ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
11.06.2024Справа № 910/667/24Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Лобок К.К., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн Логіст»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український аграрний портал»
про стягнення 2 000 000,00 грн. штрафу
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Смілянська Хлодня"
за участю представників:
від позивача - Онищенко Т.О.,
від відповідача - Колорас М.Є.,
від третьої особи - не з`явився,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Модерн Логіст» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український аграрний портал» про стягнення 2 000 000,00 грн. штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди №01/11/2023НМ від 01.11.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн Логіст» залишено без руху та встановлено строки усунення недоліків.
Позивачем 22.01.2024 сформовано в системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та встановлено строки надання учасниками відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідачем 16.02.2024 сформовано в системі «Електронний суд» відзив, яким заперечено вимоги повністю з огляду на відсутність факту укладення договору оренди з позивачем та заявлено клопотання про залучення до участі у справі належного орендатора - Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Смілянська Хлодня».
Позивачем 20.02.2024 сформовано в системі «Електронний суд» заперечення на відзив, яким наголошено на відсутності спору в частині недійсності договору оренди №01/11/2023НМ від 01.11.2023.
Відповідачем 26.02.2024 сформовано в системі «Електронний суд» заперечення на заперечення на відзив з заявою про витребування у позивача додаткової угоди, укладеної відповідачем та третьою особою у справі. У задоволенні клопотання судом відмовлено, оскільки позивач не є учасником цієї угоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 заявлене у відзиві клопотання відповідача задоволене, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Смілянська Хлодня".
Позивачем 04.04.2024 сформовано в системі «Електронний суд» клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ел Ті Пі Ем Капітал», у задоволенні якого судом відмовлено з огляду на визначений позивачем предмет спору - стягнення штрафу.
Протокольною ухвалою від 04.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 11.06.2024.
У судовому засіданні 11.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Позивачем та відповідачем 01.11.2023 укладено договір оренди №01/11/2023НМ, за умовами пунктів 1.1-1.3 якого відповідач зобов`язався передати позивачу у платне строкове користування нежитлову будівлю, виробничий корпус та дві прибудови загальною площею 7 219,5 квадратних метри, які розташовані по вулиці Ржевській 24-Б у селі Холоднянському Смілянського району Черкаської області.
Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Доводи відповідача в частині недостовірності доданої до позовної заяви копії договору №01/11/2023НМ від 01.11.2023 (оригінал оглянуто у судовому засіданні) у зв`язку з відсутністю відповідного рішення загальних зборів учасників відповідача судом відхиллено.
Крім того, неузгодженість дій попереднього керівника відповідача з його наступником не може бути визнано належною підставою для твердження про підроблення документу.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За відсутності доказів, що спростовують встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України презумпцію, суд розглядає даний спір з урахуванням факту чинності договору №01/11/2023НМ від 01.11.2023
За твердженням позовної заяви 19 грудня та 28 грудня 2023 року (сторінки 2 та 3) громадянин України ОСОБА_1 з адвокатом та іншими особами блокували в`їзд до орендованих будівель.
Пунктом 6.8 договору №01/11/2023НМ від 01.11.2023 встановлено, що за здійснення відповідачем (орендодавцем) або за його дорученням чи вказівкою третіми особами перешкоджання користуванням орендованим майном орендодавець сплачує штраф у розмірі 2 000 000,00 грн.
Наявність у позивача права на отримання штрафу у визначеному пунктом 6.8 договору №01/11/2023НМ від 01.11.2023 розмірі є предметом даного судового дослідження.
Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, межі даного судового дослідження встановлені позивачем заявленою вимогою про стягнення штрафу за перешкоджання відповідачем доступу до орендованих будівель.
Відповідно, суд не приймає до уваги доводи як позивача так і відповідача в частині наявності корпоративних спорів та доводів про кінцевих бенефіціарних власників, оскільки не може встановлювати преюдиціальні факти з цих питань у межах заявлених позовних вимог.
Предметом даного судового дослідження може бути виключно встановлення наявності або відсутності у позивача права на отримання від відповідача штрафу за порушення господарського зобов`язання.
Частинами першою та другою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 216 та частиною другою статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (презумпція вини).
За процесуально-правовими приписами частини третьої статті 13 та частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною другою статті 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно, у даному випадку позивач мав прямий процесуальний обов`язок у перш за все довести суду належними доказами факт вчинення саме відповідачем господарського правопорушення, за яке пунктом 6.8 договору №01/11/2023НМ від 01.11.2023 встановлена відповідна санкція.
За поясненнями позовної заяви блокування в`їзду на територію здійснювалось громадянином ОСОБА_1 , який надав документи виконуючого обов`язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Смілянська Хлодня" (третя особа у даній справі).
Неодноразові твердження позовної заяви, що інші невстановлені фізичні особи, що діяли в інтересах відповідача, по суті є лише припущенням, яке не може бути покладено в основу судового рішення.
Додані до позовної заяви фотографічні зображення автомобілів та людей не можуть достеменно підтвердити наведені у позовній заяві обставини, оскільки не надають вичерпної інформації про місце і час їх створення, а також не визначають прізвища зображених на них людей та їх юридичні повноваження діяти від імені саме відповідача.
Таким чином, матеріали справи не містять жодного доказу, що поза розумним сумнівом може довести факт вчинення керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Смілянська Хлодня" цих дій за дорученням чи прямою вказівкою відповідача.
Частиною першою статті 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Як зазначалось раніше, судом залишено поза увагою доводи обох сторін у справі в частині можливої наявності корпоративних спорів, оскільки ці доводи не стосуються предмета доказування у межах даного судового розгляду і не можуть вплинути на вирішення питання наявності або відсутності у позивача права на отримання неустойки у визначеному позовною заявою розмірі.
Крім того, судом також залишено поза увагою доводи позивача, викладені у клопотанні від 01.04.2024, про події, що вірогідно відбулись у березні 2024 року (після подання даного позову).
За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Враховуючи наведене, судом встановлено не доведеність позивачем належними доказами покладеного в основу даного позову твердження про наявність факту господарського правопорушення саме в діях відповідача.
Не доведеність складу господарського правопорушення в діях відповідача унеможливлює задоволення позову про примусове стягнення штрафної санкції.
За таких обставин Господарський суд міста Києва відмовляє повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн Логіст» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український аграрний портал» про стягнення 2 000 000,00 грн. штрафу.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст складено 17.06.2024.
Суддя Т.Ю.Кирилюк
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2024 |
Оприлюднено | 19.06.2024 |
Номер документу | 119773262 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Кирилюк Т.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні