ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 червня 2024 року Чернігів Справа № 620/2366/24
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді БаргаміноїН.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Опорного закладу Менської гімназії Менської міської ради до Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку,
В С Т А Н О В И В:
Опорний заклад Менська гімназія Менської міської ради звернувся до суду з позовом до Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 02.02.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-M-2024-01-11-000001.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в тендерній документації не встановлювались вимоги щодо якихось конкретних машин, механізмів або обладнання, дана вимога стосувалась надання основних машин, механізмів та обладнання за допомогою яких можна виконати роботи, зазначені у технічному завданні. Зазначає, що усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі порушень у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб призведе до порушення прав та інтересів сторін укладеного договору та матиме негативні наслідки для репутації третьої особи, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком та стверджуваним порушенням. Вказує, що захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір є виключним заходом, обрання якого є можливим лише у разі, якщо виявленні порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням, а зазначені у висновку зауваження мають формальний характер, які не несуть негативного впливу, у зв`язку із чим позовні вимоги є обґрунтованими, а висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 02.02.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-M-2024-01-11-000001 - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що тендерна пропозиція учасника ФОП « ОСОБА_1 » не відповідала вимогам тендерної документації та підлягала відхиленню, однак, в порушення абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей, замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ФОП « ОСОБА_1 », визначив його переможцем та уклав з ним Договір. Вказує, що висновок Офісу за результатами моніторингу має рекомендаційний характер та не породжує для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків, а отже відсутні юридичні підстави для визнання висновку протиправним.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якій зазначив, що вимога надати довідку в довільній формі про наявність обладнання, матеріально-технічної бази, необхідних для виконання робіт, визначених у технічних вимогах, із зазначенням найменування, кількості та правової підстави володіння / користування, яка вимагалась у тендерній документації, несе в собі наступний сенс: Виконавець робіт чи послуг сам приймає рішення, використання яких машин та механізмів дозволить йому виконати завдання, поставлене замовником, вказує їх і підтверджує володіння, тобто довідка повинна відображати основні машини, механізми, обладнання, передбачені кошторисом учасника, використання непотрібних машин та механізмів для даних (невеликих) об`ємів робіт призводить до збільшення ціни, що і повинно попереджувати ДАСУ, а їхня вимога несе зворотній характер.
Відповідачем було подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що до переліку документів, що завантажені на вебпорталі Уповноваженого органу разом із тендерною документацією і є її невід`ємною частиною, замовник самостійно відніс локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01-01 на ремонті роботи укриття опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради. Даний локальний кошторис у своєму змісті, а саме в колонці 2 містить посилання на «Обґрунтування шифр норм», (КР2-1-5, КР1-2-1, КР2-11-2), тобто посилання на елементні-кошторисні норми зроблено самими замовником в тендерній документації, та замовник на етапі її складення спочатку вирішив, що ресурсно-кошторисні норми поширюють свою дію на поточний ремонт укриття опорного закладу. Водночас, на виконання вимог тендерної документації учасником розраховано вартість робіт, що є предметом закупівлі з урахуванням елементно-кошторисних норм. Встановлено, які роботи підлягають виконанню, та визначено вартість обладнання (машин та механізмів), що необхідне для них.
Третьою особою було надано пояснення, в яких просив позов задовольнити та вказав, що під час проведення закупівлі Замовник викладає інвесторську кошторисну документацію, а Виконавець, пропонуючи свою договірну ціну, сам вирішує які машини і механізми необхідні для виконання технічного завдання замовника, це вказується у підсумковій відомості ресурсів договірної ціни Виконавця. Виконавець може використати машини і механізми, наявні у нього або ж ручну працю, головне, щоб це не призвело до збільшення ціни пропозицї. В даному випадку у інвесторському кошторисі містились машини і механізм, які містяться в усереднених кошторисних нормах, які не враховують об`єми і затрати. Ці машини розраховані на велике будівництво. Саме тому виконавцем було прийнято рішення використовувати лише те, що потрібно і не витрачати кошти на непотрібні тяжкі машини і механізми.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 16.04.2024 було прийнято справу до провадження судді Баргаміної Н.М.; ухвалою суду від 16.04.2024 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 ; ухвалою суду від 16.04.2024 було витребувано у Опорного закладу Менської гімназії Менської міської ради належним чином завірені копії матеріалів тендерної документації з усіма додатками та тендерної пропозиції фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з усіма додатками.
Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Опорним закладом Менська гімназія Менської міської ради була оголошена публічна закупівля, а саме: Поточний ремонт укриття Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради (т. 1 а.с. 132-162).
За результатами проведеної процедури закупівлі з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 127 від 22.12.2023 (т. 1 а.с. 24-26).
За результатами моніторингу закупівлі UA-2023-11-16-004754-а Північно-Східним офісом Державної аудиторської служби України складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 02.02.2024, згідно якого встановлено наступне.
Відповідно до пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбаченихЗаконом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі Особливості) тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Абзацом першим частини третьої статті 22 Закону визначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Замовник у тендерній документації установив інші вимоги крім вимог, передбачених частиною другою статті 22 Закону, а саме: у проєкті договору про закупівлю (додаток № 3 до тендерної документації) зазначив таке: (умови щодо можливості внесення змін до договору про закупівлю) «погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення» (підпункт другий пункту 10.4).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону, договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Згідно з умовами частини першої статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
Відповідно до частини другої статті 180 ГКУ господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно з умовами частини третьої статті 180 ГКУ при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до оголошення про проведення процедури закупівлі предметом закупівлі та відповідно предметом договору про закупівлю є «Поточний ремонт укриття опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради».
Відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону, роботи-розроблення проектної документації на об`єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об`єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об`єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Таким чином, умови підпункту другого пункту 10.4 проекту договору про закупівлю не відповідають предмету закупівлі, яким є закупівля послуги, та застосовуються згідно з підпунктом 2 пункту 19 Особливостей, якщо предметом закупівлі є товар.
Керуючись частиною п`ятою статті 8 Закону під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Північно-східного офісу Держаудитслужби від 17.01.2024 звернувся через електронну систему закупівель до Замовника з метою отримання інформації щодо надання пояснення, стосовно включення до тендерної документації інформацію, вимоги, щодо наявності якої не передбачені законодавством.
На зазначений запит Північно-східного офісу Держаудитслужби від 18.01.2024 Замовник оприлюднив інформацію в електронній системі закупівель, що «...Щодо того, що умови підпункту другого пункту 10.4. проекту договору про закупівлю не відповідають предмету закупівлі, яким є закупівля послуг, та застосовуються згідно з підпунктом 2 пункту 19 Особливостей, якщо предметом закупівлі є товар. Повідомляємо, що даний підпункт був прибраний Додатковою угодою №1 від 17.01.2024 року до Договору № 127 від 22.12.2023 року (документи додаються).»
Однак, Замовником надано пояснення, яке не спростовує факт порушення вимог пункту 28 Особливостей та частини третьої статті 22 Закону.
Отже, за результатами моніторингу процедури закупівлі установлено, що Замовник на порушення пункту 28 Особливостей та частини третьої статті 22 Закону включив до тендерної документації інформацію, вимоги щодо наявності якої не передбачені законодавством.
Як наслідок, укладений Договір також містить підпункт другий пункту 10.4, умови якого не відповідають предмету закупівлі. Слід зазначити, що в ході проведення моніторингу закупівель Замовником 18.01.2024 через електронну систему закупівель оприлюднено Додаткову угоду від 17.01.2024 №1, стосовно того, що сторони дійшли взаємної згоди внести зміни до пункту 10.4 розділу X «Інші умови» Договору від 22.12.2023 № 127.
Моніторингом розгляду тендерної пропозиції встановлено, що Додатком 1 до тендерної документації Замовника передбачена наявність в учасника досвіду виконання аналогічного(их) договору(ів), яка документально підтверджується в складі тендерної пропозиції наступними документами: За результатами моніторингу встановлено, що згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 «Наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» Додатку 1 до тендерної документації встановлена вимога надання Довідки в довільній формі про наявність обладнання, матеріально-технічної бази, необхідних для виконання робіт, визначених у технічних вимогах, із зазначенням найменування, кількості та правової підстави володіння / користування.
Одночасно, Технічною специфікацією до предмету закупівлі, що наведена в Додатку 2 до тендерної документації, передбачено виконання робіт з монтажу перекриттів із залізобетонних плит при площі плит до 10 м2. Ресурсною нормою КР4-13-2, що використана учасником для розрахунку вартості тендерної пропозиції, для виконання вищезазначених робіт передбачена необхідність використання крану, вантажопідйомністю 5 т та апарату зварювального дугового. Також, технічною специфікацією до предмету закупівлі, що наведена в Додатку 2 до тендерної документації, передбачено виконання робіт з монтажу площадки гідравлічної підйомно-опускної. Ресурсною нормою KM3-575-3, що використана учасником для визначення вартості по предмету закупівлі, передбачена необхідність використання крану на автомобільному ходу вантажопідйомністю 10 т.
Крім того, технічною специфікацією до предмету закупівлі, що наведена в Додатку 2 до тендерної документації, передбачено виконання робіт з улаштування залізобетонних підпірних стін і стін підвалів висотою до 3 м, товщиною понад 300 мм до 500 мм. Ресурсною нормою КР2-14-4 що використана учасником для визначення вартості по предмету закупівлі, передбачена необхідність використання крану на автомобільному ходу вантажопідйомністю 6,3 т, навантажувачі одноківшеві вантажопідйомністю 1 т; установка для зварювання ручного дугового (постійного струму), бадді місткість 2м3, вібратори для усіх видів будівництва (крім гідротехнічного).
Поряд з цим, технічною специфікацією до предмету закупівлі, що наведена в Додатку 2 до тендерної документації, передбачено виконання робіт з улаштування залізобетонних підпірних стін і стін підвалів висотою до 3 м, товщиною понад 500 мм до 1000 мм. Ресурсною нормою КР2-14-5, що використані учасником для визначення вартості по предмету закупівлі, передбачена наявність крану на автомобільному ходу вантажопідйомністю 6,3 т, навантажувачі одноківшові вантажопідйомністю 1 т; установка для зварювання ручного дугового (постійного струму), бадді місткість 2 м3, вібратори для усіх видів будівництва (крім гідротехнічного).
Крім того, технічною специфікацією до предмету закупівлі, що наведена в Додатку 2 до тендерної документації, передбачено виконання робіт з улаштування пандусів об`ємом понад 10 м3 до 25 м3. Ресурсною нормою КБ6-1-8, що використана учасником для визначення вартості по предмету закупівлі, передбачена необхідність використання крану баштового вантажопідйомністю 8 т, автонавантажувачі вантажопідйомністю 5 т; бадді місткість 2м3, вібратори глибинні.
Крім того, технічною специфікацією до предмету закупівлі, що наведена в Додатку 2 до тендерної документації, передбачено виконання робіт з розробці ґрунту екскаватором з доробкою вручну, група ґрунту 2, Ресурсною нормою КР1-5-2, що використана учасником для визначення вартості по предмету закупівлі, передбачена необхідність використання екскаватору одноківшевого дизельного на пневмоколісному ходу, місткістю ковша 0,25м3.
Крім того, технічною специфікацією до предмету закупівлі, що наведена в Додатку 2 до тендерної документації, передбачено виконання робіт з улаштування колодязів круглих каналізаційних діаметром 1,5 м із збірного залізобетону в сухих ґрунтах. Ресурсною нормою КР 16-46-5, що використана учасником для визначення вартості по предмету закупівлі, передбачена необхідність використання крану на автомобільному ходу вантажопідйомністю 6,3 т, автомобілю бортового вантажопідйомністю 5 т.
Крім того, технічною специфікацією до предмету закупівлі, що наведена в Додатку 2 до тендерної документації, передбачено виконання робіт з розбирання асфальтобетонних покриттів механізованим способом, що використана учасником для визначення вартості по предмету закупівлі. Ресурсною нормою КР18-1-5, що використана учасником для визначення вартості по предмету закупівлі, передбачена необхідність використання компресорів пересувних з двигуном внутрішнього згорання тиск до 686 кПа, автогрейдерів середнього типу потужністю 99 кВт; молотків відбійних пневматичних при роботі від пересувних компресорних станцій.
Крім того, технічною специфікацією до предмету закупівлі, що наведена в Додатку 2 до тендерної документації, передбачено виконання робіт з засипання траншей та котлованів бульдозерами потужністю 59 кВт при переміщенні ґрунту до 5 м, група ґрунту 1. Ресурсною нормою КР 1 -12-1, що використана учасником для визначення вартості по предмету закупівлі, передбачена необхідність використання бульдозеру потужністю 59 кВт.
Проте, в завантаженій довідці Учасника процедури закупівлі ФОП « ОСОБА_1 » (файл «наявність бази-pdf»), вищезазначена техніка відсутня.
Разом з цим, Замовник не виявив вищезазначених невідповідностей та на порушення пункту 43 Особливостей не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей, чим не надав можливість учаснику ФОП « ОСОБА_1 » усунути такі невідповідності в інформації та/або документах у складі своєї тендерної пропозиції.
Таким чином, тендерна пропозиція учасника ФОП « ОСОБА_1 » не відповідає вимогам тендерної документації та підлягає відхиленню, відповідно до абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей, а саме: замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.
Однак, на порушення абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей, Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ФОП « ОСОБА_1 » визначив його переможцем та уклав з ним Договір.
Висновок про наявність або відсутність порушень законодавства: за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостей установлено порушення вимог пункту 28 Особливостей та частини третьої статті 22 Закону.
За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ФОП « ОСОБА_1 » встановлено порушення вимог абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей та вимог пункту 43 Постанови № 1178.
За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; оприлюднення інформації про закупівлю; внесення змін до тендерної документації, надання роз`яснень щодо тендерної документації; стану виконання рішень Антимонопольного комітету України, як органу оскарження; відповідності повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей вимогам Закону та Особливостям; своєчасності його розміщення та виконання учасником; своєчасності укладання договору про закупівлю; відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця; внесення змін до умов договору та їх оприлюднення; дотримання вимог Постанови № 710; надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі - порушень не встановлено.
Також у вказаному висновку зазначено, що з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Північно-східний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів (т. 1 а.с. 11-14).
Не погоджуючись з таким висновком, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон).
Згідно статті 1 Закону електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами (пункт 7); замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону; замовники органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи (пункт 11); моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 14); Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель (пункт 36).
Частиною першою статті 5 Закону передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: 1) оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю: оголошення про проведення відкритих торгів- не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; оголошення про проведення конкурентного діалогу - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; оголошення про проведення торгів з обмеженою участю - не пізніше ніж за 30 днів до кінцевої дати отримання документів, поданих на кваліфікаційний відбір; 2)оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій; 3) зміни до тендерної документації та роз`яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі- протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз`яснень. У хронологічному порядку відображаються зміни до тендерної документації та кінцевий строк подання тендерних пропозицій, який був визначений відповідно до кожної із змін до тендерної документації; 4) зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення; 5)оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди; 6)протокол кваліфікаційного відбору - протягом одного дня з дня його затвердження;7)протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження; 8) повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; 9) інформацію про відхилення тендерної пропозиції / пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення; 10) договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення; 11) повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін; 12) звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання; 13) звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель визначений статтею 8 Закону.
Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3)повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5)інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Частини шоста, сьома статті 8 Закону передбачають, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведенняконкурентних процедур закупівельв електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.
В силу вимог пунктів 1, 2 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються, зокрема: інструкція з підготовки тендерних пропозицій; один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно ізЗаконом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону).
Пунктом 3 Особливостей встановлено, що замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно доЗакону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостейта з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Пунктом 28 Особливостей передбачено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимогстатті 22 Законуз урахуванням цих особливостей.
Абзацом п`ятим підпункту 2 пункту 44 Особливостей передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першогочастини третьої статті 22 Закону.
Пунктом 43 Особливостей передбачено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Отже, спеціальним законодавством у галузі публічних закупівель регламентовано правові підстави для допущення до участі в торгах, а також порядок проведення публічних закупівель і вимоги до тендерної документації.
Так, Додатком 1 до тендерної документації Замовника передбачена наявність в учасника досвіду виконання аналогічного(их) договору(ів), яка документально підтверджується в складі тендерної пропозиції документами.
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 «Наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» Додатку 1 до тендерної документації встановлена вимога надання Довідки в довільній формі про наявність обладнання, матеріально-технічної бази, необхідних для виконання робіт, визначених у технічних вимогах, із зазначенням найменування, кількості та правової підстави володіння / користування (т. 1 а.с. 154).
Одночасно, Технічною специфікацією до предмету закупівлі, що наведена в Додатку 2 до тендерної документації (т. 1 а.с. 163-167), передбачено виконання робіт з монтажу перекриттів із залізобетонних плит при площі плит до 10 м2. Ресурсною нормою КР4-13-2, що використана учасником для розрахунку вартості тендерної пропозиції (т. 2 а.с. 1-10), для виконання вищезазначених робіт передбачена необхідність використання крану, вантажопідйомністю 5 т та апарату зварювального дугового. Також, технічною специфікацією до предмету закупівлі, що наведена в Додатку 2 до тендерної документації, передбачено виконання робіт з монтажу площадки гідравлічної підйомно-опускної. Ресурсною нормою KM3-575-3, що використана учасником для визначення вартості по предмету закупівлі, передбачена необхідність використання крану на автомобільному ходу вантажопідйомністю 10т.
Крім того, технічною специфікацією до предмету закупівлі, що наведена в Додатку 2 до тендерної документації, передбачено виконання робіт з улаштування залізобетонних підпірних стін і стін підвалів висотою до 3 м, товщиною понад 300 мм до 500 мм. Ресурсною нормою КР2-14-4, що використана учасником для визначення вартості по предмету закупівлі, передбачена необхідність використання крану на автомобільному ходу вантажопідйомністю 6,3 т, навантажувачі одноківшеві вантажопідйомністю 1 т; установка для зварювання ручного дугового (постійного струму), бадді місткість 2м3, вібратори для усіх видів будівництва (крім гідротехнічного).
Поряд з цим, технічною специфікацією до предмету закупівлі, що наведена в Додатку 2 до тендерної документації, передбачено виконання робіт з улаштування залізобетонних підпірних стін і стін підвалів висотою до 3 м, товщиною понад 500 мм до 1000 мм. Ресурсною нормою КР2-14-5, що використані учасником для визначення вартості по предмету закупівлі, передбачена наявність крану на автомобільному ходу вантажопідйомністю 6,3 т, навантажувачі одноківшові вантажопідйомністю 1 т; установка для зварювання ручного дугового (постійного струму), бадді місткість 2 м3, вібратори для усіх видів будівництва (крім гідротехнічного).
Крім того, технічною специфікацією до предмету закупівлі, що наведена в Додатку 2 до тендерної документації, передбачено виконання робіт з улаштування пандусів об`ємом понад 10 м3 до 25 м3. Ресурсною нормою КБ6-1-8, що використана учасником для визначення вартості по предмету закупівлі, передбачена необхідність використання крану баштового вантажопідйомністю 8 т, автонавантажувачі вантажопідйомністю 5 т; бадді місткість 2м3, вібратори глибинні.
Крім того, технічною специфікацією до предмету закупівлі, що наведена в Додатку 2 до тендерної документації, передбачено виконання робіт з розробці ґрунту екскаватором з доробкою вручну, група ґрунту 2, Ресурсною нормою КР1-5-2, що використана учасником для визначення вартості по предмету закупівлі, передбачена необхідність використання екскаватору одноківшевого дизельного на пневмоколісному ходу, місткістю ковша 0,25м3.
Крім того, технічною специфікацією до предмету закупівлі, що наведена в Додатку 2 до тендерної документації, передбачено виконання робіт з улаштування колодязів круглих каналізаційних діаметром 1,5 м із збірного залізобетону в сухих ґрунтах. Ресурсною нормою КР 16-46-5, що використана учасником для визначення вартості по предмету закупівлі, передбачена необхідність використання крану на автомобільному ходу вантажопідйомністю 6,3 т, автомобілю бортового вантажопідйомністю 5 т.
Крім того, технічною специфікацією до предмету закупівлі, що наведена в Додатку 2 до тендерної документації, передбачено виконання робіт з розбирання асфальтобетонних покриттів механізованим способом, що використана учасником для визначення вартості по предмету закупівлі. Ресурсною нормою КР18-1-5, що використана учасником для визначення вартості по предмету закупівлі, передбачена необхідність використання компресорів пересувних з двигуном внутрішнього згорання тиск до 686 кПа, автогрейдерів середнього типу потужністю 99 кВт; молотків відбійних пневматичних при роботі від пересувних компресорних станцій.
Крім того, технічною специфікацією до предмету закупівлі, що наведена в Додатку 2 до тендерної документації, передбачено виконання робіт з засипання траншей та котлованів бульдозерами потужністю 59 кВт при переміщенні ґрунту до 5 м, група ґрунту 1. Ресурсною нормою КР1-12-1, що використана учасником для визначення вартості по предмету закупівлі, передбачена необхідність використання бульдозеру потужністю 59 кВт.
Проте, відповідачем під час моніторингу процедури закупівлі, виявлено, що згідно довідки учасника процедури закупівлі ФОП ОСОБА_1 про наявність обладнання та матеріально-технічної бази (т. 2 а.с. 85), вищезазначена техніка відсутня.
Також, під час моніторингу Північно-Східний офіс Державної аудиторської служби України встановив, що замовник не виявив вищезазначених невідповідностей та на порушення пункту 43 Особливостей не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей, чим не надав можливість учаснику ФОП « ОСОБА_1 » усунути такі невідповідності в інформації та/або документах у складі своєї тендерної пропозиції.
Так, згідно із наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 затверджені кошторисні норми України. Кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва» та «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» набирають чинності з моменту реєстрації їх в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
Відповідно до положень «Настанови з визначення вартості будівництва», ця Настанова є обов`язковою для визначення вартості будівництва об`єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далідержавні кошти). Застосування цієї Настанови при будівництві об`єктів із залученням інших джерел фінансування обумовлюється договором.
Згідно із п.п. 2.2, 2.3 «Настанови з визначення вартості будівництва», кошторисні норми України затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури та є обов`язковими для застосування всіма організаціями, установами і підприємствами, незалежно від їх галузевої приналежності і форм власності при визначенні вартості об`єктів будівництва, що споруджуються із залученням державних коштів.
До кошторисних норм України належать ресурсні елементні кошторисні норми (КНУ РЕКН): 1) на будівельні роботи (КНУ РЕКНб); 2) на монтаж устаткування (КНУ РЕКНму); 3) на ремонтно-будівельні роботи (РЕКНр); 4) на реставраційно-відновлювальні роботи (КНУ РЕКНрв); 5) на пусконалагоджувальні роботи (КНУ РЕКНпн); 6) експлуатації будівельних машин та механізмів (КНУ РКНЕМ).
Укрупнені кошторисні норми (УКН) розробляються на підставі відповідних КНУ РЕКН і визначають кількість необхідних ресурсів на визначений вимірник окремих конструктивних елементів, видів робіт або на об`єкт. При розробленні УКН можуть застосовуватися, у тому числі, міжнародні системи вимірювання.
Із урахуванням вищевказаних норм права суд вважає прийнятними аргументи відповідача про те, що саме вищевказаною настановою з визначення вартості будівництва передбачено, що Замовники, які будують об`єкти будівництва із залученням державних коштів повинні застосовувати кошторисні норми України, до яких належать елементні кошторисні норми.
Як встановлено судом у довідці учасника процедури закупівлі ФОП ОСОБА_1 про наявність обладнання та матеріально-технічної бази (т. 2 а.с. 85), як і у цілому в тендерній пропозиції ФОП ОСОБА_1 відсутнє документальне підтвердження наявності в учасника машин і механізмів, вказаних у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 02.02.2024.
Таким чином, тендерна пропозиція учасника ФОП ОСОБА_1 не відповідала вимогам тендерної документації та підлягала відхиленню відповідно до абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей, а саме: замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.
Однак, на порушення абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей, Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_1 , визначив його переможцем та уклав з ним Договір.
Разом з тим, позивач не з`ясував питання відсутності відповідних документів у наданій тендерній пропозиції.
Водночас, надання у складі тендерної пропозиції документів, які не відповідають тендерній документації, мало б мати наслідком невідповідності такого учасника кваліфікаційним критеріям тендерної документації. Невідхилення такої пропозиції згідно вимогстатті 31 Закону та укладення з таким учасником договору свідчить про порушення вимог законодавства при його вчиненні.
Проаналізувавши доводи учасників справи, суд вважає, що встановлені порушення, допущені позивачем, вказують не лише на порушення замовником вимог законодавства в галузі публічних закупівель, а й на невідповідність спірної процедури закупівлі та її результатів принципам, регламентованим статтею 5 Закону.
Щодо встановлення того, що умови підпункту другого пункту 10.4 проекту договору про закупівлю не відповідають предмету закупівлі, яким є закупівля послуги, та застосовуються згідно з підпунктом 2 пункту 19 Особливостей, якщо предметом закупівлі є товар (т. 1 а.с. 170-175), та як наслідок, укладений Договір також містить підпункт другий пункту 10.4, умови якого не відповідають предмету закупівлі (т. 1 а.с. 24-26), то судом було встановлено, що в ході проведення моніторингу закупівель між позивачем (замовником) та підрядником (виконавцем) була укладена додаткова угода від 17.01.2024 № 1 до Договору № 127 від 22.12.2023, згідно якої пункт 10.4 договору було викладено в новій редакції, спірні положення підпункту другого виключено, тобто вказане порушення було усунуто під час проведення процедури моніторингу закупівлі (т. 1 а.с. 15).
Щодо способу усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, то суд зазначає наступне.
Так, відповідач у висновку, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, та керуючись статтями5та10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»,зобов`язав позивача вжити заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08.09.2020№552у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.
Відповідно до частини восьмої статті 8 Закону протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
При цьому, частиною восьмою статті 8 Закону визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усуненні порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Тобто, виходячи із структури та змісту частини восьмоїстатті 8 Закону саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначенихзакономправомірних варіантів поведінки.
Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогуЗакону повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.
Отже, у разі дотримання вимог Закону відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу Україниз урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 203 Цивільного кодексу Українипередбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частини другої статті 16 Цивільного кодексу Україниодним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Згідно частини першоїстатті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятоюстатті 203 цього Кодексу.
Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.
Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору, підлягають виконанню.
Суд наголошує, що проведення публічних закупівель, в першу чергу, направлене на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об`єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.
Відповідно до приписівЗакону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» вказаний контроль держава здійснює через органи державного фінансового контролю шляхом проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Пунктами 7, 8 статті 10вказаного Закону визначено, зокрема, право органу державного фінансового контролю:
- пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;
- порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства;
- у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установленихзакономпідстав та з порушенням законодавства;
- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;
- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що орган фінансового контролю має право як і висувати замовникам обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення порушень шляхом припинення зобов`язань за укладеним договором, так і право на ініціювання питання про визнання договору недійсним. У свою чергу,статтею 43 Закону регламентовано вичерпний перелік підстав для автоматичного визнання договору закупівлі нікчемним.
Отже, чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень. Окрім того, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.
Таким чином, Держаудитслужба мала повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень як розірвання договору.
Як вбачається із висновку, Північно-Східним офісом Держаудитслужби конкретизувано, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.
Аналогічні висновки були висловлені Верховним Судом в постанові від 26.10.2022 у справі № 420/693/21, від 10.11.2022 у справі № 200/100092/20, від 24.01.2023 у справі №280/8475/20, від 09.02.2023 у справі № 520/6848/21, від 02.11.2023 у справі № 420/2133/23, від 22.02.2024 у справі № 160/18075/22.
Щодо інших посилань учасників справи, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України від 02.02.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-M-2024-01-11-000001 задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову Опорного закладу Менської гімназії Менської міської ради необхідно відмовити повністю.
У зв`язку з відмовою в задоволенні позову підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову Опорного закладу Менської гімназії Менської міської ради (вул. Шевченка, 56,м. Мена, Чернігівська обл., Корюківський р-н, 15600, код ЄДРПОУ 25932354) до Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України (майдан Свободи, 5, Держпром, 4 під`їзд, 10, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 40478572), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування висновку відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17.06.2024.
Суддя Наталія БАРГАМІНА
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2024 |
Оприлюднено | 19.06.2024 |
Номер документу | 119781692 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо процедур здійснення контролю Рахунковою палатою, Державною аудиторською службою України, державного фінансового контролю |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Наталія БАРГАМІНА
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні