Ухвала

від 17.06.2024 по справі 914/1433/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.06.2024 Справа№914/1433/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Галамай О.З., розглянувши заяву Фермерського господарства ГАДЗ про забезпечення позову

у справі № 914/1433/24

за позовом: Фермерського господарства ГАДЗ, с. Трибухівці Тернопільської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Татлі Хайат, м. Львів

про стягнення 508 905, 50 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області 03.06.2024 надійшла позовна заява Фермерського господарства ГАДЗ до Товариства з обмеженою відповідальністю Татлі Хайат про стягнення 508 905, 50 грн за невиконання умов договору поставки №04/10/22П від 04.10.2022.

12 червня 2024 року від Фермерського господарства ГАДЗ надійшла заява про забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Татлі Хайат, а також кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах суми 508 905, 50 грн.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд встановив таке.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник покликається на те, що відповідач не надав відповіді на претензії; статутний капітал відповідача становить лише 375 000, 00 грн, тобто менше ціни позову; щодо товариства відкриті виконавчі провадження від 10.08.2021, 28.08.2023 та 05.03.2024. Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань, передбачених договором та має можливість в будь-яких момент як розпорядитись коштами, так і відчужити майно, що може утруднити виконання рішення, просив накласти арешт на грошові кошти в межах ціни позову.

Крім того, заявник зазначив про відсутність необхідності для застосування зустрічного забезпечення.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Однак положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія ефективності задоволення вимог позивача.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Проте обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим припущенням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про доцільність вжиття зазначених заявником заходів забезпечення позову при розгляді спору про стягнення заборгованості, суд виходить з того, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій. Виконання рішення розуміє під собою сукупність дій, які спрямовані на досягнення результатів, що були поставлені позивачем, а в подальшому, - судом при прийнятті рішення, задля відновлення того чи іншого охоронюваного законом права та/чи інтересу позивача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Дослідивши та надавши оцінку матеріалам заяви про забезпечення позову, до якої не долучено жодного доказу, з огляду на зазначені вище нормативні приписи, суд дійшов висновку, що заявник не навів обґрунтування того, у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог.

Заявник зазначає про ухилення відповідачем від виконання своїх зобов`язань, передбачених договором та ненадання відповіді на претензію.

Проте зазначені обставини свідчать лише про ймовірність неналежного виконання зобов`язань за договором, які повинні досліджуватись у межах розгляду позовної заяви, а не під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Посилання заявника на розмір статутного капіталу та відкриті виконавчі провадження жодним чином не підтверджують реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого судового рішення про задоволення позову.

Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси заявника будуть порушені, на підтвердження чого є належні та допустимі докази.

Заявником до заяви про забезпечення позову не подав жодних належних, достатніх та допустимих доказів існування фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів до забезпечення позову, зокрема, вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю Татлі Хайат дій, спрямованих на утруднення виконання рішення у випадку задоволення позову.

Крім того, заявник не навів жодного припущення, в тому числі обґрунтування такого з поданням відповідних доказів, щодо будь-яких можливих дій відповідача, спрямованих на утруднення (чи унеможливлення) виконання судового рішення, в тому числі щодо наміру чи вчинення дій, спрямованих на відчуження, зменшення вартості майна, коштів тощо.

Враховуючи викладене, заявник не довів існування ризику незабезпечення ефективного захисту порушених його прав, який може проявитися як через вплив на виконуваність рішення суду у цій справі, так і шляхом перешкоджання поновленню його порушених чи оспорюваних прав. Тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви Фермерського господарства ГАДЗ про забезпечення позову.

Згідно з частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Фермерського господарства ГАДЗ про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та оскаржується в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням судді Галамай О.З. у відрядженні з 13.06.2024 по 14.06.2024, ухвала постановлена 17.06.2024.

Суддя Галамай О.З.