Рішення

від 04.06.2024 по справі 904/4578/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2024м. ДніпроСправа № 904/4578/23

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс", м. Дніпро

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Філія "Стрийський вагоноремонтний завод" АТ "Укрзалізниця", м. Стрий

про стягнення плати за користування вагонами

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представники:

від позивача: Григоріва О.Ю.;

від відповідача: Прохоров О.О.;

від третьої особи-1: Дячкіна Т.О., Чуміна К.Г.;

від третьої особи-2: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР", в якому просить суд стягнути плату за користування вагонами та збору за зберігання вантажів за Договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-38256179/2022-0001 від 04.08.2022.у розмірі 339 392, 64 грн, з яких: плата за користування вагонами у розмірі 329 745 грн, збір за зберігання вантажу у розмірі 10 187, 64 грн.

Ухвалою суду від 23.08.2023 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви та надати суду докази надсилання на адресу відповідачу позову з додатками (поштовий опис вкладення з поіменним переліком предметів).

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" 30.08.2023 подало заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" 19.09.2023 надійшов відзив та клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (код ЄДРПОУ 33074226) та Філію "Стрийський вагоноремонтний завод" АТ "Укрзалізниця" (код ЄДРПОУ 20770332).

Ухвалою суду від 09.10.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс".

25.10.2023 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла відповідь на відзив.

06.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТРЕЙД КР" надійшли заперечення на відповідь на відзив.

06.11.2023 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшли письмові пояснення.

10.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 01.12.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 18.12.2023.

11.12.2023 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 13.12.2023 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено.

18.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" надійшли письмові пояснення.

18.12.2023 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 18.12.2023 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції задоволено.

09.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 16.01.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" про витребування доказів та відкладено підготовче засідання до 06.02.2024.

06.02.2024 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження.

06.02.2024 в підготовче засідання з`явились представник позивача, представник відповідача та представник третьої особи-1. Представник третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору не з`явився.

Ухвалою суду від 06.02.2024 підготовче засідання відкладено до 05.03.2024 та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 05.03.2024 підготовче засідання відкладено в межах розумного строку до 02.04.2024. Також цією ухвалою суду повторно витребувано у Акціонерного товариства "Українська залізниця" докази та витребувано у Філії "Стрийський вагоноремонтний завод" АТ "Укрзалізниця" докази.

25.03.2024 від представника Філії "Стрийський вагоноремонтний завод" АТ "Укрзалізниця" надійшло клопотання на виконання вимог ухвали від 05.03.2024 та клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 25.03.2024 клопотання Філії "Стрийський вагоноремонтний завод" АТ "Укрзалізниця" про забезпечення проведення судових засідань у справі № 904/4578/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

01.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГТРАНС» надійшли додаткові письмові пояснення, клопотання про долучення доказів до матеріалів справи № 904/4578/23.

01.04.2024 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 02.04.2024 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні на 14.05.2024.

03.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГТРАНС» надійшли додаткові письмові пояснення.

07.05.2024 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшли пояснення по справі.

13.05.2024 надійшли додаткові письмові пояснення у справі від Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГТРАНС» та від Акціонерного товариства "Українська залізниця".

В судовому засіданні 14.05.2024 оголошено перерву до 04.06.2024.

В судове засідання 04.06.2024 з`явилися представники сторін.

В ході судових засідань 14.05.2023 та 04.06.2024 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 04.06.2024 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок несвоєчасного забирання вантажу з колій станції призначення Красний Шахтар Придніпровської залізниці позивачем за весь час затримки було нараховано плату за користування вагонами у сумі 329 745 грн та збору за зберігання вантажів у сумі 10 187, 64 грн.

Позивач зазначає про наявність вини ТОВ "Євротрейд КР" у затримці вагонів в очікуванні подання, простої в очікуванні оформлення перевізних документів, що стало підставою для нарахування платежів.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву та запереченнях

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог стверджуючи, що 20.01.2023 він отримав від ТОВ «Металургтранс» лист № 195 щодо оформлення перевізних документів, в якому замовник просив оформити документи форми ВУ-23, ВУ-26 для направлення на ремонт приватних вагонів для філії «Стрийський вагоноремонтний завод» AT «Укрзалізниця».

На виконання даної заявки ТОВ «Євротрейд КР» в системі «АС Укрзалізниця» сформував запит позивачу щодо організації забирання вагонів з місця їх зберігання до станції Червоний Шахтар для їх подальшого забирання ТОВ «Металургтранс».

24.01.2023 між відповідачем та ТОВ «Металургтранс» було складено Акт приймання передачі вагонів зі зберігання, відповідно до якого ТОВ «Металургтранс» прийняв від відповідача вагони №№ 54402789, 54402821, 54403449, 54406160, 54406517, 54411046, 54411061, 544111111, 54411236.

25.01.2023 відповідачем було подано на станцію Червоний Шахтар AT «Укрзалізниця» Повідомлення про закінчення вантажних операцій про те, що вагони №№ 54402789, 54402821, 54403449, 54406160, 54406517, 54411046, 54411061, 54411111, 54411236 підготовлені для перестановки на вантажний фронт, із проханням забрати вагони локомотивом залізниці. Повідомлення було передано 25.01.2023 о 09:00 год, прийнято 25.01.2023 о 15:15 год.

На підставі викладеного, за фактом здійснення забирання вагонів, Позивачем було складено Пам`ятку № 3 про забирання вагонів, відповідно до якої Відповідач передав, а Позивач фактично прийняв вагони №№ 54402789, 54402821, 54403449, 54406160, 54406517, 54411046, 54411061, 54411111, 54411236 часом 15:45 год 25.01.2023.

Таким чином, в даний момент відповідач фактично передав вище перелічені вагони позивачу, та передбачав, що дані вагони будуть забрані ТОВ «Металургтранс», на замовлення якого вагони були доставлені до станції Червоний Шахтар.

В даному випадку ТОВ «Металургтранс» виступав отримувачем вагонів, відправником був відповідач.

Відповідач зазначає, що при отриманні вагонів від ТОВ «Металургтранс» 07-08.11.2022 плату за користування вагонам за період їх перебування на коліях станції Червоний Шахтар позивач нараховує відповідачу як отримувачу вагонів.

Крім цього ТОВ «Євротрейд КР» звертає увагу на відмітку в пункті 55 накладної «Правильність внесених відомостей підтверджую...», згідно якої можна встановити дату складання та перевірки залізничних накладних.

Так, з наданих «Придніпровською залізницею» УЗ накладних можна встановити, що залізничні накладні №№ 45384492, 45384518, 45384526, 45384534 складено 20.01.2023, датою, коли ТОВ «Металургтранс» направило відповідачу лист від 20.01.2023 № 195 про необхідність оформлення документів для забирання вагонів зі зберігання.

Решта залізничних накладних складені вже 22.02.2023, з причин, які відповідачу невідомі.

Таким чином, відповідач заперечує проти твердження позивача, що затримка вагонів на коліях станції Червоний Шахтар сталася з вини відповідача, оскільки відповідач не складав не подавав залізничні накладні на наступне відправлення вагонів. Спірні вагони мали бути передані ТОВ «Металургтранс» для подальшого перевезення вагонів на ремонт на Філію «Стрийський вагоноремонтний завод».

Саме тому при складанні відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки представник відповідача підписав із зауваженнями про те, що відповідач не є власником спірних вагонів.

Отже, відповідач заперечує проти нарахування та стягнення плати за користуванні вагонами, оскільки:

- не є власником або користувачем спірних вагонів, користувачем вагонів є ТОВ Металургтранс»;

- не є вантажовласником, вантажовідправником або вантажоотримувачем у даному випадку;

- спірні вагони були передані Відповідачем Позивачу на станцію Червоний Шахтар на виконання листа ТОВ «Металургтранс» від 20.01.2023 № 195, підстави, з яких вагони не були забрані ним зі станції, відповідачу невідомі;

- вантажовідправником щодо спірних вагонів є ТОВ «Металургтранс», яким було складено та подано позивачу залізничні накладні на відправлення вагонів, окремі з накладних було складено ще датою 20.01.2023, відтак підстави та обставини, за яких вагони не були забрані зі станції, не залежать від відповідача та сталися за відсутності його вини.

Позиція позивача викладена у відповіді на відзив

Позивач зазначає, що у листопаді 2022 року на підставі залізничних накладних №№ 46757530, 46757837, 46757563, 46757555, 46757472, 46757688, 46757548, 46757514, 46757696, 46757811, у яких одержувачем було зазначене ТОВ «Євротрейд КР», прибули 10 спірних вагонів, відповідач зобов`язаний був прийняти їх у встановленому порядку. Оскільки він протягом 31 години з 07.11.2022 - 8:00 год до 08.11.2022 - 15:00 год вживав заходів щодо укладення письмової угоди з власником під`їзної колії ТОВ «Ариста КР», зазначені вагони простоювали на коліях станції Красний Шахтар з вини відповідача в очікуванні подавання їх на під`їзну колію. Таким чином, залізниця абсолютно правомірно склала відносно ТОВ «Євротрейд КР», як одержувача вантажу, акти загальної форми № 1030 від 07.11.2022 та № 1033 від 08.11.2022, та на підставі цих актів нарахувала плату за користування вагонами.

Акти підписані представником відповідача без зауважень. Однак, незважаючи на те, що нараховану по відомості плати за користування вагонами суму відповідач не визнав повністю, заперечень проти нарахування сум за час затримки вагонів перед передачею їх на під`їзну колію не зазначив.

Позиція третьої особи-1 викладена у письмових поясненнях

ТОВ «Металургтранс» звертає увагу, що зі змісту відомості плати № 22029001, яка є первісним документом для нарахування та списання плати за користування вагонами зазначено час простою спірних вагонів № 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111, 54402821, 54403449, 54403944, 54406517, 54411236 з 08.11.2022 по 25.01.2023, проте часи простою у відомості плати не співпадають, незважаючи що дати у графах 4, 5, 6 однакові.

Між тим, дані відомості плати № 22029001 не співпадають із вимогами, які позивач зазначив в позовній заяві, а саме: за відомістю плати № 22029001 за час простою вагонів з вини відповідача у лютому 2022 було нараховано 31 годину та у січні-березні 2023 - 5 вагонів протягом 666 год 45 хв і ще 5 вагонів протягом 671 год 45 хв.

Щодо посилання Залізниці на акт загальної форми ГУ-23 № 10 від 25.01.2023,акт загальної форми ГУ-23 № 43 від 22.02.2023 та нібито простій вагонів з вини ТОВ «ЄВРОТРЕЙД КР» через очікування оформлення перевізних документів, то третя особа зазначає, що приймання Вагонів до перевезення могло бути здійснено виключно за умови оформлення залізницею (працівником залізниці, начальником депо та начальником станції) окремо на кожний вагон Повідомлення на ремонт або технічне обслуговування вагону форми ВУ-23М та Супровідного листка ВУ-26М. Оскільки складання вказаних документів здійснюється саме залізницею (вантажовласник не приймає участь у складанні таких документів), то зволікання з їх оформленням, що власне стало причиною простої Вагонів починаючи з 25.01.2023, є обставинами за який відповідає саме залізниця, вина відповідача чи вантажовласника виключається.

При цьому, через закінчення терміну служби деталей візків вагони було заборонено експлуатувати та переадресувати інакше ніж у ремонт.

Також, на думку третьої особи, що на складання акту загальної форми мав бути запрошений і відправник вагонів - ТОВ «МЕТАЛУРГТРАНС», чого не було здійснено залізницею. При цьому на момент складання актів загальної форми ГУ-23 №10 від 25.01.2023, № 43 від 22.02.2023, № 44 від 22.02.2023 залізниця достеменно знала що вантажовідправником є саме ТОВ «МЕТАЛУРГТРАНС» (на той час (а саме 20.01.2023) були оформлені з боку товариства перевізні документи відносно вагонів 54402821, 54403449, 54403944, 54406517; також працівниками станції було сформовано Відомість плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу за 25.01.2023 № 207010009 щодо забирання 25.01.2023 10 Вагонів із під`їзної колії, орендованої ТОВ «Євротрейд КР» (тобто, щодо повернення вагонів з відстою).

Крім того, власником вагонів 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111, 54402821, 54403449, 54403944, 54406517, 54411236 є Філія «Стрийський вагоноремонтний завод» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» (структурний підрозділ AT «Українська залізниця», тобто сума збору за зберігання за накопичувальними картками №23029001 від 23.02.2023 та № 23029002 від 23.02.2023 у розмірі 10 187, 64 грн з ПДВ не може нараховуватися.

Позиція позивача викладена у додаткових письмових поясненнях

Позивач не погоджується з викладиними обставинами третьою особою та зазначає, що у графах 4, 5, 6 відомості плати за користування вагонами зазначено час передачі вагонів при подаванні їх на під`їзну колію та час забирання вагонів при їх поверненні з під`їзної колії. Оскільки вагони передавалися однією партією, відповідно час подавання та забирання для всіх вагонів є однаковим.

Разом з тим, до загального часу користування включається також час затримки вагонів на підставі різних актів, номери яких зазначено у графі 14 відомості.

Так період затримки вагонів за відповідальністю вантажовласника відображається у графі 8, а за відповідальністю залізниці у графі 9 відомості.

Загальний час користування вагонами (у т.ч. час знаходження вагонів на під`їзній колії та час їх затримки на коліях станції перед подаванням та після забирання з під`їзної колії з вини Відповідача на підставі актів загальної форми) зазначається у графі 7 відомості, і він для спірних вагонів є різним, оскільки різним є час затримки вагонів з вини вантажовласника, відображений у графі 8.

Так, період простою вагонів №№ 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111 складає: на підставі актів загальної форми № 1030 від 07.11.2022 та № 1033 від 08.11.2022 з 07.11.2022 - 8:00 год до 08.11.2022 - 15:00 год - протягом 31 години та на підставі актів загальної форми № 10 від 25.01.2023 та № 43 від 22.02.2023 з 25.01.2023 - 15:45 год до 22.02.2023 - 10:30 год протягом 666 год 45 хв, а разом час простою становить 697 год 45 хв, що зазначено у графі 8 відомості.

Період простою вагонів №№ 54402821, 54403449, 54403944, 54406517, 54411236 складає: на підставі актів загальної форми № 1030 від 07.11.2022 та № 1033 від 08.11.2022 з 07.11.2022 - 8:00 год до 08.11.2022 - 15:00 год - протягом 31 години та на підставі актів загальної форми № 10 від 25.01.2023 та № 44 від 22.02.2023 з 25.01.2023 - 15:45 год до 22.02.2023 - 15:30 год протягом 671 год 45 хв, а разом час простою становить 702 год 45 хв, що зазначено у графі 8 відомості.

Оскільки спірні вагони у той час перебували у оренді, плата за користування за період знаходження вагонів на під`їзній колії не нараховувалась, тому оплаті (графа 10) підлягає тільки час затримки вагонів з вини вантажоодержувача, що підтверджується актами загальної форми, і цей час збігається з часом, зазначеним у графі 8 відомості.

Крім того, незважаючи на те, що власником спірних вагонів є філія «Стрийський вагоноремонтний завод» AT «Укрзалізниця», у той час вони перебували у оренді ТОВ «Металургтранс», що підтверджується довідкою про картотечні дані про вагони.

Отже у даному випадку п. 3.4.5 Договору не може бути застосований до спірних правовідносин, і збір за зберігання вантажів нараховано правильно на загальних підставах.

Позиція третьої особи-2 викладена у письмових поясненнях

Філія "Стрийський вагоноремонтний завод" АТ "Укрзалізниця" зазначає, що вантажні вагони, зазначені в позовній заяві, перебували в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургтранс» на підставі Договору оренди вагонів № 142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006, що відображено, зокрема, в графі «Примітки» Відомостей плати за користування вагонами № 22029001 та № 22029002.

При наближенні строку планового виду ремонту, ТОВ «Металургтранс» зобов`язаний направити вагони з таким розрахунком, щоб вони прибули на станцію приписки - ст. Стрий Регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця» не пізніше ніж за день до дати проведення капітального або деповського ремонтів.

За змістом п. 7.3. Договору оренди вагонів №142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006, філії «Стрийський вагоноремонтний завод» акціонерного товариства «Українська залізниця» заборонено вчиняти дій, які б перешкоджали ТОВ «Металургтранс» користуватися орендованими вагонами на умовах, визначених даним договором.

Отже, при направленні вагонів у тимчасовий відстій на під`їзних коліях інших суб`єктів господарювання, рішення ТОВ «Металургтранс» приймав самостійно і на власний ризик.

За вказаних вище обставин, філія «Стрийський вагоноремонтний завод» акціонерного товариства «Укрзалізниця» не являється учасником господарських відносин з приводу тимчасового відстою даних вагонів, а також нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вагонів відповідачу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Взаємовідносини між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальності «Євротрейд КР» (далі - відповідач) щодо залізничних вантажних перевезень врегульовано Договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - Договір про надання послуг з організації перевезень).

Текст цього Договору було оприлюднено на сайті Філії "Центр транспортної логістики" AT "Укрзалізниця" (далі - філія "ЦТЛ" AT "Укрзалізниця").

Відповідач у встановленому порядку звернувся до Позивача з Заявою про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

У відповідь на цю заяву позивач надав відповідачу Повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-382561/2022-0001 від 04.08.2022, у якому присвоєно код відправника/одержувача 1389 та код платника 5574886, а також відкрив особовий рахунок з ідентичним номером для здійснення розрахунків за надані послуги.

Предметом договору про надання послуг з організації перевезень є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1 Договору про надання послуг з організації перевезень).

Надання послуг за цим договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами (п. 1.4 Договору про надання послуг з організації перевезень).

Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п.1.5 Договору про надання послуг з організації перевезень).

Договір з урахуванням змін до нього оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://www.uz-cargo.com/ з накладенням кваліфікованого електронного підпису (п.1.6 Договору про надання послуг з організації перевезень).

Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору (п. 1.7 Договору про надання послуг з організації перевезень).

Перевізник за результатом розгляду заяви (акцепту) направляє другій стороні у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП:

- або про мотивоване повернення без розгляду заяви (акцепту) із зазначенням причин для такого повернення;

- або про дату укладення договору, присвоєння замовнику коду замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером договору з замовником (п. 1.9 Договору про надання послуг з організації перевезень).

Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору (п. 1.10 Договору про надання послуг з організації перевезень).

Строк позовної давності за вимогами Перевізника до Замовника, що випливають з правовідносин сторін за Договором, становить один рік (п. 7.3 Договору про надання послуг з організації перевезень).

Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником в повідомленні про оприлюднення договору, здійсненого на веб-сайті http://www.uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію (п. 12.1 Договору про надання послуг з організації перевезень).

В листопаді 2022 року на адресу ТОВ «Євротрейд КР» на станцію Красний Шахтар прибули 10 вагонів №№ 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111, 54402821, 54403449, 54403944, 54406517, 54411236.

Перевезення було оформлене залізничними накладними №№ 46757530, 46757837, 46757563, 46757555, 46757472, 46757688, 46757548, 46757514,46757696,46757811.

Вантажовідправник (орендар) вагонів ТОВ «Металургтранс» направив ці вагони відповідачу на відстій перед відправкою в ремонт.

Оскільки відповідач не має власної під`їзної залізничної колії, яка примикає до колій станції Красний Шахтар, і на яку він міг би забрати вагони, що прибули на його адресу, ним було вжито заходів для укладення трьохсторонньої Письмової угоди № 3/03-2022 від 08.11.2022 з ТОВ «Ариста КР», яке є власником під`їзної залізничної колії та експлуатує її на підставі Договору № ПР/М-20483/НЮдч від 30.09.2020 «Про експлуатацію залізничної під`їзної колії ТОВ «Ариста КР» при станції Красний Шахтар регіональної філії «Придніпровська залізниця» AT «Укрзалізниця».

Умовами трьохсторонньої Письмової угоди № 3/03-2022 від 08.11.2022 передбачено, що власник колії надає свою залізничну під`їзну колію для подавання (забирання) та навантаження (вивантаження) вагонів з вантажем, який належить вантажовідправнику/вантажовласнику.

Вантажовідправник/вантажовласник здійснює навантаження (вивантаження) вагонів на залізничній під`їзній колії власника колії (пункт 1 Письмової угоди).

Оплата послуг за подачу та забирання вагонів, користування вагонами, користування по актам, маневрову роботу здійснюється ТОВ «Євротрейд КР», ЄДРПОУ 38256179, код платника 5574886. Факт користування вагонами і надання послуг по подачі, забиранню вагонів і маневровій роботі підтверджується відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальною карткою форми ФДУ-92 (пункт 4 Письмової угоди).

За даною угодою вагони приймаються тільки у відстій (пункт 7 Письмової угоди).

Строк дії Письмової угоди до 31.12.2023.

08.11.2022 директор ТОВ «Євротрейд КР» звернувся до начальника станції Красний Шахтар з проханням подати вагони, що прибули на його адресу на під`їзну колію ТОВ «Аріста КР» для відстою (арк. с. 55, том 1).

Залізниця повідомила відповідача про готовність подавання йому спірних вагонів 08.11.2022 о 15:00 год, про що зроблено відповідний запис у Книзі повідомлень форми ГУ-2 (арк. с. 56, том 1).

Про фактичне подавання вагонів на під`їзну колію було складено Пам`ятку про подавання вагонів № 14 від 08.11.2022 (арк. с. 57, том 1).

Позивач зазначає, що протягом 31 години з 07.11.2022 - 8:00 год до 08.11.2022 - 15:00 год, у той час, коли відповідачем вживались заходи щодо укладення Письмової угоди, зазначені вагони простоювали на коліях станції Красний Шахтар з вини відповідача в очікуванні подавання їх на під`їзну колію.

Про це було складено акти загальної форми № 1030 від 07.11.2022 (арк. с. 53, том 1) та № 1033 від 08.11.2022 (арк. с. 54, том 1), у яких зазначено час початку та закінчення затримки вагонів. Акти підписані представником відповідача без зауважень.

В період з 08.11.2022 по 25.01.2023 10 вагонів №№ 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111, 54402821, 54403449, 54403944, 54406517, 54411236 перебували у відстої на під?їзних коліях ТОВ «Ариста КР» (користувач колій ТОВ «Євротрейд КР») у відповідності до договору № 60/22 про надання послуг з організації зберігання залізничного порожнього рухомого складу від 01.11.2022 між ТОВ «Євротрейд КР» та ТОВ «Металургтранс». У період перебування вагонів у відстої ТОВ «Металургтранс» вживав заходів щодо організації проведення ремонтів (листи ТОВ «Металургтранс» до власника вагонів Філії «Стрии?ськии? вагоноремонтнии? завод» АТ «Укрзалізниця» з вимогою організувати проведення ремонтів вказаних вагонів № МТ-36 від 06.01.2023, № МТ-79 від 11.01.2023, № МТ-224 від 13.02.2023).

Необхідність направлення спірних вагонів у ремонт зумовлена закінченням строку служби візків, що слідує із довідки №2099 "Технічні паспорти вагонів" (графа «Дата закінч. терміну служби (в т.ч. з врах. продовж.)», внаслідок чого спірні вагони не могли перевозитися у загальному порядку (робочим парком).

Згідно п. 3.4. Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.

20.01.2023 ТОВ «Металургтранс» направив відповідачу (ТОВ «Євротрейд КР») та Експлуатаційному вагонному депо Батуринська листа № 195 від 20.01.2023, у якому просив оформити перевізні документ та документи форми ВУ-23, ВУ-26 для направлення у ремонт спірні вагони №№ 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111, 54402821, 54403449, 54403944, 54406517, 54411236 на адресу філії «Стрийський вагоноремонтний завод» AT «Укрзалізниця» (арк. с. 58, том 1).

25.01.2023 відповідач передав на станцію Красний Шахтар Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (арк. с. 59, том 1). Фактично вагони були передані залізниці 25.01.2023 о 15:45 грн, про що складено Пам`ятку про забирання вагонів № 3 (арк. с. 60, том 1).

20.01.2023 відносно 4 спірних вагонів, а саме №№ 54402821, 54403449, 54403944, 54406517 ТОВ «Металургтранс» було складено перевізні документи (накладна) на відправку на станцію Стрий на адресу філії «Стрии?ськии? вагоноремонтний? завод» АТ «Укрзалізниця» (графа 55 накладних).

Однак, залізничні накладні щодо всіх 10 спірних вагонів №№ 45380904, 45381001, 45380987, 45381019, 45380961, 45384492, 45384518, 45384526, 45384534, 45384476 на відправлення цих вагонів були остаточно оформлені (прийняті залізницею як підставу перевезення) тільки 22.02.2023, а до того часу вагони простоювали в очікуванні оформлення перевезення на коліях станції Красний Шахтар.

Протягом 25.01.2023 - 26.01.2023 відносно спірних вагонів залізницею складено Повідомлення на ремонт або технічне обслуговування форми ВУ-23М, якими вказані вагони було переведено до неробочого парку.

Відповідно до наявних у інформаційних базах даних філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» відомостей, спірні вагони знаходилися в неробочому парку у період з 25.01.2023 по 21.02.2023.

У зв?язку з цим щодо спірних вагонів залізницею було введено заборону оформлення вантажних документів, заборону курсування, яка діяла в період з 25.01.2023 по 21.02.2023.

Позивачем у наданих поясненнях та документах (клопотання від 01.04.2024) підтверджено, що у інформаційних довідках баз даних залізниці у період з 25.01.2023 по 21.02.2023 були наявні наступні коментарі:

на вагонах з номерами 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111 - «заборона експлуатації робочим парком у порожньому стані (ревізія)», оскільки дата наступного планового ремонту за НДІ моделей менша за поточну дату та не виконано ревізію (DT_MODEL менше поточної);

на вагон з номером 54403944 (у період з 25.01.2023. по 01.02.2023) - «заборона оформлення вантажних документів (ревізія)», оскільки до настання дати наступного планового ремонту за НДІ моделей залишилося менше 10 днів; (у період з 01.02.2023 та 30.01.2023 відповідно) - «заборона експлуатації робочим парком у порожньому стані (ревізія)».

на вагон з номером 54411236 (у період з 25.01.2023 по 30.01.2023р.) - «заборона оформлення вантажних документів (ревізія)» - оскільки до настання дати наступного планового ремонту за НДІ моделей залишилося менше 10 днів; (у період з 01.02.2023 та 30.01.2023 відповідно) - «заборона експлуатації робочим парком у порожньому стані (ревізія)».

За даними у інформаційних базах філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» під вагонами з номерами 54402789, 54403499, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111, 54411236 у період з 25.01.2023 по 21.02.2023 обліковувалися литі деталі з протермінованим строком служби.

Відповідно до п. 5.2 розпорядження № Ц-4-86/606-22 від 02.12.2022 встановлено заборону оформлення вантажних документів на вагони, в комплектації яких знаходяться литі деталі візків із строком служби, який перевищує граничний (крім вагонів, що направляються у ремонт).

На підставі доручень № Ц-4-86/606-22 від 02.12.2022 та № ЦІТ-09/1070 від 28.12.2022 працівниками філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» відомості про вищезазначені вагони внесено у окрему таблицю на ПСВ НДІ (є складовою автоматизованих інформаційних баз АТ «Укрзалізниця»).

На підставі листа від 02.01.2023 р. № ЦВ-12/4 у інформаційних довідках філією «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» на вищезазначені вагони додано коментар «ГТС-ЛИТВО», з якого слідує «заборона оформлення вантажних документів».

22.02.2023 відносно всіх 10 спірних вагонів виробничим підрозділом залізниці були виписані Супровідні листки на пересилку вагонів форми ВУ-26М. У цей же день (22.02.2023) залізницею були прийняті складені залізничні накладні, а вагони прийнято до перевезення.

Таким чином, вагони №№ 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111 простоювали протягом 666 год 45 хв з 25.01.2023 - 15:45 год до 22.02.2023 - 10:30 год, а вагони №№ 54402821, 54403449, 54403944, 54406517, 54411236 - протягом 671 год 45 хв з 25.01.2023 -15:45 год по 22.02.2023 -15:30 год.

На підтвердження було складено акти загальної форми ГУ-23 № 10 від 25.01.2023 (арк. с. 71, том 1), № 43 від 22.02.2023 (арк. с. 72, том 1) та № 44 від 22.02.2023 (арк. с. 72, том 1). На підпис актів представник відповідача не з`явився.

Після повернення вагонів залізниці на підставі відомості плати за користування вагонами № 22029001 було нараховано плату за користування цими вагонами за час їх простою з вини відповідача у листопаді 2022 року протягом 31 години та у січні-лютому 2023 року - 5 вагонів протягом 666 год 45 хв і ще 5 вагонів протягом 671 год 45 хв.

Також за час простою вагонів у січні-лютому 2023 року на підставі накопичувальних карток № 23029001 від 23.02.2023 та № 23029002 від 23.02.2023 було нараховано збір за зберігання вантажу.

Відомість плати за користування вагонами та накопичувальні картки представник відповідача підписав із зауваженням: «Вагон повернуті власнику 25.01.2023, про що є в пам`ятці № 3 від 25.01.2023. ТОВ «Євротрейд КР» не є власником вагонів, плату за користування ними сплачуватися не буде».

У зв`язку з наявністю у відомості плати за користування вагонами та накопичувальних картках зауважень відповідача спірні суми не були списані з його особового рахунку.

Тож, причиною виникнення спору є несплата відповідачем у добровільному порядку плати за користування спірними вагонами у розмірі 329 745 грн та збору за зберігання вантажу у розмірі 10 187, 64 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до положень частини п`ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), передбачено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наданням позивачем договірних послуг щодо залізничного перевезення вантажу (вагонів) та наявності правових підстав для виникнення зобов`язань відповідачів щодо плати за користування вагонами й збору за зберігання вантажів.

Щодо нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу

Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статтею 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (стаття 71 Статуту залізниць України).

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).

На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниць України вантаж, матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Згідно зі статтею 46 Статуту залізниць України одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 119 Статуту залізниць України передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

З матеріалів справи вбачається, що за фактом затримки вагонів працівниками станції Красний Шахтер Придніпровської залізниці складено відповідні акти про затримку вагонів форми ГУ-23 №1030 від 07.11.2022 (арк.с.53 т.1), № 1033 від 08.11.2022 (арк.с.54 т.1), № 10 від 25.01.2023 (арк. с. 71, том 1), № 43 від 22.02.2023 (арк. с. 72, том 1) та № 44 від 22.02.2023 (арк. с. 72, том 1).

Порядок та умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, відповідно до пункту 2 яких за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності (вантажовласники) вносять плату.

Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 Правил користування вагонами).

Плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера) (пункт 5 Правил користування вагонами).

За п. 6 Правил користування вагонами, усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Згідно п. 12 Правил, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата

залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Обставини, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами передбачені пунктом 16 Розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, а саме:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність; вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці; час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Згідно п. 13 Правил, плата за користування стягується з вантажовласника також

у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Ставки за користування вагонами встановлені у таблиці 1 розділу V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 р № 317. При визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Збірником тарифів передбачено погодинні ставки плати за користування вантажними вагонами від 1 до 45 годин окремо для випадків виконання однієї вантажної операції та випадків виконання подвійної вантажної операції. Ставка плати за користування вантажними вагонами понад 45 годин становить 16 грн за кожну годину за 1 вагон незалежно від виду вантажної операції.

За затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50 % ставок, зазначених у таблиці 1 (п. 5 розділу V Збірника тарифів).

Порядок нарахування плати за зберігання вантажу залізницею визначено Правилами зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р № 644 (далі Правила зберігання).

Так, за зберігання на місцях загального користування та коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у т.ч. під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки (п. 9 Правил зберігання).

Розмір плати за зберігання вантажу визначається за тарифами, встановленими у п. 2.1 розділу Ш Збірника тарифів.

Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці), а також за зберігання тварин (з голови) справляється в розмірі 5, 9 грн за добу.

У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р № 334 передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми (п. 1 Правил складання актів).

Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами (п. 3 Правил складання актів).

Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317 в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 22.06.2022 № 441, до плати за користування вагонами та контейнерами, що вказана в розділі V Збірника тарифів, та збору за зберігання вантажів, що вказані в розділі Ш Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 5,139.

Позивачем надано розрахунок плати за користування вагонами, що простоювали на коліях станції Красний Шахтар на підставі актів загальної форми № 1030 від 07.11.2022, № 1033 від 08.11.2022, № 10 від 25.01.2023, № 43 від 22.02.2023, № 44 від 22.02.2023, згідно з яким за твердженням Позивача період затримки вагонів № 54402821, 54403449, 54403944, 54406517 становить 671 год 45 хв. (у перерахунку на доби з округленням неповної доби до повної затримка становить 28 діб), а період затримки вагонів № 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111 становить 666 год 45 хв. (у перерахунку на доби з округленням неповної доби до повної затримка становить 28 діб); всього за користування спірними вагонами нараховано 274 787, 50 грн без ПДВ.

Щодо збору на зберігання вантажів, то за накопичувальну карткою № 23029001 від 23.02.2023 позивач стверджує, що період затримки вагонів № 54402821, 54403449, 54403944, 54406517 з вини відповідача на станції Красний Шахтар відповідно до актів загальної форми № 10 від 25.01.2023 та № 44 від 22.02.2023, становить 671 год 45 хв. У перерахунку на доби (з округленням неповної доби до повної) затримка становить 28 діб. У зв?язку з цим позивачем нараховано збір за зберігання 3 395,90 грн без ПДВ.

За накопичувальною карткою № 23029002 від 23.02.2023 період затримки вагону № 54411236 з вини відповідача на станції Красний Шахтар відповідно до актів загальної форми № 10 від 25.01.2023 та № 44 від 22.02.2023, становить 671 год 45 хв. У перерахунку на доби (з округленням неповної доби до повної) затримка становить 28 діб. У зв?язку з цим позивачем нараховано збір за зберігання вагону № 54411236 у розмірі 849,00 грн без ПДВ. Період затримки вагонів № 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111 з вини відповідача на станції Красний Шахтар відповідно до актів загальної форми № 10 від 25.01.2023 та № 43 від 22.02.2023, становить 666 год 45 хв. У перерахунку на доби (з округленням неповної доби до повної) затримка становить 28 діб. У зв`язку з цим позивачем нараховано збір за зберігання 4 244,80 грн без ПДВ.

Загальна сума збору за зберігання вантажів становить 10 187,64 грн з ПДВ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 20.01.2023 орендар вагонів ТОВ «Металургтранс» направив відповідачу листа № 195 від 20.01.2023, в якому просив оформити документи ВУ-23, ВУ-26 та відправити спірні вагони №№ 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111, 54402821, 54403449, 54403944, 54406517, 54411236 на адресу філії «Стрийський вагоноремонтний завод» AT «Укрзалізниця» в ремонт (арк. с. 58, том 1).

25.01.2023 відповідач передав на станцію Красний Шахтар Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (арк. с. 59, том 1). Фактично вагони були передані залізниці 25.01.2023 о 15:45 грн, про що складено Пам`ятку про забирання вагонів № 3 (арк. с. 60, том 1).

На думку позивача, залізничні накладні №№ 45380904, 45381001, 45380987, 45381019, 45380961, 45384492, 45384518, 45384526, 45384534, 45384476 на відправлення цих вагонів були оформлені тільки 22.02.2023, а до того часу вагони простоювали з вини відповідача в очікуванні оформлення перевезення на коліях станції Красний Шахтар.

Однак, матеріалами справи частково спростовується вищезазначене, оскільки як вбачаться на вагони № 54402821, 54403449, 54403944, 54406517 перевізні документи (накладна) на відправку на станцію Стрий на адресу філії «Стрийський вагоноремонтний завод» AT «Укрзалізниця» були повністю підготовлені 20.01.2023, що вбачається з графи 55 накладних № 45384492, 45384518, 45384526, 45384534, яка заповнюється відправником за допомогою КЕП та фіксує дату готовності перевізного документу.

Попри готовність вагонів до відправки, залізниця прийняла вагони до перевезення тільки 22.02.2023, що вбачається з графи 56 накладних, дата в якій проставляється після приймання вантажу до перевезення станцією відправлення у паперовій накладній.

Згідно пунктом 8.3 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (публічний договір станом на дату спірних правовідносин) Для цілей Договору датою та часом одержання однією Стороною будь-яких документів (повідомлень), відправлених іншою Стороною з використанням власних інформаційних систем Перевізника, є дата та час підписання відправником такого документа (повідомлення) КЕП у власних інформаційних системах Перевізника.

За пунктом 8.6.4 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (публічний договір станом на дату спірних правовідносин) Підтвердження приймання вантажу до перевезення за ЕПД проводиться шляхом проставляння Перевізником в ЕПД дати та часу прийняття вантажу до перевезення та накладанням КЕП (графа 56 накладних).

Отже, Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" не доведено з яких причин залізниця прийняла вагони № 54402821, 54403449, 54403944, 54406517 до перевезення тільки 22.02.2023, і що простій стався саме з вини відповідача.

Крім того, у судовому засіданні 14.05.2024 представник позивача надала пояснення, в яких вказала, що відносно всіх 10 спірних вагонів діяла заборона на оформлення перевізних документів, вагони не могли поїхати робочим парком.

Відповідно до наявних у інформаційних базах даних філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» відомостей, спірні вагони у період з 25.01.2023 по 21.02.2023 знаходилися в неробочому парку на підставі складених структурним підрозділом залізниці Повідомлень на ремонт або технічне обслуговування форми ВУ-23М.

На підставі доручення від 01.04.2021 р. № ЦВ-12/487 для контролю терміну проведення технічної ревізії через 3 роки щодо вагонів, які експлуатуються із збільшеним міжремонтним періодом було створено таблицю на ПСВ НДІ, в яку на підставі доручень № Ц-4-86/606-22 від 02.12.2022 та № ЦІТ-09/1070 від 28.12.2022 внесено всі спірні вагони; у інформаційних довідках філією «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» щодо вагонів встановлено заборону оформлення вантажних документів на вагони та заборону експлуатації робочим парком.

Згідно п. 5.15.1 параграфу 5.15 Методичних вказівок з порядку складання облікових та звітних форм по вагонному господарству, затверджених наказом Укрзалізниці від 01.04.2011 № 114-Ц (далі Методичні вказівки), повідомлення форми ВУ-23М є документом, що засвідчує технічно несправний стан вагона, і є підставою для перерахування вагонів із робочого парку до неробочого до числа несправних.

За п. 5.15.12 параграфу 5.15 Методичних вказівок, за правильність заповнення повідомлення несуть відповідальність працівники, які його складають та підписують: оглядач вагонів, чи особа, що виконує його обов`язки, начальник рефрижераторної секції, черговий по станції.

У відповідності до п. 5.17.1 параграфу 5.17 Методичних вказівок, Супровідний листок форми ВУ-26М є документом, що дозволяє пересилку несправного вантажного вагона, рефрижераторної секції, хопер-дозаторної або думпкарної вертушки в ремонт, для направлення несправного вагона на промивку, пропарку, нейтралізацію. Видається завжди у разі пересилки вагонів у ремонт, у т.ч. на заводи, вагонні та локомотивні депо, механізовані вагоноремонтні пункти, на промивально-пропарювальні підприємства, підприємства нейтралізації; з одного ремонтного пункту в інший, із проміжної станції до найближчого ремонтного пункту.

Супровідний листок складається у двох примірниках на підставі повідомлення форми ВУ-23М на кожний несправний вагон, який передислокується на іншу станцію. Один примірник передається представнику станції відправлення та надходить разом із вагоном до пункту призначення, другий - залишається у справах вагонного депо і підшивається до повідомлення форми ВУ-23М на вагон, що відправляється, а на рефрижераторні секції передаються начальником секції в депо приписки (п. 5.17.2. параграфу 5.17 Методичних вказівок).

Згідно п. 5.17.5 параграфу 5.17 Методичних вказівок, Супровідний листок підписується:

- начальником або заступником начальника вагонного депо;

- начальником пункту технічного обслуговування чи іншого ремонтного пункту;

- начальником ВЧД (вагонне депо) за місцем знаходження несправної рефрижераторної секції;

- представником ВЧД, що має право підпису, на проміжній станції, пунктах промивки, пропарки і на станціях знаходження пунктів нейтралізації;

- начальником рефрижераторної секції - при направленні їх в планові види ремонту.

Супровідний листом форми ВУ-26М є дозволом на передислокацію вантажних вагонів неробочого парку, незалежно від їх форми власності. Такий супроводжувальний лист після його складання працівниками залізниці знімає заборону на оформлення перевізних документів та дозволяє направлення таких вагонів на ремонт.

Згідно матеріалів справи Супровідні листки за формою ВУ-26М щодо всіх спірних вагонів були складені структурним підрозділом залізниці тільки 22.02.2023 р. У цей же день (22.02.2023) спірні вагони були прийняті до перевезення.

Відомостей щодо поважності причин затримки складання структурним підрозділом залізниці Супровідних листків форми ВУ-26М матеріали справи не містять.

Таким чином, затримка із остаточним оформленням накладних (прийняття залізницею як підставу перевезення) та прийняттям спірних вагонів до перевезення спричинена затримкою у складанні уповноваженими структурними підрозділами залізниці документів, які дозволять пересилку в ремонт вагонів неробочого парку; без оформлення вказаних документів спірні вагони не могли бути прийняті до перевезення.

З урахуванням цього, у відповідності до п.п. 12, 13 та 16 Правил користування вагонами і контейнерами відсутні підстави для стягнення плати за користування з відповідача.

Щодо відомості № 22029001 плати за користування вагонами та накопичувальної карти № 22029001 та 23029002, суд зазначає наступне.

Згідно Правил перевезень вантажів на залізничному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 № 113, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 № 165/3458 ч. 1 розділ 6 п.15 та Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затверджено Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 Глава 5 п. 5 за час простою нарахована плата за користування вагонами та внесена до відомості плати за користування вагонами (ф. ГУ-46) на підставі пам`яток про подавання вагонів (ф. ГУ-45).

Відповідно до чинного законодавства права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції оформлюються первинними документами відповідно до вимог Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Згідно з статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію.

При цьому, частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, як, зокрема, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні приписи містяться у п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого Міністерством юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.

Відповідно до пункту 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені у первинних документах.

Згідно п. 1 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (публічний договір станом на дату спірних правовідносин) первинні документи документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, зокрема: перевізні документи, зведена відомість, накопичувальна картка, відомість плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, інші.

Таким чином, перевізні документи, накопичувальні картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, відомості плати за подавання, є первинним документом, який підтверджує виникнення грошового зобов`язання контрагента перед залізницею, а перелік є підтвердження оплати наданих послуг.

Як посилається позивач, що протягом 31 години з 07.11.2022 - 8:00 год до 08.11.2022 - 15:00 год вагони простоювали на коліях станції Красний Шахтар з вини відповідача в очікуванні подавання їх на під`їзну колію. Про це було складено акти загальної форми № 1030 від 07.11.2022 та № 1033 від 08.11.2022, у яких зазначено час початку та закінчення затримки вагонів.

Також позивач зазначає, що 25.01.2023 відповідач передав на станцію Красний Шахтар Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами. Фактично вагони були передані залізниці 25.01.2023 о 15:45 грн, про що складено Пам`ятку про забирання вагонів № 3. Спірні вагони були прийняті до перевезення 22.02.2023.

Вагони №№ 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111 простоювали протягом 666 год 45 хв з 25.01.2023 - 15:45 год до 22.02.2023 10:30 год, а вагони №№ 54402821, 54403449, 54403944, 54406517, 54411236 протягом 671 год 45 хв з 25.01.2023 15:45 год до 22.02.2023 - 15:30 год., про що було складено акти загальної форми ГУ-23 №10 від 25.01.2023, № 43 від 22.02.2023, № 44 від 22.02.2023.

Тобто, Позивач у позові зазначає про два окремих випадки простою: 07.11.2022 - 08.11.2022 та 25.01.2023 22.02.2023.

Однак, наявна в матеріалах справи Відомість плати за користування вагонами за формою ГУ-46 № 22029001 не відповідає вимогам Правил користування вагонами і контейнерами з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Згідно п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами, відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

Судом досліджено та встановлено, що матеріали справи не містять відповідних доказів, а саме відомостей плати за користування вагонами, які були б складені на підставі актів загальної форми та відображали б час затримки вагонів у вказані два окремих періоди затримки вагонів.

Долучена позивачем Відомість плати № 22029001 не стосується спірних періодів 07.11.2022 - 8:00 год до 08.11.2022 - 15:00 год та 25.01.2023 - 15:45 год до 22.02.2023 10:30 год щодо яких позивачем складено акти загальної форми ГУ-23. Фактично згідно Відомості плати № 22029001 у колонці 4 «передача при подаванні вагонів» зазначено дату 08.11.2022, у колонці 6 «забирання вагонів залізницею» зазначено дату 25.01.2023. Тобто, у Відомості плати № 22029001 нарахування плати здійснюється за період, коли спірні вагони перебували у відстої на під`їзній колії.

Згідно з пунктом 12 Правил, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

За пунктом 15 Правил, за час перебування на під`їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Крім того до відомостей плати користування вагонами включено вагони № 54402821, 54403449, 54403944, 54406517, що вже як зазначалося судом були своєчасно оформлені до перевезення Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс".

Відповідно до пункту 8 Правил, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

У відповідності до п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 № 334, Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності:

відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами);

самовільного зайняття залізницею вагонів і контейнерів, що належать підприємствам, організаціям, установам або орендовані ними;

затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил;

в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Крім того, згідно п.10. Правил користування вагонами і контейнерами, облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.

Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Судом досліджено та встановлено, що матеріали справи не містять відповідних доказів ні передачі Повідомлення про затримку вагонів відповідачу або вантажовідправнику (ТОВ «Металургтранс»); ні запрошення ТОВ «Металургтранс» до складання та підписання акту загальної форми.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем недоведена сума плати за користування вагонами у розмірі 329 745 грн та збір за зберігання вантажу у розмірі 10 187, 64 грн та у зв`язку з цим про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на викладене, оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не є законними та обґрунтованими, не були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому задоволенню не підлягають з підстав, наведених судом у даному рішенні.

Усі інші доводи, посилання та обґрунтування учасників справи судом враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду щодо спірних правовідносин учасників справи, і судом надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи, і за результатами чого ухвалюється рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю, за наведених судом підстав.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує положення пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач подав клопотання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 36 000 грн.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України відсутність клопотання учасника справи про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не звільняє суд від необхідності при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховувати:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження витрат на послуги адвоката відповідачем надані: договір про надання правничої допомоги № 06/09 від 06.09.2023 (далі - договір), укладений між ТОВ «Євротрейд КР» та Адвокатським бюро «Олександра Прохорова», додаткову угоду № 1 від 06.09.2023 до договору, акт № 1 від 03.06.2024 наданих послуг за договором на суму 36 000 грн, ордер АЕ № 1226584 від 14.09.2023, платіжні інструкції № 83 від 20.09.2023, № 132 від 15.12.2023, № 155 від 17.01.2024, № 165 від 07.02.2024, № 189 від 07.03.2024, № 209 від 05.04.2024, № 236 від 20.05.2024 на загальну суму 40 000 грн.

З наданого договору та акта вбачається погодження сторонами, прийняття й виконання Адвокатським бюро «Олександра Прохорова» зобов`язання про надання відповідачу наступної правничої допомоги у справі:

- складання та подання відзиву на позовну заяву у справі № 904/4578/23 6 000 грн;

- складання та подання процесуальної заяви: заяви про залучення до участі у справі третіх осіб 3 000 грн;

- складання і подання процесуальної заяви: клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін 3 000 грн;

- участь в судових засіданнях у справі № 904/4578/23 (18.12.2023, 16.01.2024, 06.02.2024, 05.03.2024, 02.04.2024, 14.05.2024) 24 000 грн.

Докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані відповідачем до закінчення судових дебатів у справі, тобто в межах передбаченого законом строку.

Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Наданими відповідачем доказами підтверджується факт отримання ним конкретного виду професійної правничої допомоги вартістю, що визначена в сумі 36 000 грн.

Аналізуючи заявлену позивачем до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу норми статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" убачається, що гонорар може встановлюватися у формах фіксованого розміру або погодинної оплати.

Указані форми відрізняються порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Відтак, фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором про надання правової (правничої) допомоги умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частинах першій, четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні договорів, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

На думку суду, є завищеною вартість послуги з підготовки процесуальних заяв (3 000 грн) та участь в судових засіданнях (4 000 грн одне засідання, в загальній сумі 24 000 грн).

Крім того, на розгляді в Господарському суді Дніпропетровської області перебувала ідентична справа. Ці справи є аналогічними щодо норм матеріального права, які підлягають застосуванню, судової практики тощо.

Близьку за змістом правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, у якій зменшено розмір витрат на правову допомогу, враховуючи подання ідентичних позовів та заяв, у яких зазвичай змінюються лише дати, суми тощо.

Приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у cправі № 908/2702/21, відповідно до яких під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України і не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

З огляду на специфіку справи, результат її вирішення, обсяг, вид та зміст наданих послуг, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/4578/23 є завищеним, а, отже, не вбачається розумна необхідність понесення відповідачем судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 36 000 грн, тому обґрунтованими визнаються судом витрати в розмірі 10 000 грн, які і покладаються на позивача. Решту витрат на правничу допомогу у розмірі 26 000 грн суд розподіляє та покладає на відповідача.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на позивача у розмірі 5 098, 99 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 202, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс", Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Філія "Стрийський вагоноремонтний завод" АТ "Укрзалізниця" про стягнення плати за користування вагонами відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору позову покласти на позивача Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" у розмірі 5 098, 99 грн.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, проспект Д. Яворницького, 108; ідентифікаційний код 40081237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейд КР» (50083, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Петлякова, буд. 1, прим. 28; ідентифікаційний код 38256179) суму судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 14.06.2024

Суддя В.І. Ярошенко