Рішення

від 10.06.2024 по справі 910/2298/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.06.2024Справа № 910/2298/24

За позовом Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації

до Громадської організації "Шевченківський рух"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва"

про зобов`язання звільнити орендоване приміщення

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Патрікеєва Т.В.

Представники:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - Васьковська Г.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Шевченківський рух" (далі - відповідач) про зобов`язання звільнити нежитлове приміщення цоколю загальною площею 96,6 кв.м в будинку 34/1 на вилиці Щусєва у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 позовну заяву Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

14.03.2024 через відділ діловодства суду надійшла заява позивача про усунення недоліків (на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 прийнято позовну заяву Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації до розгляду та відкрито провадження у справі №910/2298/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 29.04.24 о 11:20 год, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва".

09.04.2024 через відділ діловодства суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, надійшли пояснення, відповідно до яких третя особа підтримує позовні вимоги позивача у повному обсязі.

29.04.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

У підготовче засідання, призначене на 29.04.2024, з`явились представники позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Представник відповідача не з`явився.

Суд долучив до матеріалів справи пояснення, подані третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Судом оголошено перерву до 20.05.2024 о 11:20 год.

У підготовче засідання, призначене на 20.05.2024, з`явився представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Представники позивача та відповідача не з`явились.

Суд розглянув та задовольнив клопотання позивача, подане 29.04.2024 через відділ діловодства суду, про розгляд справи без участі представника позивача.

У підготовчому засіданні 20.05.2024 суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.06.2024 о 12:00 год.

У судове засідання, призначене на 10.06.2024, з`явився представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Представники позивача та відповідача не з`явились.

Судом враховано, що ухвалою від 20.05.2024 явка учасників справи у судове засідання 10.06.2024 визнана не обов`язковою.

У судовому засіданні 10.06.2024 здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 Господарського процесуального кодексу завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 10.06.2024 судом заслухане вступне слово представника третьої особи, яка підтримала заявлені позивачем позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 10.06.2024 судом було з`ясовано обставини справи та досліджено докази, після чого суд перейшов до судових дебатів, в яких представник третьої особи виступив з промовою (заключним словом).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.06.2024 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

З`ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували відповідні обставини, суд

УСТАНОВИВ:

26.11.2018 між Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією (далі - орендодавець, позивач), Громадською організацією "Шевченківський рух" (далі - орендар, відповідач) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (далі - підприємство-балансоутримувач, третя особа) було укладено Договір № 844/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір або Договір № 844/1 від 26.11.2018).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 16.10.2018 № 45/121 та розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 02.11.2018 № 660 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об`єкт), яке знаходиться за адресою: вул. Щусєва, 34/1, розміщення громадської організації на площі, що не використовується для проведення підприємницької діяльності.

Згідно з п. 2.1 Договору, об`єктом оренди є: нежитлове приміщення цоколь загальною площею 123,3 кв. м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього Договору.

Відповідно до п. 2.4 Договору орендар вступає у строкове платне користування об`єктом у термін, указаний у цьому Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі об`єкта.

Передача об`єкта в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на цей об`єкт. Власником об`єкта залишається територіальна громада міста Києва, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.5 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору орендар зобов`язаний: 4.2.1. Прийняти по акту приймання-передачі об`єкт; 4.2.3. Своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі; 4.2.11. Не менше ніж за 2 місяці до припинення використання об`єкта письмово повідомити орендодавцю та підприємству-балансоутримувачу; 4.2.20. Після припинення дії цього Договору оренди протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об`єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем.

На виконання п. 2.4 та п. 4.2.1 Договору, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення цоколь загальною площею 123,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Щусєва, 34/1, що підтверджується Актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 26.11.2018, підписаним уповноваженими представниками сторін Договору.

03.06.2019 між сторонами була укладена Додаткова угода № 1 про внесення змін до Договору, зокрема, в частині зменшення орендованої площі. Відповідно до пункту 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 до Договору) сторони узгодили, що об`єктом оренди є: нежитлове приміщення цоколь загальною площею 96,6 кв. м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього Договору (зміна загальної площі у зв`язку з технічною помилкою з 123.3 кв.м на 96,6 кв.м.

03.06.2019 уповноваженими представниками сторін Договору був підписаний Акт приймання-передачі нежитлового приміщення, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове цокольне приміщення загальною площею 96,6 кв.м, згідно поверхового плану приміщення, на вул. Щусєва, 34/1.

Відповідно до п. 9.1 Договору встановлено, що Договір укладений з моменту підписання його сторонами і діє з 26.11.2018 до 24.11.2021.

Згідно з п. 9.4 Договору, Договір припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Листом Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 15.09.2021 № 109/02/25-6635 орендаря (відповідача) було попереджено про закінчення строку договору оренди 24.11.2021 та необхідність передачі нежитлового приміщення по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу або вчинення необхідних дій щодо укладення договору оренду на новий строк.

27.12.2019 набрав чинності Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ, який введений в дію 01.02.2020.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ визначено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.11.2021 № 723 було вирішено внести зміни до Договору, укладеного з відповідачем, в частині строку його дії, зокрема, було визначено строк дії Договору до 24.11.2023.

Разом з цим, вищевказаним розпорядженням було передбачено обов`язок Громадської організації "Шевченківський рух" (відповідач) сплатити авансовий платіж з орендної плати та забезпечувальний депозит на рахунок підприємства-балансоутримувача у розмірі по дві місячні орендні плати, як це передбачено Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 (далі - Порядок).

Позивач стверджує, що відповідач не виконав розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.11.2021 № 723 щодо сплати авансового внеску та забезпечувального депозиту, у зв`язку з чим договірні відносини за Договором не були продовжені. Однак, відповідач не повернув орендоване приміщення у порядку, визначеному Договором.

Листом від 31.07.2023 №109-4495 позивач звернувся до відповідача з вимогою звільнити нежитлове приміщення площею 96,6 кв.м в будинку № 34/1 на вулиці Щусєва в місті Києві та повернути його за актом приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу, оскільки додаткова угода про внесення змін до договору в частині зміни строку дії Договору не була укладена через невиконання відповідачем умов, зазначених у розпорядженні Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.11.2021 № 723.

Листом від 04.10.2023 №109-6057 позивач повторно звернувся до відповідача щодо необхідності повернути нежитлове приміщення площею 96,6 кв.м в будинку № 34/1 на вулиці Щусєва в місті Києві по акту приймання-передачі, а також надіслав відповідний акт у додатку до цього листа.

Відповідач акт повернення з оренди нерухомого майна не підписав, орендоване приміщення не повернув.

За наведених обставин, позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогами до відповідача про звільнення нежитлового приміщення цоколю загальною площею 96,6 кв.м в будинку 34/1 на вилиці Щусєва у м. Києві .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва") заявлені позивачем позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч. 2). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4).

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі статтями 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Внаслідок укладення Договору № 844/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 26.11.2018 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), виникли цивільні права та обов`язки.

Частиною 1 статті 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється, у тому числі, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

За приписами статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено.

Розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.11.2021 № 723 було вирішено внести зміни до Договору № 844/1 від 26.11.2018 в частині строку його дії, а саме до 24.11.2023, водночас, відповідача було зобов`язано сплатити авансовий платіж з орендної плати та забезпечувальний депозит на рахунок підприємства-балансоутримувача у розмірі по дві місячні орендні плати.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем авансового платежу з орендної плати та забезпечувального депозиту на рахунок підприємства-балансоутримувача, як це передбачено вищенаведеним розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483.

У зв`язку з наведеним, договірні відносини за Договором № 844/1 від 26.11.2018 не були продовжені, строк дії Договору закінчився 24.11.2021, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Суд звертає увагу, що з урахуванням закінчення строку дії Договору № 844/1 від 26.11.2018 у листопаді 2021 року до відносин сторін в частині продовження дії укладеного договору мали застосовуватись правила чинної на час цих відносин редакції Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ.

За приписами частин 1, 3 статті 18 наведеного Закону, продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Матеріали справи не містять доказів надання відповідачем позивачу заяви відповідно до частини третьої статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ.

Відповідно, у даному випадку відсутні підстави для висновку про продовження строку дії Договору після 24.11.2021.

Отже, з огляду на припинення Договору у зв`язку із закінченням строку його дії, починаючи з 25.11.2021 користування відповідачем нежитловим приміщенням цоколю загальною площею 96,6 кв.м в будинку 34/1 на вулиці Щусєва у м. Києві, що належить територіальній громаді міста Києва, є неправомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною першою статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ встановлено обов`язок орендаря у разі припинення договору оренди протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Відповідно до п. 4.2.20 Договору орендар зобов`язаний після припинення дії Договору оренди протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об`єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем.

Таким чином, відповідач був зобов`язаний у будь-якому разі не пізніше 29.11.2021 повернути приміщення за актом приймання-передачі об`єкта.

Матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів у розумінні ст. 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України на підтвердження повернення відповідачем за актом приймання-передачі орендованого приміщення позивачу чи третій особі.

Отже, відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ та умов Договору, не здійснив повернення об`єкту оренди, переданого на підставі Договору № 844/1 від 26.11.2018, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши подані докази у порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) суми судових витрат, який складається із суми сплаченого судового збору, а також зазначено, що інших судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, позивачем не заявляється.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на приписи п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України та задоволення позову повністю, сплачений позивачем судовий збір у сумі 3 028,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 165, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Громадську організацію "Шевченківський рух" (Україна, 04111, місто Київ, вулиця Ставропольська, будинок 3-А, квартира 1; ідентифікаційний код 39239898) звільнити нежитлове приміщення цоколю загальною площею 96,6 кв.м в будинку 34/1 на вулиці Щусєва у м. Києві.

3. Стягнути з Громадської організації "Шевченківський рух" (Україна, 04111, місто Київ, вулиця Ставропольська, будинок 3-А, квартира 1; ідентифікаційний код 39239898) на користь Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (Україна, 01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 24, ідентифікаційний код 37405111) 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 17.06.2024

Суддя Оксана ГУМЕГА