєстру обсягів електричної енергії по споживачу та підписав акт про обсяги розподіленої електричної енергії за спірний період в якому зазначено 32109 кВт/год.

Отже, правових підстав для зупинення провадження у справі №922/3726/23 до набрання законної сили рішення у справі №922/1335/24, не має.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

У зв`язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України Про ринок електричної енергії від 13.04.2017 року (далі - Закон), з 01.01.2019 року ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 19.06.2018 року № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 року №1268.

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 року у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.

Відповідно до п. 13 розділу XVII Закону у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків, зокрема, пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.

Правонаступником в частині прав та обов`язків за договорами про постачання/користування електричної енергії, що діяли до 01.01.2019 року залишається AT "Харківобленерго", яке продовжує виконання функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Частиною 1 ст. 63 Закону України Про ринок електричної енергії визначено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону України Про ринок електричної енергії).

Абзацом 5 п. 13 розділу XVII Закону України Про ринок електричної енергії встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Відповідно до п. 7 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 року № 1268 (далі Постанова №1268), договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

У відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону України Про ринок електричної енергії передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua.

Комунальне підприємство Аква Шевченківської селищної ради приєдналося до умов договору № 65-478 з 04.04.2022 року шляхом підписання заяви-приєднання на умовах комерційної пропозиції.

Порядок розрахунків за договором визначається відповідно до комерційної пропозиції № 1, яка є невід`ємним додатком до договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Згідно з п. 5.8 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 5.9 та п. 5.13 договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника.

Відповідно до п. 5.10 договору, оплата рахунку постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції (публічній), яка є додатком 3 до договору.

Позивач посилається на те, що у листопаді 2022 року відповідачем було спожито електричної енергії - 32109 кВт*год у відповідності до фактичних даних, а саме: витягу з реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачу; розрахунки за спожиту електроенергію відповідача проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - AT "Харківобленерго"; відповідно до переданих операторами системи розподілу даними ПрАТ Харківенергозбут для Комунального підприємства Аква Шевченківської селищної ради було сформовано рахунки за електричну енергію за листопад 2022 року на суму 163325,32 грн., ПДВ 20 % 32665,06 грн., всього разом з ПДВ 20 % - 195990,38 грн.; рахунок за листопад 2022 року було направлено засобами поштового зв`язку 23.02.2023 року; строк оплати рахунку 02.03.2023 року.

Станом на 01.05.2023 року у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за договором за електричну енергію за листопад 2022 року у розмірі 195990,38 грн., яка залишилася відповідачем несплаченою.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області, в якому останній просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №65-478 від 04.04.2022 року за листопад 2022 року в розмірі 195990,38 грн., пеню за період з 03.03.2023 року по 30.04.2023 року у розмірі 15840,32 грн. та 3 % річних за період з 03.03.2023 року по 30.04.2023 року у розмірі 850,49 грн., всього 212781,19 грн.

31.10.2023 року господарським судом Харківської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Місцевий господарський суд, повністю задовольняючи позов виходив, зокрема з того, що позивач, як постачальник, виконав свої зобов`язання за договором №65-478 від 04.04.2022 року у повному обсязі, рахунок за листопад 2022 року було направлено засобами поштового зв`язку 23.02.2023 року, отже у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за договором №65-478 від 04.04.2022 року за електричну енергію за листопад 2022 року у розмірі 195990,38 грн., що є підставою для нарахування пені та 3% річних.

Колегія суддів вважає висновки місцевого господарського суду щодо стягнення пені передчасними, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що Комунальне підприємство Аква Шевченківської селищної ради приєдналося до умов договору № 65-478 з 04.04.2022 року шляхом підписання заяви-приєднання на умовах комерційної пропозиції.

Порядок розрахунків за договором визначається відповідно до комерційної пропозиції № 1, яка є невід`ємним додатком до договору.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 5.8 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 5.9 та п. 5.13 договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника.

Згідно з п. 6.2 договору, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 5.10 договору, оплата рахунку постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції (публічній), яка є додатком 3 до договору.

За умовами п. 3 Комерційної пропозиції № 1 (Додаток 3 до договору) розрахунковим періодом є календарний місяць.

Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичний обсяг відпущеної електричної енергії якого за попередній період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період.

Розрахунок суми попередньої оплати здійснюється споживачем шляхом множення чинної у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію, що включає в себе ціну на постачання електричної енергії і розподіл електричної енергії на фактичний обсяг відпущеної електроенергії за відповідний попередній період. Попередня оплата здійснюється споживачем самостійно до початку найближчого наступного розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію, в тому числі за послугу з розподілу електричної енергії.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності в платіжному документі в реквізиті Призначення платежу посилань на період за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

У разі зміни тарифу надлишок (передплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії, зараховується споживачу на його особовий рахунок, як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.

Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду.

Відповідно до п. 4 Публічної комерційної пропозиції № 1 - рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5-ти робочих днів від дня отримання рахунка споживачем.

Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Оплата вартості електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Відповідно до п. 6.2 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами договору.

Також, відповідно до умов пунктів 4.12, 4.13 розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 10 Правил до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку та затверджуються Регулятором.

Таким чином розрахунки за спожиту електроенергію відповідача проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - AT "Харківобленерго".

Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до переданих операторами системи розподілу даних ПрАТ Харківенергозбут для Комунального підприємства Аква Шевченківської селищної ради було сформовано наступні рахунки за електричну енергію: за листопад 2022 на суму 163325,32 грн., ПДВ 20 % 32665,06 грн., всього разом з ПДВ 20 % - 195990,38 грн.

Отже, у листопаді 2022 року відповідачем було спожито електричної енергії - 32109 кВт*год у відповідності до фактичних даних, а саме: витягу з реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачу, що свідчить про те що позивач, як постачальник, виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі.

Рахунок за листопад 2022 року було направлено засобами поштового зв`язку 23.02.2023 року; строк оплати рахунку 02.03.2023 року.

Таким чином, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за договором за електричну енергію за листопад 2022 року у розмірі 195990,38 грн.

Рахунки та акти приймання - передачі з доказами їх отримання відповідачем наявні у матеріалах справи.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості за листопад 2022 року у розмірі 195990,38 грн.

Аргументи апелянта на те, що він не погоджується з розрахунком заборгованості, в якому позивач за період з квітня по листопад 2022 року за використані відповідачем квт/год. здійснив нарахування за період квітня листопада 2022 року одним платіжним документом за ціною листопада 2022 року; протягом розрахункових місяців: березень, квітень, травень, липень, червень, серпень, вересень, жовтень, оператор системи обсяг спожитої енергії розрахунковим шляхом за значенням середньодобового споживання попереднього розрахункового місяця не визначав, не приймаються, з огляду на таке.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 16.11.2018 року № 1446 Про видачу AT Харківобленерго ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом AT Харківобленерго (далі - Товариство) з 01.01.2019 року здійснює діяльність з розподілу електричної енергії на закріпленій території, у якості оператора системи розподілу.

Згідно з ч. З п. 3.1.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо споживач є стороною діючих договорів: про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; про постачання електричної енергії споживачу; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії.

Комунальне підприємство "Аква" Шевченківської селищної ради відповідно до п. 4 Постанови НКРЕКП Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії' від 14.03.2018 року № 312 (Постанова № 312) приєдналась до публічного договору AT Харківобленерго - договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на офіційному сайті AT Харківобленерго: www.oblenergo.kharkov.ua.i на умовах договору про постачання електричної енергії: № 65-478 від 13.11.2013 року з додатками.

Вказаний факт підтверджується заявою-приєднанням та додатковою угодою від 30.09.2021 року до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, які наявні у матеріалах справи.

Відповідно до п. 14 додатка № 4 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати Оператору системи розподілу (Товариство) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць.

Товариство, як оператор системи розподілу, отримує від відповідача покази засобів обліку електричної енергії у вигляді звіту споживача у паперовій формі підписані уповноваженою особою, та передає інформацію постачальнику електроенергії (ПрАТ Харківенергозбут), на підставі яких і проводяться розрахунки зі споживачами. Комунальне підприємство "АКВА" Шевченківської селищної ради на виконання умов договору надало відомості про витрати електричної енергії за листопад 2022 року та відомості про витрати електричної енергії на 18 листопада 2022 року підписані та скріплені печатками підприємства.

Крім того, між відповідачем та третьою особою, за спірний період, підписано Акт про обсяги розподіленої електричної енергії в якому зазначено - 32109 кВт/год.

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії (п. 4.12 та 4.13 ПРРЕЕ).

Також, відповідно до п. 10 Постанови № 312 функції адміністратора комерційного обліку у межах території ліцензованої діяльності виконує AT Харківобленерго.

Отже, у відповідності до встановлених норм чинного законодавства оператор системи розподілу - Товариство адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, отримує від споживача або зчитує самостійно покази засобів комерційного обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії спожитої споживачем та надає цю інформацію постачальнику електричної енергії, на підставі чого ПрАТ Харківенергозбут і проводить розрахунки із споживачем згідно з умовами договору.

З 01.01.2019 року почав діяти договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії № 19/13979 (далі - договір № 19/13979), який є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на офіційному сайті AT Харківобленерго за посиланням: http://www.oblenergo.kharkov.ua/nm_contract_electricity_supplier.

Відповідно до п. 2.1 договору № 19/13979 Оператор системи надає послуги з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи постачальника згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точками вимірювання.

Реєстр ведеться Оператором системи в електронному вигляді. Оператор системи забезпечує надання послуг з розподілу в обсязі, необхідному та достатньому для виконання постачальником функцій відповідного суб`єкта роздрібного ринку електричної енергії, та надання інших послуг, зокрема з відключення та підключення споживачів.

Відповідач входить до реєстру споживачів, що входять в балансуючу групу постачальника (ПрАТ Харківенергозбут), якому забезпечується розподіл електричної енергії мережами Оператора системи, в зв`язку з чим, дані про обсяги спожитої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії, що передаються відповідачем до AT Харківобленерго на підставі договору про розподіл електричної енергії, включений до додатка до договору № 10 Фактичних (звітних) обсягів купівлі електричної енергії постачальником ПрАТ Харківенергозбут.

Отже, обсяги розподіленої електричної енергії, який передається ПрАТ Харківенергозбут для проведення відповідних розрахунків співпадають з даними переданими відповідачем.

Щодо розрахунку заборгованості за листопад 2022 року, відповідно до п.п. 4.12., 4.13. Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 10. Постанови № 312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу (AT Харківобленерго).

У відповідності до п. 4.3. Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Згідно з п. 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем позивач проводить виключно на підставі переданих від оператора системи розподілу AT Харківобленерго показів приладу обліку у відповідності до наведених вимог згідно з умовами договору.

При цьому, визначення обсягу спожитої електричної енергії не відноситься до компетенції ПрАТ Харківенергозбут, а відноситься до ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 року№ 1470 (пп.2 п.2.3. Розділ 2).

Вище вказано та матеріалами справи підтверджено, що 23.02.2023 року відповідачу було надіслано засобами поштового зв`язку рахунок електричної енергії та акт приймання - передачі.

Відповідно до п. 4 Комерційної пропозиції № 1, в разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Відповідачем отримано рахунок за листопад 2022 року, який містить обсяги спожитої електричної енергії згідно з переданими оператором системи розподілу даними та відповідно до акту приймання-передачі за листопад 2022 року та витягу з реєстру обсягів електричної енергії по споживачу.

Таким чином, позивачем здійснено розрахунок за спожиту електричну енергію у відповідності до норм чинного законодавства та умов договору - на підставі переданих від оператора системи розподілу AT Харківобленерго даних.

Щодо позовної вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 950,49 грн., слід зазначити таке.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 626 ЦК України).

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приписи статті 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.

Так, позивачем нараховано 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 7 Комерційної пропозиції № 1 до договору, якими визначено, що боржник при простроченні виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

За розрахунком позивача, нарахування 3 % річних проводиться на суму основного боргу за спожиту електричну енергію, яка сплачена несвоєчасно, у тому числі за день оплати: за період з 03.03.2023 року по 31.03.2023 року (за 29 днів) у розмірі 467,19 грн. за несплачену заборгованість за спожиту електричну енергію у листопаді 2022 року в сумі 195990,38 грн. та у квітні нараховано за період з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року (за 30 днів) нарахована у розмірі 483,30 грн. за несплачену заборгованість за спожиту електричну енергію у листопаді 2022 року в сумі 195990,38 грн., всього нараховано 3% річних з 03.03.2023року по 30.04.2023 року у розмірі 950,49 грн.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім 3% річних, за допомогою калькулятору ЛІГА:ЗАКОН, зазначає про те, що відповідний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства та є вірним.

Аргументи апелянта на те, що введення в Україні воєнного стану, окупація, а також понесені від військової агресії збитки та зважаючи на матеріальний стан, в якому опинився відповідач, обґрунтовано підтверджують наявність виняткових обставин, існування яких дає підстави для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України та відмови у позові в частині стягнення пені та 3% річних, не приймаються, з огляду на таке.

Так, апелянт вказує на те, що Шевченківська селищна територіальна громада Куп`янського району Харківської області, на території якої розташоване КП "Аква" Шевченківської селищної ради, з перших днів опинилася під окупацією ворожих військ, частина території громади знаходилася в зоні активних бойових дій; по території Шевченківської селищної ради пересувалося безліч важкої ворожої техніки, внаслідок чого зазнали значних пошкоджень мережі централізованого водопостачання та водовідведення, споруди теплопостачання (котельні), які знаходяться на балансі та обслуговуванні відповідача; значна частина матеріально - технічної бази (інструменти, запаси матеріалів, техніка, в тому числі комп`ютерна, запаси матеріалів тощо) була викрадена окупантами, про що подано відповідні заяви до місцевого органу поліції; пошкоджено три (з десяти) котельні і одна частково зруйнована; викрадені транспортні засоби; з дня деокупації (08.09.2022 року) по сьогоднішній день територія Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309; відповідач здійснює забезпечення життєдіяльності всієї Шевченківської селищної територіальної громади, основними завданнями є: водопостачання, водовідведення, теплопостачання; в обслуговуванні відповідача знаходяться 14,3 км мереж водовідведення та 76,82 км мереж водопостачання, з них 36,7 км в смт. Шевченкове - центральній садибі; у порівнянні з довоєнним періодом у декілька разів збільшилась кількість аварійних ситуацій на мережах, пориви трубопроводів, зокрема пов`язаних з ракетними ударами; працівники відповідача працювали в окупації та працюють зараз, ризикуючи своїм життям у різних ситуаціях; відповідач на сьогодні обслуговує населення у кількості 14-16 тис. чол. громади та 1341 чол. переселенців з Куп`янського району; з дня деокупації по сьогоднішній день відповідач поступово відновлює свою статутну діяльність, відновлює усі дані по підприємству, відновлює комп`ютерну базу, що також дещо ускладнює господарську діяльність підприємства.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку.

За змістом ст. ст. 546, 549 ЦК України, ст. 230 ГК України неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є, в першу чергу, захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Суд не може визнати достатніми для зменшення розміру неустойки аргументи відповідача, які покладено в обґрунтування клопотання про зменшення штрафних санкцій, оскільки, зобов`язання мають бути виконані належним чином.

Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно зі ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (аналогічні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі № 910/15484/17).

Військові дії та введення воєнного стану є виключними важкими обставинами, які у рівній мірі впливають на обидві сторони.

При цьому, слід також врахувати, що заявлений до стягнення розмір 3% не є надмірним, у зв`язку з чим відсутні підстави, з якими пов`язується визначене у статтях 551 ЦК України та 233 ГК України право суду на зменшення розміру 3% річних.

Отже, відсутні правові підстави для зменшення розміру 3% річних, заявлених до стягнення з відповідача.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 950,49 грн. 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені розмірі 15840,32 грн., слід зазначити таке.

Так, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені, нарахованої у березні 2023 року: за період з 03.03.2023 року по 31.03.2023 року (за 29 днів) у розмірі 7785,92 грн. за несплачену , нарахованої у квітні 2023 року: за період з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року (за 30 днів) нарахована у розмірі 8054,40 грн. за несплачену заборгованість за спожиту електричну енергію у листопаді 2022 року 195990,38 грн.; всього нараховано пені з 03.03.2023 року по 30.04.2023 року на суму 15840,32 грн.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені ст. 611 ЦК України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Крім того, ч. 1 ст. 216 ГК України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7 Комерційної пропозиції № 1, при порушенні термінів розрахунку за спожиту електричну енергію споживач сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Так, НКРЕКП 25.02.2022 року прийнято постанову №332, відповідно до преамбули якої відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановила: на період дії особливого періоду Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до виробників електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №307. Виробники електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, набувають статусу "Дефолтний" при тривалості статусу "Переддефолтний" більше семи робочих днів (пункт 1); оператору системи передачі (у ролі Адміністратора розрахунків) та Оператору ринку забезпечити щоденне спостереження за ринком електричної енергії з метою виявлення ознак маніпулювання (у тому числі у частині виникнення значних обсягів негативних небалансів), про результати такого спостереження щоденно інформувати Міністерство енергетики України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 року №333 постанову №332 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

У подальшому до постанови НКРЕКП №332 вносились зміни та доповнення, зокрема, постановою від 26.04.2022 року №413 пункти 1-12 змінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №911/1359/22 у постанові від 19.04.2024 року дійшов наступних висновків:

"Постанова №332 від 25.02.2022 року (у редакції від 26.04.2022 року) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.

Підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 року №332 (у редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 року №413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.

Такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Об`єднана палата звернула увагу, що норми постанови №332 від 25.02.2022 року (у редакції від 27.02.2022 року №333, у редакції від 26.04.2022 року) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.

Таким чином, хоча постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 року має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до ст.66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору".

Відповідно до с. 5 та ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 15840,32 грн., є передчасним.

Щодо аргументів апелянта, викладених в додаткових поясненнях у справі (вх.№ 7488), про врахування окремої думки судді Чумака Ю. Я. до постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 року у справі № 911/1359/22, де, зокрема, вказано на те, що постанова № 332 як підзаконний акт, що має меншу юридичну силу, ніж положення ЦК України та ГК України (закони), не може зупиняти нарахування та стягнення штрафних санкцій, які є договірними та передбачені сторонами відповідно до норм ЦК України та ГК України, слід зазначити, що така думка є позицією одного із суддів, яка за своїм змістом може впливати та формування судової практики, однак не є обов`язковою для застосування.

Отже, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову в частині стягнення пені не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє часткове підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Отже, місцевий господарський суд не з`ясував обставини, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а тому рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати в частині стягнення пені у сумі 15840,32 грн. та 3191,71 грн. судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у позові в частині стягнення пені у розмірі 15840,32 грн. слід відмовити, залишивши в решті оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін та розподіливши судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 269, ч. 2 ст. 275, ст. ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Аква" Шевченківської селищної ради задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 31.10.2023 року у справі №922/3726/23 скасувати в частині стягнення пені у сумі 15840,32 грн. та 3191,71 грн. судового збору.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

У позові в частині стягнення пені у розмірі 15840,32 грн. відмовити.

В решті рішення господарського суду Харківської області від 31.10.2023 року у справі №922/3726/23 залишити без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 4220636328) на користь Комунального підприємства "Аква" Шевченківської селищної ради (63601, Харківська обл., смт. Шевченкове, пров. Ломоносова, б. 5, код ЄДРПОУ 41390693) 237,72 грн. судового збору за подання позову та 356,58 грн., судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків визначених ч. 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов