Рішення

від 17.06.2024 по справі 320/11878/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2024 року № 320/11878/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до державного підприємства «Іванківське лісове господарство» про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі також ГУ ДСНС у Київській області, позивач) до державного підприємства «Іванківське лісове господарство» (далі також ДП «Іванківське лісове господарство», відповідач), в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування щодо державного нагляду (контролю) шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) будівель відповідача, що знаходяться за адресою: Київська область, Іванківський район, с. Леонівка, вул. Лісова, буд. 100-А, до повного усунення ним порушень, що містяться в акті позапланової перевірки від 17.08.2020 № 55.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Харченко С.В.) відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13 лютого 2024 року № 411/0/15-24 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 березня 2024 року адміністративну справу № 320/11878/20 розподілено судді Колесніковій І.С.

Ухвалою суду від 13 березня 2024 року прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовано встановленими позивачем під час перевірки позивача обставинами порушення останнім вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідачем заперечено позовні вимоги позивача у наданому суду відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було здійснено позапланову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ДП «Іванківське лісове господарство».

17 серпня 2020 року за результатами позапланової перевірки був складений акт № 55 щодо додержання ДП «Іванківське лісове господарство» вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та було виявлено 7 порушень, а саме:

- відсутність вогнезахисного обробляння призводить до зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції. Вогнезахисне обробляння дерев`яних та металевих конструкцій дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організації гасіння пожежі;

- відсутність адресного вказівника (назва вулиці, номер будинку), встановленим на фасаді будівлі або інших видних місцях і освітлюваним у темний час доби ускладнює пошук об`єкта на якому відбулася пожежа, що збільшує час вільного розвитку пожежі;

- відсутність автоматичної пожежної сигналізації призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

- відсутність функціонального навчання відповідними категоріями осіб у сфері цивільного захисту, може призвести до виникнення надзвичайної ситуації, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

- відсутність навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, може призвести до виникнення надзвичайної ситуації, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- горючі матеріали на шляхах евакуації, можуть призвести до швидкого охоплення шляхів евакуації полум`ям, що в свою чергу збільшує час евакуації людей та впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

- виконання цього пункту надає можливість вчасно локалізувати та ліквідувати пожежу до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів власними силами. Однією із потрібних умов для цього є наявність в межах швидкої досяжності пожежного інвентарю. Доцільно зберігати всі інструменти для гасіння пожежі в одному місці, щоб забезпечити до них швидкий доступ. Для цих цілей служить пожежний щит - невід`ємний елемент системи пожежної безпеки, що забезпечує зберігання інвентарю, необхідного для здійснення робіт з пожежогасіння в максимально доступному і зручному місці.

Всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в акті перевірки від 17 серпня 2020 року № 55, на дуку позивача, створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, що зумовило його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі також - Закон № 877-V).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - це державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 7 статті 7 Закону Закон № 877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Таким чином, підставою для звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування є виявлення органом нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, про що зазначається у відповідному акті перевірки. Водночас, з аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що підставою для застосування заходу реагування у вигляді заборони виконання робіт є, зокрема, недотримання законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Законодавство України не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, а відтак, воно є оціночним. Разом з цим, за переконанням суду, зазначені в акті перевірки порушення вимог безпеки до систем газопостачання створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта та обслуговуючого персоналу.

Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні людей від можливої небезпеки. Разом з тим, форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення виконання робіт (виробництва) є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Встановлення судом факту порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, що створює загрозу життю та здоров`ю людей та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сфері охорони праці створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування.

Відтак, в даному випадку належним доказом усунення відповідачем порушень, які встановлені позивачем, є акт перевірки, в якому має бути зазначено про відсутність порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд встановив, що підставою для звернення позивача до суду з даним позовом був висновок щодо порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів, які викладені в акті перевірки від 17 серпня 2020 року № 55. Вказаним актом перевірки виявлено порушення вимог нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людини.

Водночас, відповідачем долучено до матеріалів справи акт від 18 січня 2021 року № 4, відповідно до відомостей якого: позивачем не було встановлено порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідачем надано суду належний доказ усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що слугували підставою для прийняття акту від 17 серпня 2020 року № 55.

З огляду на наявність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем усунуті порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксовані у акті перевірки, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді, вказаному у позовній заяві.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (04071, місто Київ, вулиця Межигірська, будинок 8; код ЄДРПОУ 38537963) до державного підприємства «Іванківське лісове господарство» (07200, Київська область, Іванківський район, селище міського типу Іванків, вулиця Поліська, будинок 22; код ЄДРПОУ 00992088) про застосування заходів реагування відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.