Ухвала

від 04.06.2024 по справі 2-2072/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-2072/11

Провадження № 6/761/778/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 березня 2013р., яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 лютого 2014р., було стягнуто ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (далі по тексту - ПАТ КБ «Надра») заборгованість за кредитним договором №8/2007/840-К/858-Н від 23 березня 2007р. (далі по тексту - кредитний договір).

У березні 2024р. до суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі по тексту ТОВ «Діджи Фінанс») із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні, з виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 березня 2013р. у цивільній справі №2-2072/11 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі по тексту - ТОВ «ФК «Довіра та гарантія») на ТОВ «Діджи Фінанс».

Заяву мотивовано тим, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2022р. замінено сторону (стягувача) з ПАТ «КБ «Надра», у виконавчих листах №2-2072/11, як вибулої сторони, на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».

В подальшому, 14 квітня 2022р. між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги №1404ДФВ, згідно якого право вимоги за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».

За вказаних обставин, заявник, посилаючись на положення ст.ст. 442, 512-517 ЦПК України, зокрема, на можливість заміни стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, просив заяву задовольнити.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 березня 2024р. вказану заяву прийнято судом до розгляду та призначено судове засідання.

В судове засідання учасники процесу не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, поважності причин неявки суду не повідомили, відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, вважає, що вказану заяву необхідно залишити без задоволення.

У відповідності з ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом наступні обставини.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 березня 2013р., яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 лютого 2014р., було стягнуто ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором.

25 вересня 2014р. представником ПАТ КБ «Надра» отримано виконавчі листи №2-2072/11, виданих Шевченківським районним судом м. Києва на підставі рішення суду від 07 березня 2013р.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2022р. замінено сторону (стягувача) з ПАТ «КБ «Надра», у виконавчих листах №2-2072/11, як вибулої сторони, на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».

В подальшому, 14 квітня 2022р. між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги №1404ДФВ, згідно якого право вимоги за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та другастатті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ятастатті 442 ЦПК України).

Так, щодо посилань заявника про можливість заміни сторони виконавчого провадження як і при відкритому ВП та і при відсутності ВП, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022р. у справі № 2-7763/10 дійшла до висновку, що процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене ст. 55 ЦПК України - це перехідпроцесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особиу зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справіне обхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи -правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Суд зауважує, що реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам ч. 1 ст. 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першоїстатті 2 ЦПК України

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2024р. у справі №2-85/11 , враховуючи правову позицію, сформульовану Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08 лютого 2022р. усправі №2-7763/10, дійшов висновку, що правонаступник стягувача може звернутися до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження в межах строків пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то подаючи заяву про заміну стягувача у виконавчому листі, такий правонаступник має одночасно подати заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, обґрунтовуючи поважність причин цього. У разі відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заява про заміну стягувача у виконавчому листі на правонаступника задоволенню не підлягає, оскільки в цьому випадку така заміна носить виключно формальний характер, не сприяє реалізації завдань цивільного судочинства та не відповідає принципу ефективності, оскільки не дає можливості виконати рішення суду без звернення до суду для вжиття додаткових заходів. Так, відповідно до пункту 2 частини четвертоїстатті 4 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони стягувача протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання виконавчого листа) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, яке є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019р. у справі № 910/10031/13, від 30 липня 2019р. у справі № 5/128, від 21 серпня 2020р. у справі № 905/2084/14-908/4066/14.

В матеріалах справи та поданої заяви, відсутні відомості щодо наявності відкритих виконавчих проваджень, з примусового виконання виконавчих листів по справі №2-2072/11.

Крім того, звертаючись із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, ТОВ «Діджи Фінанс» не надало виконавчий лист чи його дублікат, в якому просить замінити стягувача, при цьому в заяві представник заявника посилався на те, що положення ст. 442 ЦПК України, зокрема, передбачають про можливість заміни стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Так, згідно ч. 5 ст. 442 ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Проте, суд зазначає, що виконавчий лист у даній справі отримано представником первісного стягувача ще 25 вересня 2014р. та з цього часу до отримання даної заяви судом пройшло понад 9 років.

Однак, звертаючись із заявою про заміну сторони у виконавчому листі, заявник, всупереч вищенаведеним позиціям Верховного Суду, одночасно не звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, доказів звернення заявника до суду із заявою про поновлення строків на пред`явлення виконавчого документа до виконання, матеріали справи не містять.

На переконання суду, заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, зокрема, не в межах виконавчого провадження або після закінчення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, порушує принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Так, будь-яких посилань чи вимог щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчих листа вказана заява про заміну стягувача у виконавчому листі не містить, а отже звернення із заявою, яка містить вимогу про заміну сторони стягувача у виконавчому листі щодо боржників відбулося поза межами строку встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а тому підстави для заміни сторони стягувача у виконавчих листах суду відсутні.

У зв`язку із викладеним суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12-14, 18, 19, 76-81, 89, 128, 211, 247, 259-261, 268, 352-355, 442 ЦПК України; ст. ст. 8, 55, 129 Конституції України; ст. ст. 11, 512, 514 ЦК України; ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

у х в а л и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: