Ухвала

від 14.06.2024 по справі 907/354/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" червня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/354/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

розглянувши скаргу ОСОБА_1 без номера від 03.06.2024 (вх. №02.3.1-02/4554/24) на дії приватного виконавця Лукечі О.В.

у справі № 907/354/23

за первісним позовом Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк», м. Ужгород

до відповідача ОСОБА_1 , м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-К», м. Свалява Закарпатської області

про звернення стягнення на предмет іпотеки

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області

до відповідача Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк», м. Ужгород

про визнання недійсним договору

За участю представників:

Стягувача Мікрюков С.В., адвокат, довіреність №67/23 від 14.09.2023;

Боржника: не з`явився;

Приватний виконавець: Лукеча О.В., приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області;

Третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 29.11.2023 частково задоволено первісний позов Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» та в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-К» за Договором кредиту №04-3/3л-1-17 від 27.01.2017 (із змінами) перед Акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк» в сумі 77 098,20 Євро заборгованості по кредиту, - звернуто стягнення на належне ОСОБА_1 нерухоме майно предмет іпотеки згідно Договору іпотеки нерухомого майна (майнова порука) від 06 лютого 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледза А.Г. за №99 із Договорами про внесення змін і доповнень до нього, а саме:

- нерухоме майно: столярний цех літ. Б, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1988,7 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят вісім цілих сім десятих) м.кв., Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1164732021240;

- нерухоме майно столярний цех літ. В, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 447,8 (чотириста сорок сім цілих вісім десятих) м.кв., Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1164864421240, - шляхом проведення прилюдних торгів (електронного аукціону) з початковою ціною, яка буде визначена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У задоволенні решти вимог первісного позову та в задоволенні зустрічного позову судом відмовлено, здійснено розподіл судових витрат у справі.

На примусове виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.11.2023 господарським судом 11.01.2024 видано накази.

Надалі ухвалою від 18 березня 2024 року суд відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1 без номера та дати (вх. № 02.3.1-02/1765/24 від 05.03.2024) на дії приватного виконавця Лукечі О.В.

Крім того, ухвалою від 28 березня 2024 року суд постановив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 18.03.24 про відстрочення виконання рішення суду від 29 листопада 2023 року у справі № 907/354/23.

Супровідним листом № 01-16/92/24 від 06.05.2024, на виконання ухвали Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 №907/354/23 у зв`язку з відкриттям апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18.03.2024, матеріали справи №907/354/23 скеровано до Західного апеляційного господарського суду.

04 червня 2024 року від представника боржника ОСОБА_1 через систему Електронний суд надійшла скарга у якій скаржник просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечі Олександра Васильовича, видану 22 травня 2024 року в межах виконавчого провадження № 73911368 про скасування документу Постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 14.05.2024 року та поновлення/відновлення електронного аукціону з реалізації лоту № 550618 ІПОТЕКА. Столярний цех літ. Б, загальною площею 1988,70 м. кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та лоту № 550580 - ІПОТЕКА. Цех літ. В, загальною площею 447,8 м. кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечу Олександра Васильовича винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій при примусовому виконанні Наказу № 907/354/23, виданого 11.01.2024 року Господарським судом Закарпатської області, в межах виконавчого провадження № 73911368.

Ухвалою суду від 06.06.2024 справу призначено скаргу боржника до розгляду в судовому засіданні за участю представників сторін на 14.06.2024 та приватного виконавця.

Крім того, в ухвалі від 06.06.2024 зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечу О.В. надати суду матеріали виконавчого провадження в частині, що стосується оскаржуваної постанови приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечі О.В. від 22 травня 2024 року в межах виконавчого провадження № 73911368 та зобов`язано скаржника надати суду докази отримання постанови приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечі О.В. від 22 травня 2024 року в межах виконавчого провадження № 73911368.

11 червня 2024 року від стягувача через «Електронний суд» надійшли письмові пояснення щодо поданої боржником скарги, за змістом яких АТ «Комерційний інвестиційний банк» просить відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Приватним виконавцем на виконання вимог ухвали суду від 06.06.2024 подано оспорювані матеріали виконавчого провадження № 73911368, які долучені до пояснень від 12.06.2024, за змістом яких виконавцем відхиляються доводи скаржника.

В судовому засіданні 14.06.2024 представник стягувача та приватний виконавець просять в задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 від 03.06.2024 відмовити.

Представники скаржника та третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-К» в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду скарги не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду скарги такі учасники були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку шляхом надіслання ухвали від 06.06.2024 за юридичною адресою ТОВ «Спектр-К» (89300, м. Свалява Закарпатської області, вул. Чехова, буд., 55/4) та до електронного кабінету скаржника.

Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

З урахуванням викладеного, беручи до уваги встановлений в ч. 1 ст. 342 ГПК України строк розгляду скарги та з огляду на наявність доказів належного повідомлення третьої особи про розгляд скарги, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги ОСОБА_1 без номера від 03.06.2024 на дії приватного виконавця Лукечі О.В. за відсутності самого скаржника третьої особи.

Водночас, після повернення суду з нарадчої кімнати при проголошенні вступної та резолютивної частини ухвали за результатами розгляду скарги в судовому засіданні був присутній представник боржника адвокат Ракущинець А.А.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши доводи та заперечення учасників виконавчого провадження, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

В ході примусового виконання рішення Господарського суду Закарпатської області у даній справі (ВП №73911368) Приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександром Васильовичем 29.01.2024 року описано та арештовано нерухоме майно, а саме: столярний цех літ. Б, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1988,7 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят вісім цілих сім десятих) м.кв., Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1164732021240 та столярний цех літ. В, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 447,8 (чотириста сорок сім цілих вісім десятих) м.кв., Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1164864421240, які належать боржнику - ОСОБА_1 .

Відповідно до змісту постанови про опис та арешт майна боржника від 29.01.2024 ВП №73911368 опис нерухомого майна проведено за участю боржника, яким надано повний доступ до огляду та опису нерухомого майна та призначено його зберігачем, про що свідчить підпис ОСОБА_1 на постанові від 29.01.2024 року. Як вбачається з означеної постанови, при здійсненні опису майна брав участь також оцінювач ОСОБА_2 .

Означене нерухоме майно передане приватним виконавцем на примусову реалізацію через ДП «Сетам» та на 22.03.2024, 29.04.2024 і на 10.06.2024 були призначені відповідно перші, другі та треті торги з реалізації арештованого майна, які як вбачається з веб-сайту СЕТАМ не відбулися через відсутність зареєстрованих покупців ( ІНФОРМАЦІЯ_1

Позатим, в ході примусової реалізації предмету іпотеки ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.05.2024 року у справі № 907/378/24 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим реструктуризацією у справі №907/378/24 арбітражного керуючого Пазину Ростислава Олексійовича, свідоцтво міністерства юстиції України №27 від 15.02.2013 року, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 10 Б, офіс 1.

14 травня 2024 року на адресу приватного виконавця Лукечі О.В. надійшла заява керуючого реструктуризацією, арбітражного керуючого Пазини Р.О. про зупинення вчинення виконавчих у межах виконавчого провадження ВП № 73911368 на підставі означеної ухвали Господарського суду Закарпатської області від 02 травня 2024 року (справа № 907/378/24) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відносно фізичної особи ОСОБА_1 та постановою від 14.05.2024 приватним виконавцем прийнято постанову у ВП №73911368, якою в порядку п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду в даній справі.

В подальшому, на підставі поданої стягувачем заяви №02-93/6-74 від 20.05.2024 приватним виконавцем 22.05.2024 прийнято постанову, якою скасовано постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 14.05.2024 та поновлено електронний аукціон з реалізації майна боржника.

Вказана постанова від 22.05.2024 мотивована посиланням на ч. 4 ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 10-2 розділу ХІІІ Прикінцевих те перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження».

Не погодившись з постановою від 22.05.2024 боржником подано скаргу від 03.06.2024, в обґрунтування якої ОСОБА_1 посилається на положення п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» та вважає, що у зв`язку з відкриттям провадження у справі про його неплатоспроможність виконавче провадження ВП №73911368 повинно бути зупинене в імперативному порядку, позаяк наразі воно ще не знаходиться на стадії розподілу стягнутих з боржника сум, у тому числі одержаних від реалізації майна боржника.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 4. ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Таким чином, законодавцем встановлення для виконавця обов`язку зупинити виконавче провадження за п. 4. ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» пов`язується з поширенням на вимогу стягувача дію мораторію, запровадженого господарським судом.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.05.2024 у справі №907/378/24 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника фізичної особи, заборонено останньому відчужувати належне йому майно та, зокрема, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій стосовно боржника. Про запровадження мораторію керуючий реструктуризацією повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: зупиняється виконання боржником грошових зобов`язань, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності щодо вимог до боржника; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань боржника.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства задоволення вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

У відповідності до приписів абзацу 6 пункту 1 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна (затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016), датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

З урахуванням викладеного, суд зауважує, що стадія продажу майна розпочинається із моменту оприлюднення інформації про продаж (внесення в систему інформаційного повідомлення про електронні торги), та включає в себе власне електронні торги (в т.ч. повторні, треті), а у разі нереалізації майна на третіх електронних торгах та виявлення стягувачем бажання залишити його за собою, також і процедуру передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу, а враховуючи положення ч. 4 ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства , дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вказані процедури з майном боржника, якщо останнє перебувало на стадії продажу на момент відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Схожий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №922/1787/18.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, суд доходить переконливого висновку, що на час відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 (02.05.2024 у справі №907/378/24) майно боржника, на яке звернуто стягнуто за рішенням суду в даній справі вже перебувало на стадії продажу (були завершені перші та повторні торги та призначені треті торги), а відтак, відповідно до ч. 4 ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства на відповідне майно ОСОБА_1 , яке є предметом забезпечення за Договором іпотеки нерухомого майна (майнова порука) від 06 лютого 2017 року не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, що виключало можливість зупинення виконавчого провадження ВП №73911368 за приписами п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» з часу передачі такого майна на реалізацію і до моменту завершення процедури його реалізації.

З урахуванням викладеного, приватним виконавцем Лукечею О.В. при прийнятті оспорюваної постанови від 22.05.2024 фактично виправлено самостійно виявлену помилку та скасовано постанову від 14.05.2024, якою було зупинено вчинення виконавчих дій у ВП №73911368 за відсутності визначених для цього в ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» підстав, а відтак, аргументи скаржника щодо протиправності постанови від 22.05.2024 не знайшли свого документального підтвердження, що, в свою чергу, є підставою для відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 від 03.06.2024 року.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, дослідивши скаргу боржника, оцінивши подані на її підтвердження докази, суд дійшов висновку, що в задоволенні скарги ОСОБА_1 без номера від 03.06.2024 (вх. №02.3.1-02/4554/24) на дії (рішення) приватного виконавця Лукечі О.В. належить відмовити за необґрунтованістю та недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 234, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні скарги ОСОБА_1 без номера від 03.06.2024 (вх. №02.3.1-02/4554/24) на дії приватного виконавця Лукечі О.В., - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 17 червня 2024 року.

Суддя Р.М. Лучко