Рішення

від 05.06.2024 по справі 903/326/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 червня 2024 року Справа № 903/326/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - діє у порядку самопредставництва,

від відповідача: н/з,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Луцької міської ради, м. Луцьк

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по вулиці Потапова 1, м. Луцьк

про усунення перешкод у користуванні нежитловим підвальним приміщенням комунальної власності,

в с т а н о в и в:

03.04.2024 через систему Електронний суд до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява від 03.04.2024 Луцької міської ради, в якій міська рада просить усунути перешкоди в користуванні нежитловим підвальним приміщенням комунальної власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844324) по АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 надати доступ Луцькій міській раді до нежитлового підвального приміщення комунальної власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844324) по АДРЕСА_1 та утриматися від дій, які полягають у створенні перешкод Луцькій міській раді у доступі до нежитлового підвального приміщення комунальної власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844324) по АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 08.04.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.05.2024; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 06.04.2024.

08.05.2024 в судове засідання представник відповідача не з`явився, відповідач відзиву на позов не подав. Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення поштового відправлення №0600259727160, згідно з яким ухвалу вручено 11.04.2024.

З метою забезпечення відповідачу права на захист, дотримання принципу змагальності сторін, верховенства права, підготовче засідання ухвалою суду від 08.05.2024 було відкладено на 22.05.2024.

20.05.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, в якій також зазначено про те, що позивач не заперечує проти закриття підготовчого провадження.

22.05.2024 в судове засідання представники сторін не з`явилися, відповідач відзиву на позов не подав.

Ухвала суду від 08.05.2024 була надіслана відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з безкоштовним запитом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 .

Рішенням Луцької міської ради від 27.07.2022 №33/27 вулицю Потапова у м. Луцьку перейменовано на вулицю Банкову з 01.10.2022.

Проте, ухвала суду від 08.05.2024, надіслана відповідачу, повернулась без вручення адресату, причини повернення адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Як передбачено п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 №270 в чинній редакції (надалі - Правила), рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 185 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє, зокрема, ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Оскільки суд ухвалами від 08.04.2024, 08.05.2024 повідомляв відповідача про судовий розгляд, встановлював йому строк для подачі відзиву на позов та попереджав про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи, проте відповідач не реалізував процесуальне право і не подав відзиву на позов, не направив представника до суду, ухвалою від 22.05.2024 було закрито підготовче провадження і призначено розгляд справи по суті на 05.06.2024.

04.06.2024 до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про залучення її до участі у розгляді справи третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

На обгрунтування клопотання ОСОБА_2 посилається на п.2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", п.2, 6 ч.1 ст.1, ч.2 ст.4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ОСОБА_3 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житловою фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будників) від 2 березня 2004 року в справі N1- 2/2004, рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 9 листопада 2011 року у справі №1-22/201.

ОСОБА_2 вважає, що вона, як власник квартири АДРЕСА_3 , є співвласником спільного майна багатоквартирного будинку, а тому на підставі ст.50 ГПК України має бути залучена до участі у розгляді справи.

Окрім цього, ОСОБА_2 на підставі ст.119 ГПК України просить поновити строк для звернення із заявою, посилаючись на те, що про позов дізналась недавно, ОСББ інформації мешканцям не надало.

Згідно зі ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Зважаючи на те, що ОСББ не надало інформації ОСОБА_2 про розгляд справи у суді, на підставі ст.119 ГПК України слід поновити строк на подачу заяви про залучення її до участі у розгляді справи третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Клопотання ОСОБА_2 про залучення її до участі у розгляді справи третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, з підстав, наведених у клопотанні, було розглянуто у судовому засіданні 05.06.2024 та відмовлено у його задоволенні з підстав, наведених у мотивувальній частині цього рішення.

Справу було розглянуто за відсутності відповідача за наявними матеріалами на підставі ч.9 ст.165 ГПК України, оскільки суд ухвалами від 08.04.2024, 08.05.2024 повідомляв відповідача про судовий розгляд, встановлював йому строк для подачі відзиву на позов та попереджав про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи.

Відповідач не реалізував процесуальне право і не подав відзиву на позов, не направив представника до суду.

Ухвалу суду від 08.04.2024 відповідач отримав 11.04.2024, ухвала суду від 22.05.2024, надіслана відповідачу, повернулась, причина повернення адресат відсутній за вказаною адресою.

Ухвали суду надсилались відповідачу за адресою місцезнаходження, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17). Неотримання відповідачем процесуального документу, направленого за належною адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, залежало від волевиявлення самого адресата, тобто цей факт має суб`єктивний характер, і саме адресат, який не отримує відправлення, несе ризик настання несприятливих наслідків в результаті невжиття заходів до отримання інформації про рух справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 23.04.2003 за Луцькою міською радою було зареєстровано право комунальної власності на нежитлове підвальне приміщення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 844324) по вул. Потапова (на час розгляду справи - АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 02.04.2024.

Відповідно до рішення Луцької міської ради від 27.07.2022 №33/27 "Про перейменування вулиці Потапова на вулицю Банкову у місті Луцьку" (яке є чинним та загальнодоступне за посиланням: https://www.lutskrada.gov.ua/documents/16588260132816782-pro-pereymenuvannya-vulitsi-potapova-na-vulitsyu-bankovu-u-misti-lutsku) АДРЕСА_1 перейменовано на вулицю Банкова.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста, під якою слід розуміти жителів, що об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, які є самостійними адміністративно-територіальними одиницями (ст. ст. 1 та 6).

Цим Законом також встановлено, що сільські, селищні, міські ради є підзвітними, підконтрольними і відповідальними органами перед територіальними громадами, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ст. ст. 10 та 75).

Конституція України гарантує судовий захист прав місцевого самоврядування (ст. 145).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється на принципах, зокрема, судового захисту прав місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування може бути позивачем у судах, зокрема, має право звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Як передбачено частинами 3,5 статті 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Таким чином, саме на Луцьку міську раду покладається обов`язок як щодо управління майном комунальної власності, так і щодо захисту права комунальної власності від незаконних посягань на нього.

Як пояснював представник позивача у судовому засіданні, вхід до нежитлового підвального приміщення по вул. Потапова (на час розгляду справи - АДРЕСА_1 , на яке зареєстровано право комунальної власності, можливий лише шляхом проходу через під`їзд будинку, який перебуває в управлінні ОСББ по АДРЕСА_1 .

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дата державної реєстрації ОСББ по вул. Потапова , 1 - 06.03.2002.

Доступ до вищевказаного нежитлового приміщення відсутній, оскільки мешканцями багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 замкнені двері до двох під`їздів виключно через які здійснюється вхід до нежитлового приміщення комунальної власності.

На адресу відповідача було скеровано лист Відділу управління майном комунальної власності Луцької міської ради №34-10/46/2024 з вимогою звільнити зазначене нежитлове приміщення або надати документи, що підтверджують право власності на зазначене майно.

Відповідач цих вимог не виконав.

На адресу Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області було направлено лист Відділу управління майном комунальної власності Луцької міської ради №34-10/79/2024 від 04.03.2024 з проханням надати представника поліції для залучення його до складу комісії для забезпечення доступу та обстеження приміщення міської комунальної власності.

Комісією в складі начальника Відділу управління майном комунальної власності Луцької міської ради Лущакевича Є.В., заступника начальника Відділу управління майном комунальної власності Луцької міської ради Тарасюка Т.П. та старшого дільничного офіцера поліції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області складено акт від 04.03.2024 обстеження нежитлового підвального приміщення по АДРЕСА_1 та встановлено, що доступ до вищевказаного нежитлового приміщення є неможливим, оскільки мешканцями багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 замкнені двері до двох під`їздів.

У подальшому такі ж акти були складені 12.03.2024 та 19.03.2024, якими були встановлені аналогічні факти .

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач чинить перешкоди у доступі до майна комунальної власності, а саме: до нежитлового підвального приміщення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844324) по АДРЕСА_1 , яке на праві власності зареєстроване за Луцькою міською радою.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У постанові від 04.07.2018 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

У постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 910/18952/20 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення зазначено, що Верховний Суд неодноразово (зокрема в постановах від 17.04.2018 у справі №924/623/16, від 29.08.2019 у справі №910/551/18) звертав увагу, що звернутися з передбаченим наведеною нормою негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем може бути лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника).

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування майном, а також факти, що підтверджують протиправні дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181 цс 18, пункти 43, 89) і в подальшому системно впроваджені у практику Верховного Суду (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2019 року у справі№ 372/1684/14-ц).

Факт володіння Луцькою міською радою нерухомим майном нежитловим підвальним приміщенням по АДРЕСА_1 підтверджується фактом державної реєстрації права власності на нежитлове підвальне приміщення по АДРЕСА_1 за Луцькою міською радою.

Доказом державної реєстрації є копія Інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 02.04.2024, яка приєднана позивачем до позовної заяви.

У Реєстрі прав власності на нерухоме майно зазначено, що підставою виникнення права власності є свідоцтво про право власності від 16.09.2002.

Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, пункт 4.17), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13)). Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право іпотеки чи іншого речового права створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (buchbesitz (нім. - книжкове володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 70)).

Таким чином, наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право створює презумпцію належності права позивачу Луцькій міській раді, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації.

Згідно з приписами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів на підтвердження оскарження підстав набуття позивачем права власності на нежитлове підвальне приміщення суду не подано.

Передбачений ст. 391 ЦК України спосіб захисту - усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном - підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем.

Отже, для задоволення вимог власника необхідно встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей; право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Саме таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №910/19865/17.

Отже, оскільки об`єкт нерухомості - нежитлове підвальне приміщення по АДРЕСА_1 , є власністю позивача, то останній наділений правом звернутися до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном на підставі ст. 319 ЦК України.

Оскільки доступ до нежитлового підвального приміщення по АДРЕСА_1 відсутній через те, що замкнені двері до двох під`їздів багатоквартирного будинку, виключно через які здійснюється вхід до нежитлового приміщення, підлягає до задоволення вимога позивача про усунення перешкод у користуванні нежитловим підвальним приміщенням комунальної власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844324) по АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 надати доступ Луцькій міській раді до нежитлового підвального приміщення комунальної власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844324) по АДРЕСА_1 та утриматися від дій, які полягають у створенні перешкод Луцькій міській раді у доступі до нежитлового підвального приміщення комунальної власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844324) по АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (надалі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Співвласники багатоквартирного будинку (надалі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до частин 4,7 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об`єднання не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник має право:

брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання;

знайомитися з протоколами установчих та загальних зборів (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі;

одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання;

вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства;

одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації. Об`єднання на вимогу співвласника зобов`язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.

Порядок здійснення прав співвласників визначається законом.

Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників.

Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

Позов пред`явлено до належного відповідача ОСББ по вул. Потапова, 1, оскільки саме на ОСББ по вулиці Потапова, 1 покладено функцію управління спільним майном багатоквартирного будинку.

У судовому засіданні 05.06.2024 було розглянуто клопотання ОСОБА_2 про залучення її до участі у розгляді справи третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, з підстав, наведених у клопотанні.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях від 05.06.2024.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Як роз`яснив Пленум Вищого господарського суду України в абзаці 5 п. 1.6. постанови № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

У справі №903/326/24 розглядається вимога Луцької міської ради як власника нежитлового підвального приміщення по вул. Потапова (на час розгляду справи - АДРЕСА_1 про усунення перешкод у користуванні майном.

На підтвердження право власності позивач подав Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 02.04.2024.

Запис від 23.04.2003 про державну реєстрацію права власності у Реєстрі прав власності на нерухоме майно свідчить про те, що Луцькій міській раді на праві комунальної власності належить нежитлове підвальне приміщення по вул. Потапова (на час розгляду справи - АДРЕСА_1 .

Доказів оскарження набуття Луцькою міською радою права комунальної власності на спірне приміщення не подано.

У справі №903/326/24 не вирішується спір про право власності на майно - нежитлове підвальне приміщення по АДРЕСА_1 чи про скасування державної реєстрації цього майна.

Спір про право власності на це майно, щодо підстав його набуття може бути предметом окремого судового розгляду між сторонами, проте не в межах заявлених позовних вимог у справі №903/326/24.

Як випливає із змісту ч.2 ст.237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

За таких обставин клопотання ОСОБА_2 , яка разом з іншими власниками квартир будинку вважає себе співвласником підвального приміщення, про залучення її до участі у розгляді справи № 903/326/24 третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, не підлягає до задоволення, проте з метою захисту своїх прав як співвласника спільного майна у багатоквартирному будинку не позбавляє можливості звернутися до суду з окремим позовом на загальних підставах.

Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Таким чином, саме ОСББ, яке є відповідачем у цій справі, створено для сприяння використання майна співвласників.

Створення та функціонування об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 свідчить про те, що права співвласників будинку по АДРЕСА_1 має захищати саме ОСББ, а тому немає підстав для залучення третіми особами всіх співвласників, в тому числі й власника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 .

У зв`язку із задоволенням позову на підставі ст.129 ГПК України на відповідача слід покласти судові витрати у справі у розмірі сплаченого позивачем судового збору 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 86, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити

2. Усунути перешкоди у користуванні нежитловим підвальним приміщенням комунальної власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844324) по АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ 26121115 вул. Банкова, 1, м. Луцьк, Волинська область, 43025) надати доступ Луцькій міській раді (код ЄДРПОУ 34745204, вул. Богдана Хмельницького, 19, м. Луцьк, Волинська область, 43025) до нежитлового підвального приміщення комунальної власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844324) по АДРЕСА_1 та утриматися від дій, які полягають у створенні перешкод Луцькій міській раді у доступі до нежитлового підвального приміщення комунальної власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844324) по АДРЕСА_1 .

3. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по вулиці Потапова 1 (код ЄДРПОУ 26121115, вул. Банкова, 1, м. Луцьк, Волинська область, 43025) на користь Луцької міської ради (код ЄДРПОУ 34745204, вул. Богдана Хмельницького, 19, м. Луцьк, Волинська область, 43025) 2422 грн.40 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 17.06.2024.

Суддя І. О. Якушева