Рішення

від 25.04.2024 по справі 160/27520/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року Справа № 160/27520/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮхно І. В. за участі секретаря судового засіданняДавидової Є.О. за участі: позивача відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою державного підприємства «Петриківське лісове господарство» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державного підприємства «Петриківське лісове господарство» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення, винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 31.05.2023р. №0127212410 в сумі 419 013,03 грн.;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 31.05.2023р. №0127242410 в сумі 34 917,69 грн.;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 02.06.2023р. №0132300713 у сумі 272 883,75 грн.;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 02.06.2023р. №0132260713 у сумі 225 405,75 грн.;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 02.06.2023р. №0132280713 у сумі 679 187,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 02.06.2023р. №0132310713 45 487,35 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказано, що контролюючий орган в акті перевірки дійшов помилкових висновків про порушення вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі; підготовче судове засідання призначено на 21.11.2023 о 10:00 год.; встановлено відповідачу 15-денний строк на подання відзиву на позовну заяву.

За даними КП «ДСС» одержувачу ДП «Петриківське лісове господарство» за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет надіслано копію ухвали про відкриття провадження 06.11.2023 о 23:05, що підтверджується матеріалами справи. Копію ухвали про відкриття провадження разом з копією адміністративного позову направлено засобами телекомунікаційного зв`язку 07.11.2023, про що свідчать матеріали справи. Тобто, строк для подання відзиву до 22.11.2023.

14.11.2023 надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій позивачем зазначено, що при підготовці позовної заяви позивачем було помилково зазначено код ЄДРПОУ ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Вказану заяву судом розцінено як заяву про виправлення описки.

21.11.2023 від представника позивача адвоката Бойко П.Ю. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з укладенням 20.11.2023 договору про надання правничої допомоги з метою надання можливості представнику ознайомитись з матеріалами справи.

21.11.2023 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що висновки Акту перевірки є правомірними та податкові повідомлення-рішення прийняті податкових органом з дотриманням вимог чинного законодавства.

21.11.2023 судом за клопотанням позивача оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 05.12.2023 об 11:20 год.

27.11.2023 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про вступ у справу як представника.

29.11.2023 від представника позивача засобами телекомунікаційного зв`язку надійшла відповідь на відзив.

05.12.2023 від представника позивача надійшло клопотання про виклик свідків.

У підготовчому судовому засіданні 05.12.2023 за участі представників позивача та відповідача оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 21.12.2023 об 11:20 год.

14.12.2023 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про виклик свідків.

21.12.2023 у підготовчому судовому засіданні за участі представників позивача та відповідача з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи протокольною ухвалою судом було продовжено строки підготовчого провадження у справі та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 19.01.2024 об 11:00 год.

19.01.2024 у підготовчому судовому засіданні за участі представників позивача та відповідача з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи протокольною ухвалою судом було витребувано від відповідача додаткові докази та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 08.02.2024 о 16:00 год.

07.02.2024 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про долучення доказів у справі.

08.02.2023 засобами телекомунікаційного зв`язку до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неотриманням витребуваних від відповідача документів та необхідності додаткового часу для ознайомлення.

08.02.2024 у підготовчому судовому засіданні за участі представника відповідача за клопотання представника позивача судом оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 15.02.2024 об 11:00 год.

15.02.2024 від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі.

15.02.2024 від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі та заява про уточнення позовних вимог (виправлення арифметичних помилок), у якій позовні вимоги викладені таким чином:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 31.05.2023 р. №0127212410 в частині донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 419 012,73 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням - 288 032,85 грн. штрафних санкцій - 60 036,50 грн. пені - 70 943,38 грн.;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 31.05.2023 р. №0127242410 в сумі 34917,69 грн, в т.ч. податковим зобов`язанням - 24 002,70 грн, штрафних санкцій - 5003,04 грн. пені - 5 911,95 грн.;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 02.06.2023 р. №0132300713 про донарахування сум податку на додану вартість у розмірі 272 883,75 грн, в т.ч. податку на додану вартість - 218 307,00 грн та штрафних санкцій - 54 576,75 грн.;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 02.06.2023 р. №0132260713 нарахування податку на прибуток на загальну суму 225 405,75 грн, суму податку - 196 823 грн., штрафні санкції - 28 582,75 грн.;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 02.06.2023 р. №0132280713 про нарахування штрафних санкцій за зобов`язаннями відрахування частини чистого прибутку (доходу) державними підприємствами у сумі 679 187,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 02.06.2023 р. №0132310713 з нарахування за не реєстрацію податкових накладних штрафних санкцій у сумі 45 487,35 грн.

У зв`язку з оголошено повітряної тривоги на території України та міста Дніпра на виконання наказу голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду підготовче судове засідання у справі №160/27520/23, призначене 15.02.2024 о 11:00 год., з метою збереження життя та здоров`я учасників судового процесу та забезпечення процесуальних прав сторін знято з розгляду та призначено на 07.03.2024 о 14:00 год.

07.03.2024 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про компенсацію судових витрат.

07.03.2024 у підготовчому судовому засіданні представник позивача відкликав клопотання про виклик свідків, підтримав раніше заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Представники сторін зазначили, що всі докази надані.

Судом у підготовчому судовому засіданні 07.03.2024 ініційоване питання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у судовому засіданні. Представники сторін проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не заперечували, надали письмові згоди стосовно початку розгляду справи по суті в цей же день після закінчення підготовчого судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 закрито підготовче провадження у справі та за письмовою згодою представників сторін розпочато розгляд справи по суті в цей же дань. У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги задля збереження життя та здоров`я учасників судового процесу судом оголошено перерву у судовому засіданні до 13.03.2024 о 13:15 год.

13.03.2024 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу по справі.

У судовому засіданні 13.03.2024 судом у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги задля збереження життя та здоров`я учасників судового процесу оголошено перерву до 19.03.2024 о 15:30 год.

19.03.2024 у судовому засіданні у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги задля збереження життя та здоров`я учасників судового процесу судом оголошено перерву до 09.04.2024 о 14:30 год.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території України та міста Дніпра на виконання наказу голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду судове засідання у справі №160/27520/23, призначене 09.04.2024 о 14:30 год., з метою збереження життя та здоров`я учасників судового процесу та забезпечення процесуальних прав сторін знято з розгляду та призначено на 17.04.2024 о 09:30 год.

У зв`язку з оголошено повітряної тривоги на території України та міста Дніпра на виконання наказу голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду судове засідання у справі №160/27520/23, призначене 17.04.2024 о 09:30 год., з метою збереження життя та здоров`я учасників судового процесу та забезпечення процесуальних прав сторін знято з розгляду та призначено на 19.04.2024 о 10:30 год.

19.04.2024 у судовому засіданні перед судовими дебатами оголошено перерву до 25.04.2024 о 13:00 год.

25.04.2024 в судовому засіданні представниками сторін підтримано раніше обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 04.11.2022 №963 прийнято рішення про припинення Державного підприємства «Петриківське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00991611) шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034).

На підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.12.2022 №4052-п та направлень на перевірку від 20.12.2022 №5143, №5144, №5145, №5146, №5182 посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Петриківське лісове господарство» дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2017 по теперішній час та з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2017 по теперішній час та з питання дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по теперішній час.

У висновках акта перевірки вказано, що перевіркою ДП «Петриківське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00991611) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2017 по 28.02.2023 та з питання дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 28.02.2023 встановлено порушення:

- п.44.6, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 196823 грн., в тому числі за:

- 2017 рік 35745 грн.;

- 2018 рік 78 586грн.;

- 2019 рік 48 642 грн.;

- 2020 рік 9 677 грн,;

- 2021 рік 24 173 грн.

- пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПКУ та п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, внаслідок чого встановлено заниження чистого прибутку (доходу), що відраховується комунальними унітарними підприємствами та об`єднаннями до держаного бюджету на суму 679 187 грн., в тому числі:

- 2017 рік 121 815 грн.;

- 2018 рік 268 577 грн.;

- 2019 рік 198 297 грн.;

- 2020 рік 35 428 грн.;

- 2021 рік 55 070 грн.

- п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) підприємством неправомірно занижено податку на додану вартість всього в сумі 218 692 грн., а саме: лютий 2017 385 грн.; травень 2017 543 грн.; червень 2017 5 308 грн.; липень 2017 3 665 грн.; вересень 2017 530 грн.; жовтень 2017 7807 грн.; листопад 2017 12565 грн.; грудень 2017 8915 грн.; січень 2018 - 6900 грн.; лютий 2018 4997 грн.; березень 2018 2460 грн.; квітень 2018 10325 грн.; травень 2018 11913 грн.; червень 2018 7936 грн.; липень 2018 7049 грн.; серпень 2018 - 3248 грн.; вересень 2018 5795 грн.; жовтень 2018 9194 грн.; листопад 2018 7378 грн.; грудень 2018 - 10122 грн.; січень 2019 - 6300 грн.; лютий 2019 548 грн.; березень 2019 8 067 грн.; квітень 2019 12 109 грн.; травень 2019 9 548 грн.; червень 2019 4 114 грн.; липень 2019 3 434 грн.; серпень 2019 - 2 763 грн.; вересень 2019 4 479 грн.; жовтень 2019 967 грн.; листопад 2019 1197 грн.; грудень 2019 - 521 грн.; січень 2020 - 1252 грн.; червень 2020 6 008 грн.; серпень 2020 - 3 167 грн.; листопад 2020 325 грн.; лютий 2021 335 грн.; березень 2021 851 грн.; квітень 2021 8 858 грн.; листопад 2021 6 052 грн.; грудень 2021 10 762 грн.;

- п.273.1 ст. 273, п.277.1. ст.277, п.286.1, п.286.2 ст.286, п.287.1, п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого занижено річну суму податкових зобов`язань з плати за землю на загальну суму 11383603,97 грн., в т.ч.:

-2017 рік 510 112,82 грн.;

-2018 рік 1 024 522,18 грн.;

-2019 рік 3255266,71 грн.;

-2020 рік 3477945,20 грн.;

-2021 рік - 3115757,06 грн.

- п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) не своєчасно зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, загальною сумою ПДВ 35900,93 грн. та незареестровані накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, загальною сумою ПДВ 11989,25 грн.;

- пп. 49.18.3, п.49.18, ст. 49 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), а саме несвоєчасно подані податкові декларації з податку на прибуток, податкові декларації з плати за землю. Відповідальність платника за неподання звітності передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ;

- пп. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 ПКУ, Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233, в результаті чого встановлено не подання Звітів про суми податкових пільг за 3 податкові періоди, а саме: шість місяців 2019, дев`ять місяців 2019, дванадцять місяців 2019. Відповідальність платника за не подання звітності передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ;

- п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями), а саме проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу.

- пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.54.2 ст.54, пп.14.1.180 пункту 14.1. статті 14, п.п. 168.1.1, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за № 2755-VІ, (зі змінами та доповненнями) в частині неповної та несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб. Нараховане, але не перераховане узгоджене податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 113 906,16грн;

- пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 з урахуванням п.п. «а» та «е» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями). Донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 288032,85 грн.;

- п.п.1.4 п.16-1 підрозд. 10 розд. XX, пп.16.1.4 п.16.1, п.п. 168.1.1, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за №2755-VІ, (зі змінами та доповненнями) в частині несвоєчасної сплати військового збору;

- пп.1.4, 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 з урахуванням п.п. «а» та «е» Податкового кодексу України. Донараховано військового збору у сумі 24002,74 грн.

- пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.54.2 ст.54, пп.14.1.180 пункту 14.1. статті 14, п.п. 168.1.1, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за № 2755-VІ, (зі змінами та доповненнями) в частині неповної та несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб. Нараховане, але не перераховане узгоджене податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 113906,16грн;

- пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 з урахуванням п.п. «а» та «е» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями). Донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 288032,85 грн.;

- п.п.1.4 п.16-1 підрозд. 10 розд. XX, пп.16.1.4 п.16.1, п.п. 168.1.1, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за № 2755-VІ, (зі змінами та доповненнями) в частині несвоєчасної сплати військового збору;

- пп.1.4, 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 з урахуванням п.п. «а» та «е» Податкового кодексу України. Донараховано військового збору у сумі 24002,74 грн.

Не погодившись із висновками Акту перевірки ДП «Петриківське лісове господарство» подало до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення від 12.05.2023, у яких просило визнати висновки та матеріали вищевказаного Акта перевірки невідповідними чинному законодавству та скасувати.

Листом від 26.09.2023 №38406/6/04-36-0713-13 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомлено позивачеві, що за результатами розгляду заперечень ДП «Петриківське лісове господарство» вих. б/№ від 12.05.2023 (вх. ГУ ДПС №49926/6 від 12.05.2023 року) до акту перевірки від 28.03.2023 №1205/04-36-07-13/00991611 висновок акту перевірки викладено в наступній редакції:

- п.44.6, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 196 823 грн., в тому числі за:

- 2017 рік - 35 745 грн.;

- 2018 рік - 78 586грн.;

- 2019 рік - 48 642 грн.;

- 2020 рік - 9 677 грн,;

- 2021 рік - 24 173 грн.

- пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПКУ та п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, внаслідок чого встановлено заниження чистого прибутку (доходу), що відраховується комунальними унітарними підприємствами та об`єднаннями до держаного бюджету на суму 679 187 грн., в тому числі:

- 2017 рік - 121 815 грн.;

- 2018 рік - 268 577 грн.;

- 2019 рік - 198 297 грн.;

- 2020 рік- 35 428 грн.;

- 2021 рік- 55 070 грн.

- п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ (із змінами та доповненнями) підприємством неправомірно занижено податку на додану вартість всього в сумі 218 692 грн., а саме: лютий 2017 - 385 грн.; травень 2017 - 543 грн.; червень 2017 - 5 308 грн.; липень 2017 - 3 665 грн.; вересень 2017 - 530 грн.; жовтень 2017 - 7 807 грн.; листопад 2017 - 12 565 грн.; грудень 2017 - 8 915 грн.; січень 2018 - 6 900 грн.; лютий 2018 - 4 997 грн.; березень 2018 - 2 460 грн.; квітень 2018 - 10 325 грн.; травень 2018 - 11 913 грн.; червень 2018 - 7 936 грн.; липень 2018 - 7 049 грн.; серпень 2018 - 3 248 грн.; вересень 2018 - 5 795 грн.; жовтень 2018 -9 194 грн.; листопад 2018 - 7 378 грн.; грудень 2018 10 122 грн.; січень 2019 - 6 300 грн.; лютий 2019 - 548 грн.; березень 2019 - 8 067 грн.; квітень 2019 - 12 109 грн.; травень 2019 - 9 548 грн.; червень 2019 - 4 114 грн.; липень 2019 - 3 434грн.; серпень 2019 - 2 763 грн.; вересень 2019 - 4 479 грн.; жовтень 2019 967 грн.; листопад 2019 - 1 197 грн.; грудень 2019 - 521 грн.; січень 2020 - 1 252 грн.; червень 2020 - 6 008 грн.; серпень 2020 - 3 167 грн.; листопад 2020 - 325 грн.; лютий 2021 -335 грн.; березень 2021 - 851 грн.; квітень 2021 - 8 858 грн.; листопад 2021 - 6 052 грн.; грудень 2021 - 10 762 грн.;

- п.273.1 ст. 273, п.277.1. ст.277, п.286.1, п.286.2 ст.286, п.287.1, п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті встановлено заниження податкових зобов`язань з плати за землю на загальну суму 11 404 083,50 грн., в т.ч.:

- 2017 рік 510 483,63 грн.;

- 2018 рік 1 024 830,87 грн.;

- 2019 рік 3 257 363,10 грн.;

- 2021 рік -3 115 757,06 грн., та завищення податкових зобов`язань з плати за землю на загальну суму 20 479,53 грн., в т.ч.:

- 2017 рік - 370,81 грн.;

- 2018 рік - 308,69 грн.;

- 2019 рік - 1 996,39 грн.;

- 2020 рік - 17 703,64 грн.

- п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) не своєчасно зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, загальною сумою ПДВ 103 861,61 грн. та незареестровані накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, загальною сумою ПДВ 11 989,25 грн.;

- пп. 49.18.3, п.49.18, ст. 49 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), а саме несвоєчасно подані податкові декларації з податку на прибуток, податкові декларації з плати за землю та податкові декларації з рентної плати (IV квартал 2022 року). Відповідальність платника за неподання звітності передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ;

- пп. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 ПКУ, Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233, в результаті чого встановлено не подання Звітів про суми податкових пільг за 3 податкові періоди, а саме: шість місяців 2019, дев`ять місяців 2019, дванадцять місяців 2019 та податкові декларації з рентної плати (IV квартал 2022 року). Відповідальність платника за не подання звітності передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ;

- п. 1, 2 ст. З Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями), а саме проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу.

- пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.54.2 ст.54, пп.14.1.180 пункту 14.1. статті 14, п.п. 168.1.1, п.п.168.1.5 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за № 2755-VІ, (зі змінами та доповненнями) в частині неповної та несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб. Нараховане, але не перераховане узгоджене податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 13 906,16грн;

- пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 з урахуванням п.п. «а» та «е» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями). Донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 288032,85 грн.;

- п.п.1.4 п.161 підрозд. 10 розд. XX, пп.16.1.4 п.16.1, п.п. 168.1.1, п.п.168.1.5 п. 168.1 ст.168, абз. «а» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за №2755-VІ, (зі змінами та доповненнями) в частині несвоєчасної сплати військового збору;

- пп.1.4, 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст.176 з урахуванням п.п. «а» та «е» Податкового кодексу України. Донараховано військового збору у сумі 24002,74 грн.

- пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.54.2 ст.54, пп. 14.1.180 пункту 145.1 статті 14, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.5 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) в частині неповної та несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб. Нараховане, але не перераховане узгоджене податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 113906,16грн;

- пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 з урахуванням п.п. «а» та «е» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями). Донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 288032,85 грн.;

- п.п.1.4 п.16-1 підрозд. 10 розд. XX, пп.16.1.4 п.16.1, п.п. 168.1.1, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за №2755-VІ, (зі змінами та доповненнями) в частині несвоєчасної сплати військового збору;

-пп.1.4, 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 п.. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 з урахуванням п.п. «а» та «е» Податкового кодексу України. Донараховано військового збору у сумі 24 002,74 грн.

На підставі вищеозначеного акту Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято, зокрема, податкові повідомлення-рішення:

- від 31.05.2023 р. №0127212410, яким донараховано грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 691 466,22 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням 401939,01 грн. штрафних санкцій 218577,55 грн. пені 70949,66 грн.;

- від 31.05.2023 №0127242410, яким донараховано грошове зобов`язання з податків та зборів, пені з військового збору в загальній сумі 53668,57 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням - 24 002,74 грн, штрафних санкцій - 2330,57 грн. пені 6335,26 грн.;

- від 02.06.2023 №0132300713, яким донараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 272 883,75 грн, в т.ч. податку на додану вартість - 218 307,00 грн та штрафних санкцій - 54 576,75 грн.;

- від 02.06.2023 №0132260713, яким донараховано грошове зобов`язання податку на прибуток в загальній сумі 225 405,75 грн, суму податку - 196 823 грн., штрафні санкції - 28 582,75 грн.;

- від 02.06.2023 №0132280713, яким донараховано грошове зобов`язання за платежем «частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань)» в загальній сумі 679 187,00 грн.;

- від 02.06.2023 №0132310713, яким донараховано штрафні санкції з податку на додану вартість сумі 45 487,35 грн.

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення, ДП «Петриківське лісове господарство» звернулось до Державної податкової служби України із скаргою від 19.07.2023, у якій просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.06.2023 №0124800713, №0132340713, №0124840713, №0126740713, №0126810713, №0132350713, №0126090713, №0124340713, №0123440713, №0123600713, №0122860713, №0122800713, №0132300713, №0132260713, №032280713 в повному обсязі;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.06.2023 №0132320713 в частині нарахування штрафних санкцій за грудень 2021 р. у сумі 67960,68 грн.

Рішеннями ДПС України від 02.08.2023 №21167/6/99-00-06-01-01-06 та від 11.08.2023 №22456/6/99-00-06-01-01-06 продовжено строк розгляду скарги до 22.09.2023 (включно).

Рішенням ДПС України від 21.09.2023 №28030/6/99-00-06-01-01-06 скасовано ППР ДПС у Дніпропетровській області від 02.06.2023 №0132340713 у частині нарахування земельного податку у сумі 4 671,08 грн та застосування штрафу у сумі 1 167,77 грн, №0124840713 у частині нарахування земельного податку у сумі 116 025,99 грн та застосування штрафу у сумі 29 006,50 грн, №0126740713 у частині нарахування земельного податку у сумі 13 752,67 грн та застосування штрафу у сумі З 438,17 грн, №0126810713 у частині нарахування земельного податку у сумі 13 929,95 гри та застосування штрафу у сумі 3 482,49 грн, в іншій частині ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 02.06.2023 №0132340713, №0124840713, №0126740713, №0126810713 та ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 02.06.2023 №0124800713, №0132350713, №0126090713, №0124340713, №0123440713, №0123600713, №0122860713, №0122800713, №0132260713, 0132280713, 0132300713, 0132310713, 0132320713 залишено без змін, а скаргу частково задоволено.

Вважаючи протиправними в частині податкові повідомлення-рішення від 31.05.2023 №0127212410, від 31.05.2023 №0127242410, від 02.06.2023 №0132300713, від 02.06.2023 №0132260713, від 02.06.2023 №0132280713, від 02.06.2023 №0132310713, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України, податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Абзацом 1 п.75.1 ст.75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Згідно з абз.1 п.86.1 статті 86 КАС України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В ході судового розгляду позивачем процедура проведення перевірки не оскаржується.

Суд наголошує, що згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розумна економічна причина (ділова мета) причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до приписів п.44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із пп.14.1.181 ПК України, 14.1.181 податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п.198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналіз значених норм права дає підстави дійти висновку, що обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За приписами п.201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У постановах Верховного Суду від 28.04.2020 (справа №826/15568/16), від 10.04.2020 (справа №808/954/17), від 06.03.2020 (справа №803/13/16) викладена правова позиція, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Отже, фактичне постачання товарів в межах відповідної угоди повинне розглядатися судами як самостійний предмет дослідження. При оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності. Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Так, в пункті 3.1.1.1 акту перевірки контролюючим органом зазначено, що у перевіряємому періоді ДП «Петриківське лісове господарство» здійснювало оприбуткування та відповідно списання паливно-мастильних матеріалів (далі ПММ) для ведення господарської діяльності. Операції з оприбуткування та списання ПММ здійснювалися на бухгалтерському рахунку 203 «Паливо». Так, при проведенні перевірки ДП «Петриківське лісове господарство" не було надано чеки РРО на суму списаних ПММ у розмірі 1 093 460 грн. ПДВ 218 692 грн., в т.ч. за: - 2017 рік 198 585 грн. ПДВ 39 717 грн.; - 2018 рік 436 589 грн. ПДВ 87 318 грн.; - 2019 рік 270 232 грн. ПДВ 54 046 грн.; - 2020 рік 53 762 грн. ПДВ 10 753 грн.; - 2021 рік 134 292 грн. ПДВ 26 858 грн. Тобто, на думку контролюючого органу, в даному випадку відсутність первинних документів (чек РРО підтверджуючий фактичне отримання товару) говорить про відсутність підстав для відображення в обліку операцій в оприбуткування ПММ, та, як слідство їх списання.

Означене стало підставою для висновку відповідача про те, що в порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ, пункту 2 статті 9 Закону №996, Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №281/171/578/155 від 20.05.2008, Порядку здійснення розрахункових операцій, зокрема у сфері торгівлі, визначений нормами Закону України «Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995, витрати з оприбуткування ПММ у розмірі 1 093 460 грн. ПДВ 218 692 грн., в т.ч. за: - 2017 рік 198 585 грн. ПДВ 39 717 грн.; - 2018 рік 436 589 грн. ПДВ 87 318 грн.; - 2019 рік 270 232 грн. ПДВ 54 046 грн.; - 2020 рік 53 762 грн. ПДВ 10 753 грн.; - 2021 рік 134 292 грн. ПДВ 26 858 грн. не можуть вважатись такими, що документально підтверджені. Внаслідок вищевказаного, перевіркою встановлено завищення витрат на 1 093 460 грн., в т.ч.: - 2017 рік 198 585 грн.; - 2018 рік 436 589 грн.; - 2019 рік 270 232 грн.; - 2020 рік 53 762 грн.; - 2021 рік 134 292 грн.

Щодо відсутності підстав для відображення в обліку операцій в оприбуткування ПММ та їх списання у зв`язку з відсутністю чеків РРО, підтверджуючих фактичне отримання товару, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначенихпідпунктом 140.4.8пункту 140.4 тапідпунктом 140.5.16пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначенихпідпунктом 140.4.8пункту 140.4 тапідпунктом 140.5.16пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно допідпункту 137.4.1пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

Для платників податку, визначених підпунктом 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу, не є об`єктом оподаткування прибуток із джерелом походження за межами України.

Суд також наголошує, що податкове законодавство не встановлює конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають ідентифікуватись ті чи інші господарські операцій. Однак критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з оплатою дизельного палива, позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне придбання та використання палива у своїй господарській діяльності

Із долучених до матеріалів справи первинних документів (прибуткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, накази про затвердження норм витрат ПММ, акти списання ПМ, подорожні листи, ТТН) суд дійшов висновку, що вказані документи в своїй сукупності не можуть вважатися належними доказами підтвердження придбання та використання позивачем паливно-мастильних матеріалів у своїй господарській діяльності.

До того ж, вказані документи містять ряд недоліків, зокрема, накладні з ПП «МІКС» містять тільки посилання на рахунки на сплату, які до суду надано не було, посилань же на договір чи специфікацію такі накладні не містять, що унеможливлює співставлення таких первинних документів.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).

Розділ 10 Інструкції визначає порядок приймання і відпуску нафтопродуктів на автозаправних станціях.

Відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Таким чином, законодавством чітко визначено можливість розрахунку за придбані у роздріб нафтопродукти готівкою або з використанням талонів, платіжних карток та смарт-карток (паливних карток) та з обов`язковою видачою споживачеві розрахункового документа, що підтверджує факт купівлі товару.

Водночас, суд звертає увагу, що ні Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ані прийнятим на його виконання наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року № 614, ані наказом Мінфіну України від 21 січня 2016 року № 13, якими встановлені вимоги до форми та змісту фіскальних чеків, не визначено у якості обов`язкового реквізиту фіскального чеку прізвище, ім`я та по батькові покупця (назву підприємства покупця).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 вересня 2019 року по справі № 814/200/16, фіскальні чеки є належними документами, які підтверджують укладання договору купівлі-продажу у формі публічної оферти, факт придбання палива, а відповідно і понесені витрати. Крім того, законодавство не визначає обов`язок господарюючого суб`єкту придбавати товарно-матеріальні цінності виключно на підставі письмових договорів купівлі-продажу, суб`єкт господарювання може скористатись і договором публічної оферти, зокрема купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів на автозаправних станціях.

Водночас, суд звертає увагу, що самі по собі фіскальні чеки не можуть вважатися беззаперечним доказом підтвердження придбання та використання позивачем паливно-мастильних матеріалів у своїй господарській діяльності, оскільки лише доводять факт придбання таких паливно-мастильних матеріалів, а не їх використання.

При цьому суд вважає, що надані акти списання ПММ, подорожні листи та ТТН свідчать лише про наявність таких маршрутів та не містять жодних даних (реквізитів), які б розкривали зміст господарської операції для цілей податкового обліку.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що акти списання ПММ, подорожні листи та ТТН не є документами на підтвердження придбання та використання позивачем палива у своїй господарській діяльності.

Також судом відхилено посилання позивача на наявність наказів про затвердження норм витрат ПММ та закріплення автомобілів за водіями, оскільки вказані накази встановлюють лише граничні межі витрат ПММ та закріплення окремого автомобіля за штатним працівником ДП «Петриківське лісове господарство», проте не підтверджують використання автомобілів, які споживають такі ПММ.

Відтак вказані накази неє належними первинними документами, в розумінні статті 9 Закону № 996-XIV, оскільки не містять всі передбаченні законодавством реквізити та не відображають зміст здійсненої господарської операції та її зв`язок із господарською діяльністю позивача.

З огляду на зазначене, суд на підставі матеріалів справи, розглянувши доводи сторін, констатує, що реальність придбання пального та його подальше використання для здійснення підприємницької діяльності не підтверджується належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку.

Вказані документи, за відсутності інших доказів, підтверджують понесені позивачем витрати щодо придбання ПММ у відповідних обсягах та періодах, однак не доводять понесення витрат щодо їх придбання з метою використання у господарській діяльності позивача у перевіряємому періоді.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, що вказували б на використання придбаних ПММ в господарській діяльності ДП «Петриківське лісове господарство» у процесі лісництва, лісопильної та стругальної діяльності, не деталізовано які саме роботи здійснено їх кількість, період здійснення таких робіт, яких саме транспортних засобів, та об`єми використаного ПММ при виконанні таких робіт.

Оскільки, позивачем не було надано до перевірки первинних документів, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, відповідно матеріали справи також не містять таких, а отже є правильним висновок контролюючого органу про те, що не надання підтверджуючих документів на фактичне отримання ПММ у 2017-2021 роках, а отже віднесення його придбання до витрат є неправомірним, що призвело до порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України.

Відтак, встановлені порушення щодо формування витрат призвели до донарахування військового збору, та прийняття рішення, визначення та донарахування податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість з прийняттям рішення про застосування штрафних санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 280/3292/20 (№ в ЄДРСР 109601541).

Водночас, суд відхиляє посилання позивача на проведений Східним офісом Держаудитслужби у 2019-2020 роках аудит господарської діяльності ДП «Петриківське лісове господарство», за наслідками якого зауважень або додаткових нарахувань щодо правильності визначення фінансових результатів підприємства не встановлено, оскільки чинним законодавством не покладено повноваження з питання дотримання вимог податкового законодавства на територіальні органи Держаудитслужби.

Поряд із цим, в акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що внаслідок порушень описаних у п. 3.1.1.1 розділу 3 акта перевірки встановлено заниження частини чистого прибутку на загальну суму 679 187 грн., в тому числі: - 2017 рік 121 815 грн.; - 2018 рік 268 577 грн.; - 2019 рік 198 297 грн.; - 2020 рік 35 428 грн.; - 2021 рік 55 070 грн.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями (далі Порядок) визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138.

Згідно з пунктом 2 Порядку, частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Абзацом першим п.3 Порядку встановлено, що частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Згідно з абзацом другим п.3 Порядку розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 1 Порядку, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, у розмірі 75 відсотків. Починаючи з 1 січня 2019р. у розмірі 90 відсотків, з 1 січня 2020р. - у розмірі 80 відсотків.

Положеннями постанови №718 яка набрала чинності з 20 липня 2021 року (термін дії до 31 грудня 2024 року) передбачено зменшення з 80 до 50 відсотків базового нормативу відрахування частини чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету для державних лісогосподарських, лісозахисних, інших підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів за умови спрямування ними 30 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 09.08.2022 у справі №160/9281/20 Законом ''Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві'' від 16.01.2020 №466-ІХ з 23.05.2020 (дата набрання чинності) було врегульовано правову неузгодженість у податковому законодавстві в частині контролю та адміністрування частини чистого прибутку (доходу) контролюючим органом.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про правомірність встановленого податковим органом завищення ДП «Петриківське лісове господарство» витрат у період 2017-2021 на загальну суму 1093460 грн, то відповідачем зроблено вірні висновки про заниження частини чистого прибутку на загальну суму 679 187 грн в означених період.

Поряд із цим, в акті перевірки перевіряючими зроблено висновок, що у зв`язку з відсутністю фактичних підтверджуючих документів (чеки з АЗС) по оприбуткуванню ПММ, перевіркою не встановлено використання палива в господарській діяльності підприємства, що призвело до заниження податкових зобов`язань на загальну суму 218 692 грн., а саме: лютий 2017 385 грн.; травень 2017 543 грн.; червень 2017 5 308 грн.; липень 2017 3 665 грн.; вересень 2017 530 грн.; жовтень 2017 7807 грн.; листопад 2017 12565 грн.; грудень 2017 8915 грн.; січень 2018 - 6900 грн.; лютий 2018 4997 грн.; березень 2018 2460 грн.; квітень 2018 10325 грн.; травень 2018 11913 грн.; червень 2018 7936 грн.; липень 2018 7049 грн.; серпень 2018 - 3248 грн.; вересень 2018 5795 грн.; жовтень 2018 9194 грн.; листопад 2018 7378 грн.; грудень 2018 - 10122 грн.; січень 2019 - 6300 грн.; лютий 2019 548 грн.; березень 2019 8 067 грн.; квітень 2019 12 109 грн.; травень 2019 9 548 грн.; червень 2019 4 114 грн.; липень 2019 3 434 грн.; серпень 2019 - 2 763 грн.; вересень 2019 4 479 грн.; жовтень 2019 967 грн.; листопад 2019 1197 грн.; грудень 2019 - 521 грн.; січень 2020 - 1252 грн.; червень 2020 6 008 грн.; серпень 2020 - 3 167 грн.; листопад 2020 325 грн.; лютий 2021 335 грн.; березень 2021 851 грн.; квітень 2021 8 858 грн.; листопад 2021 6 052 грн.; грудень 2021 10 762 грн.

Згідно п.198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини, суд погоджується з твердженнями контролюючого органу про те, що платник податків створив такі умови, за яких стало можливе вчинення податкового правопорушення (не нарахування податкових зобов`язань на суму списаного палива, використаного в негосподарській діяльності). При цьому, позивач - ДП «Петриківське лісове господарство» міг та мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання.

Крім того, щодо податкового повідомлення-рішення від 02.06.2023 №0132310713, яким донараховано штрафні санкції з податку на додану вартість сумі 45 487,35 грн, суд звертає увагу на те, що зазначені штрафні санкції застосовані у зв`язку з нездійсненням ДП «Петриківське лісове господарство» реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в частині здійснення операцій, які не є господарською діяльністю платника податків, на загальну суму 909 747,00 грн.

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до пункту 120-1.2 ст.120-1 ПК України у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Таким чином, оскільки в ході судового розгляду підтверджено правомірність висновків контролюючого органу про завищення ДП «Петриківське лісове господарство» витрат з використання ПММ, то суд вважає безпідставними аргументи позивача, зазначені в позовній заяві, про те, що платник податків не мав обов`язку складати та реєструвати протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, податкові накладні на суму податкових зобов`язань податку на додану вартість у розмірі 909 747,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.05.2023 №0127212410, від 31.05.2023 №0127242410, від 02.06.2023 №0132300713, від 02.06.2023 №0132260713, від 02.06.2023 №0132280713, від 02.06.2023 №0132310713.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Усі інші аргументи сторін, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд звертає увагу, що у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський Суд з прав людини наголосив, що «... Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 1.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001 року)».

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки в задоволенні позову було відмовлено, то судові витрати в сулу вимог ст.139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову державного підприємства «Петриківське лісове господарство» (місцезнаходження: вул. Зелена, 45, с. Куліші, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 51814; код ЄДРПОУ 00991611) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17а; код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення згідно з вимогами частини 3 статті 243 КАС України з урахуванням положень ч.6 ст. 120 КАС України складений у перший робочий день 20 травня 2024 року.

Суддя І.В. Юхно