Ухвала

від 28.05.2024 по справі 2-2025/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-2025/11

Провадження № 6/761/735/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Форт» про заміну сторони у виконавчому провадженні щодо боржника ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2011р., яке набрало законної сили, було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (далі по тексту - ПАТ КБ «Надра») заборгованість за кредитним договором «Автопакет» №08/09/2007/840 К 2026 від 13 вересня 2007р. (далі по тексту - кредитний договір).

У березні 2024р. до суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форт» (далі по тексту ТОВ «ФК «Форт») із заявою про заміну стягувача у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, виданих на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2011р. у цивільній справі №2-2025/11 з ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «ФК «Форт» щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Подану заяву мотивовано тим, що на виконанні у Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі по тексту - Відділ ДВС) перебувають виконавчі провадження НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, з виконання виконавчого листа №2-2025/11, щодо стягнення заборгованості за вказаним рішенням з боржника ОСОБА_1 . В прохальній частині заяви, ТОВ «ФК «Форт» просило суд витребувати у Відділу ДВС копію постанов про відкриття вищезазначених виконавчих проваджень.

В подальшому, 04 серпня 2020р. між ПАТ КБ «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі по тексту - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп») було укладено договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_А_3, згідно якого право вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

20 серпня 2020р. між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті групп» (далі по тексту - ТОВ «Фінанс проперті групп» було укладено договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_А102, згідно якого право вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором перейшло до ТОВ «Фінанс проперті груп».

Також, 26 серпня 2020р. між ТОВ «Фінанс проперті групп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» (далі по тексту - ТОВ «ФК «Інвест Хаус») було укладено договір про відступлення прав вимоги №Б/Н, згідно якого право вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус».

29 грудня 2020р. між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК «Форт» було укладено договір про відступлення прав вимоги №Б/Н, згідно якого право вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Форт».

За вказаних обставин, заявник, посилаючись на положення ст.ст. 442, 512-517 ЦПК України, просить заяву задовольнити.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 березня 2024р. вказану заяву прийнято судом до розгляду та призначено судове засідання.

Ухвалою Шевченківського районного судуд м. Києва від 28 травня 2024р. клопотання заявника про витребування доказів залишено без задоволення.

В судове засідання учасники процесу не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, сторона заявника у своїй заяві клопотала перед судом про розгляд справи у відсутність свого представника, інші учасники процесу поважності причин неявки суду не повідомили, відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, вважає, що наявні правові підстави для залишення заяви ТОВ «ФК «Форт» про замну сторони у виконавчих провадженнях без задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності з ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом наступні обставини.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2011р., яке набрало законної сили, було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором.

16 грудня 2013р. представником ПАТ КБ «Надра» отримано виконавчі листи №2-2025/11, виданих Шевченківським районним судом м. Києва на підставі рішення суду від 26 жовтня 2011р.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 квітня 2014р. поновлено ПАТ КБ «Надра» пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа №2-2025/11, виданого 16 грудня 2013р. на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2011р.

В подальшому, 04 серпня 2020р. між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_А_3, згідно якого право вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

20 серпня 2020р. між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Фінанс проперті групп» було укладено договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_А102, згідно якого право вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором перейшло до ТОВ «Фінанс проперті груп».

26 серпня 2020р. між ТОВ «Фінанс проперті групп» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» було укладено договір про відступлення прав вимоги №Б/Н, згідно якого право вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус».

29 грудня 2020р. між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК «Форт» було укладено договір про відступлення прав вимоги №Б/Н, згідно якого право вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Форт».

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та другастатті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ятастатті 442 ЦПК України).

В заяві про заміну сторони у виконавчих провадженнях, заявник посилався на те, що на виконанні у Відділу ДВС перебувають виконавчі провадження НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, з виконання виконавчого листа №2-2025/11, щодо стягнення заборгованості за вказаним рішенням з боржника ОСОБА_1 , та, на підтвердження зазначеного, до матеріалів заяви долучено копії двох витягів результату пошуку виконавчих проваджень в Автоматизованій системі виконавчих проваджень (далі по тексту - АСВП).

Суд критично оцінює вищенаведені докази, надані заявником на підтвердження наявності виконавчих проваджень, відкритих з виконання виконавчого листа №2-2025/11, оскільки з даних відомостей, в яких зазначено лише особу боржника ( ОСОБА_1 ) та сторону стягувача (ПАТ КБ «Надра») не вбачається за можливе встановити що вказані виконавчі провадження відкриті саме з виконання виконавчого листа по справі №2-2025/11.

Інших доказів на підтвердження вказаного заявником не надано. Крім того, суд враховує те, що заявнику було відмовлено у витребуванні доказів, оскільки ТОВ «ФК «Форт» в заявленому клопотанні не вказані заходи, вжиті стороною заявника для отримання зазначених доказів самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Також суд зауважує, що заявник просив суд замінити сторону у двох виконавчих провадженнях, де боржником є ОСОБА_1 , та вказане є процесуально недопустимим, оскільки на підставі одного виконавчого листа щодо одного боржника, може бути відкрито лише одне виконавче провадження, стан якого є незавершеним.

Крім того, щодо посилань заявника про можливість заміни сторони виконавчого провадження як і при відкритому ВП та і при відсутності ВП, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022р. у справі № 2-7763/10 дійшла до висновку, що процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене ст. 55 ЦПК України - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особиу зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справіне обхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи -правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Суд зауважує, що реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам ч. 1 ст. 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першоїстатті 2 ЦПК України

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2024р. у справі №2-85/11 , враховуючи правову позицію, сформульовану Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08 лютого 2022р. усправі №2-7763/10, дійшов висновку, що правонаступник стягувача може звернутися до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження в межах строків пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то подаючи заяву про заміну стягувача у виконавчому листі, такий правонаступник має одночасно подати заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, обґрунтовуючи поважність причин цього. У разі відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заява про заміну стягувача у виконавчому листі на правонаступника задоволенню не підлягає, оскільки в цьому випадку така заміна носить виключно формальний характер, не сприяє реалізації завдань цивільного судочинства та не відповідає принципу ефективності, оскільки не дає можливості виконати рішення суду без звернення до суду для вжиття додаткових заходів. Так, відповідно до пункту 2 частини четвертоїстатті 4 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони стягувача протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання виконавчого листа) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, яке є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019р. у справі № 910/10031/13, від 30 липня 2019р. у справі № 5/128, від 21 серпня 2020р. у справі № 905/2084/14-908/4066/14.

Згідно з даними АСВП, а також матеріалів заяви, належні та допустимі докази про наявність відкритого виконавчого провадження саме з виконання виконавчого листа №2-2025/11, а також докази пред`явлення виконавчих листів до виконання по вказаній справі -відсутні.

При цьому суд зазначає, що виконавчий лист у даній справі отримано представником первісного стягувача ще 16 грудня 2013р., та ухвалою суду від 18 квітня 20214р. стягувачу було поновлено пропущений строк для пре`явлення виконавчого листа, однак з цього моменту до отримання даної заяви судом пройшло понад 9 років.

При цьму, у разі відсутності відкритого ВП, звертаючись із заявою про заміну сторони у виконавчому листі, ТОВ «ФК «Форт» одночасно не зверталося до суду з клопотанням про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

На переконання суду, заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, зокрема, не в межах виконавчого провадження або після закінчення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, порушує принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Так, заявником не доведено належними та допустимими доказами факту наявності відкритого виконавчого провадження, з примусового виконання виконавчого листа №2-2025/11 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості; крім того, у разі відсутності відкритого виконавчого провадження, будь-яких посилань чи вимог щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчих листа вказана заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні не містить, а отже звернення із заявою, яка містить вимогу про заміну сторони стягувача у виконавчому листі щодо боржника відбулося поза межами строку встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а тому правові підстави для заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні суду відсутні.

У зв`язку із викладеним суд доходить до висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12-14, 18, 19, 76-81, 89, 128, 211, 247, 259-261, 268, 352-355, 442 ЦПК України; ст. ст. 8, 55, 129 Конституції України; ст. ст. 11, 512, 514 ЦК України; ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

у х в а л и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Форт» про заміну сторони у виконавчому провадженні щодо боржника ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: