Постанова

від 12.06.2024 по справі 904/457/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/457/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2024 (суддя Бажанова Ю.А., рішення підписано 28.03.2024) у справі № 904/457/24

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромост-ЛС", м. Дніпро

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс", м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області

про стягнення 114 952,44 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромост-ЛС" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс" про стягнення 105 122,87 грн заборгованості за отримане пальне, 4 521,69 грн пені, 4 572,02 грн 30% річних, 735,86 грн інфляційних втрат, а всього 114 952,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ТОВ "Гідра-Сервіс" своїх зобов`язань за договором №01/03/19-1 в частині сплати вартості отриманого палива.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2024 у справі №904/457/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромост-ЛС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс" про стягнення 114 952,44 грн задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромост-ЛС" 105 122,87 грн заборгованості, 4 572,02 грн 30% річних, 4 521,69 грн пені, 735,86 грн інфляційних втрат, 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс", в якій просить: рішення господарського суду скасувати; прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що:

- акт звірки взаєморозрахунків, на який посилається Позивач, за відсутності первинних документів, не може бути належним та допустимими доказом на підтвердження заборгованості за договором поставки №01/03/19-1 від 01.03.2019;

-заборгованість у сумі 103 017,33 грн. не підтверджена жодним належним документам;

-позивачем допущено арифметичні помилки при розрахунку штрафних санкцій та не враховано приписи чинного законодавства, стосовно методики розрахунку.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що вона спростовується письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи та які були належним чином досліджені судом першої інстанції, із наданням їм відповідної правової оцінки, а саме рішення - законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права. Просить залишити апеляційну скаргу ТОВ «ГІДРА-СЕРВІС» без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2024 у справі №904/457/24 - без змін.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.04.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 16.04.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/457/24 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

19.04.2024 матеріали справи №904/457/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання останнім доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (визначена сума сплати 3633,60 грн). Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

25.04.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 19.04.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додана: платіжна інструкція №200 від 22.04.2024 про сплату 3633,60 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2024 у справі №904/457/24; ухвалено розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

01 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євромост-ЛС" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс" (покупець) укладений договір №01/03/19-1 купівлі-продажу пального, відповідно до пункту 2.1 якого продавець зобов`язується передати певну кількість товару у власність покупця в асортименті, кількості і за цінами, визначеними в договорі, а покупець прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього договору.

Передача (відпуск) пального продавцем та його приймання (заправка) покупцем здійснюється партіями відповідно до обраного покупцем згідно умов договору способу отримання товару за Бланками-дозволу або за електронними картками. Передача та приймання пального здійснюється при пред`явленні Покупцем електронної картки (ЕК) або карток, або Бланку-дозволу на автозаправних станціях (далі - АЗС), що входять у систему безготівкових розрахунків, список яких повідомляється Продавцем (п.п. 2.2. договору)

Згідно з пунктом 2.3 договору, право власності на певну кількість пального і ризик його випадкової загибелі переходить до Покупця в момент передачі пального. Момент передачі пального підтверджується первинними документами; чеками терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС; Бланками-дозволами, що передані на АЗС при одержанні палива; у випадку відсутності вище перелічених документів Операційним звітом електронної системи обробки та обліку даних про здійснення операцій із використанням ЕК та розрахунків за такими операціями.

Відповідно до пункту 3.2 договору, ціна, асортимент та загальна вартість товару зазначається у рахунках, що надаються продавцем покупцю, а також відображається у первинних документах на товар (видаткові накладні).

Приймання товару по кількості і якості проводиться покупцем в особі держателя ЕК при одержанні товару на АЗС (п.п 4.1. договору).

ЕК є власністю продавця і передається за Актом приймання-передачі покупцю в користування протягом терміну дії договору і на його умовах (п.п.6.3. договору).

Згідно з пунктом 7.1 договору, розрахунки за договором відбуваються наступним чином:

а) Рахунок за частину звітного (розрахункового) періоду продавець направляє, а покупець отримує щотижня, кожного вівторка, за допомогою факсу або електронною поштою. У разі не отримання покупцем щотижневого рахунку у порядку передбаченому цим пунктом, покупець зобов`язаний письмово звернутися до продавця з повідомленням про це, та вимогою про надання щотижневого рахунку, в строк до закінчення тижня, в якому покупець його (рахунку) не отримав. Звернення Покупця має відбутися відповідно до 7го, 14го, 21го та 28го числа поточного місяця, в залежності від того, в якій частині розрахункового періоду покупець не отримав рахунок.

б) Сторони дійшли згоди, що за відсутності письмового звернення покупця з приводу неотримання щотижневого рахунку, днем отримання щотижневого рахунку, за частину звітного періоду вважається відповідно 7-ме, 14-те, 21-ше та 28-ме число поточного місяця.

в) У разі якщо покупець не виконає вимоги п.п. (а) п. 7.1. цього договору, стосовно письмового звернення до Продавця, то він (Покупець) позбавляється права, у разі несвоєчасної сплати, або неповної сплати, посилатися на неотримання ним рахунку продавця. Не отримання рахунку не є підставою для несплати за поставлений товар.

г) Покупець зобов`язаний здійснити розрахунки за поставлений на протязі частини звітного (розрахункового) періоду товар, протягом двох робочих днів, від дати отримання щотижневого рахунку згідно з умовами п.п. б) п. 7.1. цього договору. У разі порушення строку оплати за поставлений товар, до покупця застосовуються штрафні санкції у відповідності з умовами цього договору. Крім того, для зменшення розміру збитків продавець має право в односторонньому порядку припинити відвантаження товару за ЕК.

д) Видаткова накладна в цілому за звітний (розрахунковий) період виписуються в останній день Звітного (розрахункового) періоду. Покупець отримує Видаткову накладну від Продавця за допомогою факсимільного зв`язку або врученням на руки представникові Покупця (про що робиться відповідний запис в книзі реєстрації вихідної документації) або поштовим відправленням або із застосуванням електронного документообігу.

Згідно з пунктом 7.8 договору, датою виконання покупцем своїх грошових зобов`язань за цим договором - є дата зарахування грошових коштів, сплачених покупцем, на поточний рахунок продавця.

Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та є чинним до 30.04.2020. У випадку якщо жодна із сторін за 20 календарних днів до моменту закінчення дії даного договору не заявляє про його припинення, договір вважається автоматично пролонгований (п.п 11.1.- 11.2 договору).

01 січня 2023 року між сторонами договору був укладений Акт №31 прийому-передачі смарт-карт, зі змісту умов якого вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс" прийнято від Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромост-ЛС" смарт карти в кількості 11 шт.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромост-ЛС" посилається на те, що у бухгалтерському обліку станом на 01.01.2023 початкове дебетове сальдо по заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс" за договором №01/03/19-1 від 01.03.2019 обліковувалось у розмірі 103 017,33 грн.

Протягом 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Євромост-ЛС" передано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс" паливо (пальне) на загальну суму 641 853,18 грн. на підставі видаткових накладних: №РН-0000395 від 30.06.2023 на суму 101 730,31 грн. (з ПДВ); №РН-0000543 від 31.07.2023 на суму 7 147,52 грн. (з ПДВ); №РН-0000630 від 31.08.2023 на суму 106 455,17 грн. (з ПДВ); №РН-0000834 від 31.10.2023 на суму 400 025,18 грн. (з ПДВ); №РН-0000923 від 30.11.2023 на суму 26 495,00 грн. (з ПДВ) на загальну суму 641 853,18 грн (а.с. 15-19).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс" здійснило часткову оплату отриманого пального на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромост-ЛС" на загальну суму 639 747,64 грн., що підтверджується наступними виписками по банківському рахунку: від 12.01.2023 на суму 40 000,00 грн; від 16.01.2023 на суму 63 017,33 грн; від 26.01.2023 на суму 30 000,00 грн.; від 02.02.2023р. на суму 41 730,31 грн; від 03.05.2023 на суму 20 000,00 грн.; від 02.06.2023 на суму 10 000,00 грн; від 05.09.2023 на суму 25 000,00 грн; від 29.09.2023р. на суму 10 000,00 грн; від 20.10.2023 на суму 200 000,00 грн; від 23.10.2023 на суму 200 000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромост-ЛС" зазначає, що заборгованість Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс" за договором №01/03/19-1 від 01.03.2019 складає 105 122,87 грн. (103 017,33 грн. (сальдо станом на 01.01.2023) + 641 853,18 грн. (вартість поставок у 2023 році) 639 747,64 грн. (оплата відповідача за договором), що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за станом з 01.01.2023 по 13.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОМОСТ-ЛС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІДРА-СЕРВІС" за договором №01/03/19-1 від 01.03.19 (а.с. 32).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромост-ЛС" посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс" зобов`язань за договором №01/03/19-1 від 01.03.2019 в частині своєчасної та повної сплати отриманого пального на суму 105 122,87 грн. проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Задовольняючи позов, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності правових підстав для стягнення суми заборгованості, пені, штрафу та 30% річних, інфляційних втрат.

Судом встановлено, що позивачем зобов`язання за договором купівлі-продажу виконано належним чином, здійснення господарських операцій підтверджується первинними документами, виконання цих зобов`язань прийнято покупцем належним чином, товар повністю не оплачено, строк виконання обов`язку відповідача з повної оплати товару настав.

Суд звернув увагу на те, що під час розгляду даної справи відповідачем не вчинено жодної дії і не надано жодного доказу з метою спростування факту існування у нього заборгованості перед позивачем на заявлену до стягнення суму.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 105 122,87 грн заборгованість за отримане пальне, 4 521,69 грн пені, 4 572,02 грн 30% річних, 735,86 грн інфляційних втрат.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору №01/03/19-1 купівлі-продажу пального від 01.03.2019, факт поставки товару, строк оплати, наявність часткової оплати, строк дії договору, наявність /відсутність прострочення оплати товару.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №01/03/19-1 від 01.03.2019 у розмірі 105 122,87 грн. (103 017,33 грн. (сальдо станом на 01.01.2023) + 641 853,18 грн. (вартість поставок у 2023 році) 639 747,64 грн. (оплата відповідача за договором).

На підтвердження заборгованості у розмірі 105 122.87 грн. позивачем наданий акт звірки взаємних розрахунків станом з 01.01.2023 по 13.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОМОСТ-ЛС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІДРА-СЕРВІС" за договором №01/03/19-1 від 01.03.2019.

Заборгованість відповідача перед позивачем також підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків стоном на 13.12.2023, який підписаний уповноваженою особою та скріплений печатками відповідача, без будь-яких зауважень.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що зазначений акт звірки взаєморозрахунків, за відсутності первинних документів, не може бути належним та допустимими доказом на підтвердження заборгованості за договором поставки №01/03/19-1 від 01.03.2019.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що за висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 05.03.2019 по справі №910/1389/18, від 10.09.2019 по справі №916/2403/18, від 19.09.2019 по справі №910/14566/18, від 04.12.2019 по справі №916/1727/17, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості, тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.

Отже, акт звірки взаєморозрахунків сам по собі не є первинним документом та може бути належним доказом на підтвердження наявності заборгованості, лише за наявності первинних документів.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 105 122,87 грн., яка виникла станом на 31.12.2023 за договором за договором №01/03/19-1 від 01.03.19.

Для відображення розміру заборгованості за договором за договором №01/03/19-1 від 01.03.2019 позивачем вказано про наявність заборгованості у розмірі 103 017,33 грн. станом на 01.01.2023 (сальдо станом на 01.01.2023), докази поставки пального у 2023 році на загальну суму 641 853,18 грн. (видаткові накладні №РН-0000395 від 30.06.2023, №РН-0000543 від 31.07.2023, №РН-0000630 від 31.08.2023, №РН-0000834 від 31.10.2023, №РН-0000923 від 30.11.2023, які підписані сторонами з використання Електронних підписів) а також надані докази здійснення оплати відповідачем заборгованості за договором №01/03/19-1 від 01.03.2019 у період з 16.01.2023 по 23.10.2023 (виписки по рахунку від 21.01.2023, від 26.01.2023, від 02.02.2023, від 03.05.2023, від 02.06.2023, від 05.09.2023, від 29.09.2023, від 20.10.2023, від 23.10.2023).

При цьому, спірна поставка пального у 2023 році здійснена позивачем у період з 30.06.2023 по 30.11.2023.

Таким чином, відповідач здійснював оплату за договором №01/03/19-1 від 01.03.2019, у період з 16.01.2023 по 23.10.2023 (в тому числі до 30.06.2023 - до здійснення спірних поставок у 2023 році).

Отже, позивачем зобов`язання за договором купівлі-продажу виконано належним чином, здійснення господарських операцій підтверджується первинними документами.

Згідно умов п. 7.1 Договору розрахунки за договором відбуваються наступним чином: а) Рахунок за частину звітного (розрахункового) періоду продавець направляє, а покупець отримує щотижня, кожного вівторка, за допомогою факсу або електронною поштою. У разі не отримання покупцем щотижневого рахунку у порядку передбаченому цим пунктом, покупець зобов`язаний письмово звернутися до продавця з повідомленням про це, та вимогою про надання щотижневого рахунку, в строк до закінчення тижня, в якому покупець його (рахунку) не отримав. Звернення Покупця має відбутися відповідно до 7го, 14го, 21го та 28го числа поточного місяця, в залежності від того, в якій частині розрахункового періоду покупець не отримав рахунок; б) Сторони дійшли згоди, що за відсутності письмового звернення покупця з приводу неотримання щотижневого рахунку, днем отримання щотижневого рахунку, за частину звітного періоду вважається відповідно 7-ме, 14-те, 21-ше та 28-ме число поточного місяця; в) У разі якщо покупець не виконає вимоги п.п. (а) п. 7.1. цього договору, стосовно письмового звернення до Продавця, то він (Покупець) позбавляється права, у разі несвоєчасної сплати, або неповної сплати, посилатися на неотримання ним рахунку продавця. Не отримання рахунку не є підставою для несплати за поставлений товар; г) Покупець зобов`язаний здійснити розрахунки за поставлений на протязі частини звітного (розрахункового) періоду товар, протягом двох робочих днів, від дати отримання щотижневого рахунку згідно з умовами п.п. б) п. 7.1. цього договору. У разі порушення строку оплати за поставлений товар, до покупця застосовуються штрафні санкції у відповідності з умовами цього договору. Крім того, для зменшення розміру збитків продавець має право в односторонньому порядку припинити відвантаження товару за ЕК; д) Видаткова накладна в цілому за звітний (розрахунковий) період виписуються в останній день Звітного (розрахункового) періоду. Покупець отримує Видаткову накладну від Продавця за допомогою факсимільного зв`язку або врученням на руки представникові Покупця (про що робиться відповідний запис в книзі реєстрації вихідної документації) або поштовим відправленням або із застосуванням електронного документообігу.

Під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції відповідачем не спростовано факту існування у нього заборгованості перед позивачем, доказів оплати вартості поставленого товару у розмірі 105 122,87 грн не надано.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 4 521,69 грн. пені та 4 572,02 грн 30% річних за загальний період прострочення з 10.12.2023 по 31.01.2024, 735,86 грн інфляційних втрат за загальний період прострочення з грудня 2023 року по січень 2024 року.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про його обґрунтованість, законність та таким, що здійснений відповідно до умов договору.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія зазначає, що господарським судом було прийнято правильне та обґрунтоване рішення, щодо задоволення позовних вимог, оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідачем порушено умови договору №01/03/19-1 купівлі-продажу пального, товар повністю не оплачено, строк виконання обов`язку відповідача з повної оплати товару настав.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем допущено арифметичні помилки при розрахунку штрафних санкцій та не враховано приписи чинного законодавства, стосовно методики розрахунку.

При цьому, відповідачем не надано будь-якого пояснення про існування арифметичної помилки та/або не здійснено відповідного контррозрахунку.

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись статтями?129, 269,?275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2024 у справі № 904/457/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2024 у справі № 904/457/24 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на? Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддями Івановим О.Г. та Верхогляд Т.А. 12.06.2024, суддею Парусніковим Ю.Б. 17.06.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя Т.А. Верхогляд