Постанова

від 04.12.2007 по справі 36/428

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

36/428

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 04 грудня 2007 р.                                                                                    № 36/428  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді                    М.В.Кузьменка,

судді                                        І.М.Васищака,

судді                                        В.М.Палій,

розглянувши  касаційну скаргу Колективного підприємства

                     "Трест Донецькжитлобуд №1"

на                         рішення господарського Донецької області від 04.07.2007р. та постанову

                      Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2007р.

у справі        №36/428

за позовом   Колективного підприємства "Трест Донецькжитлобуд №1"

до                      Відкритого акціонерного товариства

                      "Ясинуватський машинобудівний завод"

про                    стягнення 51 532,17 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Коваль Ю.А. (довіреність №01/03-202 від 30.11.07),

від відповідача: Дибов О.В. (довіреність №15 від 02.01.07),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.07.2006р, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2006р., позовні вимоги Колективного підприємства "Трест Донецьжитлобуд №1" до Відкритого акціонерного товариства "Ясинуватський машинобудівний завод" задоволено частково: присуджено до стягнення з відповідача заборгованість у сумі 29 815,09 грн. та судові витрати (а.с.39-41, 80-81 т.2).

Вказані рішення та постанова мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати орендної плати за період з травня 2005 року по жовтень 2005р.

При цьому, судами двох інстанцій встановлено, що між сторонами укладено договір №1 від 01.10.2004р., за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає в орендне користування приміщення, розташоване за адресою: м.Донецьк, пр.Комсомольський, 15, площею 157,84 кв.м., для користування його під магазин непродовольчої групи.

01.10.2004р. сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, якою змінено строк закінчення дії договору –після шести місяців з дня підписання обома сторонами акта приймання-передачі приміщення в оренду. Відповідний акт було підписано 15.10.2004р., тому строк дії договору продовжено до 15.04.2005р., тобто в межах річного строку.

15.04.2005р. сторонами була укладена додаткова угода №2, відповідно до якої зменшено обсяг орендної площі до 77,6 кв.м., а також суму орендної плати до 4 128,32 грн., строк дії договору продовжений до 31.12.2005р.

Залишаючи без змін рішення суду від 21.07.2006р., суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вказані зміни до договору укладені відповідно до вимог діючого законодавства, а строк продовження дії договору оренди за кожною угодою без нотаріального посвідчення не суперечить можливому строку дії, встановленому ст.793 ЦК України, та відхилив заперечення відповідача стосовно незаконності продовження строку договору оренди на 1 рік, оскільки воно, на думку відповідача, мало бути оформлено нотаріально.

Відкрите акціонерне товариство “Ясинуватський машинобудівний завод" звернулося до господарського суду Донецької області із заявою про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2006р. у цій справі №36/428 за нововиявленими обставинами (86-87 т.2).

Нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і дають підстави для перегляду вказаного рішення суду, ВАТ “Ясинуватський машинобудівний завод" зазначило постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2006р. в іншій справі №44/359пд за позовом ВАТ "Ясинуватський машинобудівний завод" до КП "Трест Донецькжитлобуд №1" про визнання недійсним договору оренди.

Вказаною постановою визнано недійсним договорів оренди від 01.10.2004р. №2 в редакції додаткової угоди №1 від 01.10.2004р., укладений між сторонами, з тих підстав, що він є нікчемним внаслідок недодержання сторонами його нотаріальної форми (а.с.90-92 т.2).

Заявник вважає, що факти, встановлені вказаною постановою, є нововиявленими обставинами і служать правовою підставою для перегляду рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2006р. за нововиявленими обставинами.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.07.2007р. (суддя І.В.Зубченко), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2007р. (головуючий, суддя Акулова Н.В., судді Волков Р.В., Дзюба О.М.), заяву ВАТ "Ясинуватський машинобудівний завод" задоволено: змінено рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2006р. у справі №36/428 шляхом викладення його другої резолютивної частини у такій редакції:

"В задоволенні позову щодо стягнення з ВАТ "Ясинуватський машинобудівний завод" на користь КП "Трест Донецькжитлобуд №1" заборгованості у сумі 29 815,09 грн. відмовити".

Вказані рішення та постанова мотивовані тим, що задовольняючи позов КП "Трест Донецькжитлобуд №1" про стягнення з ВАТ "Ясинуватський машинобудівний завод" заборгованості з орендної плати у суму 29 815,09 грн., суди двох інстанцій виходили з чинності договору оренди приміщення №2 від 01.10.2004р., з додатковими угодами до нього №1 від 01.10.2004р. (про доповнення п.3.1. договору) та №2 від 15.04.2005р. (про зміну обсягу площі орендованого майна, розміру орендної плати та продовження строку дії договору до 31.12.2005р.).

Проте, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2006р. в іншій справі №44/359пд  договір оренди від 01.10.2004р. №2 в редакції додаткової угоди №1 від 01.10.2004р.,  визнано недійсним.

За правилами п.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, за висновком судів, недійсний правочин –договір оренди від 01.10.2004р. №2 в редакції додаткової угоди №1 від 01.10.2004р., укладений між сторонами, не тягне за собою юридичних наслідків, зокрема, щодо виконання зобов'язань, які з нього випливають.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати, як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, та залишити в силі рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2006р., ухвалене раніше.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами норм процесуального права  при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню  з таких підстав.

Відповідно до ст.112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

За змістом названої статті, нововиявлені обставини характеризуються тим, що вони:

- існували під час розгляду справи, але не були відомі заявнику;

- є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов'язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а отже і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта;

- виявлені після набрання чинності судовим актом.

При цьому, нововиявленими обставинами є матеріально-правові факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього заперечень іншої сторони та інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності.  Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду;  юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Задовольняючи заяву ВАТ “Ясинуватиський машинобудівний завод", суди двох інстанцій не врахували, що обставини, на які посилається товариство, звертаючись з заявою про перегляд ухваленого у справі рішення за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими, оскільки вони не характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності і не можуть бути підставою для перегляду судового акта в порядку, передбаченому ст.112 ГПК України.

Так, предметом оцінки, як нововиявленої обставини, є постанова Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2006р. в іншій справі №44/359пд, якою визнано недійсним договір оренди, який став підставою для задоволення заявлених позовних вимог у даній справі (№36/428).

Істотність значення вказаної постанови суду апеляційної інстанції в іншій справі полягає в тому, що судом першої інстанції у даній справі на відповідача було  покладено відповідальність за невиконання ним  зобов'язань за договором оренди щодо оплати орендних платежів, тоді як недійсний договір  не породжує ніяких зобов'язань за виконання недійсного договору.

Проте, недійсний договір не породжує ніяких зобов'язань лише при умові визнання його недійсним з моменту укладання. У разі, якщо договір оренди визнано недійсним на майбутнє, то його дія припиняється лише на майбутнє, що виключає підстави вважати дію договору оренди припиненим з моменту його укладання.

Разом з тим, визначити викладені у заяві обставини істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов'язків  сторін у даній справі, не уявляється можливим з огляду на те, що резолютивна частина постанови Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2006р. в іншій справі №44/359пд не містить ніяких вказівок стосовно того, з якого часу визнано недійсною дію договору оренди: з моменту його укладання чи на майбутнє; не проведено вказаним рішенням і реституції між сторонами.

Окрім того, як вбачається із змісту постанови Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2006р. у даній справі, якою було залишено без змін рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2006р. про стягнення з відповідача заборгованість у сумі 29 815,09 грн. по орендній платі, судом апеляційної інстанції була надана правова оцінка вказаному договору оренди з огляду на його відповідність закону, внаслідок якої суд дійшов висновку про те, що договір оренди та зміни до нього укладені відповідно до вимог діючого законодавства, а строк продовження дії договору за кожною угодою без нотаріального посвідчення не суперечить можливому строку дії, встановленому ст.793 ЦК України.

Наведене свідчить про те, що під час розгляду даної справи по суті заявлених позовних вимог, та ухвалення у даній справі судових актів про часткове задоволення позову,  договір оренди був предметом оцінки судом на відповідність його закону. Отже, обставини,  встановлені постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2006р. в іншій справі №44/359пд. щодо недійсності договору, не можуть бути нововиявленими, оскільки саме з дійсності договору оренди суди виходили, задовольняючи частково позовні вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2006р., якою було залишено без змін рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2006р. у даній справі, відповідачем до  суду касаційної інстанції не оскаржувалась.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1981 року №1 “Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" роз'яснено, що не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог норм процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що підстав для зміни рішення суду від 21.07.2006р. за наслідками перегляду його за нововиявленими обставинами у суду першої інстанції не було, у зв'язку з чим оскаржувані рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2007р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2007р. підлягають скасуванню, як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 , 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Колективного підприємства "Трест Донецькжитлобуд №1" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2007р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2007р. у справі №36/428 скасувати.

3. Заяву Відкритого акціонерного товариства "Ясинуватиський машинобудівний завод" про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2006р. у справі №36/428 за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

4. Рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2006р. у справі №36/448 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                            М.В.Кузьменко

Суддя                                                                                І.М.Васищак

Суддя                                                                                В.М.Палій