Ухвала

від 10.06.2024 по справі 949/1459/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 червня 2024 року

м. Київ

справа № 949/1459/22

провадження № 61-7111 ск 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ситнік О. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Ошурком Йосипом Миколайовичем, на ухвалу Дубровицького районного суду Рівненської області від 06 березня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року за поданням начальника Дубровицького відділу Державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Голяки І. В. про розшук боржника ОСОБА_1 , у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дубровицької міської ради, співвідповідача виконавчого комітету Дубровицької міської ради Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 - Служба у справах дітей Дубровицької міської ради Рівненської області про визнання протиправними та скасування рішення, встановлення опіки та призначення опікуна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , співвідповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи - Дубровицька міська рада, Служба у справах дітей Дубровицької міської ради про відібрання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

1. У лютому 2024 року начальник Дубровицького відділу Державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Голяка І. В. звернувся до суду із поданням про розшук боржника ОСОБА_1 , в якому просила оголосити розшук боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 .

2. Дубровицький районний суд Рівненської області ухвалою від 06 березня 2024 року подання начальника Дубровицького відділу Державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Голяки І. В. задовольнив.

3. Рівненський апеляційний суд постановою від 25 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Дубровицького районного суду Рівненської області від 06 березня 2024 року - без змін.

4. У травні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана її представником - адвокатом Ошурком Й. М., на ухвалу Дубровицького районного суду Рівненської області від 06 березня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року, в якій скаржниця просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у задоволенні подання начальника Дубровицького відділу Державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Голяки І. В. про оголошення в розшук боржника ОСОБА_1 .

5. Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.

6. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

7. Так, відповідно до пункту 14 частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.

8. Частиною першою статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

9. Отже, ухвала суду першої інстанції щодо оголошення розшуку відповідача (боржника) не віднесена до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, так як переглядалася в апеляційному порядку на підставі пункту 34 частини першої статті 353 ЦПК України, який відсутній в переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх апеляційного перегляду згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України, а постанова апеляційного суду за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції щодо оголошення розшуку відповідача (боржника) не може бути переглянута судом касаційної інстанції, оскільки не є постановою суду апеляційної інстанції, ухваленою за результатами апеляційного перегляду справи за скаргою на рішення суду.

10. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15 лютого 2000 року зазначено, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2001 року у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).

11. Системне тлумачення статей 353, 389 ЦПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

12. Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на касаційне оскарження деяких ухвал місцевого суду (та постанов суду апеляційної інстанції за результатами їх перегляду) окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на оскарження таких ухвал місцевого суду (та постанов суду апеляційної інстанції за результатами їх перегляду) взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.

13. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

14. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

15. Згідно з положенням частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

16. Враховуючи наведене, оскільки адвокат Ошурко Й. М., як представник ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

17. Помилкове зазначення в постанові Рівненського апеляційного суду від 25 квітня 2024 рокупро можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на розгляд її справи судом, встановленим законом.

18. Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті провадження) виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України, тому не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389-392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за поданням начальника Дубровицького відділу Державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Голяки І. В. про розшук боржника ОСОБА_1 , у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дубровицької міської ради, співвідповідача виконавчого комітету Дубровицької міської ради Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 - Служба у справах дітей Дубровицької міської ради Рівненської області про визнання протиправними та скасування рішення, встановлення опіки та призначення опікуна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , співвідповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи - Дубровицька міська рада, Служба у справах дітей Дубровицької міської ради про відібрання малолітньої дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Ошурком Йосипом Миколайовичем, на ухвалу Дубровицького районного суду Рівненської області від 06 березня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року.

2. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді /підпис/ В. В. Пророк

/підпис/ Є. В. Петров

О. М. Ситнік