Постанова

від 06.06.2024 по справі 907/354/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2024 р. Справа №907/354/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2024 про відмову у відстроченні виконання рішення суду від 29.11.2023 року (повний текст ухвали складено 02.04.2024, суддя Лучко Р.М.)

у справі № 907/354/23

за первісним позовом Акціонерного товариства Комерційний інвестиційний банк, м. Ужгород

до відповідача ОСОБА_1 , м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-К, м. Свалява Закарпатської області

про звернення стягнення на предмет іпотеки

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області

до відповідача Акціонерного товариства Комерційний інвестиційний банк, м. Ужгород

про визнання недійсним договору,

за участю представників:

позивача за первісним позовом ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції)

відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 .

приватного виконавця не з`явились

Господарський суд Закарпатської області в рішенні від 29.11.2023 первісний позов Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» задоволив частково та, в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-К» за договором кредиту №04-3/3л-1-17 від 27.01.2017 (із змінами) перед Акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк» в сумі 77098,20 Є заборгованості по кредиту, - звернув стягнення на належне ОСОБА_1 нерухоме майно - предмет іпотеки згідно договору іпотеки нерухомого майна (майнова порука) від 06 лютого 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледза А.Г. за №99 із договорами про внесення змін і доповнень до нього, а саме:

- нерухоме майно: столярний цех літ. Б, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1988,7 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят вісім цілих сім десятих) м.кв., Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1164732021240;

- нерухоме майно - столярний цех літ. В, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 447,8 (чотириста сорок сім цілих вісім десятих) м.кв., Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1164864421240, - шляхом проведення прилюдних торгів (електронного аукціону) з початковою ціною, яка буде визначена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

- в задоволенні решти вимог первісного позову та в задоволенні зустрічного позову відмовив; здійснив розподіл судових витрат у справі.

На примусове виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.11.2023 Господарським судом 11.01.2024 видано накази.

18 березня 2024 року представник відповідача (боржника) подав через систему «Електронний суд» заяву, в якій просив відстрочити виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 29.11.2023 у справі № 907/354/23 та виданого на його виконання наказу № 907/354/23 від 11.01.2024, до набрання законної сили ухвали Господарського суду Закарпатської області, що буде винесена за результатами розгляду скарги на дії приватного виконавця Лукечі Олександра Васильовича.

Розглянувши вказану заяву, Господарський суд Закарпатської області 28.03.2024 постановив ухвалу, якою відмовив ОСОБА_1 у відстроченні виконання рішення суду від 29.11.2023 у цій справі.

Не погодившись з постановленою ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що в даному виконавчому провадженні він не є боржником за кредитним договором, кредит не отримував, тому для захисту свого майна від продажу за заниженою ціною звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця щодо оцінки його майна. Ухвала про розгляд скарги по оцінці набирає чинності з моменту її проголошення, водночас, Конституцією України гарантоване особі право на апеляційне оскарження судових рішень. Із продажем майна, реалізація скаржником свого права на апеляційне оскарження втратить сенс, позаяк оскарження оцінки не призведе до відновлення порушеного права сторони виконавчого провадження, як власника майна. Тому, скаржник вважає правильним і законним способом захисту права власника в цьому судовому провадженні клопотати перед судом про відстрочення виконання судового рішення до завершення розгляду скарги щодо оскарження оцінки майна у виконавчому провадженні.

АТ «Комнівестбанк» подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та зазначив, що відстрочення виконання судового рішення, про яке в своїй заяві просить відповідач, сприяє ухиленню від його виконання відповідачем та не дає можливості ефективно виконати судове рішення без понесення сторонами додаткових обтяжень при його виконанні. З огляду на вказане просить суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображений у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду. За клопотанням представника стягувача, розгляд справи відбувався в режимі відеоконференції.

В дане судове засідання прибула представниця боржника, а на зв`язок із судом вийшов представник стягувача. Представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників стягувача та боржника, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, виходячи з такого:

Як вбачається з матеріалів справи, 18 березня 2024 року представник відповідача (боржника) подав через систему «Електронний суд» заяву, в якій просив відстрочити виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 29.11.2023 у справі № 907/354/23 та виданого на його виконання наказу № 907/354/23 від 11.01.2024, до набрання законної сили ухвалою Господарського суду Закарпатської області, що буде винесена за результатами розгляду скарги на дії приватного виконавця Лукечі Олександра Васильовича.

В обґрунтування поданої заяви про надання відстрочки, заявник пояснює, що основним боржником за договором кредиту № 04-3/3л-1-17 від 27 січня 2017року є ТОВ «Спектр-К», натомість ОСОБА_1 є виключно майновим поручителем за договором іпотеки від 06.02.2017. Майно, яке є предметом стягнення згідно наказу № 907/354/23 від 11.01.2024 використовується заявником для здійснення господарської діяльності.

За твердженнями ОСОБА_1 , перебування в провадженні господарського суду скарги на дії приватного виконавця Лукечі О.В., результатом якої може бути визнання такої оцінки недійсною та протиправною, реалізація предмета іпотеки за заниженою вартістю призведе до непоправних та безповоротних порушень майнових інтересів заявника, в результаті чого він буде позбавлений можливості повернути необхідне йому для господарської діяльності майно.

Згодом, 27.03.2024 року заявник звернувся до суду із заявою про уточнення вимог його заяви від 18.03.2024 про відстрочення виконання рішення суду, відповідно до якої останній просив відстрочити виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 09.11.2023 року у справі № 907/354/23 та виданого на його виконання господарським судом Закарпатської області наказу від 11.01.2024 року, до набрання законної сили постанови Західного апеляційного господарського суду, що буде винесена за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18.03.2024 року у цій справі.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, у відповідності до ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення.

Враховуючи, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при її наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Підставою для відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Підставою, зокрема, для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Отже, відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує надання відстрочки виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення. Отже, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Обставини, на які посилається заявник в своїй заяві про відстрочення виконання рішення суду та в апеляційній скарзі не є об`єктивними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Відтак, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду від 29.11.2023 у цій справі.

З урахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала постановлена відповідно до норм чинного законодавства, наведених правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи.

Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування постановленої у цій справі ухвали.

Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2024 у справі № 907/354/23 залишити без змін.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 17.06.2024.

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік