Рішення

від 17.06.2024 по справі 560/6487/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/6487/24

РІШЕННЯ

іменем України

17 червня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автолідер» звернулося в суд із позовом до Хмельницької митниці, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці, ЄДРПОУ 43997560, від 25.03.2024 № UA 400000/2024/000077/2.

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Хмельницької митниці, ЄДРПОУ 43997560, в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Державної митної служби України від 25.03.2024 № UA400040/2024/000199.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно визначив митну вартість імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

Ухвалою від 01.05.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за митною декларацією від 25.03.2024 № 24UA400040008761U6 (далі - МД) у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» та у правильності визначення митної вартості товарів № 21,42,43,82,83,85,87,88,89,90,91,96,97, оскільки заявлений рівень даних товарів не відповідає мінімальному рівню митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється на інших митницях Держмитслужби. При вибірковому порівнянні заявленого рівня митної вартості з рівнем ціни, який пропонується в мережі Інтернет встановлено розбіжність більше ніж у 3 рази. В результаті опрацювання документів, поданих згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ виявлено розбіжності що впливають на правильність визначення митної вартості та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, а саме: "контрактом передбачено, що вартість транспортних послуг оплачує продавець, а пунктом IV контракту визначено, що ціна товару включає пакування, маркування, розгрузку та погрузку, при цьому не зазначено, що в ціну товару включено вартість транспортування. Задекларовані умови поставки DAP не відповідають зазначеним у пункті XI контракту умовам, де визначено, що всі витрати здійснюються за рахунок покупця. Враховуючи вищевикладені розбіжності та сумніви у «дійсній» вартості в розумінні статті VII ГАТТ, митний орган не виключає можливість того, що на транспортні витрати був виставлений окремий рахунок-фактура.

Вказує, що наявні й інші порушення, зокрема:

- до митного оформлення не надано товарну накладну, передбачену пунктом IV поданого до митного оформлення контракту №04 від 01.01.2020, з урахуванням положень додаткової угоди №5 від 01.12.2023;

- надані додатково банківські платіжні документи не містять печаток та підписів, передбачених формою документів;

- до митного оформлення заявлено інвойс від 18.03.2021, який не надано до митного оформлення;

- встановлено розбіжність у вартісних та вагових характеристиках товарів, які зазначені в копії декларації країни відправлення та задекларовані у поданій до митного оформлення митній декларації, а саме: в експортній декларації загальна вартість товарів складає - 179 967,3, вага нетто - 6502,07 кг, брутто - 7891,99 кг. При цьому, до митного оформлення заявлено вартість 39 062,42 дол. США; вага брутто - 7892 кг, вага нетто - 7153,22 кг;

- наявні розбіжності в місці розвантаження вантаж, що впливає на правильність включення складових ціни товару та митної вартості.

Оскільки документи, подані на виконання частини 2 та 3 статті 53 МКУ містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, декларанта було зобов`язано надати додаткові документи на виконання частини 2 та З статті 53 МКУ.

Декларантом було надано додаткові документи (технічний опис автозапчастин, експортну МД країни відправлення MRN 24ROIS465040Y123B8 від 20.03.2024, розрахунки з постачальником станом на 25.03.2024, прайс лист від 18.03.2024), які не спростовували виявлені розбіжності та не підтверджували включення окремих складових митної вартості товарів, про що зазначено вище. А також листом від 25.03.2024 повідомлено, що усі основні документи надано, інших документів для підтвердження митної вартості надати не має змоги. Оскільки декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності додатково наданими документами, не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень частини 6 статті 54 МКУ, Хмельницькою митницею правомірно було винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості від 25.03.2024 UA400000/2024/000077/2. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.

У відзиві на позов відповідач просить розглянути справу в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін з метою з`ясування всіх обставин справи.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій з доводами відповідача не погоджується. Зазначає, що поставка товару на умовах DAP передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування. Вказує, що ТОВ «Автолідер» не має договірних відносин з перевізником товару приватним підприємцем Оніщуком і транспортування товару йому не оплачувало. Послуги брокера та посередників товариство не використовувало. Тобто, розбіжності відсутні, а відповідач навів у спірному рішенні недостовірну інформацію з метою обґрунтування неправомірного рішення.

Щодо наданого до митного оформлення прайс-листа зазначає, що при митному оформленні товарів ТОВ «Автолідер» надало митному органу прайс- лист виробника товарів - компанії ASAM S.A., який був наданий дистриб`ютору - компанію S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A в якої ТОВ «Автолідер» і придбало товар. Прайс-лист компанії ASAM S.A. апріорі не може містити інформацію про умови поставки товарів за контрактом укладеним між компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. та ТОВ «Автолідер», оскільки не має відношення до експорту товару.

Щодо платіжних інструкцій вказує, що оформлені МД в країні відправлення МД та курс долара Національного Банку Румунії не впливають на визначення митної вартості товару і носять інформаційний характер. Митну вартість товару товариство визначало у відповідності до інвойсу як і передбачено пунктом VII укладеного контракту.

Зазначає, що надуманим є твердження відповідача про те, що довідка товариства, яка підписана головним бухгалтером про проведені розрахунки з компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. є упередженою. Саме головний бухгалтер товариства володіє об`єктивною інформацією про стан фінансових розрахунків товариства з контрагентами і несе відповідальність за достовірність такої інформації.

Щодо інвойсу від 18.03.2024 вказує, що для митного оформлення ТОВ «Автолідер» надало інвойс компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. від 18.03.2024, однак в митній декларації працівник товариства зробив описку в даті, замість «2024» вказав «2021». Ця помилка була виправлена в аркуші коригування.

Представник позивача наполягає, що позивач надав відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 статті 58 МК України.

Крім того, товариство включило до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено числові значення усіх складових митної вартості товарів, підтверджено та обґрунтовано документально усі складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар. Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що незалежно від умов поставки, фактично понесені витрати на транспортування в будь якому разі мають місце. Умови поставки згідно з Інкотермс визначають сторону зовнішньоекономічного договору, яка організовує перевезення вантажу та здійснює його оплату. При цьому вимоги про включення згаданих витрат у фактурну вартість товару (контрактну, інвойсову) не існує, тому від продавця залежить те, чи включив він ці витрати у фактурну вартість товару, та чи був виставлений окремий рахунок на транспортні витрати. Контрактом купівлі-продажу № 04 від 01.01.2020 (додатковою угодою №5 від 01.12.2023 ) передбачено, що вартість транспортних послуг оплачує продавець. Пунктом IV контракту визначено, що ціна товару включає пакування, маркування, розвантаження та розвантаження, при цьому не зазначено, що в ціну товару включено вартість транспортування. Вказує, що відсутність підписів (у тому числі/або електронних), печаток, дати виконання банківської операції ставить під сумнів оформлення, приймання та виконання такого платіжного документа банківського установою (може бути як оформлена, так і відкликана або повернута). Щодо коригування митної вартості товарів слід зазначає, що відповідно до ч.3 ст.58 МКУ, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МКУ. При цьому, приписами частин 1,2,4 ст.64 МКУ, у разі якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними і відповідними принципам і положенням Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Стверджує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості міститься вся необхідна та законодавчо визначена інформація, зокрема щодо: проведеного коригування митної вартості товарів (графа 30 «Коригування» (у графі зазначено визначена митним органом у валюті рахунка-фактури (інвойсу) дол. США за 1 кг товару; у графі 31 «Код методу визначення вартості митного органу» - зазначено порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару, а саме 6 резервний метод; - у графі 33 обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості. Зазначає, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості міститься вся необхідна та законодавчо визначена інформація, зокрема щодо: проведеного коригування митної вартості товарів (графа 30 «Коригування» (у графі зазначено визначена митним органом у валюті рахунка-фактури (інвойсу) дол. США за 1 кг товару; у графі 31 «Код методу визначення вартості митного органу» - зазначено порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару, а саме 6 резервний метод; - у графі 33 обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ТОВ «Автолідер» (позивач) є суб`єктом господарювання, одним із основних видів діяльності якого є 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

01.01.2020 між компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. (Румунія) (надалі - постачальник, компанія, продавець) та ТОВ «Автолідер» укладено контракт купівлі-продажу № 04 за умовами якого компанія зобов`язується передати товар у власність, а товариство прийняти і оплатити за узгодженою ціною та в терміни визначені контрактом. Найменування, ціни і кількість товару, що поставляється, вказуються у відповідних інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту і мають юридичну силу специфікацій.

Додатковою угодою №5 від 01.12.2023 сторони продовжили дію контракту до 31.12.2024 та внесли зміни до пунктів IV. Поставка товару та VII. Оплата контракту.

Пунктом IV. Поставка товару визначено, що товар поставляється продавцем покупцеві на умовах DAP-Khmelnitskiy або DAP-Lviv або DAP- Kyiv згідно INCOTERMS 2020. Умови поставки на кожну партію товару будуть вказуватися у відповідному інвойсі. Вартість транспортних послуг оплачує продавець. Ціна товару також включає в себе вартість пакування, маркування, навантаження та розвантаження. Товар супроводжується наступними документами: 1) рахунок (Invoice) в 3-х примірниках; 2) вантажна накладна (CMR ) в 3-х примірниках. Приймання товару за кількістю і якістю проводиться на складі покупця на протязі десяти днів після отримання покупцем товару. У разі невідповідності поставленої кількості або якості товару покупець протягом п`яти робочих днів з моменту виявлення недопоставки доводить про це наявну в нього інформацію до відома постачальника. Постачальник зобов`язується в узгоджені терміни за свій рахунок усунути недопоставку товару або компенсувати всі витрати, які можуть виникнути при вирішенні даного питання. Пунктом VII. Оплата контракту визначено, що оплата за даним контрактом проводиться на умовах відстрочення платежу шістдесят календарних днів на підставі рахунка (інвойсу) продавця, банківським переказом, в USD або EUR, на рахунок продавця.

25.03.2024 на митний пост «Хмельницький» Хмельницької митниці (відповідач, митний орган) ТОВ «Автолідер» подало для митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 24UA400040008761U6 для розмитнення товару поставленого компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. по контракту №04 від 01.01.2020 фактурною вартістю 39062.42 доларів США.

У поданій митній декларації № 24UA400040008761U6 (МД) митну вартість задекларованої партії товарів було визначено товариством за першим (основним) методом визначення митної вартості відповідно до статті 58 МКУ.

До вищевказаної митної декларації товариством було надано такі документи:

- Контракт;

- Рахунок-фактура (iнвойс);

- Прайс виробника товару;

- Автотранспортна накладна;

- Сертифiкат про походження товару;

- Доповнення до зовнішньоекономічного контракту.

25.03.2024 відповідач надіслав товариству загально прийняте митною службою електронне повідомлення, в якому зазначив, що для підтвердження правильності визначення митної вартості №21,42,43,82,83,85,87,88,89,90,91,96,97 необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари:

1) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На вимогу відповідача було надано копії: видаткових накладних, документи про розрахунки з постачальником, копію експортної МД та прайс-лист від виробника.

Листом від 25.03.2024 представник позивача повідомив, що всі необхідні документи для визначення митної вартості товарів №21,42,43,82,83,85,87,88,89,90,91,96,97 надані. Надати інші документи не має змоги.

За результатами перевірки поданої митної декларації відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 25.03.2024 № UA400000/2024/000077/2 та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.03.2024 № UA400040/2024/000199 з посиланням на неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог п.3 ст.53 МКУ.

Мотивуючи спірне рішення відповідач зазначив: «Документи подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зокрема:

- заявлений декларантом рівень митної вартості товарів (21,42,43,82,83,85,87,88,89,90,91,96,97) не відповідає рівню митної вартості подібних товарів того ж виробника, митне оформлення яких здійснено раніше, в тому числі на інших митницях Держмитслужби;

- при вибірковому порівнянні заявленого рівня митної вартості з рівнем ціни, який пропонується в мережі Інтернет встановлено розбіжність більше ніж у 3 рази;

- наданий до митного оформлення прайс-лист не містить інформації про умови поставки товарів, що не може підтверджувати числові значення митної вартості товарів;

- до митного оформлення заявлено інвойс від 18.03.2021, який не надано до митного оформлення;

- контрактом передбачено, що вартість транспортних послуг оплачує продавець. Пунктом IV контракту визначено, що ціна товару включає пакування, маркування, розгрузку та погрузку, при цьому не зазначено, що в ціну товару включено вартість транспортування;

- задекларовані умови поставки DAP не відповідають зазначеним у пункті ХІ контракту умовам де визначено, що всі витрати, за рахунок покупця;

- наданий до митного оформлення прайс-лист не містить інформації про умови поставки товарів, що не може підтверджувати числові значення митної вартості товарів;

- надані додатково банківські платіжні документи не містять печаток та підписів, передбачених формою документів;

- подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження та доставки до місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування; комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів.

Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації про вартість операції з ідентичними та подібними товари, відповідно до положень МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості. Митну вартість визначено резервним методом. Джерелом числового значення митної вартості є митні декларації від 25.12.2023 №23UA100390719945U7, від 21.12.2023 №23UA205140106576U1, від 30.11.2023 №23UA100390718263U3 згідно яких за рівнем митної вартості, зазначеним у графі 30 даного рішення коригування митної вартості товарів здійснено митне оформлення таких же товарів. Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.».

Для розмитнення товару, з урахуванням рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, позивач оформив 26.03.2024 електронну МД №24UA400040008959U9 за якою мав сплатити додатково для розмитнення товару 5 138,23 грн мита та 39 591,18 грн податку на додану вартість, всього 44 729,41 грн.

ТОВ «Автолідер» не погоджується з висновками митного органу та вважає рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому звернулося до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаютьсяМК України.

Відповідно до вимог частини першоїстатті 246 МК Україниметою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першоюстатті 248 МК Українимитне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина першастатті 257 МК Українипередбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостоїстатті 257 МК Україниумови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК Українивстановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першоюстатті 51 МК Українимитна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу.

Згідно із частинами першою - третьоюстатті 52 цього ж Кодексузаявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно дорозділу Х цього Кодексув розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомоїстатті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановленихстаттею 255 цього Кодексудля завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами першою - п`ятоюстатті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьоїстатті 54 МК Україниконтроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 55 МК Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно дорозділу Х цього Кодексув розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно доглави 4 цього Кодексуабо до суду.

Статтею 57 МК Українивстановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59і60цьогоКодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третійстатті 53 МК України(подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

З матеріалів справи суд встановив, що одним із порушень, яке було встановлено митним органом є заявлення до митного оформлення інвойсу від 18.03.2021, який не надано до митного оформлення.

Так, позивач зазначає, що для митного оформлення ТОВ «Автолідер» надало інвойс компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. від 18.03.2024, однак в митній декларації працівник товариства зробив описку в даті, замість «2024» вказав «2021». Вказує, що ця помилка була виправлена в аркуші коригування.

Разом з тим, суд зазначає, що вищезазначена описка не вплинула на визначення митної вартості товару, оскільки митний орган взяв до уваги зміст інвойсу від 18.03.2024, погодившись з товариством про застосування обраного ним методу визначення митної вартості вказаному в інвойсі від 18.03.2024, крім товарів 21,42,43,82,83,85,87,88,89,90,91,96,97 та скоригувавши вартість зазначених товарів, що відображені в інвойсі від 18.03.2024.

Митний орган в спірному рішенні також зазначив, що наданий до митного оформлення прайс-лист не містить інформації про умови поставки товарів, що не може підтверджувати числові значення митної вартості товарів.

Суд встановив, що при митному оформленні товарів ТОВ «Автолідер» надало митному органу прайс-лист виробника товарів - компанії ASAM S.A., який був наданий дистриб`ютору - компанію S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A в якої ТОВ «Автолідер» і придбало товар.

Цей прайс-лист був наданий митному органу як інформаційний, щоб відповідач надав оцінку тому, що ТОВ «Автолідер» отримало товар від дистриб`ютора за ціною, яка є вищою ціни виробника товарів, що свідчить про те, що товариство не занижувало договірну ціну і закономірно застосувало перший метод при митному оформленні товарів.

Крім того, в постанові від 10 травня 2023 року у справі № 815/1780/17 Верховний Суд констатував, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який може оформлювати в довільній формі та на власний розсуд. Прайс-лист не є основним документом для підтвердження митної вартості товару, тому будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару

Також митним органом в рішенні про коригування митної вартості зазначено, що при вибірковому порівнянні заявленого рівня митної вартості з рівнем ціни, який пропонується в мережі Інтернет встановлено розбіжність більше ніж у 3 рази.

Щодо такого твердження суд зауважує, що у спірному рішенні митного органу не зазначено, які саме комерційні пропозиції і на яких сайтах (в тому числі країнах) аналізувалися, не зазначені адреси цих сайтів, не вказано які критерії використовувалися для аналізу, чи отримували реалізатори подібних товарів оптові знижки зі який саме фахівець проводив даний аналіз. Таким чином, розбіжність у ціні не може беззаперечно свідчити про наявність порушень з боку позивача.

Отже порівняння, на яке посилається митний орган, є некоректним і не може бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Щодо порушення, яке полягає у поданні до митного оформлення документів, які не містять усіх визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, витрат на навантаження та доставки до місця ввезення на митну територію України; витрат на страхування; комісійну та брокерську винагороду; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Митний орган на обґрунтування законності оскаржуваного рішення у відзиві зазначає, що поданий до митного оформлення зовнішньоекономічний контракт містить суперечливу інформацію, яка має вплив на правильність декларування митної вартості.

З матеріалів справи суд встановив, що умови поставки товару в контракті купівлі-продажу № 04 визначаються в розділом IV. Поставка товару, яким визначено, що товар поставляється продавцем покупцеві на умовах DAP-Khmelnitskiy або DAP-Lviv або DAP- Kyiv згідно INCOTERMS 2020. Умови поставки на кожну партію товару будуть вказуватися у відповідному інвойсі. Вартість транспортних послуг оплачує продавець. Ціна товару також включає в себе вартість пакування, маркування, навантаження та розвантаження. Розділ ХІ контракту має назву Інші умови і не стосується умов поставки товару, і зворот: «Всі мита, в т.ч. митні та витрати, за рахунок Покупця».

Суд звертає увагу, що значення цього застереження стосується не митної вартості товарів, а визначення особи, на яку покладається обов`язок по сплаті мити, якою є ТОВ «Автолідер».

В особливостях застосування умов Інкотермс DAP вказано, що продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності під час увезення товару до країни призначення. Якщо сторони хочуть зобов`язати продавця це робити, тоді слід використовувати термін DDP.

Отже, умови поставки DAP не мають суперечності з пунктом ХІ контракту купівлі- продажу № 04 від 01.01.2020.

Таким чином, тлумачення митним органом терміну DAP Інкотермс 2020 не відповідає його базисним умовам та висновкам Верховного Суду.

Згідно з міжнародними правилами Інкотермс термін DAP (Delivered At Piont (... named point of destination) «поставка в пункті» означає, що продавець виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення. Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язок нести всі ризики, пов`язані з транспортуванням товару до зазначеного пункту призначення. Згідно базису поставки DAP Інкотермс продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні. Термін DAP може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення. Ціна DAP означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.

Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення.

З урахуванням вказаного поставка товару на умовах DAP передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Саме таке тлумачення умов DAP застосовує Верховний Суд у рішеннях по подібним правовідносинам. Так, Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2020 року по справі №804/3463/15 зазначив: «Відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010 умови поставки DAP («Delivered At Point») означають, що продавець виконав зобов`язання з поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений у митному режимі експорту і готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Вказані умови покладають саме на продавця нести всі витрати та ризики, пов`язані з транспортуванням товару у місце призначення, включаючи, де це знадобиться, будь-які збори для експорту із країни призначення.

Отже, поставка товару на умовах DАР передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі вартість пакування та маркування), тому для цілей визначення митної вартості ця вартість не потребує коригування».

Така позиція Верховного Суду базується на умовах правил Інкотермс, відповідно до яких термін DAP (Delivered At Piont (... named point of destination) «поставка в пункті» означає, що продавець виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення.

Умови поставки за базисом Інкотермс DAP не зобов`язують продавця або покупця здійснити страхування товару, у зв`язку з чим підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає. Крім того, укладеним контрактом сторони не передбачили страхування товару при його транспортуванні.

Слід також зазначити, що в матеріалах справи немає інформації щодо використання позивачем послуг брокера та посередників.

Стосовно наданих додатково банківських платіжних документів, які не містять печаток та підписів, передбачених формою документів, суд звертає увагу на таке.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунково-касове обслуговування ТОВ Автолідер» здійснює «Укрексімбанк» - публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України через систему «Клієнт-Банк» програмно-апаратний комплекс, призначений для дистанційного управління клієнтом своїми розрахунковими рахунками у банку. Система дистанційного обслуговування застосовує технології при наданні банківських послуг клієнту на основі його розпоряджень, переданих до банку віддаленим способом, тобто без відвідування банку і складання платіжного доручення в паперовому вигляді.

Позивач надавав митному органу інформацію про проведені розрахунки з компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. саме з цієї системи.

Згідно висновків Верховного Суду, що містяться в постановах від 03.04.2018 у справі №809/322/17, 17.07.2019 у справі № 809/827/17, 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, банківські документи свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто, прямого зв`язку між відомостями банківських документів, датою проведення розрахунків за товар та митною вартістю товару немає, а тому ненадання декларантом банківських документів, не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснюватися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку із цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які можуть бути підставою для коригування митної вартості товару, а тим більше витребування контролюючим органом додаткових документів. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19.

За положеннями ст.53 МК України банківські платіжні документи можуть підтверджувати митну вартість товарів лише в тому випадку, якщо на момент митного оформлення товару декларантом оплачено рахунок за такий товар.

Вирішуючи питання щодо правомірності обрання відповідачем резервного методу визначення вартості товару із зазначенням, що джерелом числового значення митної вартості є митні декларації від 25.12.2023 №o23UA100390719945U7, від 21.12.2023 №o 23UA205140106576U1, від 30.11.2023 № 23UA100390718263U3, суд виходить з такого.

Так, враховуючи чинні норми митного законодавства, основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

В ході розгляду цієї справи суд встановив, що позивач надав відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 статті 58 МК України.

Верховний Суд неодноразово вказував, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.

При цьому, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається лише при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Із системного аналізу наведених норм права випливає висновок про те, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом - за ціною угоди щодо ідентичних товарів.

Спрацювання ризиків АСАУР та наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 у справі № 815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості, оскільки надані ТОВ «Автолідер» для митного оформлення документи підтверджують вартість товару.

Суд зазначає, що вказані позивачем відомості про товар підтверджені документально, а їх достовірність не спростована відомостями від уповноважених органів, зокрема, що видані позивачу документи є фіктивними.

Митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Окрім того, митним органом не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно визначив митну вартість імпортованого товару із застосуванням резервного методу.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведені вище мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.03.2024 № UA400040/2024/000199 та рішення про коригування митної вартості товарів від 25.03.2024 № UA400000/2024/000077/2, є протиправними, тому їх слід скасувати.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 6056,00 грн, тому ці витрати необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Хмельницької митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.03.2024 № UA400040/2024/000199.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 25.03.2024 № UA400000/2024/000077/2.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер" судові витрати у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолідер" (просп. Миру, 101/3а,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29015 , код ЄДРПОУ - 23835836) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя В.К. Блонський