ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
17.06.2024Справа № 910/7212/24Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши
позовну заяву Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» (01034, місто Київ, вулиця Володимирська, 46)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Майкрософт Україна» (01032, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 75)
про стягнення 1 561 467,88 грн.
ВСТАНОВИВ:
10.06.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» із вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Майкрософт Україна» про стягнення 1 561 467,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором корпоративних послуг №6UKR221-357889-440501 від 22.11.2021 в частині надання послуг у період з 26.04.2022 по 31.12.2022.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того, Державна судова адміністрація України в листі №6-17517/8 від 14.09.2018 "Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору" вказує про те, що суд при розгляді як позовних заяв, так і заяв на повернення помилково сплачених до бюджету коштів має перевіряти чи є заявник (позивач) платником судового збору відповідно до документів, що підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Такі дії допоможуть знизити ризик ухилення від сплати судового збору в ситуації, коли, наприклад, позивач - юридична особа, проте судовий збір за подання позовної заяви сплачений фізичною особою (бухгалтером чи керівником підприємства). У результаті суд, не звернувши уваги на ці розбіжності, платіжний документ, де платником судового збору вказано іншу особу, і відкриває провадження у справі. Фізична особа, яка сплатила судовий збір може звернутися до суду із заявою про повернення помилково зарахованих до бюджету коштів, оскільки до суду із заявою на подачу позову вона не зверталась.
Для недопущення таких фактів ДСА України просить звернути увагу на необхідність дотримання вимог статті 2 Закону України "Про судовий збір" у частині звернення до суду з підтверджуючими документами щодо сплати судового збору саме платником цього збору.
Суд повідомляє позивача, що Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві було встановлено наступні реквізити для оплати судового збору для подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва:
«Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA918999980313191206083026001
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;
Проте дослідивши платіжну інструкцію №283796 від 31.05.2024, наданої позивачем у якості доказів сплати судового збору, судом встановлено, що судовий збір було сплачено на розрахунковий рахунок «UA908999980313191206083026001», тобто відмінний від розрахункового належного рахунку, а тому приєднати такий платіж до справи, що розглядається у Господарському суді міста Києва не є можливим.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - не пізніше 5 днів з дня вручення зазначеної ухвали.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання документу, який підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку (за вірними реквізитами Господарського суду міста Києва); надати докази його направлення відповідачу.
4. Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Спичак О.М.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2024 |
Оприлюднено | 19.06.2024 |
Номер документу | 119773199 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань інші договори |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Спичак О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні