Ухвала

від 09.07.2024 по справі 922/3726/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/3726/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ємця А.А. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.

перевіривши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Аква" Шевченківської селищної ради (далі - КП "Аква" Шевченківської селищної ради, скаржник)

на рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2023

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2024

у справі № 922/3726/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "Харківобленерго"

до Комунального підприємства "Аква" Шевченківської селищної ради,

про стягнення 212 781,19 грн,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - КП "Аква" Шевченківської селищної ради, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №65-478 від 04.04.2022 за листопад 2022 року в розмірі 195 990,38 грн, пеню за період з 03.03.2023 по 30.04.2023 у розмірі 15 840,32 грн та 3 % річних за період з 03.03.2023 по 30.04.2023 у розмірі 850,49 грн, всього 212 781,19 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №65-478 від 04.04.2022 в частині здійснення відповідачем повної та своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/3726/23 позов задоволено повністю; стягнуто з Комунального підприємства "Аква" Шевченківської селищної ради на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" - 195 990,38 грн заборгованості за електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №65-478 від 04.04.2022 за листопад 2022 року; 15 840,32 грн пені; 850,49 грн 3 % річних та 3 191,71 грн судового збору.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі № 922/3726/23 апеляційну скаргу КП «Аква» Шевченківської селищної ради задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/3726/23 скасовано в частині стягнення пені у сумі 15 840,32 грн та 3 191,71 грн судового збору та ухвалено в цій частині нове рішення, у позові в частині стягнення пені у розмірі 15 840,32 грн відмовлено. В решті рішення господарського суду Харківської області від 31.10.2023 року у справі № 922/3726/23 залишено без змін. Стягнуто з ПрАТ "Харківенергозбут" на користь КП «Аква» Шевченківської селищної ради 237,72 грн судового збору за подання позову та 356,58 грн, судового збору за подання апеляційної скарги.

КП "Аква" Шевченківської селищної ради 24.06.2024 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі № 922/3726/23. Водночас до касаційної скарги скаржником додано клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

04.07.2024 КП "Аква" Шевченківської селищної ради через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду подано додаткові пояснення до касаційної скарги.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частина перша статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Приписами пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Отже, перелік випадків для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наведений у пункті 2 частини другої статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Згідно з частинами третьою та п`ятою статті 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи; для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01.01.2023 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 684 гривень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у справі № 922/3726/23 є стягнення 212 781,19 грн заборгованості за електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а, отже, ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України (станом на 2023 рік - 268 400, 00 грн).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.08.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Отже, справи, на які поширюється дія пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, є малозначними в силу властивостей притаманних їм, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).

Верховний Суд звертає увагу на те, що за такого правового регулювання можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежить виключно від значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та обставин конкретної справи, при наявності випадків, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України.

Отже, тягар доказування наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

Верховний Суд відзначає, що, визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки, є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.

Звертаючись із касаційною скаргою, КП "Аква" Шевченківської селищної ради зазначає, що справа має виняткове для нього значення та становить значний суспільний інтерес (підпункт "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України), оскільки КП «АКВА» є підприємством, що знаходиться у комунальній власності Шевченківської селищної територіальної громади. Власником підприємства є Шевченківська селищна рада і на сьогоднішній день підпорядковується Шевченківській селищній військовій адміністрації. Підприємство є об`єктом критичної інфраструктури і єдиним підприємством, яке надає на відповідній території житлово - комунальні послуги. На сьогоднішній день Шевченківська селищна територіальна громада знаходиться у зоні можливих бойових дій близько до лінії фронту. Крім мешканців громади на відповідній території проживає більше 1500 внутрішньо переселених осіб з усього Куп`янського району, також відповідач здійснює всебічні заходи по забезпеченню фронту. КП «АКВА» здійснює свою діяльність виключно для забезпечення і виконання суспільно важливих завдань, тому дана справа становить значний суспільний інтерес. В той час як позивач є комерційною структурою. Також зазначчає, що скаржник здійснює забезпечення життєдіяльності всієї Шевченківської селищної територіальної громади, основними завданнями є: водопостачання, водовідведення, теплопостачання. В обслуговуванні скаржника знаходяться 14,3 км мереж водовідведення та 76,82 км мереж водопостачання, з них 36,7 км в смт. Шевченкове - центральній садибі, і на сьогодні обслуговує населення у кількості 14-16 тис чол. громади та більше 1500 чол. переселенців з Куп`янського району. З дня деокупації по сьогоднішній день скаржник поступово відновлює свою статутну діяльність, відновлює усі дані по підприємству, відновлює комп`ютерну базу, що також дещо ускладнює господарську діяльність підприємства. На сьогоднішній день заборгованість по заробітній платі працівникам становить за квітень, травень та поточний червень місяць 2024 року та за листопад станом на цю дату. Це свідчить про незадовільний фінансовий стан скаржника.

Наведене, на думку скаржника, підпадає під дію підпункту "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України та може бути підставою для перегляду цієї справи в касаційному порядку.

Верховний Суд, розглянувши наведені доводи скаржника щодо наявності значного суспільного інтересу та виняткового значення у цій справі, зауважує, що суспільний інтерес може полягати у важливості наслідків вирішення справи для значної кількості суб`єктів права або суспільних цінностей, що панують у державі, та спрямованих на забезпечення сталого розвитку держави, забезпечення у ній суспільного порядку, безпеки, та потреб суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства, тощо.

Посилання скаржника на виняткове значення цієї справи для нього, то такі носять декларативний характер та, очевидно, відхиляються колегією суддів, оскільки такі доводи, жодним чином не обґрунтовують, не доводять і не свідчать про обставини дійсної "винятковості" цієї справи.

Натомість спірне питання, яке порушує скаржник у касаційній скарзі, випливає з правочину, укладеного між сторонами спору, при цьому наслідки виконання/невиконання саме цього правочину мають юридичне значення лише для сторін договору, зокрема, в частині належного виконання зобов`язання щодо постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №65-478 від 04.04.2022 в частині здійснення відповідачем повної та своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що скаржником у касаційній скарзі не наведено вагомих аргументів, які б свідчили про те, що саме ця справа становить значний суспільний інтерес та вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення, оскільки доводи скаржника зводяться до формального посилання на загальновідомі факти про те, що державні закупівлі привертають особливу увагу громадськості в силу наявності низки корупційних справ.

Інші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями та переоцінки встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Разом з тим незгода скаржника із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника прийняття цих судових рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судових рішень не на користь однієї із сторін справи є звичайним передбаченим процесуальним законом процесом.

Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію.

Водночас Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних обґрунтувань, тому що в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Отже, у касаційній скарзі скаржником належним чином не обґрунтовано та не доведено обставин, які можуть бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Також Європейський суд з прав людини в ухвалі від 09.10.2018 у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява №26293/18) зазначив, що застосування критерію малозначності справи було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою КП "Аква" Шевченківської селищної ради на рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі № 922/3726/23 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 цього Кодексу, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою КП "Аква" Шевченківської селищної ради, наведене в тексті касаційної скарги клопотання про зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі № 922/3726/23 не розглядається.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року №10-р(ІІ)/2023 щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (щодо процесуальних фільтрів касаційної інстанції) та визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (щодо ціни позову для визначення малозначних справ у цивільному процесі). Пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, які визнані неконституційними, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Отже, зазначене Рішення Конституційного Суду України не стосується застосування ГПК, а саме: частини п`ятої статті 12 та пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК, та не визнає неконституційним процесуальні фільтри в касаційній інстанції.

Керуючись частиною п`ятою статті 12, статтею 163, статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Комунального підприємства "Аква" Шевченківської селищної ради на рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі № 922/3726/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ємець

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос