Постанова

від 06.11.2024 по справі 560/6487/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/6487/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

06 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Кузьмишина В.М. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолідер" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хмельницької митниці, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці, ЄДРПОУ 43997560, від 25.03.2024 № UA 400000/2024/000077/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Хмельницької митниці, ЄДРПОУ 43997560, в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Державної митної служби України від 25.03.2024 № UA400040/2024/000199.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно визначив митну вартість імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови Хмельницької митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.03.2024 № UA400040/2024/000199.

Визнано протиправним та скасовано рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 25.03.2024 № UA400000/2024/000077/2.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер" судові витрати у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ТОВ "Автолідер" (позивач) є суб`єктом господарювання, одним із основних видів діяльності якого є 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

01.01.2020 між компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. (Румунія) (надалі - постачальник, компанія, продавець) та ТОВ "Автолідер" укладено контракт купівлі-продажу № 04 за умовами якого компанія зобов`язується передати товар у власність, а товариство прийняти і оплатити за узгодженою ціною та в терміни визначені контрактом. Найменування, ціни і кількість товару, що поставляється, вказуються у відповідних інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту і мають юридичну силу специфікацій.

Додатковою угодою №5 від 01.12.2023 сторони продовжили дію контракту до 31.12.2024 та внесли зміни до пунктів IV. Поставка товару та VII. Оплата контракту.

Пунктом IV. Поставка товару визначено, що товар поставляється продавцем покупцеві на умовах DAP-Khmelnitskiy або DAP-Lviv або DAP- Kyiv згідно INCOTERMS 2020. Умови поставки на кожну партію товару будуть вказуватися у відповідному інвойсі. Вартість транспортних послуг оплачує продавець. Ціна товару також включає в себе вартість пакування, маркування, навантаження та розвантаження. Товар супроводжується наступними документами: 1) рахунок (Invoice) в 3-х примірниках; 2) вантажна накладна (CMR ) в 3-х примірниках. Приймання товару за кількістю і якістю проводиться на складі покупця на протязі десяти днів після отримання покупцем товару. У разі невідповідності поставленої кількості або якості товару покупець протягом п`яти робочих днів з моменту виявлення недопоставки доводить про це наявну в нього інформацію до відома постачальника. Постачальник зобов`язується в узгоджені терміни за свій рахунок усунути недопоставку товару або компенсувати всі витрати, які можуть виникнути при вирішенні даного питання. Пунктом VII. Оплата контракту визначено, що оплата за даним контрактом проводиться на умовах відстрочення платежу шістдесят календарних днів на підставі рахунка (інвойсу) продавця, банківським переказом, в USD або EUR, на рахунок продавця.

25.03.2024 на митний пост "Хмельницький" Хмельницької митниці (відповідач, митний орган) ТОВ "Автолідер" подало для митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 24UA400040008761U6 для розмитнення товару поставленого компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. по контракту №04 від 01.01.2020 фактурною вартістю 39062.42 доларів США.

У поданій митній декларації № 24UA400040008761U6 (МД) митну вартість задекларованої партії товарів було визначено товариством за першим (основним) методом визначення митної вартості відповідно до статті 58 МКУ.

До вищевказаної митної декларації товариством було надано такі документи:

- Контракт;

- Рахунок-фактура (iнвойс);

- Прайс виробника товару;

- Автотранспортна накладна;

- Сертифiкат про походження товару;

- Доповнення до зовнішньоекономічного контракту.

25.03.2024 відповідач надіслав товариству загально прийняте митною службою електронне повідомлення, в якому зазначив, що для підтвердження правильності визначення митної вартості №21,42,43,82,83,85,87,88,89,90,91,96,97 необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари:

1) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На вимогу відповідача було надано копії: видаткових накладних, документи про розрахунки з постачальником, копію експортної МД та прайс-лист від виробника.

Листом від 25.03.2024 представник позивача повідомив, що всі необхідні документи для визначення митної вартості товарів №21,42,43,82,83,85,87,88,89,90,91,96,97 надані. Надати інші документи не має змоги.

За результатами перевірки поданої митної декларації відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 25.03.2024 № UA400000/2024/000077/2 та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.03.2024 № UA400040/2024/000199 з посиланням на неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог п.3 ст.53 МКУ.

Мотивуючи спірне рішення відповідач зазначив: "Документи подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зокрема:

- заявлений декларантом рівень митної вартості товарів (21,42,43,82,83,85,87,88,89,90,91,96,97) не відповідає рівню митної вартості подібних товарів того ж виробника, митне оформлення яких здійснено раніше, в тому числі на інших митницях Держмитслужби;

- при вибірковому порівнянні заявленого рівня митної вартості з рівнем ціни, який пропонується в мережі Інтернет встановлено розбіжність більше ніж у 3 рази;

- наданий до митного оформлення прайс-лист не містить інформації про умови поставки товарів, що не може підтверджувати числові значення митної вартості товарів;

- до митного оформлення заявлено інвойс від 18.03.2021, який не надано до митного оформлення;

- контрактом передбачено, що вартість транспортних послуг оплачує продавець. Пунктом IV контракту визначено, що ціна товару включає пакування, маркування, розгрузку та погрузку, при цьому не зазначено, що в ціну товару включено вартість транспортування;

- задекларовані умови поставки DAP не відповідають зазначеним у пункті ХІ контракту умовам де визначено, що всі витрати, за рахунок покупця;

- наданий до митного оформлення прайс-лист не містить інформації про умови поставки товарів, що не може підтверджувати числові значення митної вартості товарів;

- надані додатково банківські платіжні документи не містять печаток та підписів, передбачених формою документів;

- подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження та доставки до місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування; комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів.

Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації про вартість операції з ідентичними та подібними товари, відповідно до положень МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості. Митну вартість визначено резервним методом. Джерелом числового значення митної вартості є митні декларації від 25.12.2023 №23UA100390719945U7, від 21.12.2023 №23UA205140106576U1, від 30.11.2023 №23UA100390718263U3 згідно яких за рівнем митної вартості, зазначеним у графі 30 даного рішення коригування митної вартості товарів здійснено митне оформлення таких же товарів. Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.".

Для розмитнення товару, з урахуванням рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, позивач оформив 26.03.2024 електронну МД №24UA400040008959U9 за якою мав сплатити додатково для розмитнення товару 5 138,23 грн мита та 39 591,18 грн податку на додану вартість, всього 44 729,41 грн.

ТОВ "Автолідер" не погоджується з висновками митного органу та вважає рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому звернулося до суду з цим позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що надані декларантом документи виключали обґрунтовані сумніви Митного органу в правильності зазначеної митної вартості товарів. Документи, які подані під час митного оформлення містили конкретні числові значення щодо ціни, яка була сплачена за товар, що ввозився на територію України в режимі імпорту. Тому, митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем разом із митною декларацією були надані достатні документи для митного оформлення товару, які містили повну інформацію для підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару.

Відповідачем, в свою чергу, не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у достовірності задекларованої митної вартості товару, оскільки неповні відомості на які зіслався відповідач спростовано дослідженими судом доказами.

Зазначене, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, а відтак вказує на протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості згідно поданої МД №24UA400040008959U9 не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, що слугувало підставою для застосування резервного методу для визначення митної вартості задекларованих позивачем товарів та прийняття з цього приводу оскаржуваних рішень.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав на правильність висновків суду першої інстанції та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Митного кодексу України встановлено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів, відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України, здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Приписами частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до положень частин першої, другої, третьої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України, здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15 та Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що позивач надав усі документи, наведені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.

Крім того, відповідач як обставину прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів визначив те, що документи подані згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Щодо твердження митного органу стосовно митного оформлення інвойсу від 18.03.2021, який не було надано до митного оформлення, суд зазначає.

Позивач для митного оформлення ТОВ "Автолідер" надало інвойс компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. від 18.03.2024, однак в митній декларації працівник товариства зробив описку в даті, замість " 2024" вказав " 2021". Вказує, що ця помилка була виправлена в аркуші коригування.

Разом з тим, суд зазначає, що вищезазначена описка не вплинула на визначення митної вартості товару, оскільки митний орган взяв до уваги зміст інвойсу від 18.03.2024, погодившись з товариством про застосування обраного ним методу визначення митної вартості вказаному в інвойсі від 18.03.2024, крім товарів 21,42,43,82,83,85,87,88,89,90,91,96,97 та скоригувавши вартість зазначених товарів, що відображені в інвойсі від 18.03.2024.

Щодо доводів апелянта стосовно того, що наданий до митного оформлення прайс-лист не містить інформації про умови поставки товарів, що не може підтверджувати числові значення митної вартості товарів.

Судом встановлено, що при митному оформленні товарів ТОВ "Автолідер" надало митному органу прайс-лист виробника товарів - компанії ASAM S.A., який був наданий дистриб`ютору - компанію S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A в якої ТОВ "Автолідер" і придбало товар.

Цей прайс-лист був наданий митному органу як інформаційний, щоб відповідач надав оцінку тому, що ТОВ "Автолідер" отримало товар від дистриб`ютора за ціною, яка є вищою ціни виробника товарів, що свідчить про те, що товариство не занижувало договірну ціну і закономірно застосувало перший метод при митному оформленні товарів.

Крім того, в постанові від 10 травня 2023 року у справі № 815/1780/17 Верховний Суд констатував, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який може оформлювати в довільній формі та на власний розсуд. Прайс-лист не є основним документом для підтвердження митної вартості товару, тому будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.

Стосовно наданих додатково банківських платіжних документів, які не містять печаток та підписів, передбачених формою документів, суд звертає увагу на таке.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунково-касове обслуговування ТОВ Автолідер" здійснює "Укрексімбанк" - публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України через систему "Клієнт-Банк" програмно-апаратний комплекс, призначений для дистанційного управління клієнтом своїми розрахунковими рахунками у банку. Система дистанційного обслуговування застосовує технології при наданні банківських послуг клієнту на основі його розпоряджень, переданих до банку віддаленим способом, тобто без відвідування банку і складання платіжного доручення в паперовому вигляді.

Позивач надавав митному органу інформацію про проведені розрахунки з компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. саме з цієї системи.

Згідно висновків Верховного Суду, що містяться в постановах від 03.04.2018 у справі №809/322/17, 17.07.2019 у справі № 809/827/17, 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, банківські документи свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто, прямого зв`язку між відомостями банківських документів, датою проведення розрахунків за товар та митною вартістю товару немає, а тому ненадання декларантом банківських документів, не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснюватися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку із цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які можуть бути підставою для коригування митної вартості товару, а тим більше витребування контролюючим органом додаткових документів. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19.

За положеннями ст.53 МК України банківські платіжні документи можуть підтверджувати митну вартість товарів лише в тому випадку, якщо на момент митного оформлення товару декларантом оплачено рахунок за такий товар.

Щодо порушення, яке полягає у поданні до митного оформлення документів, які не містять усіх визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, витрат на навантаження та доставки до місця ввезення на митну територію України; витрат на страхування; комісійну та брокерську винагороду; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Митний орган на обґрунтування законності оскаржуваного рішення у відзиві зазначає, що поданий до митного оформлення зовнішньоекономічний контракт містить суперечливу інформацію, яка має вплив на правильність декларування митної вартості.

З матеріалів справи суд встановив, що умови поставки товару в контракті купівлі-продажу № 04 визначаються в розділом IV. Поставка товару, яким визначено, що товар поставляється продавцем покупцеві на умовах DAP-Khmelnitskiy або DAP-Lviv або DAP- Kyiv згідно INCOTERMS 2020. Умови поставки на кожну партію товару будуть вказуватися у відповідному інвойсі. Вартість транспортних послуг оплачує продавець. Ціна товару також включає в себе вартість пакування, маркування, навантаження та розвантаження. Розділ ХІ контракту має назву Інші умови і не стосується умов поставки товару, і зворот: "Всі мита, в т.ч. митні та витрати, за рахунок Покупця".

Суд звертає увагу, що значення цього застереження стосується не митної вартості товарів, а визначення особи, на яку покладається обов`язок по сплаті мита, якою є ТОВ "Автолідер".

В особливостях застосування умов Інкотермс DAP вказано, що продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності під час увезення товару до країни призначення. Якщо сторони хочуть зобов`язати продавця це робити, тоді слід використовувати термін DDP.

Отже, умови поставки DAP не мають суперечності з пунктом ХІ контракту купівлі- продажу № 04 від 01.01.2020.

Таким чином, тлумачення митним органом терміну DAP Інкотермс 2020 не відповідає його базисним умовам та висновкам Верховного Суду.

Згідно з міжнародними правилами Інкотермс термін DAP (Delivered At Piont (... named point of destination) "поставка в пункті" означає, що продавець виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення. Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язок нести всі ризики, пов`язані з транспортуванням товару до зазначеного пункту призначення. Згідно базису поставки DAP Інкотермс продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні. Термін DAP може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення. Ціна DAP означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.

Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення.

З урахуванням вказаного поставка товару на умовах DAP передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Саме таке тлумачення умов DAP застосовує Верховний Суд у рішеннях по подібним правовідносинам. Так, Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2020 року по справі №804/3463/15 зазначив: "Відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010 умови поставки DAP ("Delivered At Point") означають, що продавець виконав зобов`язання з поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений у митному режимі експорту і готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Вказані умови покладають саме на продавця нести всі витрати та ризики, пов`язані з транспортуванням товару у місце призначення, включаючи, де це знадобиться, будь-які збори для експорту із країни призначення.

Отже, поставка товару на умовах DАР передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі вартість пакування та маркування), тому для цілей визначення митної вартості ця вартість не потребує коригування".

Така позиція Верховного Суду базується на умовах правил Інкотермс, відповідно до яких термін DAP (Delivered At Piont (... named point of destination) "поставка в пункті" означає, що продавець виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення.

Умови поставки за базисом Інкотермс DAP не зобов`язують продавця або покупця здійснити страхування товару, у зв`язку з чим підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає. Крім того, укладеним контрактом сторони не передбачили страхування товару при його транспортуванні.

Слід також зазначити, що в матеріалах справи немає інформації щодо використання позивачем послуг брокера та посередників.

Разом із тим, відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як уже було зазначено, для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У свою чергу відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.

Крім того, посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару суд відхиляє, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд також вказує на висновок Верховного Суду, який відповідає сталій практиці, викладений у постановах від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі №810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16, відповідно до якого інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.

Враховуючи викладене, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митним органом без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Моніч Б.С. Судді Кузьмишин В.М. Залімський І. Г.